Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №380/1693/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа №380/1693/26 пров. №А/857/25402/26

суддя в 1-й інстанції – Потабенко В.А.

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

суддів Гуляка В.В, Ільчишин Н.В.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року, ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м.Львові у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

1.1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач 2 ), в якому просила визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування при розгляді заяви ОСОБА_1 про переведення з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця за період з 30 липня 1984 року по 01 травня 2016 року тривалістю 31 рік 9 місяців 1 день; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити пенсію згідно Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця період з 30 липня 1984 року по 01 травня 2016 року тривалістю 31 рік 9 місяців 1 день; провести перерахунок пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, п. 10 і 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889- VІІІ з дати звернення 08.01.2026 із заробітної плати за грудень 2025 року на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця від 08.01.2026 №04-29/8 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, від 08.01.2026 №04-29/7 та Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого Єдиного внеску за грудень місяць 2025 року, поданого фінансовим управлінням Стрийської міської ради.

1.2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування при розгляді заяви ОСОБА_1 про переведення з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця за період з 30.07.1984 по 01.05.2016 тривалістю 31 рік 9 місяців 1 день.

Визнано протиправним та скасовано рішення №135050009025 від 15.01.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію ОСОБА_1 згідно із Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця за період з 30.07.1984 по 01.05.2016 тривалістю 31 рік 9 місяців 1 день та провести перерахунок пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІI, пунктів 10 і 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з дати звернення (08.01.2026) із заробітної плати за грудень 2025 року на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця від 08.01.2026 №04-29/8 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, від 08.01.2026 №04-29/7 та податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого Єдиного внеску за грудень місяць 2025 року, поданого фінансовим управлінням Стрийської міської ради, з урахуванням раніше виплачених сум.

1.3. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що оскільки позивачка займала посади в органах місцевого самоврядування, що не відноситься до посад державної служби, тому відсутні правові підстави призначати Позивачці пенсію відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу”. Також звертає увагу суду на те, що наявність довідки про складові заробітної плати, на які посилається позивачка, не породжують права на пенсію відповідно до Закону Україн від 10.12.2015 №889-VIII “Про державну службу”.

1.4.ПОЗИЦІЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивачка не подала відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

1.5. МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.01.2022 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058.

08.01.2026 Стрийською міською радою видано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №04-29/8 та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, класифікацію яких було проведено, має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі №04-29/7.

З метою реалізації свого права на призначення пенсії за віком, 08.01.2026 позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про переведення її на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

Згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі – Порядок від 25.11.2005 №22-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.

Таким органом є ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

За результатами розгляду даної заяви 15.01.2026 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення за №135050009025 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що на день набрання чинності Закону №889 вона не займала посаду державної служби, віднесену до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723-ХІІ та актами КМУ.

Таке рішення про відмову в призначенні пенсії позивачка вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернулася із позовом до суду.

2.2. ДОВОДИ ТА МОТИВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Відповідно до статті 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До 01 січня 2016 року суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулювались Законом України від 16 грудня 1993 року №3723-XII "Про державну службу" (далі Закон №3723-ХІІ).

З 01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" (далі Закон №889-VІІІ), у Прикінцевих та перехідних положеннях якого закріплено, що Закон №3723-ХІІ втрачає чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VІІІ.

Так, пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Крім того, пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Вказаний висновок додатково підтверджується нормами Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі Порядок №622).

Тобто, незважаючи на те, що відповідно до статті 90 Закону №889-VIII, який набрав чинності з 01 травня 2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-ІV), за особами, які на день набрання чинності Законом №889-VIII мали не менше 20 років стажу на посадах державної служби, у подальшому (після 01 травня 2016 року) зберігається право на призначення (отримання) пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Аналогічний правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №822/524/18.

У свою чергу частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-ІV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Змістовний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби, зокрема 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі, за такою особою зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Подібна правова позиція відображена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2021 року у справі №645/3044/17.

Починаючи з 28 грудня 1993 року (дати набрання чинності Законом України №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року) і до 01 травня 2016 року (дати набрання чинності Закону № 889-VІІІ), визначення загальних засад діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, регулювалося Законом України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року.

На виконання постанови Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року «Про введення в дію Закону України «Про державну службу» (№3723-XII від 16 грудня 1993 року) Кабінет Міністрів України постановою № 283 від 03 травня 1994 року затвердив Порядок обчислення стажу державної служби (далі Порядок №283) (втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229 «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби» далі Порядок №229).

Відповідно до абзацу 13 пункту 2 Порядку №283 встановлено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Як передбачено пунктом 4 Порядку №229, стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу». До стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493-ІІІ від 07 червня 2001 року встановлено, що в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад:

п`ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост;

шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад;

Як вбачається з записів у трудовій книжці позивачка з 30.07.1984 року прийнята на посаду заступника головного бухгалтера міськфінвідділу, з 02.12.1996 призначена на посаду начальника відділу доходів, а з 01.01.2002 переведена на посаду начальником відділу доходів міського фінансового управління та присвоєно дев`ятий ранг (п`ята категорія) посадової особи місцевого самоврядування де працювала в подальшому до виходу на пенсію, тому зважаючи на вищевикладене спірні періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу державної служби.

З огляду на вказане, суд вважає, що періоди роботи позивачки на посадах в органах місцевого самоврядування з 30.07.1984 по 01.05.2016 підлягають зарахуванню до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ.

Оскільки на час звернення до відповідача із заявою про перехід на пенсію держаного службовця позивачка досягла пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ мала понад 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та мала необхідний страховий стаж, апеляційний суд доходить висновку, що позивачка набула право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

2.3. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно із статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та правові висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі №380/1693/26 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяВ. О. Кушнір

суддіВ. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин