Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №260/1308/23 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/1308/23 пров. № А/857/33052/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Носа С.П.;

суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2024 року у справі № 260/1308/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

суддя у І інстанції Довжанин М.М.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Хуст,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся у Хустський районний суд Закарпатської області з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Держави Україна в особі Державної казначейської служби України в якому просив визнати дії службових осіб відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо адміністративного затримання ОСОБА_1 на підставі протоколу про адміністративне затримання від 01.10.2022 року, протиправними та свавільними; стягнення з держави Україна на користь ОСОБА_1 , шляхом списання грошових коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області в розмірі 100 000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 протиправними діями службових осіб відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо адміністративного затримання

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 05 листопада 2024 року позов задоволено частково. Визнано дії службових осіб відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо надмірного тримання у пункті тимчасового тримання ОСОБА_1 на підставі протоколу про адміністративне затримання від 01.10.2022р. після встановлення його особи та з`ясування обставин справи - протиправними. Стягнуто з держави Україна на користь ОСОБА_1 , шляхом списання грошових коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України в особі Головного Управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 37975895) в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 протиправними діями службових осіб відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо адміністративного затримання.

Додатковим рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2024 року стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7 950,00 грн. та 4 831 грн. судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ).

Не погоджуючись з вищезазначеним додатковим рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви відмовити.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вже було зазначено, що рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 05 листопада 2024 року позов задоволено частково.

06.11.2024 року до суду надійшла заява представника позивача, адвоката Іляшкович Н. В. про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат з додатками на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI .

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги -домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги- види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

При цьому покладення обов`язку довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не можуть нівелювати положень статті 139 КАС України щодо обставин, які враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

Судом першо інстанції встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 (далі Клієнт) та адвокатом Іляшкович Наталією Василівною (далі Адвокат) укладено Додаткову угоду до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.10.2022 року.

Відповідно до п. 1 цієї Додаткової угоди Дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвоката за надання правової допомоги у спорі про визнання дій протиправними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Сторони домовилися, що розмір адвокатського гонорару за годину роботи становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати.

Згідно пункту 2 Додаткової угоди Адвокат та Клієнт за цим договором погоджують такі гонорарні відносини : аналіз документів, пов`язаних з адміністративним затриманням - 1 год./1340 грн. консультування позивача - 1 год./1340 грн., складання позовної заяви по визнання дій протиправними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - 1 год./1340 грн. представництво інтересів у суді першої інстанції (участь у одному судовому засіданні) - 1 год./1340 грн.

Оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку: авансовий платіж у розмірі 2000, 00 грн. Клієнт сплачує Адвокату в день підписання даної додаткової угоди, решта суми після підписання акту приймання передачі виконаних робіт /наданих послуг/ /п.3.1. Угоди/

Згідно Акту приймання передачі від 01.03.2023р. адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги пов`язані із справою на суму 5360 (п`ять тисяч триста шістдесят гривень) грн.. за фактично виконану роботу (4 години): консультування клієнта та складання та подання позовної заяви після узгодження правової позиції. Відповідно до Акту приймання передачі від 018.09.2024р. адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги пов`язані із справою на суму 5 990 (п`ять тисяч дев`ятсот девяносто гривень) грн.. за фактично виконану роботу (4 години, 30 хв.): складання та подання до суду апеляційної скарги, підготовка та подання до суду клопотання про витребування доказів, участь у судових засіданнях.

В матеріалах справи також міститься квитанції до прибуткового касового ордера: № 10 від 21.10.2022р. про сплату гонорару у сумі 2000 грн. відповідно до Договору від 21.10.2022р., № 11 від 01.03.2023р. про сплату гонорару у сумі 3360 грн. відповідно до Договору від 21.10.2022р. та № 12 від 18.09.2024р. про сплату гонорару у сумі 5990грн. грн. відповідно до Договору від 21.10.2022р.

Витрати позивача в розмірі 11 350 грн. на професійну правничу допомогу дійсно мали місце, доводяться належними та допустимим доказами і повністю відповідають обсягу тих послуг, які фактично надавалися адвокатом.

Отже, суд доходить висновку, що витрати на правничу допомогу не можуть бути зменшені за ініціативою суду та підлягають стягненню.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи часткове задоволення позову, на користь позивача за рахунок асигнувань відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу адвоката пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 7 950,00 грн.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2024 року у справі № 260/1308/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяС. П. Нос

суддіР. В. Кухтей

С. М. Шевчук