Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №281/489/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 281/489/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Данчук В.В.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

06 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Олексієнко О.В.,

представника позивача: Скотар О. М.,

представника відповідача: Ярошенко О. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 28 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - поліцейський № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Біденко Руслан Миколайович про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила скасувати постанову серії ЕНА №7501085 від 06.07.2026, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішенням Лугинського районного суду Житомирської області від 28.08.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши наявні відеозаписи та додаткові докази, витребувані апеляційним судом, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що 06.07.2026 поліцейським Біденком Русланом Миколайовичем винесено постанову серії ЕНА №7501085, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало встановлення поліцейським факту керування нею транспортним засобом BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_1 , у той час, коли вона була позбавлена права керування транспортними засобами.

Частиною четвертою статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про визначені цією нормою адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, передбачено, що поліцейські розглядають справи, визначені статтею 222 КУпАП, а під час підготовки до розгляду справи поліцейський, зокрема, з`ясовує, чи належить її розгляд до його компетенції.

Дослідженими судом доказами підтверджено факт керування позивачем транспортним засобом 06.07.2026. При цьому на момент винесення оскаржуваної постанови існувало судове рішення про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, яке не було скасоване чи зупинене та підлягало виконанню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують самого факту керування транспортним засобом позивачем та наявності на час події судового рішення про позбавлення її права керування транспортними засобами.

Водночас під час апеляційного розгляду встановлено обставини, які потребували додаткової перевірки.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що за фактом керування транспортним засобом 06.07.2026 стосовно ОСОБА_1 , крім постанови за частиною четвертою статті 126 КУпАП, поліцейським було складено протокол серії ЕПР1 №712148 за частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

З огляду на зазначене ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2026 у відповідача витребувано, зокрема, інформацію та докази щодо часу отримання поліцейським відомостей про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП, копію відповідної постанови та інформацію щодо подальшого руху протоколу, складеного за частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

На виконання вимог суду Департаментом патрульної поліції надано звіт щодо перевірок, здійснених поліцейським ОСОБА_2 в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України».

Зі змісту зазначеного звіту встановлено, що перший зафіксований системою пошук відомостей щодо ОСОБА_1 здійснено поліцейським 06.07.2026 о 13 год. 24 хв. Надалі поліцейський неодноразово здійснював перевірку відповідних відомостей.

Окремий запит у системі за типом «ПОШУК АДМІНПОСТАНОВА (ПЛАНШЕТ)» щодо ОСОБА_1 за її анкетними даними зафіксовано о 14 год. 07 хв., а відповідний запит щодо транспортного засобу OU54YAF – о 14 год. 10 хв.

Водночас згідно з оскаржуваною постановою серії ЕНА №7501085 її винесено 06.07.2026 о 13 год. 22 хв.

Таким чином, надані відповідачем додаткові докази не підтверджують, що до зазначеного у постанові часу її винесення поліцейським уже було встановлено відомості про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП, які в подальшому були покладені в основу оформлення матеріалів за частиною п`ятою цієї статті.

Навпаки, перша документально зафіксована інформаційною системою перевірка відомостей щодо позивача відбулася о 13 год. 24 хв., тобто після зазначеного у постанові часу її винесення, а спеціалізований пошук адміністративних постанов за анкетними даними ОСОБА_1 зафіксовано о 14 год. 07 хв.

Колегія суддів враховує пояснення Департаменту патрульної поліції про те, що вже після первинного пошуку особи поліцейському технічно ставали доступними структуровані розділи інформаційної системи, у тому числі відомості щодо раніше оформлених адміністративних матеріалів.

Однак сама технічна доступність відповідної інформації не є тотожною встановленню поліцейським конкретної юридично значущої обставини.

Разом із тим наведена хронологія інформаційних запитів свідчить про те, що на момент винесення оскаржуваної постанови матеріалами справи документально підтверджено встановлення поліцейським факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у період дії рішення про позбавлення її права керування транспортними засобами, тобто обставин, які охоплюються диспозицією частини четвертої статті 126 КУпАП.

