Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №607/12116/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 607/12116/26 пров. № А/857/50529/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Глазька С.М.,

суддів Глушка І.В., Шавеля Р.М.,

з участю секретаря судового засідання Тягло Л.В.

представника позивача Сабатюк Н.П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 вересня 2026 року (головуючий суддя Багрій Т.Я., м. Тернопіль, час ухвалення 14:31, дата складання повного тексту не зазначено) у справі № 607/12116/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №3/96 від 19 травня 2026 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 49500 грн.; закрити справу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що оскаржуваною постановою №3/96 від 19 травня 2026 року позивача ОСОБА_1 визнано винним у порушенні порядку ведення військового обліку в ФГ «Міраж Плюс», зокрема за те, що військовозобов`язаного ОСОБА_2 прийнято на роботу з активним порушенням правил військового обліку. Крім того в ході перевірки встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, на підприємстві працює 9 військовозобов`язаних, в тому числі ОСОБА_3 , однак даного військовозобов`язаного немає у списку персонального військового обліку (додаток 5 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів). Представник позивача стверджує, що до протоколу не долучено жодних належних та допустимих доказів, які б доводили вину позивача у вчиненні зазначеного у постанові адміністративного правопорушення. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру призовників від 12 травня 2026 року, ОСОБА_3 зазначений у цьому списку. Після звільнення ОСОБА_3 , на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 було надіслано лист №06/04-2 від 06 квітня 2026 року, у якому було зазначено про звільнення ОСОБА_3 . Крім того, ОСОБА_2 було прийнято на роботу на підставі наказу №9 від 06 квітня 2026 року. відповідно до витягу з Резерв+, який сформовано 04 квітня 2026 року та 11 квітня 2026 року, ОСОБА_2 не є порушником правил військового обліку. Крім того, у витязі з Резерв+, який сформовано 09 травня 2026 року, порушником правил військового обліку ОСОБА_2 є з 09 травня 2026 року, тобто після його прийняття на роботу. Також просить врахувати, що на позивача ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 49500 грн., тобто 2911,76 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладення на позивача штрафу у вказаному розмірі не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки санкцією ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачено покарання виключно у цілих значеннях неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При накладенні стягнення у розмірі, наближеному до максимального, представник відповідача не врахував, що позивач вперше притягується до адміністративної відповідальності, а також те, що виявлені недоліки було виправлено під час перевірки, про що зазначено в акті перевірки стану військового обліку №85 від 12 травня 2026 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 вересня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Постанову №3/96 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 19 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 49500 гривень - скасовано.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП – закрито.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 червня 2026 року, у виді заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 звертати до примусового виконання до органів Державної виконавчої служби постанову №3/96 від 19 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 49500 гривень, після набрання даним рішенням суду законної сили.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що протокол № 96 та оскаржувана постанова № 3/96 складені у суворій відповідності до вимог законодавства та Інструкції МОУ № 3 від 01.01.2024. Суд першої інстанції не дослідив у повній мірі вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в умовах особливого періоду. Вказує, що відповідальна особа юридичної особи зобов`язана забезпечувати повноту, достовірність та актуальність облікових даних у списках персонального військового обліку у взаємодії з ЄДРПВР, що контролюється ТЦК та СП.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник позивача, яка приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного перегляду повідомлений належним чином у апеляційній скарзі просив розгляд проводити без участі його представника .

З огляду на вимоги ч. 2 ст. 313 КАС України суд ухвалив розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, позивача та його представника, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №96 від 12 травня 2026 року вбачається, що відповідно до Плану проведення на підприємствах, в установах та організаціях, розташованих на території Тернопільського району у 2026 році, припису на виконання завдання №01-716/01-19 від 16 квітня 2026 року, затвердженого плану роботи щодо перевірки стану військового обліку в ФГ «Міраж Плюс», проведено перевірку стану військового обліку. Під час перевірки було встановлено, що на підприємство було прийнято військовозобов`язаного ОСОБА_2 (Наказ №9 від 06 квітня 2026 року), з активним порушенням правил військового обліку. Згідно відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на даному підприємстві працює дев`ять військовзобов`язаних, серед них ОСОБА_3 . Даного військовозобов`язаного у списку персонального військового обліку не було.

Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 №3/96 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 19 травня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 49500 грн. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 є відповідальною особою за ведення військового обліку в ФГ «Міраж Плюс». Під час перевірки було встановлено, що на підприємство було прийнято військовозобов`язаного ОСОБА_5 (Наказ №9 від 06 квітня 2026 року), з активним порушенням правил військового обліку. Згідно відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на даному підприємстві працює дев`ять військовзобов`язаних, серед них ОСОБА_3 . Даного військовозобов`язаного у списку персонального військового обліку не було. У порушення абзацу 2 пункту 33 Порядку була відсутня відомість оперативного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Ст.9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, в особі керівників, розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст.210 КУпАП.

За змістом ст.245 КУпАП завданням в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст.245 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до копії акту перевірки стану військового обліку в ФГ «Міраж Плюс» №85 від 12 травня 2026 року, затвердженого начальником Тернопільської районної військової адміністрації Матвійчуком Я. від 15 травня 2026 року, комісією у складі старшого офіцера ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , головного спеціаліста відділу з питань мобілізаційної та режимно-секретної роботи апарату Тернопільської РДА Поплінської О.Я., головного спеціаліста відділення військового обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , проведено перевірку військового обліку призовників та військовозобов`язаних у ФГ «Міраж Плюс». Перевіркою встановлено, що станом на 12 травня 2026 року загальна чисельність працівників – 9. З них: 1 військовозобов`язаний офіцерського складу; 8 військовозобов`язаних рядового, сержантського та старшинського складу. Список персонального військового обліку не відповідає кількості військовозобов`язаних, зазначених у відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У порушення абзацу 2 п.33 Порядку, інформація про чисельність призовників, військовозобов`язаних та резервістів не вноситься до відомості оперативного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За змістом ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 5 ст.34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачає, що персональний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.

Відповідно до пункту 87 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487, посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію несуть відповідальність згідно із законом.

Судом встановлено, що відповідно до наказу голови ФГ «Міраж Плюс» Іваськіва Р.П. №8 від 31 березня 2026 року «Про звільнення з роботи», робітника з комплексного обслуговування с/г виробництва ОСОБА_3 звільнено з роботи (по сумісництву) з 31 березня 2026 року по згоді сторін.

Відповідно до ст.8 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

На виконання вимог Порядку № 1487 ФГ «Міраж Плюс» направило до ІНФОРМАЦІЯ_2 Повідомлення про зміну облікових даних від 06.04.2026 № 06/04-2, яке було отримано відповідачем 10.04.2026.

З огляду на ст. 8 Закону № 1951-VIII, відповідальність за вчаність внесення змін до ЄДРПВР несуть саме органи ТЦК та СП як органи ведення Реєстру.

При цьому, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що ОСОБА_3 на час перевірки та складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно позивача ОСОБА_1 , не був працівником ФГ «Міраж Плюс». У зв`язку з наведеним даного працівника не було зазначено у списку персонального військового обліку. У постанові №3/96 від 19 травня 2026 року містяться відомості про те, що до ІНФОРМАЦІЯ_2 були подані документи про звільнення ОСОБА_3 , проте відповідні зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено не було та вказаного військовозобов`язаного зі списку військовозобов`язаних працівників ФГ «Міраж Плюс», не виключено.

Вимога суб`єкта владних повноважень відображати у списках діючих працівників особи, яка була звільнена за місяць до перевірки, є протиправною.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень, правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі №295/3099/17.

Надаючи оцінку доводам суб`єкта владних повноважень про порушення позивачем правил військового обліку при прийнятті на роботу військовозобов`язаного ОСОБА_2 , колегія суддів зазначає наступне. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 було прийнято на роботу на підставі наказу №9 від 06 квітня 2026 року. При цьому, відповідно до долучених позивачем витягів з мобільного застосунку «Резерв+», сформованих 04 квітня 2026 року та 11 квітня 2026 року, вказана особа не мала статусу порушника правил військового обліку. Статус порушника у ОСОБА_2 з`явився лише 09 травня 2026 року, тобто більш ніж через місяць після його працевлаштування. За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією позивача про те, що на момент прийняття ОСОБА_2 на роботу (06 квітня 2026 року) роботодавець був позбавлений об`єктивної можливості встановити факт активного порушення ним правил військового обліку. Відповідачем, на якого покладено тягар доказування (ч. 2 ст. 77 КАС України), не надано доказів наявності умислу чи необережності в діях відповідальної особи ФГ «Міраж Плюс» під час працевлаштування вказаного працівника, що виключає наявність суб`єктивної сторони правопорушення за цим епізодом.

Щодо доводів відповідача про відсутність відомості оперативного обліку, колегія суддів зазначає таке. У самому акті перевірки №85 комісія відповідача прямо вказала, що ведення військового обліку в основному відповідає вимогам Постанови, облік організовано, а необхідні облікові документи в наявності.

Отже, твердження відповідача про відсутність документації суперечать його ж офіційним висновкам в акті перевірки, що робить притягнення позивача до відповідальності за цим епізодом необґрунтованим.

Окремої уваги заслуговують доводи позивача щодо неправомірності визначення розміру накладеного штрафу. Санкцією ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в особливий період передбачено накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить від 34 000 грн до 59 500 грн. Як вбачається з оскаржуваної постанови, відповідач наклав на позивача штраф у розмірі 49 500 грн. Водночас матеріали справи не містять жодних обґрунтувань того, якими саме критеріями керувався суб`єкт владних повноважень при визначенні такого розміру стягнення. При накладенні адміністративного стягнення ТЦК та СП зобов`язаний враховувати характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують відповідальність (зокрема, те, що позивач вперше притягується до адміністративної відповідальності, а виявлені технічні недоліки діловодства та формальні розбіжності були усунені безпосередньо під час перевірки). Визначення значного розміру штрафу без належної мотивації та без урахування засад справедливості, співмірності та індивідуалізації юридичної відповідальності свідчить про необґрунтованість прийнятого рішення, що може бути додатковою підставою для визнання його протиправним.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, поставленого йому у вину, а тому постанова №3/96 від 19 травня 2026 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 49500 грн підлягає скасуванню, а провадження у справі відповідно до положень ст.286 КАС України закриттю.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.139, 229, 242, 243, 250, 268, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 вересня 2026 року у справі № 607/12116/26 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяС. М. Глазько

суддіІ. В. Глушко

Р. М. Шавель