Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №580/3458/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/3458/26 Головуючий у 1 інстанції: Гайдаш В.А.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Безименної Н.В. Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2026 року з урахуванням індексації, проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" без обмеження її максимального розміру протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01 березня 2026 року виплату пенсії з урахуванням суми індексації пенсії, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" без обмеження її максимального розміру із розміру нарахованої пенсії в сумі 29897,67 грн. відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 р. № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2026 року з урахуванням індексації, проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" без обмеження її максимального розміру протиправними. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01 березня 2026 року виплату пенсії з урахуванням суми індексації пенсії, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" без обмеження її максимального розміру із розміру нарахованої пенсії в сумі 29897,67 грн. відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 р. № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" з урахуванням виплачених сум.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що стаття 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 є чинними та передбачають виплату у 2026 році пенсій, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням до суми перевищення відповідних коефіцієнтів. На переконання апелянта, з 01.01.2026 відбулася зміна законодавчого регулювання порядку виплати пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з чим, дії відповідача щодо застосування постанови № 1778 вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством. Також, апелянт посилається на те, що в умовах воєнного стану законодавець допускає можливість тимчасового обмеження соціальних виплат з огляду на необхідність забезпечення збалансованості бюджету та наявні фінансові ресурси держави. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції не врахував правові позиції Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини щодо можливості зміни механізму реалізації соціально-економічних прав залежно від фінансових можливостей держави. Окремо апелянт вказує, що суд першої інстанції втрутився у дискреційні повноваження Пенсійного фонду України та фактично перебрав на себе повноваження щодо визначення порядку виплати пенсії, чим вийшов за межі завдань адміністративного судочинства.

01 липня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у редакції Закону України від 31.07.2002 № 51-IV.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі № 580/229/25, яке набрало законної сили 20.03.2025, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.12.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.06.2024 № 11/20378-суд без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.

04 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з 01.03.2026 з урахуванням індексації, проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», без обмеження її максимального розміру.

Листом від 01.04.2026 № 6894-5814/0-03/8-2300/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило ОСОБА_1 про відмову у перерахунку пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило ОСОБА_1 , що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі № 580/5104/25 зобов`язань щодо вчинення будь-яких інших дій у подальшому, зокрема проведення подальших перерахунків пенсії без обмеження її максимального розміру, на Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не покладено. Також, зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» з 01.01.2026 для частини пенсійних виплат, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, встановлено коефіцієнти до відповідних сум перевищення, у зв`язку з чим, розмір пенсії ОСОБА_1 до виплати з 01.01.2026 становить 26 626,34 грн. Крім того, вказано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 з 01.03.2026 складові пенсії ОСОБА_1 перераховано, при цьому розмір збільшення в результаті такого перерахунку не може перевищувати 2 595 грн, однак, загальний розмір пенсії до виплати не змінився.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 1-1 Закону № 2262-XII, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

В силу вимог частини 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 64 Закону № 2262-XII визначено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Пунктом 5 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що у 2026 році стаття 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України встановлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» установлено, що з 01.03.2026 перерахунок пенсій проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Підпунктом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 передбачено, що з 01.03.2026 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII, з урахуванням розмірів підвищення пенсій, установлених постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185 та від 25.02.2025 № 209, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2025 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 установлено, що розмір підвищення пенсії в результаті її перерахунку, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 2595 гривень; пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» і постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону № 2262-XII, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: до частини пенсії, що перевищує 10 та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, - 0,5; понад 11 та до 13 - 0,4; понад 13 та до 17 - 0,3; понад 17 та до 21 - 0,2; понад 21 розмір прожиткового мінімуму - 0,1.

Пунктом 2 цієї Постанови передбачено, що у період воєнного стану у 2026 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) визначених у ньому категорій осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також у заходах, необхідних для забезпечення оборони України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умов, установлених цим пунктом.

Як вбачається з матеріалів справи, з 01.01.2026 до пенсійної виплати ОСОБА_1 застосовано коефіцієнти, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», унаслідок чого, розмір пенсії до виплати визначено у сумі 26 626,34 грн.

З 01.03.2026, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236, складові пенсії ОСОБА_1 перераховано із застосуванням передбаченого нею підвищення, розмір якого становив 2 595,00 грн, однак, загальний розмір пенсії до виплати не змінився. Водночас нарахований розмір пенсії ОСОБА_1 з урахуванням зазначеної індексації становив 29 897,67 грн.

Таким чином, з 01.03.2026 до частини пенсійної виплати ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону № 2262-XII, що перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, після проведення індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 застосовано коефіцієнти, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778.

Колегія суддів враховує, що Закон № 2262-XII є спеціальним нормативно-правовим актом, яким визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію відповідно до цього Закону.

Частиною третьою статті 1-1 Закону № 2262-XII безпосередньо встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення таких осіб здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У редакції Закону № 2262-XII, чинній на час виникнення спірних правовідносин, зазначене положення залишалося чинним.

Водночас, статтею 30 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що у 2026 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені, зокрема, відповідно до Закону № 2262-XII, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.12.2025 № 1778, якою установлено відповідні коефіцієнти до окремих частин пенсійної виплати, що перевищують десять прожиткових мінімумів.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 також передбачено, що розмір підвищення пенсії в результаті проведеного нею перерахунку не може перевищувати 2 595 грн, а пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778.

