Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №260/5987/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/5987/25 пров. № А/857/13800/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,

розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на окрему ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

суддя (судді) в суді першої інстанції – Гаврилко С.Є.,

час ухвалення рішення – 09:45:40,

місце ухвалення рішення – м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення – 09 лютого 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

25 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просив: визнати протиправними дії вчинені на виконання рішень Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 року по справі №260/8599/24 та від 14.05.2025 року по справі №260/1801/25 щодо обмеження пенсії максимальним розміром; зобов`язати з 01.02.2023 року здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі, розрахованого відповідно до нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХР12729/ПМ2023 від 17 лютого 2025 року та з врахуванням встановлених законодавством України щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року без обмеження максимального розміру пенсії та з 01 січня 2025 року без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану” з врахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 лютого 2023 року без обмеження її максимального розміру, з урахуванням проведених виплат. У задоволенні позову у частині інших позовних вимог відмовлено.

26 січня 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду з заявою в порядку статті 383 КАС України звернувся ОСОБА_2 , у якій просив суд за невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року по справі № 260/5987/25 застосувати заходи у відповідності до приписів статті 249 КАС України.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 у справі №260/5987/25, що набрало законної сили 18.09.2025, ГУ ПФУ в Закарпатській області зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 без обмеження її максимального розміру. Проте відповідач його не виконав: за розрахунком ПФУ пенсія становить 26807,04 грн (з 01.01.2026 - 26887,24 грн), а фактично виплачується 23610,00 грн, з січня 2026 року — 25950,00 грн, тобто з обмеженням максимальним розміром. Посилання на постанову КМУ від 14.07.2025 №821 не звільняє від виконання рішення суду, а відкриття виконавчого провадження №79779036 від 15.12.2025 результату не дало, що є підставою для розгляду заяви за ст. 383 КАС України.

Ухвалою Закарпатський окружний адміністративний суд від 04 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області вжити заходи щодо усунення порушень статті 129-1 Конституції України шляхом перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 лютого 2023 року без обмеження її максимального розміру, з урахуванням проведених виплат.

Приймаючи оскаржувану окрему ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 у справі №260/5987/25 на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області покладено обов`язок здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 без обмеження її максимального розміру, а таке рішення відповідно до ст. 129-1 Конституції України та ст. 14, 370 КАС України є обов`язковим до виконання. Проте, як слідує з перерахунку з 01.01.2026, розмір перерахованої пенсії становить 26887,24 грн, однак виплачується вона в розмірі 25950,00 грн з урахуванням обмеження максимальним розміром, що свідчить про невиконання рішення суду, а доказів наявності поважних причин такого невиконання матеріали справи не містять. Суд першої інстанції зазначив, що висновки, викладені в рішенні, є обов`язковими для відповідача і під час подальших перерахунків пенсії, тому повторне обмеження пенсії максимальним розміром є вчиненням дій, раніше визнаних протиправними, а звернення з окремим позовом суперечило б ст. 129-1 Конституції України та нівелювало б інститут судового контролю (постанови Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а та від 23.09.2020 у справі №760/3142/17). З огляду на це суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав, визначених ст. 383 КАС України, для задоволення заяви та постановлення окремої ухвали в порядку ст. 249 КАС України з метою усунення причин і умов, що сприяли невиконанню судового рішення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану окрему ухвалу та ухвалити нову, якою відмовити позивачу у задоволенні заяви.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду. Зокрема, зазначає, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 у справі №260/5987/25 виконано: пенсію перераховано з 01.02.2023 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат, а обмеження застосовано лише до подальших виплат (з 01.03.2024 та 01.03.2025) відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII та Закону №3668, внаслідок індексації згідно з постановами КМУ від 23.02.2024 №185 та від 25.02.2025 №209. Ці правовідносини виникли вже після ухвалення рішення, судом у справі не досліджувалися та не були предметом доказування, тому вимоги заявника фактично становлять новий спір, який не може вирішуватися в порядку ст. 382, 383, 249 КАС України, а підлягає розгляду в позовному провадженні.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України)

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року, що ухвалене у справі № 260/5987/25 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 лютого 2023 року без обмеження її максимального розміру, з урахуванням проведених виплат. У задоволенні позову у частині інших позовних вимог відмовлено.

При виконанні рішення суду у справі № 260/5987/25 ГУ ПФУ в Закарпатській області, як слідує із перерахунку з 01 січня 2026 року розмір перерахованої пенсії позивача складає 26887,24 грн, однак з врахуванням обмеження максимальним розміром пенсії позивачу пенсія виплачується в розмірі 25950 грн.

