Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №460/13276/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа №460/13276/25 пров. №А/857/27285/26

суддя в 1-й інстанції – Поліщук О.В.

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

суддів Ільчишин Н.В., Гуляка В.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року, ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м.Рівне у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

1.1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача від 10.06.2025 №172450010059 про відмову в призначенні позивачу пільгової пенсії за віком у зв`язку із досягненням 55-річного віку як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов`язати відповідача призначити позивачу пільгову пенсію за віком у зв`язку із досягненням останнім 55-річного віку як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з моменту первісного звернення до органів Пенсійного фонду України.

1.2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 10.06.2025 №172450010059, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 10.05.2025 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ.

1.3. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт звертає увагу суду на те, що згідно з наданими позивачем документами, період його постійного проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 становить 02 роки 05 місяців 02 дні. Враховуючи, що станом на 01.01.1993 позивач прожив (відпрацював) у відповідній зоні радіоактивного забруднення менше 4 років, то права на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років він не має. При цьому, до періодів проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю не зараховано період проходження військової служби з 01.12.1988 по 01.12.1990, оскільки неможливо визначити місце знаходження військової частини. Крім того, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.05.2002 по 31.05.2003, оскільки відсутня інформація в індивідуальних відомостях про застраховану особу. Таким чином Пенсійний орган діяв в межах наданих йому повноважень і законно прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку.

1.4.ПОЗИЦІЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

1.5. МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (4 категорії), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 15.01.1993.

03.06.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком за нормами статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

10.06.2025 відповідачем прийнято рішення №172450010059, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У спірному рішенні відповідачем зазначені наступні мотиви його прийняття: страховий стаж особи становить 37 років 11 місяців 00 днів; вік заявника 55 років 24 дні. Підставою прийняття пенсійним органом такого рішення, як слідує з його змісту, слугувало те, що наданими позивачем документами підтверджено період проживання у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 протягом 02 років 05 місяців 02 днів. Також в рішенні вказано, що до періодів проживання в зоні ЧАЕС не зараховано період проходження військової служби з 01.12.1988 по 01.12.1990, оскільки неможливо визначити місце знаходження військової частини. Крім того, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.05.2002 по 31.05.2003, оскільки відсутня інформація в індивідуальних відомостях про застраховану особу. З огляду на вказане, в рішенні відповідач констатував відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Законів України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв`язку з відсутністю необхідного періоду проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993.

Позивач, не погоджуючись з рішенням про відмову в призначенні пенсії та вважаючи таке рішення протиправним, звернувся до суду з позовом.

2.2. ДОВОДИ ТА МОТИВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі Закон №796-ХІІ) визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно абз.1 ч.1 ст.55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Відповідно до ч. 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - за наявності страхового стажу не менше 32 років;

Абзацом шостим пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІ передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років мають право на зменшення пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років (початкова величина у 2 роки зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період).

Тобто, обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі частини 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є факт проживання та (або) праця такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом певного періоду часу з моменту аварії до 01.01.1993.

Частиною 3 статті 65 Закону №796-XII передбачено, що документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Як встановлено судом, позивачем до позовної заяви додано посвідчення серії НОМЕР_1 , згідно з яким позивач є громадянином, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до якого пред`явник посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом №796-ХІІ.

Пунктом 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 (далі Порядок №551) передбачено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон), іншими актами законодавства.

Викладене кореспондується зі змістом частини третьої статті 65 Закону №796-ХІІ, згідно з якою посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Таким чином, Законом №796-ХІІ та Порядком №551 чітко визначено, що саме посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 у справі №212/12245/13-а (№К/9901/1087/18).

Відтак правильним є висновок суду першої інстанції, що видача позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) надає йому право користуватися пільгою на зниження пенсійного віку при призначенні пенсії за віком, передбаченою ст.55 Закону №796-XII, за умови проживання станом на 01.01.1993 на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше чотирьох років (абз.6 п.2 ч.1 ст. 55 Закону №796-XII).

Аналізуючи положення абзацу 2 підпункту 7 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1 Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28.05.2025 у справі № 460/658/24 виснував, що підставою для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи). Наявність посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи не є безумовною і єдиною підставою для призначення пенсії на підставі положень абзацу п`ятого пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII. Відтак, вагомим у цьому випадку є встановлення факту фізичного перебування особи на території радіоактивного забруднення у зв`язку з постійним проживанням або роботою на цій території.

Як встановив суд, зі змісту довідки Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області від 06.05.2025 №507-08-31, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно з 29.07.1988 по 06.05.2025 (дата видачі довідки) проживав в місті Березне Рівненської області, яке до 01.01.2015 було включене в перелік радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС (4 зона). Підстава видачі довідки – будинкова книга ( АДРЕСА_1 ), паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 .

Також як встановлено судом першої інстанції на сторінці 11 паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Березнівським РВ УМВС України в Рівненській області від 03.07.1996, міститься відмітка про реєстрацію місця проживання позивача за адресою АДРЕСА_1 з 29.07.1988.

