Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №560/5636/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5636/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

07 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, рішення зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, у яких просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. з

В обґрунтування апеляційних скарг апелянти послалися на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на їх думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.03.2026 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №220250002330 від 27.03.2026 ( за принципом екстериторіальності) відмовлено у переході на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".

У рішенні зазначено, що посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями, а тому періоди роботи на посадах службовців в органах місцевого самоврядування можуть бути зараховані до стажу державної служби лише до 04.07.2001. З 12.04.2006 по 01.12.2020 ОСОБА_1 була обрана сільським головою Мд. Олександрівської сільської ради.

Судом встановлено, що у трудовій книжці ОСОБА_1 містяться наступні записи про її роботу:

- 12.04.2006 - обрана сільським головою Мд. Олександрівської сільської ради; Присвоєний 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування, прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування;

- 15.12.2009 - присвоєний 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування;

- 09.11.2010 - обрана сільським головою Мд. Олександрівської сільської ради; прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування, присвоєний 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування;

- обрана сільським головою Мд. Олександрівської сільської ради;

- 01.12.2020 - повноваження припинені.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до п. 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" №889-VІІІз 01 травня 2016 втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Пунктом 12 Прикінцеві та перехідні положення Закону №889 передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає такі умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: вік і страховий стаж.

Згідно із ч. 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку (60 років).

Отже, за наявності у особи станом на 01 травня 2016 стажу державної служби, визначеного пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом, обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 № 889-VIII, обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII. Отже, у цьому випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 №283 (далі - Порядок № 283), відповідно до пункту 1 якого визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Згідно з п. 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493-III від 07.06.2001 в органах місцевого самоврядування встановлюються категорії посад, серед яких четверта категорія: посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад.

Згідно з п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 № 229, до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Також пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» прямо визначено, що дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Таким чином, держава на рівні підзаконних нормативно-правових актів та спеціального законодавства імперативно прирівняла період проходження служби в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби.

Обмежене тлумачення Відповідачем пунктів 10, 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII виключно через призму статті 25 Закону № 3723-XII без урахування положень Порядку № 283 та Порядку № 229 є помилковим і призводить до штучного звуження прав Позивача.

Суд враховує те, що обираючись на посаду сільського голови у 2006 році та проходячи публічну службу до 2020 року, Позивачка правомірно очікувала на відповідне пенсійне забезпечення, гарантоване державою. Стаття 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції, чинній до 01.05.2016) гарантувала посадовим особам місцевого самоврядування пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про державну службу».

Отже, позбавлення Позивача права на зарахування понад 14 років безперервної роботи на виборній посаді в органах місцевого самоврядування до стажу, що дає право на призначення пенсії державного службовця, є порушенням статті 22 Конституції України, яка забороняє звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів.

Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні. У рішеннях ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) та «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06) сформовано принцип «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли національне законодавство припускає неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи застосовують найбільш сприятливий для осіб підхід.

Суд вважає, що суперечності між нормами пунктів 10, 12 Прикінцевих положень Закону № 889-VIII та положеннями Порядків № 283 і № 229 не можуть тлумачитися на шкоду особі та бути підставою для позбавлення її права на належне пенсійне забезпечення.

Враховуючи викладене, періоди роботи позивачки з 12.04.2006 по 01.12.2020 на посаді сільського голови відносяться до стажу державної служби.

Оскільки загальний стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців (та прирівняних до них посад в органах місцевого самоврядування), становить понад необхідний строк, Позивач набула право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.

З огляду на зазначене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України про відмову в переведенні на вказаний вид пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийКурко О. П.

СуддіБоровицький О. А. Ватаманюк Р.В.