Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №140/11504/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/11504/24 пров. № А/857/7644/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року, що ухвалила суддя Каленюк Ж.В. у м. Луцьку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у справі № 140/11504/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинська фондова компанія” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 20 травня 2024 року № UA205140/2024/000124/2 про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 9 травня 2024 року ТзОВ “Волинська фондова компанія” подало до Волинської митниці митну декларацію на товар - сітку сільськогосподарську Beza Net PE 123x3000 і заявило митну вартість за основним методом. Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивач разом з митною декларацією подав документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а до фактурної вартості товару 10 864,00 євро додав витрати на транспортування 22 324,94 грн.

Позивач вважає, що розбіжності та неточності, на які посилається відповідач, не є підставою для витребування додаткових документів і коригування митної вартості. Договір визначає ціну товару в євро, а сума в польських злотих у митній декларації країни відправлення є статистичною вартістю і на митну вартість товару не впливає. Розбіжність в умовах поставки усунув лист постачальника, а зауваження відповідача до прайс-листа та висновок про заниження транспортних витрат ґрунтуються на припущеннях.

Крім того, на думку позивача, рішення про коригування не містить обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості та порівняння характеристик оцінюваного товару з характеристиками товару, ціну якого відповідач взяв за основу.

21 січня 2025 року Волинський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив повністю.

Визнав протиправним та скасував рішення Волинської митниці від 20 травня 2024 року № UA205140/2024/000124/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнув на користь ТзОВ “Волинська фондова компанія” за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 6 422,40 грн.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, на підтвердження митної вартості товарів, які переміщувалися через митний кордон України, подав відповідачу повний і достатній для митного оформлення пакет документів, на підставі яких можливо перевірити правильність визначення митної вартості товарів за основним методом. Відомості, які відповідач визначив як розбіжності та неточності, повністю спростовують досліджені під час судового розгляду докази. Значно нижчий рівень задекларованої митної вартості товару порівняно з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів не є підставою для коригування митної вартості.

Оскільки відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував правомірності прийнятого рішення, дії відповідача є протиправними.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції врахував незначну складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг і заперечення відповідача та зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу, які необхідно стягнути на користь позивача, з 6 000,00 грн до 4 000,00 грн.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Таку позицію обґрунтовує тим, що документи, які позивач подав для підтвердження митної вартості товару, містили розбіжності та не містили всіх даних, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. На письмову вимогу Волинської митниці позивач додаткових документів не надав і розбіжностей не усунув, тому відповідач визначив митну вартість товару за резервним методом.

На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що загальна вартість товару в митній декларації країни відправлення від 4 квітня 2024 року № 24PL335010E0413068 становить 182 783 злотих і не відповідає вартості товару в інвойсі від 3 квітня 2024 року № 48/2/2024, яка становить 40 229,76 євро, а умови поставки FCA за п. 3.1 договору від 1 вересня 2016 року № 22/1 не збігаються з умовами поставки EXW у рахунку-проформі від 13 лютого 2024 року № 1/2/2024.

Волинська митниця також зазначає, що прайс-листи від 12 лютого 2024 року містять тільки цінову пропозицію на окрему поставку, хоча відповідно до ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1947 року (далі - ГАТТ) прайс-лист виробника має бути виданий для загального кола покупців і містити весь асортимент продукції.

Крім того, відповідач вважає, що вартість перевезення товару до кордону України (241,44 грн/км) нижча за вартість перевезення територією України (257,80 грн/км), і ця різниця, яку позивач нічим не пояснив, свідчить про заниження транспортних витрат. Міжнародна товарно-транспортна накладна CMR A № 012069 від 4 квітня 2024 року називає перевізником LTD L-Corp, тоді як довідку та рахунок на перевезення видало ТзОВ “Спецконтроль Логістик”, а документів про взаємозв`язок між цими особами позивач під час митного оформлення не подав.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення про коригування не містить обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості. За доводами апеляційної скарги, ст. 64 МК України не передбачає коригувань ціни товару, взятої за основу, тому зазначати їх у графі 33 рішення не потрібно. Митну вартість відповідач визначив на рівні 4,22 USD/кг за митною декларацією від 3 травня 2024 року № UA209230/2024/40134, за якою оформлено подібний товар - сітку сінов`язальну торговельної марки FARMPACK, ввезену на умовах поставки FCA.

