Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №240/11637/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/11637/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

07 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

1.2 В обґрунтування позовних вимог вказує, що під час проходження військової служби їй було недоплачене грошове забезпечення, яке на виконання рішення суду було перераховане та виплачене 21.03.2025, однак без компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Позивач проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 .

2.2 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №240/3551/23 зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні відпусток та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши їх розмір з урахуванням сум додаткової винагороди та індексації, та надати відповідну відомість Військовій частині НОМЕР_1 для проведення доплати.

2.3 21.03.2025 позивач отримала на свій банківський рахунок 502676,95 грн перерахованої одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації невикористаних під час служби відпусток.

2.4 26.05.2025 позивач через адвоката звернулася до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. На звернення позивача відповідач повідомив про відсутність правових підстав для виплати такої компенсації.

2.5 Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення протиправною, позивач звернулася із цим позовом до суду.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 у задоволенні позову відмовлено.

3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що одноразова грошова допомога при звільненні та грошова компенсація невикористаних відпусток мають разовий характер, оскільки виплачуються виключно при звільненні військовослужбовця, а тому не є виплатами, у зв`язку з порушенням строків виплати яких нараховується компенсація втрати частини доходів відповідно до Закону України №2050-ІІІ.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Позивач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що судом першої інстанції не з`ясовано обставин, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального права.

4.2 Відповідач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав.

1.1 Відповідно до статті 1 Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі – Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

1.2 Згідно зі статтею 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

1.3 Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

соціальні виплати;

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення);

сума індексації грошових доходів громадян;

суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

1.4 Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

1.5 Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

1.6 З аналізу норм Закону №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

1.7 Велика Палата Верховного Суду у пункті 40 постанови від 07 травня 2026 року у зразковій справі №280/8933/24 виснувала, що особа має право на компенсацію втрати частини доходів, визначену Законом № 2050-ІІІ, за сукупності таких умов:

1) строки виплати доходів порушено щонайменше на один місяць

2) такий дохід повинен мати систематичний, а не разовий характер;

3) дохід, про компенсацію втрати частини якого просить особа, має бути нею фактично отриманий.

1.8 Отже, компенсація втрати доходів може бути нарахована та виплачена позивачу за дотримання наведених умов.

1.9 Пунктом 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) визначено, що до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

1.10 Статтею 15 Закону №2011-XII наведено умови виплати військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні.

1.11 Таким чином, одноразова грошова допомога при звільненні є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

1.12 Відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10-1 Закону №2011-XII у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки".

1.13 Тобто, компенсація за не використані за час проходження військової служби дні відпустки виплачується одноразово при звільненні зі служби.

1.14 Суд першої інстанції, проаналізувавши положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII, а також висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 07.05.2026 у зразковій справі №280/8933/24, дійшов висновку, що право на компенсацію втрати частини доходів виникає щодо доходів, які мають систематичний, а не разовий характер.

1.15 Встановивши, що спірні виплати складалися з одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні відпусток, суд першої інстанції правильно виходив із того, що такі виплати мають разовий характер та здійснюються у зв`язку зі звільненням військовослужбовця, а тому не належать до доходів, за несвоєчасну виплату яких підлягає нарахуванню компенсація відповідно до Закону №2050-ІІІ.

1.16 За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою зазначених сум.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийКузьмишин В.М.

СуддіСапальова Т.В. Сушко О.О.