Приймаючи оскаржувану окрему ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення заяви позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з обгрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Зазначене положення Конституції України кореспондується з нормами статей 14, 370 КАС України, відповідно до яких судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, судове рішення повинно виконуватися безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших додаткових судових рішень.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 року, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, своєчасне виконання рішення суду гарантує захист прав та свобод особи і є одним із показників утвердження принципу верховенства права у державі.

З метою належного захисту прав особи щодо виконання судових рішень в адміністративному судочинстві законодавцем впроваджено правовий інститут судового контролю, в тому числі, в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, що позбавляє особу-позивача необхідності повторно звертатися до суду з позовом для зобов`язання суб`єкта владних повноважень-відповідача належним чином виконувати рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно з перерахунком пенсії за пенсійною справою №ХР12729 з 01.12.2025 підсумок пенсії становить 26807,04 грн, проте з урахуванням максимального розміру пенсії виплачується 23610,00 грн.

Відповідно до перерахунку з 01.01.2026 підсумок пенсії становить 26877,24 грн, а з урахуванням максимального розміру виплачується 25950,00 грн. Фактична виплата пенсії в розмірі 25950,00 грн підтверджується випискою по картковому рахунку позивача, за якою 05.01.2026 на рахунок зараховано пенсію саме в цій сумі.

Листом від 24.11.2025 №5992-6768/Д-02/8-0700/25 Головне управління повідомило позивача, що після перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії з 01.12.2025 складає 23610,00 грн. Листом від 12.01.2026 №401-8623/Д-02/8-0700/26 надано протокол перерахунку пенсії з 01.01.2026, за яким виплачується 25950,00 грн. Тобто відповідач у своїх відповідях на звернення позивача підтвердив застосування обмеження максимальним розміром і після набрання рішенням законної сили.

Листом від 02.10.2025 №4486-5051/Д-02/8-0700/25 відповідач посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 і повідомляв про майбутнє виконання рішення, а не про його виконання. Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявою від 19.09.2025 та скаргами від 06.11.2025 і 29.12.2025, проте рішення суду не було виконане.

Крім того, виконавчий лист виданий 08.12.2025, а 15.12.2025 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №79779036 із встановленням боржнику строку для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів. Станом на час звернення позивача до суду із заявою за ст. 383 КАС України рішення суду виконане не було.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду, що ухвалене у даній справі є обов`язковим до виконання на всій території України та не вичерпує свою дію, а відтак здійснення перерахунку та виплаті пенсії із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром, свідчить про не виконання рішення суду у від 19 серпня 2025 року, що ухвалене у справі № 260/5987/25.

Твердження скаржника про те, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025року не зобов`язано проводити перерахунки та виплату пенсії позивача у подальшому без обмеження максимальним розміром пенсії, є безпідставними.

У даному випадку висновки суду у справі щодо перерахунку пенсії є обов`язковими для відповідача не лише в межах цієї справи, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов`язані з пенсійним забезпеченням позивача, включаючи подальші перерахунки пенсії.

Зважаючи на це, відповідач не має права повторно обмежуючи пенсію заявника максимальним розміром, знову вчиняти ті ж самі дії, які вже були визнані судом протиправними.

Таким чином, відповідач ухиляється від виконання рішення суду.

Відповідно до статті 383 частини 6 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З огляду на викладене з метою належного захисту прав позивача у сфері пенсійного забезпечення від протиправних дій уповноваженого на виплату пенсії органу – ГУ ПФУ в Закарпатській області та унеможливлення подальшого порушення прав пенсіонера на отримання пенсії у встановленому рішенням суду у справі № 260/5987/25 розмірі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що подану ОСОБА_1 заяву потрібно задовольнити.

Враховуючи, що у матеріалах адміністративної справи відсутні докази виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області у повному обсязі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року, що ухвалене у справі № 260/5987/25 в частині перерахунку та виплата пенсії заявнику без обмеження її максимального розміру, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про необхідність постановлення окремої ухвали для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення суду.

З огляду на вказане, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області вжити заходи щодо усунення порушень статті 129-1 Конституції України шляхом перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 лютого 2023 року без обмеження її максимального розміру, з урахуванням проведених виплат.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а окрему ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі № 260/5987/25 – без змін.

Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяО. Б. Заверуха

суддіО. М. Гінда

З. М. Матковська