Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №442/6052/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 442/6052/26 пров. № А/857/48233/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Глазька С.М.,

суддів Глушка І.В., Шавеля Р.М.,

з участю секретаря судового засідання Тягло Л.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 серпня 2026 року (головуючий суддя Павлів З.С., м. Дрогобич, час ухвалення не зазначено, дата складання повного тексту не зазначено) у справі № 442/6052/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА №7657590 від 02.08.2026, винесену старшим сержантом поліції Ярошем Михайлом Орестовичем, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 02.08.2026 старшим сержантом поліції Ярошем Михайлом Орестовичем винесено постанову серії ЕНА №7657590, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП. З вказаною постановою не погоджується. Вважає, що така винесена з порушенням вимог КУпАП, без належного з`ясування всіх обставин справи та без достатніх доказів, які б підтверджували його вину, а тому є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасування. Зазначає, що на момент прибуття працівників поліції він перебував біля мотоцикла, а не керував ним. Працівники поліції не зупиняли його під час руху транспортного засобу та не були безпосередніми очевидцями факту керування. Звертає увагу на те, що єдине, що могли безпосередньо спостерігати працівники поліції – це те, що він перебував біля мотоцикла у мотошоломі. Сам по собі факт перебування особи біля транспортного засобу, навіть у мотошоломі, не свідчить про факт керування ним. В оскаржуваній постанові також не наведено належних і допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували, що саме позивач керував транспортним засобом у час та місці, зазначених у постанові. ОСОБА_1 вказує, що на момент винесення постанови йому не було надано жодного належного та допустимого доказу, який би беззаперечно підтверджував факт його керування транспортним засобом.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 серпня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що у матеріалах справи повністю відсутні належні, допустимі та достовірні докази вчинення правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП. Диспозиція даної норми передбачає відповідальність виключно за безпосереднє керування транспортним засобом особою, позбавленою такого права. Факт перебування особи поруч із нерухомим мотоциклом навіть у мотошоломі не може ототожнюватися з керуванням ним у розумінні Закону України «Про дорожній рух» та Правил дорожнього руху.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи були належним чином, відповідно до положень статті 268 КАС України, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явилися.

Також в порядку частини третьої статті 268, частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №7657590 від 02.08.2026 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, а саме за те, що він 02.08.2026 о 16:35 год. за адресою: Львівська обл., с.Новий Кропивник, вул.Олекси Довбуша, 3, керував транспортним засобом марки Мустанг МТ250-9R, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами, у зв`язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 20400 грн.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Вимогами ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», зокрема, передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до частини другої статті 35 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок дорожнього руху на території України регулюється Законом України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII та Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Згідно з п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 283 КУпАП, яка визначає зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вже було зазначено, що зі змісту вказаної постанови вбачається, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №7657590 від 02.08.2026 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, а саме за те, що він 02.08.2026 о 16:35 год. за адресою: Львівська обл., с.Новий Кропивник, вул.Олекси Довбуша, 3, керував транспортним засобом марки Мустанг МТ250-9R, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами, у зв`язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 20400 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, що ухвалою суду від 05.08.2026 судом витребувано у Головного управління Національної поліції у Львівській області відеозапис з нагрудної камери патрульного, яка працювала у період часу, коли було виявлено адміністративне правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП відповідно до постанови серії ЕНА №7657590, а також інші матеріали, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови.

Проте, станом на 21.08.2026 року, на день прийняття оскаржуваного судового рішення витребовувані матеріали адміністративної справи, в тому числі відеофіксації, на яких зафіксовані обставини події, що мали місце 02.08.2026 року за участю ОСОБА_1 на адресу суду першої інстанції не надходили.

На виконання ухвали Головним управлінням Національної поліції у Львівській області не було надано відеозапису та інших матеріалів справи.

Також, колегія суддів звертає увагу, що згідно з матеріалами справи та змістом оскаржуваної постанови серії ЕНА №7657590, у графі 7 «До постанови додаються» відсутні будь-які відомості про технічні засоби відеофіксації, якими б було зафіксовано факт руху мотоцикла під керуванням позивача.

Разом з тим дані обставини, щодо процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення без відеозапису, який витребовував у відповідача суд першої інстанції, встановити не є можливим. Верховний Суд у своїй постанові від 2 квітня 2018 року у справі N 338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Також, 26.04.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі N 338/855/17, адміністративне провадження № К/9901/18195/18 вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Останній у справі, що розглядається, не довів правомірності свого рішення, яке оскаржує позивач.

Суд першої інстанції, зазначивши, що позивачем не надано жодних доказів того, що даний транспортний засіб було доставлено на місце події іншою особою та що таким керував не він, фактично переклав тягар доказування із суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) на позивача.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова № серії ЕНА №7657590 від 02.08.2026 про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на помилковість посилань суду першої інстанції на положення ст. 14-2 КУпАП, оскільки притягнення до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність безпосередньо особи, яка керувала транспортним засобом, а не його власника, і фіксація такого правопорушення не належить до тих, що здійснюються в автоматичному режимі

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору неправильно встановив фактичні обставини справи та не надав їм належну правову оцінку.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи встановлено, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 665,6 грн. при поданні позовної заяви у суд першої інстанції та 998,40 грн при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції відповідно до платіжних доручень, наявних у матеріалах справи.

Оскільки, судом апеляційної інстанції скасовується рішення суду першої інстанції, сума судового збору, яка підлягає стягненню, становить 1664 грн.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Керуючись статтями 229, 241, 242, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 серпня 2026 року у справі № 442/6052/26 скасувати, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови задовольнити.

Постанову ЕНА №7657590 від 02 серпня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення скасувати та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції у Львівській області сплачений судовий збір в розмірі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяС. М. Глазько

суддіІ. В. Глушко

Р. М. Шавель