Подальше встановлення поліцейським відомостей про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та складення у зв`язку із цим протоколу за частиною п`ятою статті 126 КУпАП щодо того самого факту керування транспортним засобом саме по собі не спростовує фактичних обставин, покладених в основу оскаржуваної постанови за частиною четвертою статті 126 КУпАП.

Щодо складення протоколу за частиною п`ятою статті 126 КУпАП колегія суддів зазначає таке.

Частиною п`ятою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті.

Із додатково поданих Департаментом патрульної поліції матеріалів встановлено, що в інформаційній системі містилися відомості про постанову від 15.09.2025, якою ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП.

Департамент зазначає, що встановлення цього попереднього притягнення мало значення для визначення ознаки повторності та подальшого оформлення матеріалів за частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

У зв`язку із цим поліцейським Біденком Р.М. 06.07.2026 складено протокол серії ЕПР1 №712148 за частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Разом із тим сам факт складення такого протоколу не свідчить про повторне притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, яким фіксуються обставини можливого адміністративного правопорушення та який слугує підставою для подальшого розгляду відповідної справи компетентним судом. Сам по собі протокол не вирішує питання про винуватість особи та не є рішенням про накладення на неї адміністративного стягнення.

Отже, саме складення стосовно ОСОБА_1 протоколу за частиною п`ятою статті 126 КУпАП щодо того самого факту керування транспортним засобом не означає, що її вдруге притягнуто до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Тому сам факт одночасного існування постанови за частиною четвертою статті 126 КУпАП та протоколу, складеного за частиною п`ятою цієї статті, не дає підстав для висновку про порушення принципу недопустимості подвійного притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Водночас колегія суддів наголошує, що предметом цього адміністративного спору є виключно правомірність постанови серії ЕНА №7501085 від 06.07.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП.

Протокол серії ЕПР1 №712148 за частиною п`ятою статті 126 КУпАП не є предметом оскарження у цій справі.

Відтак у межах цього судового провадження колегія суддів не перевіряє правомірність складення зазначеного протоколу, не встановлює наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, не оцінює правильність кваліфікації того самого діяння за цією нормою та не вирішує питання про допустимість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 126 КУпАП з урахуванням існування постанови за частиною четвертою цієї статті.

Зазначені питання належать до предмета відповідного провадження у справі про адміністративне правопорушення та не можуть бути наперед вирішені адміністративним судом під час перевірки законності постанови, яка є предметом оскарження у цій справі.

Так само висновки колегії суддів щодо правомірності постанови серії ЕНА №7501085 не є висновком про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, та не визначають правових наслідків відповідного провадження.

Таким чином, доводи апелянта про те, що саме складення поліцейським протоколу за частиною п`ятою статті 126 КУпАП свідчить про незаконність раніше винесеної постанови за частиною четвертою цієї статті та про подвійне притягнення до адміністративної відповідальності, не ґрунтуються на правовій природі протоколу про адміністративне правопорушення та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Визначальним для вирішення цієї справи є те, що дослідженими судом доказами підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 06.07.2026 за наявності чинного на той час рішення про позбавлення її права керування транспортними засобами, тобто фактичні обставини, які охоплюються диспозицією частини четвертої статті 126 КУпАП.

Подальше встановлення відомостей про попереднє притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складення у зв`язку із цим протоколу за частиною п`ятою статті 126 КУпАП саме по собі не спростовує зазначених обставин та не свідчить про протиправність постанови, яка є предметом судового контролю в цій справі.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з кінцевим висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для скасування постанови серії ЕНА №7501085 від 06.07.2026.

Доводи апеляційної скарги правильності цього висновку не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а встановлені під час апеляційного розгляду додаткові обставини цього висновку не спростовують, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 28 серпня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до частини третьої статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВатаманюк Р.В.

СуддіКурко О. П. Боровицький О. А.