Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №560/18713/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб з інвалідністю

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №560/18713/25

Суддя: Кузьмишин В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/18713/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

07 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

1.2 Позов мотивований тим, що пенсійний орган безпідставно не зарахував позивачу до страхового стажу період роботи в районі Крайньої Півночі з 07.03.1986 по 24.07.1987 із застосуванням пільгового коефіцієнту один рік за один рік і шість місяців, а також періоди роботи з 06.06.1991 по 29.07.1994 та з 01.08.1994 по 30.03.2000, чим порушив право позивача на належне пенсійне забезпечення.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 15.02.2019 по 30.04.2025 отримував пенсію по інвалідності ІІ групи від загального захворювання, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

2.2 Згідно із заявою від 01.05.2025 позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з 01.05.2025, з урахуванням страхового стажу 27 років 11 місяців 29 днів.

2.3 15.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою щодо правильності обчислення пенсії. Листом від 28.05.2025 №6867-5895/Б-03/8-2200/25 відповідач повідомив, що до страхового стажу не враховано періоди роботи з 06.06.1991 по 29.07.1994 та з 01.08.1994 по 30.03.2000 у зв`язку з відсутністю в трудовій книжці даних про документ, на підставі якого зроблено записи про звільнення. Крім того, не зараховано період роботи з 07.03.1986 по 24.07.1987 в районах Крайньої Півночі на пільгових умовах, оскільки в матеріалах пенсійної справи відсутня копія трудового договору.

2.4 Вважаючи протиправним рішення відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.07.2026 позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.05.2025 №222550001885 в частині відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 06.06.1991 по 29.07.1994, з 01.08.1994 по 30.03.2000 та в частині не проведення пільгового обчислення стажу роботи за період з 07.03.1986 по 24.07.1987 із застосуванням пільгового коефіцієнту один рік за один рік і шість місяців;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в районі Крайньої Півночі з 07.03.1986 по 24.07.1987 із застосуванням пільгового коефіцієнту один рік за один рік і шість місяців, та періоди роботи з 06.06.1991 по 29.07.1994, з 01.08.1994 по 30.03.2000 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.05.2025.

3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що записи в трудовій книжці позивача підтверджують його роботу в районах Крайньої Півночі у період з 07.03.1986 по 24.07.1987, а також періоди роботи з 06.06.1991 по 29.07.1994 та з 01.08.1994 по 30.03.2000. При цьому відсутність копії трудового договору не є підставою для відмови у пільговому обчисленні стажу, якщо відповідний період підтверджується трудовою книжкою.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1. Не погоджуючись з ухваленим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.07.2026 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права, що, на думку апелянта, призвело до неправильного вирішення питання.

4.2. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду.

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Відповідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій мають громадяни України, які застраховані згідно із цим законом та досягли встановленого пенсійного віку і мають необхідний для призначення пенсії страховий стаж.

1.2 Відповідно до абзаців першого та другого пункту 5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

1.3 Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих у зазначених районах, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року, постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 та Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року.

1.4 Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, письмового трудового договору або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування відповідними пільгами.

1.5 Періоди трудової діяльності з 1 січня 1992 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення» за межами України в державах, які входили до складу колишнього Союзу РСР, зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

1.6 Згідно із статтями 1, 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

1.7 Статтею 6 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

1.8 Відповідно до статті 4 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993, при обчисленні пенсії або її частини, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, до 1 січня 1991 року, визначення загального трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії на території України здійснюється згідно з її законодавством.

1.9 29.11.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», згідно з пунктом 1 якої постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві.

1.10 Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів у редакції, чинній на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини та врегулювання відповідних правовідносин.

1.11 Отже, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 підлягає врахуванню при зарахуванні спірного стажу роботи позивача в РФ, оскільки вказана Угода була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

1.12 Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

1.13 Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

1.14 Судом першої інстанції встановлено, що стаж роботи позивача в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у період з 07.03.1986 по 24.07.1987 підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_1 .

1.15 Враховуючи наведене, зазначений період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача із застосуванням пільгового коефіцієнта - один рік за один рік і шість місяців.

1.16 Крім того, записами в трудовій книжці НОМЕР_1 підтверджуються періоди роботи позивача з 06.06.1991 по 29.07.1994 та з 01.08.1994 по 30.03.2000. Як правильно встановлено судом першої інстанції, зазначені записи не містять помилок, неточностей, підтирань чи виправлень.

1.17 За таких обставин надані документи підтверджують право позивача на зарахування вказаних періодів до страхового стажу, у зв`язку з чим колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції в цій частині обґрунтованими та такими, що відповідають встановленим обставинам справи.

1.18 Водночас при вирішенні спору судом першої інстанції обґрунтовано враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, відповідно до якої працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист при вирішенні питань нарахування та призначення пенсії.

1.19 Крім того, відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків покладається на підприємство-страхувальника, яке здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

1.20 Отже, неналежне виконання підприємством-страхувальником покладених на нього обов`язків щодо нарахування та сплати страхових внесків не може мати негативних наслідків для працівника та бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи при обчисленні його страхового стажу.

1.21 Наведений підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними також у постанові від 04.09.2018 у справі №482/434/17, та відповідає усталеній судовій практиці щодо недопустимості покладення на працівника негативних наслідків неналежного виконання роботодавцем своїх обов`язків.

1.22 За наведених обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.05.2025 №222550001885 є протиправним, у зв`язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано визнав його протиправним та скасував, зобов`язавши пенсійний орган зарахувати спірні періоди до страхового стажу позивача та провести їх пільгове обчислення.

1.23 З огляду на це суд першої інстанції дійшов абсолютно обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваного рішення пенсійного органу та наявність підстав для його скасування, а обраний спосіб захисту є належним та ефективним, оскільки він забезпечує реальне поновлення порушеного права позивача.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1 За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи, підтверджених належними доказами, та ухвалене з повним дотриманням норм матеріального і процесуального права.

2.2 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять підстав для скасування ухваленого судового рішення.

2.3 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийКузьмишин В.М.

СуддіСапальова Т.В. Сушко О.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua