Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №380/8017/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

головуючий суддя у першій інстанції: Желік О.М.

07 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/8017/25 пров. № А/857/47758/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Валюха В.М., Хобор Р.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року у справі № 380/8017/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2025р. у справі №380/8017/25, яке залишене без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2025р., адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5к/вих./4.2./3636 від 01.04.2025р. про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020р., про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021р., про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022р., про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023р..

Крім того, суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020р. на підставі відомостей довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5к/вих./4.2./3636 від 01.04.2025р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020р.; з 01.02.2021р. на підставі відомостей довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5к/вих./4.2./3636 від 01.04.2025р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021р.; з 01.02.2022р. на підставі відомостей довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5к/вих./4.2./3636 від 01.04.2025р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022р.; з 01.02.2023р. на підставі відомостей довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5к/вих./4.2./3636 від 01.04.2025р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023р., а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2026р. у справі №380/8017/25 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 26.05.2025р. у справі №380/8017/25 у 30-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили.

На виконання вимог зазначеної ухвали Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав до суду звіт про виконання судового рішення, в якому зазначив таке. На виконання рішення суду Головне управління здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 : з 01.02.2020р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020р. (21436,92грн.), внаслідок чого підсумок пенсії з надбавками становить 11790,31грн.; з 01.02.2021р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021р. (25013,52грн.), внаслідок чого підсумок пенсії з надбавками становить 13757,44грн.; з 01.02.2022р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022р. (30300,77грн.), внаслідок чого підсумок пенсії з надбавками з урахуванням максимального розміру становить 19340,00грн.; з 01.02.2023р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023р. (35739,48грн.), внаслідок чого підсумок пенсії з надбавками з урахуванням максимального розміру становить 20930,00грн. Доплата пенсії на виконання судового рішення за період з 01.02.2020р. - 31.12.2025р. становить 213375,23грн.

У звіті Головне управління вказав, що станом на 01.04.2026р. доплата, обчислена на виконання рішення суду у справі №380/8017/25, становить 220940,67грн., з яких 211127,62грн. - відкладена (ретроспективна) виплата за період з 01.02.2020р. - 20.11.2025р. та поточна заборгованість. На виконання судового рішення ОСОБА_1 додатковими відомостями відповідно до вимог Порядку виплачено кошти у лютому 2026 року - 1000,00грн., у березні 2026 року - 982,00грн. Виплату решти нарахованих коштів Головне управління зумовлює отриманням бюджетних асигнувань та здійсненням її у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821. Головне управління просило прийняти звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2026р. суд першої інстанції прийняв звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Разом з тим, суд встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області новий строк для подання до Львівського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення суду від 26.05.2025р. у справі №380/8017/25 - протягом трьох місяців з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Не погоджуючись із Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2026р., апелянт Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2026р. скасувати в частині зобов`язання подати новий звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2025р. у справі №380/8017/25.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

ч.2 ст.19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ст.124 Конституції України регламентовано, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Аналогічна норма закріплена у ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та у ст.14 КАС України.

ст.370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

ч.1 ст.382-2 КАС України передбачено, що суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції встановив, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 у справі №380/8017/25 відповідачем у повному обсязі не виконано. Відсутність додаткового фінансування бюджету з боку Пенсійного фонду України не свідчить про виконання рішення у повному обсязі, а лише підтверджує, що таке невиконання судового рішення обумовлено об`єктивними обставинами, незалежними від посадових осіб вказаного Управління.

Відповідно до ст.381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому ст.ст.287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

ст.382-3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами ч.5 ст.382-1 цього Кодексу (абзац перший ч.1 цієї статті).

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (абзац перший частини другої цієї статті).

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог ч.2 та/або 3 ст.382-2 цього Кодексу (абз.2 ч.2 цієї статті).

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу (ч.11 цієї статті).

Отже, поданий відповідачем звіт не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки на час подання звіту повного відновлення порушеного права позивача не відбулося, що не спростував апелянт.

Поряд з цим, надані відповідачем докази свідчать про те, що останній не ухиляється від обов`язку виконання судового рішення, а вживає належних заходів щодо його виконання.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не містять будь-яких нових фактів або обґрунтувань, які б свідчили про допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.

п.1.ч.1 ст.315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно ч.1 ст.16 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області – залишити без задоволення, а Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року у справі № 380/8017/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяН. В. Бруновська

суддіВ. М. Валюх

Р. Б. Хобор