Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №560/1319/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1319/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

07 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

1.2 Обґрунтовує позовні вимоги тим, що 18.08.2025 звернулася із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років як працівник освіти, однак Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області рішенням від 26.08.2025 №968080869051 відмовило у переведенні на пенсію за вислугу років з мотивів відсутності необхідного спеціального стажу станом на 11.10.2017. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки безперервно працювала на відповідних посадах у закладі освіти з 31.08.1993 по 01.04.2024 та набула необхідного спеціального стажу.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

2.2 18.08.2025 позивач через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулася із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років як працівника освіти відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За принципом екстериторіальності заяву було розподілено на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

2.3 Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.08.2025 №968080869051 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за вислугу років у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу. В оскаржуваному рішенні зазначено, що станом на 11.10.2017 необхідний спеціальний стаж для працівників освіти становив 26 років 6 місяців, тоді як спеціальний стаж позивача за період з 31.08.1993 по 10.10.2017 становив 24 роки 1 місяць 11 днів. При цьому періоди роботи після 11.10.2017 до спеціального стажу не зараховано.

2.4 Згідно із записами трудової книжки та відомостями з реєстру застрахованих осіб позивач у період з 31.08.1993 по 01.04.2024 безперервно працювала в закладах освіти на посадах вихователя, вчителя продуктивної праці та вчителя трудового навчання. Загальний страховий стаж позивача становить 32 роки 5 місяців 26 днів.

2.5 Позивач, вважаючи вказане рішення протиправним, звернулася до суду з цим позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2026 позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.08.2025 року № 968080869051 про відмову ОСОБА_1 в переході з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за вислугу років як працівнику освіти, період її роботи з 11.10.2017 року по 01.04.2024 року згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.09.1987 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 18.08.2025 року;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має необхідний спеціальний стаж для призначення пенсії за вислугу років, оскільки з урахуванням періоду роботи після 11.10.2017 загальна тривалість її спеціального стажу становить 30 років 7 місяців 2 дні. Суд зазначив, що після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 04.06.2019 №2-р/2019 положення пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» діють у первісній редакції, яка не встановлює вікової вимоги та передбачає право працівників освіти на пенсію за вислугу років за наявності спеціального стажу від 25 до 30 років. Відтак відмова у переведенні позивача на пенсію за вислугу років з мотивів відсутності необхідного стажу станом на 11.10.2017 є протиправною.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування скарги посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору

4.2 Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

1.1 Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

1.2 Призначення, виплата та перерахунок пенсій регулюється Законами України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

1.3 Відповідно до пункту 2-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-IV, особам, які на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”. Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

1.4 Закон України від 03.10.2017 року № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” (далі - Закон № 2148-VIII) набрав чинності 11.10.2017 року.

1.5 Таким чином, пенсії за вислугу років згідно із нормами Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788-XII) призначаються за умови наявності у особи станом на 11.10.2017 року визначеного Законом № 1788-XII страхового і спеціального стажу.

1.6 Відповідно до статті 2 Закону №1788-XII, за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

1.7 Згідно зі статтею 7 Закону №1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

1.8 За змістом статті 51 Закону №1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

1.9 Статтею 52 Закону № 1788-ХІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту “е” статті 55.

1.10 Відповідно до пункту “е” статті 55 Закону № 1788-XII (в редакції, що діяла до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” (далі - Закон №213-VIII ) та Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон № 911-VIII), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

1.11 У подальшому з прийняттям Закону № 213-VIII підвищено, зокрема, спеціальний стаж, необхідний для виходу на пенсію, для категорій працівників, визначених пунктами “д”, “е”, “ж” статті 55 Закону № 1788, а з прийняттям Закону №911-VIII встановлено раніше не передбачений законодавством вік виходу на пенсію для окремих категорій громадян, а саме: 55 років - для працівників освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення (пункт “е” статті 55 Закону №1788) за переліком, що затверджується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

1.12 Так, згідно з пунктом «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції Закону №911-VIII), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення за наявності спеціального стажу роботи, зокрема з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

1.13 До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.

1.14 Проте, 04.06.2019 року Конституційним Судом України ухвалено рішення №2-р/2019, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту “а” статті 54, статті 55 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII та Законом № 911-VIII.

