Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №140/442/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №140/442/26

Суддя: Димарчук Тетяна Миколаївна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/442/26 пров. № А/857/20880/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Димарчук Т.М.,

суддів – Москаля Р.М., Сала П.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року (суддя – Дмитрук В.В., м.Луцьк) у справі за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 у січні 2026 року звернулася в суд з позовом до Волинської митниці, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2025/000062/2 від 19.08.2025, №UA205030/2025/000066/2 від 31.10.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що внаслідок укладеного з іноземною компанією Spolka z organiczona odpowiedzialnoscia AVISO LOGISTICS (Польща) зовнішньоекономічного договору (контракту) №К2020-1 від 17.11.2020 придбала товар (зношені автомобільні шини для легкових автомобілів для подальшої їх переробки, відновлення протектора) та подала через декларанта митному органу митну декларацію та додані до неї документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом з урахуванням витрат на транспортування товару. Однак, відповідач прийняв оскаржувані рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв`язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, для підтвердження рівня митної вартості.

На думку позивача, подані документи не містили розбіжностей, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

1) по МД №25UA205030012463U3 від 18.08.2025 (рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2025/000062/2 від 19.08.2025):

- згідно інвойсу від 14.08.2025 №FV0059/08/2025 вартість товару становить 872,5 євро або 3715,63 pln, згідно митної декларації країни експорту від 16.08.2025 №25PL301010002914B3 вартість товарів становить 7641 pln;

- відповідно до пункту 4.1 додатку №5 від 14.01.2022 платіж за товар проводиться на рахунки продавця авансом або після оплатою протягом 10 днів після відвантаження товару, що не відповідає умовам розрахунків згідно інвойсу від 14.08.2025 №FV0059/08/2025 (60 днів) - до 13.10.2025;

- згідно контракту від 17.11.2020 №К2020-1 продавцем товару є AVISO LOGISTICS в особі Oleksandr Lysyi, однак покупцем товару є ОСОБА_2 , що може свідчити про взаємозалежність між продавцем та покупцем;

- в інвойсі від 14.08.2025 №FV0059/08/2025 відсутня інформація, що даний товар - шини «Призначені виключно для переробки», як зазначено у графі 31.

2) по МД №25UA205030017154U4 від 31.10.2025 (рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2025/000066/2 від 31.10.2025):

- у інвойсі від 29.10.2025 №FV0078/10/2025 відсутня інформація, що даний товар - шини «Призначені виключно для переробки», як зазначено у графі 31;

- адреса завантаження товару згідно заявки на перевезення не відповідає адресі завантаження згідно CMR.

Вказує, що розбіжності в числовому значенні щодо вартості товару, зазначені в експортній декларації та рахунку-фактурі вказують на наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару. Вказує, що позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.

Зазначив, що наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 17.11.2020 між підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та фірмою AVISO LOGISTICS Sp. z. o. o (Польща) (Продавець) укладено контракт №К2020-1, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець приймати та оплачувати автомобільні шини, які були в користуванні (далі Товар), в кількості та асортименті, за цінами, які вказані в Додатках, специфікаціях, які становлять невід`ємну частину цього договору. Товар надходить окремими партіями і оплачується Покупцем відповідно до інвойсів, що виставляється Продавцем на кожну партію товару. Ціна товару, що продається за цим контрактом, встановлюється в Євро і вказується в специфікаціях, які становлять невід`ємну частину цього договору. За обопільною згодою сторін ціни на товар можуть бути змінені.

Загальна вартість контракту 400 000 євро. Умови поставки Товару за даним контрактом FCA-Люблін, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів («Incoterms 2000»). Платіж за Товар, за даним контрактом, проводиться на рахунок Продавця авансом або платіж готівкою після отримання повідомлення від Продавця про готовність замовлення до відвантаження (пункти 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 4.1 контракту).

Відповідно до умов вищезгаданого контракту з додатками, рахунку-фактур (інвойсу) та FV0078/10/2025 від 29.10.2025 та FV0059/08/2025 від 14.08.2025 фірма AVISO LOGISTICS поставила покупцю ОСОБА_1 товар - зношені автомобільні шини для легкових автомобілів у кількості 1745 та 1740 шт. відповідно та для їх подальшої переробки - відновлення протектора.

Згідно платіжними інструкціями №113JBKLPA від 30.10.2025 та №111JBKLP8 від 25.08.2025 позивач сплатив фірмі AVISO LOGISTICS кошти в сумі 870,00 євро та 872,5 євро відповідно, згідно контракту №К2020-1 від 17.11.2020.

19.08.2025 позивачем для митного оформлення ввезеного на територію України товар «шини пневматичні гумові, що були у користуванні, із зношеним протектором, до легкових автомобілів: - UZYWANE OPONY SAMOCHODOWE в кількості 1745 штук. Вага нетто 13600 кг. Призначені виключно для переробки - відновлення протектора гумових шин і покришок. Використання даних шин за призначенням в наявному стані може бути небезпечним в зв`язку з нерівномірним зносом протектор а, різним періодом виготовлення шин та неоднаковим малюнком протектора. Торгівельна марка: немає даних. Виробник: немає даних. Країна походження: EU» подано МД №25UA205030012463U3 від 18.08.2025 у якій митна вартість визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, тобто за основним методом визначення митної вартості товарів, фактурна вартість 872,50 євро.

31.10.2025 позивачем для митного оформлення ввезеного на територію України товару: «шини пневматичні гумові, що були у користуванні, із зношеним протектором, до легкових автомобілів: - UZYWANE OPONY SAMOCHODOWE в кількості 1740 штук. Вага нетто 13640 кг. Призначені виключно для переробки - відновлення протектора гумових шин і покришок. Використання даних шин за призначенням в наявному стані може бути небезпечним в зв`язку з нерівномірним зносом протектор а, різним періодом виготовлення шин та неоднаковим малюнком протектора. Торгівельна марка: немає даних. Виробник: немає даних. Країна походження: EU» подано МД №25UA205030017154U4 від 31.10.2025, у якій митна вартість визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, тобто за основним методом визначення митної вартості товарів, фактурна вартість 870,00 євро.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних МД були подані такі документи: митна декларація 25UA205030012463U3 від 19.08.2025 та 25UA205030017154U4 від 31.10.2025, контракт №K2020-1 від 17.11.2020 з додатками 1-8 між ФОП ОСОБА_1 та Польською фірмою Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS», faktura FV0059/08/2025 від 14.08.2025 та FV0078/10/2025 від 29.10.2025 продавця, платіжна інструкція оплати продавцю 111JBKLP8 від 25.08.2025 та 113JBKLPA від 30.10.2025 відповідно до FV0059/08/2025 від 14.08.2025 та FV0078/10/2025 від 29.10.2025 і контракту №K2020-1 від 17.11.2020, висновок Міндовкілля на ввіз шин №15720/24 від 20.08.2024, договір з перевізником 241 від 10.09.2024, заявка на транспорт 13 від 14.08.2025 та 14 від 28.10.2025, рахунок на оплату від перевізника 13 від 14.08.2025 та 14 від 28.10.2025 за транспортні послуги, оплата перевізнику – платіжна інструкція 686 від 30.10.2025 та 628 від 20.08.2025, подана митниці по ст.55 МКУ з листом №7 від 24.08.2025, довідка про розподіл транспортних витрат 13 від 14.08.2025 та 14 від 28.10.2025, договір брокерських послуг 4/14-07-25 від 14.07.2025.

По МД №25UA205030012463U3 від 18.08.2025 та МД №25UA205030017154U4 від 31.10.2025 відбулось спрацювання системи АСАУР, що передбачало необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивачем відповідно до п.3 ст. 53 МКУ надано додаткові підтверджують заявлену митну вартість, а саме: автотранспортна накладна CMR А№509191 від 14.08.2025 та А№701391 від 28.10.2025, експортна декларація 25PL301010002914B3 від 16.08.2025 та 25PL301010002XS9B7 від 30.10.2025, виписка з бухгалтерської документації 1 від 18.08.2025, висновок судового експерта Білобран С.З. №21/1/209 від 14.05.2021, висновок експерта Волинської торгово-промислової палати №В-574 від 27.05.2021 стосовно вартості б/в шин по контракту К2020-1 від 17.11.2020, контракт продавця Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS» з третіми особами №D-5 від 22.11.2021, специфікація третіх осіб №1 від 22.11.2021 до контракту № D-5 від 22.11.2021, комерційна пропозиція третіх осіб №D-5 від 22.11.2021, рахунок продавцю від третіх осіб НОМЕР_1 від 14.08.2025 та RE960520251028 від 28.10.2025, оплата третім особам від продавця Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS» SR25IP12489619DS від 18.08.2025 та SR25IO16727947DS від 31.10.2025, установчі реєстраційні документи третіх осіб «Burd Export Tyres» Nr 09663000 79012 GewA 1, договір Д-10 від 10.01.2022 на поставку давальницької сировини, витяг щодо власності цеху реновації шин в м. Любомль (додаток №27), дозвіл №723310100-47 від 29.09.2020 на викиди забруднюючих речовин виданого Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації підприємцю ОСОБА_3 , витяг з проєкту обґрунтування обсягу викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, технологічний регламент №Р-2022.1 від 25.01.2023 (опис технологічного процесу відновлення шин), відомості про наявність матеріально-технічної бази та довідка про власність обладнання №3,4 від 25.01.2023, зобов`язанням ФОП ОСОБА_3 №5 від 25.01.2023, зобов`язанням ФОП ОСОБА_1 №6 від 25.01.2023, виписка з ЄДР код.2643411145 від 04.06.2019 та витяг з реєстру платників єдиного податку номер 1903103400145. ФОП ОСОБА_1 , свідоцтво про Державну реєстрацію серія В01 №441674 та свідоцтво платника податку серія НОМЕР_2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , karta Charakterystyki видана постачальником продукції (Паспорт безпеки хімічної продукції), звіт центру превентивної медицини Державного управління справами №17 від 21.01.2021, експертний висновок Волинської ТПП №В-1185 від 23.11.2020 щодо коду УКТ ЗЕД., витяг з веб-ресурсів www.olx.pl та www.olx.ua про вартість бв шин, фото технологічного процесу переробки зношених (б/в) автомобільних шин гарячим методом відновлення протектора, обґрунтування імпорту б/в шин №1 від 07.03.2023, рішення судів, повідомлення митниці №7.3-153258 від 25.02.2022 стосовно митної вартості шин відновлених та шин бв, заява брокера №1 від 19.08.2025 та №1 від 31.10.2025.

Проте Волинською митницею було прийняті рішення про коригування митної вартості №UA205030/2025/000062/2 від 19.08.2025, №UA205030/2025/000066/2 від 31.10.2025 та винесені картки відмови №UA205030/2025/000281 від 19.08.2025 та №UA205030/2025/000358 від 31.10.2025.

Як зазначено у графі 33 рішення №UA205030/2025/000062/2 від 19.08.2025, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності:

- відповідно до пункту 4.1 додатку №5 від 14.01.2022 платіж за товар проводиться на рахунки Продавця авансом або післяоплатою протягом 10 днів після відвантаження товару, що не відповідає умовам розрахунків згідно інвойсу від 14.08.2025 №FV0059/08/2025 (60 днів) - до 13.10.2025;

- у інвойсі від 14.08.2025 №FV0059/08/2025 відсутня інформація, що даний товар - шини «Призначені виключно для переробки», як зазначено у графі 31.

Висновок № В-574 датуються 2021 роком і не стосуються даного митного оформлення. Для проведення розрахунків експертом зазначено курс валют на рівні 33 грн за 1 євро; заявлена інформація у даному висновку не є актуальною на момент купівлі-продажу оцінюваних товарів. З бухгалтерської документації надано лише виписку №1 від 18.08.2025. а саме заключну виписку з банку за період з 01.01.2024 по 31.12.2024, однак інших бухгалтерських документів, згідно Закону України «Про бухгалтерський облік» від 16.07.1999 з доповненнями та змінами, (видаткові накладні, товарно-транспортна накладна, видаткові та прибуткові касові ордери, бухгалтерські довідки) не надано.

У рішенні №UA205030/2025/000066/2 від 31.10.2025 містять наступні розбіжності:

- адреса завантаження товару згідно заявки на перевезення не відповідає адресі завантаження згідно CMR.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на товар на рівні:

1) по МД №25UA205030012463U3 від 18.08.2025 (рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2025/000062/2 від 19.08.2025): - митна декларація № 25UA209170017529U5 від 01.03.2025 – «Вироби з гуми, шини та покришки пневматичні гумові, шини та покришки, що використовувались: шини пневматичні - 1760 шт.», з країною походження "EU" - 9,31 євро/шт, з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

2) по МД №25UA205030017154U4 від 31.10.2025 (рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2025/000066/2 від 31.10.2025 року): - митна декларація № 25UA305110009721U8 від 20.10.2025 – «Шини пневматичні гумові, безкамерні (каркаси), що були у використанні, які мають експлуатаційні пошкодження, для легкових автомобілів R14, R15, R16, R17, R18, R19, R20, R21 в кількості 936 шт…., ступінь зношення протектора 30%, постачаються для наступного відновлення методом наварки нового протектора.», з країною походження "EU" - 10,58 євро/шт, з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Таким чином, декларантом вказані товари оформлено у вільний обіг згідно з МД №25UA205030012595U2 від 19.08.2025 та МД №25UA205030017186U6 від 31.10.2025 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.

Згідно ч.8 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Волинською митницею від ФОП ОСОБА_1 отримано листи від 24.08.2025 року та від 14.12.2025 року (вх. №15642/14/7.3-2-15 від 25.08.2025 року та №24308/14/7.3-2-15 від 15.12.2025) щодо скасування рішень про коригування митної вартості товарів.

На дані листи Волинська митниця надіслала відповідь листами №7.3-2/15-02/14/10109 від 29.08.2025 та №7.3-2/15-02//14576 від 17.12.2025, якими було надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями №UA205030/2025/000062/2 від 19.08.2025, №UA205030/2025/000066/2 від 31.10.2025 про коригування митної вартості товару, звернулася до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, зокрема щодо ціни товару, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Згідно з пунктом 34-1 частини 1 статті 4 МК України митні органи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч. 8, 9 статті 52 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 1, 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Положеннями частини 5 статті 54 МК України унормовано, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з матеріалами справи до митного оформлення, позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару за ціною контракту разом з митною декларацією, зокрема: митна декларація 25UA205030012463U3 від 19.08.2025 та 25UA205030017154U4 від 31.10.2025, контракт №K2020-1 від 17.11.2020 з додатками 1-8 між ФОП ОСОБА_1 та Польською фірмою Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS», faktura FV0059/08/2025 від 14.08.2025 та FV0078/10/2025 від 29.10.2025 продавця, платіжна інструкція оплати продавцю 111JBKLP8 від 25.08.2025 та 113JBKLPA від 30.10.2025 відповідно до FV0059/08/2025 від 14.08.2025 та FV0078/10/2025 від 29.10.2025 і контракту № K2020-1 від 17.11.2020, висновок Міндовкілля на ввіз шин №15720/24 від 20.08.2024, договір з перевізником 241 від 10.09.2024, заявка на транспорт 13 від 14.08.2025 та 14 від 28.10.2025, рахунок на оплату від перевізника 13 від 14.08.2025 та 14 від 28.10.2025 за транспортні послуги, оплата перевізнику – платіжна інструкція 686 від 30.10.2025 та 628 від 20.08.2025, подана митниці по ст.55 МКУ з листом №7 від 24.08.2025, довідка про розподіл транспортних витрат 13 від 14.08.2025 та 14 від 28.10.2025, договір брокерських послуг 4/14-07-25 від 14.07.2025.

А також на вимогу митниці: автотранспортна накладна CMR А№509191 від 14.08.2025 та А№701391 від 28.10.2025, експортна декларація 25PL301010002914B3 від 16.08.2025 та 25PL301010002XS9B7 від 30.10.2025, виписка з бухгалтерської документації 1 від 18.08.2025, висновок судового експерта ОСОБА_4 №21/1/209 від 14.05.2021, висновок експерта Волинської торгово-промислової палати №В-574 від 27.05.2021р. стосовно вартості б/в шин по контракту К2020-1 від 17.11.2020, контракт продавця Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS» з третіми особами №D-5 від 22.11.2021, специфікація третіх осіб №1 від 22.11.2021 до контракту № D-5 від 22.11.2021, комерційна пропозиція третіх осіб №D-5 від 22.11.2021, рахунок продавцю від третіх осіб НОМЕР_1 від 14.08.2025 та RE960520251028 від 28.10.2025, оплата третім особам від продавця Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS» SR25IP12489619DS від 18.08.2025 та SR25IO16727947DS від 31.10.2025, установчі реєстраційні документи третіх осіб «Burd Export Tyres» Nr 09663000 79012 GewA 1, договір Д-10 від 10.01.2022 на поставку давальницької сировини, витяг щодо власності цеху реновації шин в м. Любомль (додаток №27), дозвіл №723310100-47 від 29.09.2020 на викиди забруднюючих речовин виданого Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації підприємцю ОСОБА_3 , витяг з проєкту обґрунтування обсягу викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, технологічний регламент №Р-2022.1 від 25.01.2023 (опис технологічного процесу відновлення шин), відомості про наявність матеріально-технічної бази та довідка про власність обладнання №3,4 від 25.01.2023, зобов`язанням ФОП ОСОБА_3 №5 від 25.01.2023, зобов`язанням ФОП ОСОБА_1 №6 від 25.01.2023, виписка з ЄДР код.2643411145 від 04.06.2019 та витяг з реєстру платників єдиного податку номер 1903103400145. ФОП ОСОБА_1 , свідоцтво про Державну реєстрацію серія В01 №441674 та свідоцтво платника податку серія НОМЕР_2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , karta Charakterystyki видана постачальником продукції (Паспорт безпеки хімічної продукції), звіт центру превентивної медицини Державного управління справами №17 від 21.01.2021, експертний висновок Волинської ТПП №В-1185 від 23.11.2020 щодо коду УКТ ЗЕД., витяг з веб-ресурсів www.olx.pl та www.olx.ua про вартість бв шин, фото технологічного процесу переробки зношених (б/в) автомобільних шин гарячим методом відновлення протектора, обґрунтування імпорту б/в шин №1 від 07.03.2023, рішення судів, повідомлення митниці №7.3-153258 від 25.02.2022 стосовно митної вартості шин відновлених та шин бв, заява брокера №1 від 19.08.2025 та №1 від 31.10.2025.

Стосовно розбіжностей, які були виявлені при митному оформленні, то апелянт покликається на те, що розбіжності в числовому значенні щодо вартості товару, зазначені в експортній декларації та рахунку-фактурі вказують на наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару.

Згідно з матеріалами справи, контрактом від 17.11.2020, з додатками до нього, визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця та покупця.