Разом з тим, питання співвідношення наведеного бюджетного регулювання із положеннями Закону № 2262-XII та правомірності застосування у 2026 році коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 1778, вже було предметом розгляду Верховного Суду.

Так, у постанові від 17.06.2026 у справі № 580/1002/26 Верховний Суд, аналізуючи положення статей 8, 19, 92 Конституції України, статті 1-1 Закону № 2262-XII, статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України № 1778, виходив із того, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, визначаються спеціальним Законом № 2262-XII, а зміна такого правового регулювання можлива шляхом внесення відповідних змін саме до цього Закону.

Верховний Суд у вищевказаній постанові зазначив, що запровадження Законом про Державний бюджет України на 2026 рік та постановою № 1778 коефіцієнтів до суми пенсії понад десять прожиткових мінімумів фактично встановлює додаткове регулювання пенсійних відносин, відмінне від передбаченого Законом № 2262-XII.

У цій же постанові Верховний Суд врахував юридичні позиції Конституційного Суду України, відповідно до яких, законом про Державний бюджет України не може змінюватися обсяг прав, гарантій та правове регулювання, передбачені іншими законами, а Бюджетним кодексом України не може встановлюватися інше законодавче регулювання правовідносин, які є предметом спеціального закону. Також, Верховний Суд наголосив, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили порівняно з іншими законами та що за наявності конкуренції загальної і спеціальної норм застосуванню підлягає спеціальна норма.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 17.06.2026 у справі № 580/1002/26 окремо зазначив, що до Закону № 2262-XII у частині регулювання обмеження граничного розміру пенсії та застосування коефіцієнтів, установлених постановою № 1778, відповідних змін не вносилося.

За наслідками такого правового аналізу, Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого застосування при обчисленні та виплаті пенсій, призначених за Законом № 2262-XII, механізму статті 30 Закону № 4695-IX та постанови № 1778, який призводить до зменшення частини пенсії понад десять прожиткових мінімумів, є протиправним та обмежує гарантоване статтею 46 Конституції України право на належний соціальний захист.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 20.07.2026 у справі № 560/1321/26

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що чинність статті 30 Закону № 4695-IX та постанови Кабінету Міністрів України № 1778 сама по собі зумовлює обов`язковість застосування передбачених ними коефіцієнтів до пенсії ОСОБА_1 .

Як було вищезазначено, Верховний Суд у постанові від 17.06.2026 у справі № 580/1002/26 сформував правовий висновок саме щодо застосування зазначених нормативно-правових актів до пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, та виходив із пріоритетності спеціального правового регулювання, установленого цим Законом.

Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що чинність нормативно-правового акта не усуває обов`язку суду перевірити його відповідність актам вищої юридичної сили та застосувати належну норму права.

Не спростовують такого висновку й посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на умови воєнного стану, статтю 64 Конституції України та абзац третій підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22, апелянт не враховує відмінність правовідносин, у яких сформовано наведені ним висновки. У справі № 580/2869/22 Верховний Суд вирішував питання щодо розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік та прямо виходив із того, що така виплата має разовий, несистематичний і додатковий до пенсії характер. Натомість, у цій справі йдеться про щомісячну пенсійну виплату, умови та норми якої регулюються спеціальним Законом № 2262-XII.

З цих же підстав необґрунтованими є посилання апелянта на рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 № 3-рп/2012 щодо необхідності забезпечення балансу між соціальним захистом громадян і фінансовими можливостями держави не свідчать про правомірність застосування до пенсії ОСОБА_1 коефіцієнтів, установлених постановою № 1778.

Доводи апеляційної скарги про втручання суду першої інстанції у дискреційні повноваження Пенсійного фонду України, колегія суддів також вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Виплата пенсії у розмірі, визначеному відповідно до застосовних норм законодавства, не передбачає для органу Пенсійного фонду України можливості обрати на власний розсуд один із декількох правомірних варіантів поведінки.

У спірних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зобов`язане діяти відповідно до Конституції України та спеціального закону, що регулює пенсійне забезпечення ОСОБА_1 .

Верховний Суд у постанові від 17.06.2026 у справі № 580/1002/26 дійшов висновку, що застосування територіальним органом Пенсійного фонду України нормативного регулювання, яке не визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення за Законом № 2262-XII та призводить до зменшення належної пенсійної виплати, свідчить про вихід суб`єкта владних повноважень за межі наданих йому повноважень.

Таким чином, обраний судом першої інстанції спосіб захисту шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування відповідного обмеження не є підміною суб`єкта владних повноважень або втручанням у його дискреційні повноваження, а спрямований на відновлення порушеного права позивача у спосіб, що відповідає характеру встановленого порушення.

Колегія суддів також враховує, що встановлене постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 обмеження розміру підвищення пенсії сумою 2 595 грн у цій справі фактично дотримано: саме у такому розмірі відповідачем нараховано ОСОБА_1 індексаційне підвищення. Спірні наслідки для позивача виникли не внаслідок перевищення встановленого постановою № 236 граничного розміру самого підвищення, а внаслідок подальшого застосування до загальної пенсійної виплати коефіцієнтів, передбачених постановою № 1778.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача та наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01 березня 2026 року виплату пенсії з урахуванням суми індексації пенсії, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" без обмеження її максимального розміру із розміру нарахованої пенсії в сумі 29897,67 грн. відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 р. № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" з урахуванням виплачених сум.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Безименна Н.В.

Ключкович В.Ю.