Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №500/1332/26
Суддя: Димарчук Тетяна Миколаївна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/1332/26 пров. № А/857/34105/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді – Димарчук Т.М.,
суддів – Москаля Р.М., Сала П.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року у справі №500/1332/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 89% до 70% під час перерахунку з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та на 01.01.202З року № 5к/вих./4.2/13492 від 30.12.2024 р.;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату вже призначеної пенсії в розмірі 89 % від грошового забезпечення максимальним її розміром з 01.02.2022 та з 01.02.202З року на підставі оновленої довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 5к/вих./4.2/13492 від 30.12.2024 р., про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 року з урахуванням виплачених сум.
Позов обґрунтовано тим, що позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ), у розмірі 89% грошового забезпечення.
Відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення. Однак при здійсненні такого перерахунку з 01.02.2022 та 01.02.2023 відповідачем застосовано відсоткове значення розміру пенсії 70% сум грошового забезпечення.
На думку позивача, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, при перерахунку вже призначеної пенсії має застосовуватися розмір грошового забезпечення у відсотках, який встановлено на момент призначення пенсії.
Позивач вважає дії відповідача щодо проведення перерахунку та виплати пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення з 01.02.2022 та 01.02.2023 протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку з 89% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.02.2022 та з 01.02.2023.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2022 та з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 89% грошового забезпечення визначеного у довідках Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5к/вих./4.2/13492 від 30.12.2024 та № 5к/вих./4.2/13492 від 30.12.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та неповне з`ясування обставин справи, просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Апелянт вказує, що відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами. При цьому Головне управління наголошує, що підставою для оформлення довідки і здійснення перерахунку є виключно прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення, а сама по собі довідка не породжує право позивача на перерахунок. Судом першої інстанції не враховано, що прийняття актів Кабінету Міністрів України, внесення до них змін чи відновлення їх дії відноситься до виключної компетенції Уряду та не може здійснюватися судом. Щодо відмови здійснювати виплату в розмірі 89%, апелянт обґрунтовує це тим, що Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII, якими цифри "80" замінено цифрами "70", відтак максимальний розмір обчисленої пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Суд на підставі частини четвертої статті 304 КАС України дійшов висновку, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області, позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII, виходячи з розміру 89% грошового забезпечення.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №500/1903/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 та з 01.02.2023 на підставі довідок Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №5к/вих/4.2/13492 від 30.12.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці. При цьому перерахунок пенсії позивача здійснено, виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення.
05.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою провести перерахунок та виплату вже призначеної пенсії в розмірі 89 % від грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з врахуванням раніше виплачених сум з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року згідно оновленої довідки № 5к/вих./4.2/13492 від 30.12.2024 р. та № 5к/вих./4.2/13492 від 30.12.2024 р. про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року.
Розглянувши заяву позивача про перерахунок пенсії, ГУ ПФУ в Тернопільській області листом від 24.02.2026 повідомило, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №500/1903/25 зобов`язань стосовно проведення перерахунку пенсії в розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення не приймалось. Зазначено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. При перерахунку пенсії, який проведено на виконання рішення суду, застосована вищезазначена норма Закону. Отже, підстави для проведення перерахунку пенсії у розмірі 89% відсутні.
Вважаючи такі дії суб`єкта владних повноважень щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії у належному розмірі протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, а внесені законодавчі зміни до Закону № 2262-ХІІ щодо зменшення граничного розміру пенсії до 70% не мають зворотної дії в часі й не стосуються перерахунку вже призначеної позивачу пенсії виходячи з 89% грошового забезпечення. Водночас суд врахував, що застосування іншого показника (70%) до перерахунку стосується лише призначення нових пенсій, відповідно до закріпленого у статті 58 Конституції України принципу незворотності дії нормативно-правових актів у часі та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 240/5401/18. Відтак пенсійний орган, зменшуючи відсотковий розмір пенсії позивача при здійсненні перерахунку з 01.02.2022 та з 01.02.2023, діяв протиправно. З огляду на це суд визнав протиправними відповідні дії відповідача та зобов`язав його здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням 89% грошового забезпечення на підставі оновлених довідок та з урахуванням раніше виплачених сум.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Преамбулою Закону №2262-ХІІ визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України, зокрема, із числа осіб, які перебували на військовій службі. Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до положень статті 13 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт б статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
У подальшому стаття 13 Закону №2262-XII неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VІ були внесені зміни до частини другої статті 13, а саме цифри "90" замінено цифрами "80".
Згодом Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII були внесені зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, а саме цифри "80" замінено цифрами "70". Тобто, за змістом цих змін загальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача стосовно зменшення відсоткового розміру пенсії позивача під час її перерахунку. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, первинно пенсія була призначена позивачу виходячи з розміру 89% відповідних сум грошового забезпечення.
Здійснюючи апеляційний перегляд, суд враховує обов`язкові правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16.10.2019 за результатами розгляду зразкової справи № 240/5401/18, які підлягають застосуванню в силу приписів частини п`ятої статті 242 та частини третьої статті 291 КАС України. У вказаному рішенні касаційного суду чітко розмежовано процедури призначення та перерахунку пенсії як різні за своїм змістом та правовим механізмом. Внесені зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якими граничний розмір пенсії за вислугу років поетапно зменшувався до 80%, а згодом до 70% грошового забезпечення, стосуються виключно процедури призначення нових пенсій.
Застосування зменшеного показника (70%) до перерахунку вже раніше призначених пенсій прямо суперечить закріпленому у статті 58 Конституції України фундаментальному принципу незворотності дії нормативно-правових актів у часі. Відтак, при проведенні перерахунку пенсії позивача підлягає застосуванню саме та норма, що визначала відсотковий розмір грошового забезпечення (89%) на момент її первинного призначення.
З огляду на наведене, суд першої інстанції обрав належний, ефективний та достатній спосіб захисту порушеного права, правомірно зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.02.2022 та з 01.02.2023 перерахунок і виплату основного розміру пенсії позивача на підставі оновлених довідок, виходячи з відсоткового значення 89% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року у справі №500/1332/26 – без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддяТ. М. Димарчук
суддіР. М. Москаль
П. І. Сало
Оригінал: reyestr.court.gov.ua