1.15 Конституційний Суд України ухвалюючи вищезазначене рішення №2-р/2019, вказав, що зміни у сфері пенсійного забезпечення мають бути достатньо обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно й у заздалегідь обміркований спосіб, базуватися на об`єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й обов`язком захищати права людини, не порушуючи при цьому сутності права на соціальний захист.

1.16 Позиція Конституційного Суду України викладена в цьому рішенні, полягає в тому, що втрата професійної працездатності або придатності не пов`язана з досягненням працівником певного віку, тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років. Мета призначення пенсії за вислугу років - забезпечити потрібні умови життя особам, робота яких пов`язана зі швидкою втратою професійних навичок (працездатності), що може настати до досягнення цими особами віку, потрібного для набуття права на пенсію за віком. Призначення пенсії за вислугу років є додатковою соціальною гарантією для осіб, які в особливих умовах виконували певні професійні функції. Конституційний Суд України вважає, що для запровадження юридичного регулювання, за яким окремим працівникам освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення встановлено додатковий віковий критерій виходу на пенсію - 50 та 55 років, законодавець не мав об`єктивних підстав.

1.17 Згідно зі статтею 51 Закону №1788-XII, пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

1.18 З аналізу наведених правових норм Конституційний Суд України дійшов висновку, що втрата професійної працездатності або придатності не пов`язана з досягненням працівником певного віку, тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років.

1.19 Конституційний Суд України виходив з того, що встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 50 років для працівників, зазначених у пункті “а” статті 54 Закону №1788-XII, та 55 років для осіб, зазначених у пунктах “е”, “ж” статті 55 Закону1788-XII, необхідно визнати такими, що нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей першої, третьої, частини третьої статті 22, статті 46 Конституції України.

1.20 Крім того, на думку Конституційного Суду України, внесення змін Законом № 213-VIII до оспорюваних положень Закону №1788-XII щодо підвищення на п`ять років пенсійного віку для жінок, збільшення на п`ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, здійснювалося без урахування юридичної природи призначення пенсії за вислугу років, визначеної статтею 51 Закону №1788-XII, а саме того, що вказана пенсія встановлюється окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Дія статті 51 Закону №1788-XII поширюється на громадян, зайнятих на всіх без винятку роботах, вказаних у статтях 54, 55 Закону №1788-XII.

1.21 Відтак, Конституційний Суд України визнав зміни внесені до статті 55 Закону №1788-XII Законом №213-VIII та Законом №911-VIII- неконституційними.

1.22 Ці норми втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №2-р/2019, тобто з 04.06.2019 року.

1.23 Отже, починаючи з 05.06.2019 року положення пункту “е” статті 55 Закону № 1788-ХІІ діють в первісній редакції, чинній до внесення змін Законом №213-VIII та Законом №911-VIII, яка передбачає, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

1.24 Суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_1 в період з 31.08.1993 по 01.04.2024 безперервно працювала в Кам`янець-Подільській спеціальній школі Хмельницької обласної ради з урахуванням її реорганізацій та перейменувань на посадах вихователя та вчителя. Робота на вказаних посадах у зазначених закладах освіти відповідає Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, зокрема на дату звернення із заявою про призначення пенсії 18.08.2025 позивач повністю припинила роботу, яка дає право на пенсію за вислугу років, будучи звільненою 01.04.2024, що відповідає вимогам статті 7 Закону № 1788-XII.

1.25 Тривалість спеціального стажу роботи позивача на педагогічних посадах за період з 31.08.1993 по 10.10.2017 становить 24 роки 1 місяць 11 днів, а за період з 11.10.2017 по 01.04.2024 - 6 років 5 місяців 21 день. Загальна тривалість спеціального стажу ОСОБА_1 становить 30 років 7 місяців 2 дні, що правильно встановлено судом першої інстанції та відповідає вимогам пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII.

1.26 Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у переведенні позивача на пенсію за вислугу років та скасування рішення від 26.08.2025 № 968080869051.

1.27 Відповідно вірним є висновок, що саме Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яке вирішувало питання про перерахунок пенсії, має призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 18.08.2025.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийКузьмишин В.М.

СуддіСапальова Т.В. Сушко О.О.