Відповідно до інвойсів №FV0078/10/2025 від 29.10.2025 та №FV0059/08/2025 від 14.08.2025 фірма AVISO LOGISTICS поставила покупцю ОСОБА_1 товар - зношені автомобільні шини для легкових автомобілів у кількості 1745 та 1740 шт. відповідно та для їх подальшої переробки - відновлення протектора. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну.

Ціна товару в інвойсі №FV0078/10/2025 від 29.10.2025 (870,00 євро) та FV0059/08/2025від 14.08.2025 (872,50 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній від 19.08.2025 з МД №25UA205030012463U3 та від 31.10.2025 з МД №25UA205030017154U4.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.

Разом з тим, митний орган вважає, що існують розбіжності у числовому значенні вартості товару, оскільки згідно інвойсу від 14.08.2025 №FV0059/08/2025 вартість товару становить 872,5 євро або 3715,63 pln, згідно митної декларації країни експорту від 16.08.2025 №25PL301010002914B3 вартість товарів становить 7641 pln.

Суд зауважує, що митницею здійснюється підміна понять, а саме, порівняння курсового перерахунку вартості товару (польський злотий) з фактури продавця Faktura FV0078/10/2025 від 29.10.2025 та FV0059/08/2025 від 14.08.2025 до статистичної вартості товару з експортної декларації №25PL301010002XS9B7 від 30.10.2025 та №25PL301010002914B3 від 16.08.2025, що є неправмірним.

Колегія суддів вказує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Як уже було зазначено вище, декларантом до митної декларації було надано інвойс, за яким здійснювалась відповідна операція. Так рахунок-фактура є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належить до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Крім того, експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

При заповненні SAD (ЄАД) під час експорту товарів з ЄС застосовуються такі нормативно-правові акти: 1. Регламент Комісії (ЄС) 2024/249 від 30.11.2023 про внесення змін до Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446 щодо загальних вимог до даних для обміну та зберігання певної інформації відповідно до митного законодавства.

Згідно з Керівництвом із заповнення ЄАД, термін “статистична вартість” означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни-члена ЄС, де оформлюється експорт. Керівництво із заповнення ЄАД вимагає, що статистична вартість має базуватися на фактурній вартості товарів, та має також включати лише допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни-члена ЄС, де відбувається експорт. Якщо такі витрати не відомі, вони можуть розраховуватися на підставі цін, що звичайно підлягають сплаті за такі послуги.

Товари, вказані у ЄАД №25PL301010002XS9B7 від 30.10.2025 та №25PL301010002914B3 від 16.08.2025 (були відправлені на умовах FCA Wurzburg-Germany відповідно до Інкотермс.

Як вимагається зазначеним вище законодавством, статистична вартість товарів, відображена у графі [99 06] вищезазначених ЄАД базується на ціні на умовах FCA, та збільшена на прогнозовану вартість перевезення до кордону країни експорту.

Відповідно до контракту К2020-1 від 17.11.2020 з додатками №1-8 (8а) до контракту, faktura №FV0078/10/2025 від 29.10.2025 та №FV0059/08/2025 від 14.08.2025 - розрахунок за придбаний товар проходить в валюті – Євро.

В цій же валюті й проводилась оплата за придбаний товар що підтверджується платіжними інструкціями продавцю №113JBKLPA від 30.10.2025 та №111JBKLP8 від 25.08.2025. Сума 7541 та 7533 польських злотих, що зазначені в експортних деклараціях від 16.08.2025 №25PL301010002914B3 та від 30.10.2025 № 25PL301010002XS9B7 на невідповідність якої посилається митниця, є – статистичною вартістю, що використовується країною експорту для статистичних розрахунків, та не може братися при розрахунках митної вартості імпортуючого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, з експортних декларацій від 16.08.2025 №25PL301010002914B3 та від 30.10.2025 25PL301010002XS9B7 митним органом було взято до уваги виключно числовий показник статистичної вартості, тоді як фактурна вартість товару, зазначена в цих самих документах, була безпідставно проігнорована.

Так, у графі [14 06] «Загальна сума фактурна» вказаних експортних декларацій прямо зазначено, що фактурна (інвойсна) вартість товару становить 872,5 євро та 870 євро відповідно. Саме ці суми були фактично сплачені за товар, що належним чином підтверджується платіжними інструкціями №111JBKLP8 від 25.08.2025 та №113JBKLPA від 30.10.2025.

Митний орган проігнорував відомості про фактурну вартість товарів, яка підтверджена реальними платіжними операціями. Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.

Також апелянт покликається на те, що оплата за товар була здійснена не в терміни та не в тій формі, яка обумовлювалася в проформі-інвойсі.

Відповідно до пункту 4.1 додатку №5 від 14.01.2022 платіж за товар проводиться на рахунки продавця авансом або після оплатою протягом 10 днів після відвантаження товару, що не відповідає умовам розрахунків згідно інвойсу від 14.08.2025 №FV0059/08/2025 (60 днів) - до 13.10.2025, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.1 додатку №8а від 24.08.2025 до договору №К2020-1 від 17.11.2020 оплата за товар здійснюється у строк, визначений продавцем у фактурах (інвойсах), окремо по кожній партії товару.

Згідно з фактурами (інвойсами) faktura №FV0059/08/2025 від 14.08.2025 та №FV0078/10/2025 від 29.10.2025 відстрочка платежу за товар становить 2 місяці (60 календарних днів.

Відповідно до платіжних інструкцій №111JBKLP8 від 25.08.2025 та №113JBKLPA від 30.10.2025 оплата за товар здійснена 25.08.2025 та 30.10.2025 відповідно, тобто у межах строків, передбачених умовами договору та зазначених інвойсів.

Колегія суддів також зазначає, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21.

Також, Верховний Суд у постанові від 27.02.2025 у справі № 300/784/24 зазначив, що розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості (невідповідність строків оплати, що визначені договором), не є тими розбіжностями (суперечностями), що можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару.

Обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов договору. Разом з цим, такі не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість (постанова Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18).

Колегія суддів вважає, що твердження відповідача про порушення строків оплати та форми оплати не має правового значення для визначення митної вартості товарів та не може слугувати підставою для її коригування.

Митний орган також покликається на те, що згідно контракту від 17.11.2020 №К2020-1 продавцем товару є AVISO LOGISTICS в особі Oleksandr Lysyi, однак покупцем товару є ОСОБА_2 , що може свідчити про взаємозалежність між продавцем та покупцем, то суд зазначає таке.

Згідно з частинами дванадцятою-шістнадцятою статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

У статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року вказано, що для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під зазначені критерії.

Згідно з пунктом 2а статті 1 вказаної Угоди під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною для цілей пункту 1, те, що покупець і продавець пов`язані між собою в рамках змісту статті 15, саме по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинно бути надано обґрунтована можливість для відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Зміст наведених правових норм в сукупності з положеннями статті 53 МК України свідчать про наявність у митного органу обов`язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв`язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов`язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв`язку.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, митний орган обґрунтовував наявність впливу взаємопов`язаності покупця та продавця на заявлену митну вартість товару виключно тим, що за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості.

Однак виявлення в ході проведення митного контролю з будь-якого ресурсу продажу товару, тотожного заявленому до митного оформлення, за ціною вищою, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою для визнання недостовірними та неправдивими відомостей щодо митної вартості товару та відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Щодо експертних висновків від 14.05.2021 №21/01/209 та 27.05.2021 №В-574, суд зазначає наступне.

Висновки експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

На вирішення експертного товарознавчого дослідження поставлено питання в наступній редакції: «Яка митна вартість товарів: шини пневматичні гумові, що були у використанні, для легкових автомобілів, призначені для відновлення протектора гумових шин та покришок, країна походження - Європейський Союз який поступає на нашу адресу від фірми AVISO LOGISTICS Sp. z о. о. по договору №К2020-1 від 17.11.2020р».

Твердження митниці, що висновки «не відносяться до даного оформлення», є невірним, так як висновок судового експерта Білобран С.З. №21/1/209 від 14.05.2021 та Волинської торгово-промислової палати 27.05.2021 №В-574 стосується контракту К2020-1 від 17.11.2020 в цілому, що є зрозуміло в поставленому питанні до експерта та в заключній частині експертного висновку встановлено, що ринкова вартість об`єкта дослідження: шини пневматичні гумові, що були у використанні, для легкових автомобілів, призначені для відновлення протектора гумових шин та покришок, країна походження - Європейський Союз за од. виміру станом на травень 2021р. (на час проведення дослідження), який поступає на адресу ФОП ОСОБА_1 від фірми AVISO LOGISTICS Sp. z.o.o. по договору №К2020-1 від 17.11.2020 за межами території України з врахуванням витрат на їх доставку до кордону України (митної території України) без нарахування митних платежів та зборів, може складати, EUR без ПДВ/шт. (з округленням): «…шини пневматичні гумові, що були у використанні, для легкових автомобілів, призначені для відновлення протектора гумових шин та покришок, країна походження - Європейський Союз від 0,46 до 5,60….» або в USD без ПДВ/кг. з врахуванням курсу НБУ станом на 14.05.2021р. та з врахуванням даних про кількість та вагу товару [15, 20]: «…шини пневматичні гумові, що були у використанні, для легкових автомобілів, призначені для відновлення протектора гумових шин та покришок, країна походження - Європейський Союз від 0,07 до 0,86 …».

Контракт №К2020-1 від 17.11.2020 є дійсний від 17.11.2020 по теперішній час, суттєвих змін по контракту не відбулось, а отже і висновки судових експертів Білобран С.З. №21/1/209 від 14.05.2021 та Волинської ТПП 27.05.2021 №В-574 що стосується контракту К2020-1 від 17.11.2020 теж є дійсними.

Висновки судового експерта Білобран С.З. №21/1/209 від 14.05.2021 та Волинської ТПП 27.05.2021 №В-574 підтверджують, що вартість пневматичних гумових шин, що були у використанні, для легкових автомобілів, призначені для відновлення протектора гумових шин та покришок, відповідає вартості шин по контракту №К2020-1 від 17.11.2020 з додатками.

При цьому, в силу приписів частини другої статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Суд зауважує, що товари купуються в іноземній валюті (євро), а не в гривні; мито та податки розраховуються виключно за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення, що регламентується нормативними актами, а не висновками експертів; зазначений курс використано суто для перерахунку на момент складення висновку і не має жодного впливу на реальні фінансові розрахунки при митному оформлені по інвойсах №FV0059/08/2025 від 14.08.2025 та №FV0078/10/2025 від 29.10.2025.

Отже, сумніви митниці щодо висновку на підставі умовного інформаційного курсу є безпідставною та необґрунтованою.

Водночас, оскаржувані рішення не містять відомостей про те, яким чином такі висновки митного органу впливають на митну вартість товару, який імпортується позивачем.

Апеляційний суд резюмує, що твердження митниці про наявність в поданих документах розбіжностей та наявність підстав для коригування митної вартості є лише припущенням та не підтверджено жодним доказом.

З урахуванням наведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Крім того, у спірних рішеннях митний орган вказав лише номер та дату митної декларації на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.

А отже, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

До того ж, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Відтак, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2025/000062/2 від 19.08.2025, №UA205030/2025/000066/2 від 31.10.2025 не відповідають вимогам чинного законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі №140/442/26 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяТ. М. Димарчук

суддіР. М. Москаль

П. І. Сало

Оригінал: reyestr.court.gov.ua