Відповідач також посилається на те, що спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками і нижчий рівень задекларованої митної вартості порівняно з ціновою інформацією Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - ЄАІС Держмитслужби) свідчили про необхідність перевірки митної вартості.

Щодо судових витрат Волинська митниця вважає, що витрати на професійну правничу допомогу, які суд першої інстанції стягнув на користь позивача, завищені та неспівмірні зі складністю справи, оскільки справа належить до справ незначної складності, предметом позову є одне рішення про коригування, судова практика в цій категорії справ усталена, а підготовка відповіді на відзив є правом, а не обов`язком позивача.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що 09 травня 2024 року ТзОВ “Волинська фондова компанія” подало на митний пост Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) № 24UA205140031460U3 для митного оформлення ввезеного на територію України в режимі імпорту товару “Сітка сільськогосподарська Beza Net PE 123x3000 – 112 шт.” (далі також товар) фактурною вартістю 10864,00 євро (еквівалентно 459729,72 грн). Митну вартість визначено на рівні 482054,66 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 22324,94 грн). Для підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу додано: договір від 01 вересня 2016 року № 22/1 разом з додатковими угодами від 02 квітня 2018 року № 1, від 21 травня 2019 року № 2, від 01 вересня 2020 року № 3, від 05 березня 2024 року № 5; рахунок-проформу від 13 лютого 2024 року № 1/2/2024; платіжну інструкцію від 29 лютого 2024 року № 32JBKLO2; банківський платіжний документ від 25 березня 2024 року № Р2403258759003; інвойс від 03 квітня 2024 року № 48/2/2024; договір від 02 квітня 2024 року № 02/04 про надання транспортно-експедиторських послуг; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 04 квітня 2024 року № 119; довідки про транспортні витрати від 04 квітня 2024 року; товарно-транспортну накладну від 09 квітня 2024 року № 009; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR A № 012069 від 04 квітня 2024 року; експортну декларацію 24PL335010E0413068 від 04 квітня 2024 року; пакувальний лист № WZexp 889/200/2024 від 03 квітня 2024 року; книжку МДП (TIR carnet) ХН85516613; карту технічну від 12 лютого 2024 року № 17 - № 20; сертифікат EUR.1 № PL/MF/AS 0220020 від 04 квітня 2024 року; цінник на шпагат та сітку від 12 лютого 2024 року; прайс-лист виробника від 12 лютого 2024 року б/н та № 15; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 14200-3103-0061 від 01 травня 2024 року; акт про взяття проб (зразків) товарів від 16 квітня 2024 року; рішення про визначення коду товару згідно з

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, Волинська митниця в електронному повідомленні декларанту вказала, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:

1) у декларації країни відправлення товару № 24PL335010E0413068 від 04 квітня 2024 року загальне числове значення вартості товару становить 182783 злотих, що суперечить вартості товару в інвойсі № 48/2/2024 від 03 квітня 2024 року – 40229,76 євро;

2) згідно з пунктом 3.1 контракту від 01 вересня 2016 року № 22/1 умови поставки – FCA Bielsko-Biala, а відповідно до проформи-інвойсу від 13 лютого 2024 року № 1/2/2024 – EXW;

3) прайс-листи товару від 12 лютого 2024 року є тільки пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;

4) згідно з рахунком про транспортні витрати від 04 квітня 2024 року вартість перевезення від пункту завантаження Bielsko-Biala (Польща) до кордону України (пропускний пункт Шегині) становить 80253,10 грн; відстань за маршрутом за даними сайту www.google.com.ua становить 332,40 км, тобто вартість перевезення до кордону України – 241,44 грн/км, однак вартість перевезення територією України від кордону до міста Луцька (228,90 км) становить 59009,62 грн, тобто вартість перевезення територією України становить 257,80 грн; вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід`ємною складовою митної вартості;

5) відповідно до CMR A № 012069 від 04 квітня 2024 року перевезення товару здійснювало підприємство LTD L-Corp, однак довідку та рахунок на перевезення видало ТзОВ “Спецконтроль Логістик”, тобто відсутні транспортні (перевізні) документи, які підтверджують взаємозв`язок між перевізниками.

Одночасно декларанту запропоновано подати такі документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення: заявки, договори (контракти), рахунки на транспортування;

3) прайс-лист виробника товару для загального кола осіб;

4) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

5) інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості за бажання декларанта.

20 травня 2024 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000124/2. Як зазначено у графі 33 рішення, документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації в ЄАІС (МД № UA209230/2024/40134 від 03 травня 2024 року) на рівні 4,22 долара США/кг.

Також 20 травня 2024 року Волинська митниця сформувала картку № UA205140/2024/0001217 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Товар було випущено у вільний обіг за МД № 24UA205140033979U3 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

Відповідно до положень частини восьмої статті 55 МК України ТзОВ “Волинська фондова компанія” 18 липня 2024 року надало Волинській митниці додаткові пояснення та документи для підтвердження митної вартості товару, що декларувався згідно з МД № 24UA205140031460U3 від 09 травня 2024 року, зокрема, комунікат IE599 до MRN № 24PL335010E0413068; інформаційний бюлетень № Z/46/2018 від 27 червня 2018 року з перекладом на українську мову; лист від постачальника товару № 21 від 19 квітня 2024 року; заявку на транспорт ІМ 004 від 25 березня 2024 року; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 10 квітня 2024 року № 121; платіжну інструкцію від 30 квітня 2024 року № 631; договір перевезення вантажів від 03 квітня 2024 року № СПТ03/04/24-389П; заявку від 03 квітня 2024 року № 01345. Однак надання цих документів не призвело до скасування Волинською митницею рішення від 20 травня 2024 року № UA205140/2024/000124/2, про що Волинська митниця повідомила листом від 30 липня 2024 року № 7.3-1/15.02/14/8422.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно – правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України, декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний:

1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, за ч. 2 ст. 53 МК України є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як визначено ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частина 6 статті 54 МК України встановлює, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Положеннями ч. 2 ст. 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому відповідач, якщо має обґрунтовані сумніви в достовірності поданих документів, має право вимагати від декларанта надання додаткових документів.

Разом з тим наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовувати в декларанта додаткові документи та надає відповідачу право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У зв`язку з цим саме відповідач зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірити на підставі документів, які надав декларант, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, на підставі яких митна вартість може бути підтверджена.

З електронного повідомлення Волинської митниці, яке відповідач надіслав декларанту під час митного контролю за митною декларацією від 9 травня 2024 року № 24UA205140031460U3, встановлено, що відповідач зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару декларант має подати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення (заявки, договори (контракти), рахунки на транспортування); прайс-лист виробника товару для загального кола осіб; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 20 травня 2024 року № UA205140/2024/000124/2 відповідач пояснив, що витребував ці документи через те, що, на думку відповідача, подані до митного оформлення документи мають розбіжності та не мають всіх відомостей про складові митної вартості.

Правомірність рішення про коригування апеляційний суд оцінює за документами, які позивач подав відповідачу до прийняття цього рішення.

Перелік документів у графі 44 митної декларації від 9 травня 2024 року № 24UA205140031460U3 свідчить, що позивач на підтвердження митної вартості товару подав відповідачу договір від 1 вересня 2016 року № 22/1 з додатковими угодами, рахунок-проформу від 13 лютого 2024 року № 1/2/2024, інвойс від 3 квітня 2024 року № 48/2/2024, платіжну інструкцію від 29 лютого 2024 року № 32JBKLO2, банківський платіжний документ від 25 березня 2024 року № Р2403258759003, договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 2 квітня 2024 року № 02/04, рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 4 квітня 2024 року № 119, довідки про транспортні витрати від 4 квітня 2024 року, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR A № 012069 від 4 квітня 2024 року, митну декларацію країни відправлення від 4 квітня 2024 року № 24PL335010E0413068, прайс-лист від 12 лютого 2024 року № 15 та прайс-лист від 12 лютого 2024 року б/н.

Першою розбіжністю відповідач назвав різницю між вартістю товару в митній декларації країни відправлення від 4 квітня 2024 року № 24PL335010E0413068 (182 783 злотих) та в інвойсі від 3 квітня 2024 року № 48/2/2024 (40 229,76 євро).

Пункт 7 частини 3 статті 53 МК України відносить копію митної декларації країни відправлення до додаткових документів, а документи, що підтверджують митну вартість товарів, перелічує ч. 2 цієї статті.

Тому розбіжність між митною декларацією країни відправлення та інвойсом не є розбіжністю між документами, зазначеними у ч. 2 ст. 53 МК України, з якою ч. 3 цієї статті пов`язує обов`язок декларанта подати додаткові документи.

Ціну товару в євро визначає п. 4.1 договору від 1 вересня 2016 року № 22/1, у євро цю ціну зазначають рахунок-проформа від 13 лютого 2024 року № 1/2/2024 та інвойс від 3 квітня 2024 року № 48/2/2024, а сплату 40 229,76 євро підтверджують платіжна інструкція від 29 лютого 2024 року № 32JBKLO2 і банківський платіжний документ від 25 березня 2024 року № Р2403258759003.

Доказів того, що позивач сплатив або мав сплатити за товар іншу суму, відповідач не надав.

Друга розбіжність стосується умов поставки, а саме того, що п. 3.1 договору від 1 вересня 2016 року № 22/1 визначає умови поставки FCA (Бельсько-Бяла, Польща), а рахунок-проформа від 13 лютого 2024 року № 1/2/2024 визначає умови поставки EXW.

Водночас п. 3.2 договору передбачає, що умови постачання кожної партії товару сторони зазначають в окремих специфікаціях та/або фактурах-проформах.

За обох умов поставки витрати на транспортування товару до кордону України покупець несе окремо від ціни товару, і саме такий розрахунок митної вартості (фактурна вартість товару разом з витратами на транспортування до кордону) для обох умов поставки наводить в апеляційній скарзі відповідач.

Митна декларація від 9 травня 2024 року № 24UA205140031460U3 засвідчує, що позивач додав до фактурної вартості товару 10 864,00 євро витрати на транспортування 22 324,94 грн.

Тому, на переконання апеляційного суду, розбіжність в умовах поставки не вплинула на правильність визначення митної вартості товару.

Прайс-листи від 12 лютого 2024 року № 15 і б/н позивач подав понад перелік ч. 2 ст. 53 МК України, оскільки прейскуранти (прайс-листи) виробника товару п. 6 ч. 3 цієї статті відносить до додаткових документів.

Відповідач не зазначив, яку саме складову митної вартості ставить під сумнів форма цих прайс-листів.

Пункт 5 статті VII ГАТТ передбачає, що базис і методи визначення вартості товарів, які підпадають під обкладання митом чи іншими зборами або імпортні чи експортні обмеження, основані на вартості товару чи регульовані будь-яким способом на основі вартості, повинні бути стабільними і оприлюдненими достатньою мірою для того, щоб надати можливість комерсантам з достатньою впевненістю оцінити вартість товарів для митних цілей.

Ця норма стосується правил митної оцінки, які встановлює держава, і вимог до форми чи змісту прайс-листа виробника не містить, тому зауваження відповідача до прайс-листів не є підставою для витребування додаткових документів.

Щодо транспортних витрат відповідач у повідомленні розрахував, що вартість перевезення до кордону України становить 241,44 грн/км (80 253,10 грн за 332,4 км), а вартість перевезення територією України становить 257,80 грн/км (59 009,62 грн за 228,9 км).

Різниця між цими показниками становить 16,36 грн/км, або близько 6,8 %.

Вартість перевезення товару від Бельсько-Бяли до пункту пропуску Шегині підтверджують договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 2 квітня 2024 року № 02/04, рахунок на оплату від 4 квітня 2024 року № 119 і довідки ТзОВ “Спецконтроль Логістик” від 4 квітня 2024 року, з яких видно, що вартість перевезення сітки сільськогосподарської Beza Net PE 123x3000 до кордону України становить 22 324,94 грн.

Документа, який свідчив би про іншу вартість перевезення, відповідач не навів, а ст. 53 МК України не пов`язує підтвердження транспортних витрат зі співвідношенням вартості кілометра перевезення до кордону України і територією України.

Таким чином апеляційний суд вважає, що розрахунок вартості кілометра перевезення, який навів відповідач, не підтверджує розбіжності в документах, яка впливає на правильність визначення митної вартості.

Те, що міжнародна товарно-транспортна накладна CMR A № 012069 від 4 квітня 2024 року називає перевізником LTD L-Corp, а рахунок і довідки на перевезення видало ТзОВ “Спецконтроль Логістик”, договору від 2 квітня 2024 року № 02/04 не суперечить.

Пункт 1.2 цього договору, який позивач подав разом з митною декларацією, дозволяє виконавцю залучати третіх осіб для виконання доручень замовника.

Залучення експедитором іншого перевізника не змінює вартості перевезення, яку визначають рахунок від 4 квітня 2024 року № 119 і довідки від 4 квітня 2024 року, і тому не створює розбіжності, яка впливає на митну вартість товару.

Документи, які позивач подав 18 липня 2024 року на підставі ч. 8 ст. 55 МК України, зокрема комунікат IE599 до MRN № 24PL335010E0413068 із загальною вартістю товару 40 229,76 євро, лист компанії Bezalin S.A. від 19 квітня 2024 року № 21 про умови поставки FCA та договір перевезення вантажів від 3 квітня 2024 року № СПТ03/04/24-389П між ТзОВ “Спецконтроль Логістик” і ТзОВ “Л-Корп”, ці висновки підтверджують.

Разом з тим, посилаючись на митну декларацію від 3 травня 2024 року № UA209230/2024/40134, відповідач не зазначає вид та обсяг товару, умови оплати, характеристики та параметри товару, який порівнюється, тому апеляційний суд вважає, що вказана митна декларація не є належним джерелом цінової інформації для коригування митної вартості.

За наведеного в сукупності апеляційний суд приходить до висновку про те, що докази, які дослідив суд, спростовують відомості, які відповідач визначив як “розбіжності та неточності”, а розбіжностей, які б мали вплив на правильність визначення митної вартості товарів позивача, у документах немає.

Нижчий рівень задекларованої митної вартості товару порівняно з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких уже здійснено, не є підставою для коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів.

Для митного оформлення товару за митною декларацією № 24UA205140031460U3 позивач надав документи, які дозволяли точно і однозначно встановити вартість, яку позивач сплатив за товари, що імпортуються.

Частинами 1 та 2 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Крім того, що сумніви відповідача щодо митної вартості товару є необґрунтованими, рішення про коригування митної вартості товарів від 20 травня 2024 року № UA205140/2024/000124/2 не містить належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, яку скоригував відповідач, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Зокрема, відповідач у цьому рішенні не обґрунтував, чому митна декларація від 3 травня 2024 року № UA209230/2024/40134 може слугувати джерелом цінової інформації для коригування, не вказав характеристики товару за цією декларацією, не пояснив, чи є товари ідентичними або подібними, і не обґрунтував, як ціну подібного товару, визначену в доларах США за кілограм (4,22 USD/кг), застосовано до товару, ціну якого рахунок-проформа від 13 лютого 2024 року № 1/2/2024 та інвойс від 3 квітня 2024 року № 48/2/2024 визначають у євро за штуку (97 євро/шт.).

Вимоги п. 2 і п. 4 ч. 2 ст. 55 МК України до змісту рішення про коригування не залежать від методу, за яким відповідач визначив митну вартість, тому доводи апеляційної скарги про те, що ст. 64 МК України не передбачає коригувань, не звільняють відповідача від обов`язку обґрунтувати числове значення скоригованої митної вартості.

Опис товару торговельної марки FARMPACK та умов його поставки у рішенні про коригування відсутній, а митну декларацію від 3 травня 2024 року № UA209230/2024/40134 відповідач до матеріалів справи не подав.

Тому апеляційний суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 20 травня 2024 року № UA205140/2024/000124/2 відповідач прийняв необґрунтовано та з порушенням ст. 53–55 МК України, а тому це рішення необхідно скасувати.

Цей висновок є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат, за ч. 7 цієї статті, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Акт про надання послуг професійної правничої допомоги від 16 грудня 2024 року № 50 свідчить, що адвокатське бюро “Дзюрило Анастасії” підготувало та подало позовну заяву, зокрема зібрало докази та проаналізувало законодавство і судову практику (5 годин по 1 000,00 грн), а також підготувало та подало відповідь на відзив (1 година по 1 000,00 грн).

Платіжна інструкція від 9 січня 2025 року № 000000020 підтверджує, що позивач сплатив за ці послуги 6 000,00 грн.

Суд першої інстанції, врахувавши заперечення відповідача, незначну складність справи, усталену судову практику в цій категорії справ і те, що відповідь на відзив дублює аргументи позовної заяви, зменшив розмір витрат, які необхідно стягнути на користь позивача, до 4 000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги про незначну складність справи, усталену судову практику та необов`язковість відповіді на відзив стосуються тих самих обставин, з урахуванням яких суд першої інстанції зменшив розмір судових витрат.

На переконання апеляційного суду, сума 4 000,00 грн за підготовку позовної заяви та відповіді на відзив у справі про коригування митної вартості відповідає критеріям ч. 5 ст. 134 КАС України, а доказів її неспівмірності з обсягом наданих адвокатом послуг відповідач не надав.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін.

Оскільки апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 140/11504/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддяР. Б. Хобор

суддіН. В. Бруновська

Р. М. Шавель