У матеріалах справи також міститься копія будинкової книги будинку АДРЕСА_1 , у якій вказаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його місце прописки у цьому будинку: з 13.02.1974 по 03.12.1985 (дві відмітки, стовпець 11, 12) та з 05.07.1996 (одна відмітка, стовпець 11, 12).

Крім того, відповідно до довідки Закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Сарненський аграрно-технологічний професійний коледж" від 06.05.2025 №103/03-11, ОСОБА_1 дійсно навчався в Сарненському професійно-технічному училищі №21 за професією: "Електромонтер по обслуговуванню і ремонту електрообладнання в с-г виробництві; водій автомобіля категорії "С"" з 01.09.1985 по 16.07.1988 (наказ про зарахування №31-к від 31.08.1985, відрахований у зв`язку з закінченням навчання наказ №27-к від 16.07.1988). Присвоєно кваліфікацію: електромонтер 3-го розряду, диплом №780490.

При цьому, в довідці також повідомлено, що під час навчання позивач проживав в гуртожитку з 04.12.1985 по 16.07.1988.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що Селище Березне Рівненського (Березнівського) району Рівненської області та місто Сарни Сарненського району Рівненської області відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесені до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відтак суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що документально підтверджений період проживання (роботи) позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 становить понад чотири роки, а саме:

з 26.04.1986 (день аварії на Чорнобильській АЕС) по 16.07.1988 (02 роки 02 місяці 21 день) - навчання у Сарненському професійно-технічному училищі №21 (довідка від 06.05.2025 №103/03-11);

з 29.07.1988 по 30.11.1988 (00 років 04 місяці 02 дні) – проживання в с-щі Березне Рівненської області (довідка від 06.05.2025 №507-08-31);

з 02.12.1990 по 01.01.1993 (02 роки 00 місяців 31 день) - проживання в с-щі Березне Рівненської області (довідка від 06.05.2025 №507-08-31).

З огляду на проживання позивача у зоні посиленого радіоекологічного контролю в період з моменту аварії (26.04.1986) по 16.07.1988, то він має право на застосування початкової величини зниження пенсійного віку на 2 роки.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи апеляційної скарги спираються на те, що до періодів проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю не зараховано період проходження військової служби з 01.12.1988 по 01.12.1990.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що такий самий довід був висловлений відповідачем у відзиві на позовну заяву і судом першої інстанції правильно надано йому оцінку.

Суд правильно встановив, що не підлягає зарахування до періоду проживання на забрудненій території періоду проходження військової служби в лавах радянської армії з 01.12.1988 по 01.12.1990, оскільки позивачем в ході судового розгляду не підтверджено проходження військової служби саме на забрудненій території.

Відтак, відповідний період військової служби не підлягає зарахуванню до часу постійного проживання на забрудненій території.

При цьому, загальний документально підтверджений період проживання (роботи) позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю до 01.01.2015 (у зв`язку з набранням чинності змін до Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.02.1991 №791а-XII зону посиленого радіоекологічного контролю з вказаної дати було виключено з переліку зон, що зазнали радіаційного забруднення) становить понад 26 років, а тому позивач також набув право на зниження пенсійного віку на максимальну величину - 5 років.

Водночас суд зауважує, що обов`язковою умовою призначення пенсії на пільгових умовах згідно зі статтею 55 Закону №796-XII також є наявність у особи відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Також, апеляційний суд повторює, що згідно зі статтею 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

В силу вимог абзацу 5 пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796 позивач має право на зменшення на 5 років як пенсійного віку, так і страхового стажу.

Тобто, для призначення пенсії на пільгових умовах позивач повинен мати страховий стаж в розмірі 27 років, оскільки пенсійного віку – 55 років - позивач досягнув у 2025 році.

Згідно зі спірним рішенням про відмову у призначенні пенсії від 10.06.2025 №172450010059, наданими документами підтверджено страховий стаж позивача на рівні 37 років 11 місяців 00 днів.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу від 10.06.2025 №172450010059, прийняте відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Апеляційний суд зазначає, що у апеляційній скарзі пенсійний орган зокрема наголошує на тому, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.05.2002 по 31.05.2003, оскільки відсутня інформація в індивідуальних відомостях про застраховану особу. Вказана обставина ніяк не впливає на призначення пенсії позивача із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 ЗУ №796, оскільки у ОСОБА_1 наявний необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком, через те що самим відповідачем визнається страховий стаж позивача у 37 років та 11 місяців.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на предмет спору та зміст спірних правовідносин, ключовим питанням у цій справі є визначення наявності у позивача права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому питання не зарахування Пенсійним органом вказаних вище періодів до страхового стажу особи може бути предметом окремого позову.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 10.06.2025 № 172450010059, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 10.05.2025 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ.

Таким чином, доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

2.3. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно із статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та правові висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі №460/13276/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяВ. О. Кушнір

суддіВ. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин