Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №640/1792/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/1792/22 Суддя (судді) першої інстанції: Крутько О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Укрнафта» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, -

У С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ( відповідач ), у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004370704 від 29.07.2021 за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на суму 20000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПАТ «Укрнафта» зареєстроване як розпорядник акцизних складів: № 1009293 за адресою: Полтавська область, Лохвицький район (на даний час Миргородський район), с. Погарщина, вул. Газовиків, 1; № 1009295 за адресою: Полтавська область, Галицький район (на даний час Миргородський район), с. Качанове, вул. Газовиків, 1в і у відповідності до вимог абзацу другого статті 230.1.2 ПК України на акцизних складах здійснюється повний цикл переробки вуглеводневої сировини в готову продукцію. В ході перевірки працівників ДПС у Полтавській області було ознайомлено з технологічним процесом який відбувається на акцизному складі №1009293, за яким весь вироблений напівфабрикат скраплено газу трубопроводом передається (транспортується, відпускається), в межах єдиного технологічного процесу, до акцизного складу № №1009295. Будь-які резервуари для зберігання та відпуску підакцизної продукції (палива) на акцизному складі №1009293 відсутні, про що свідчать довідки розпорядника акцизного складу, які є в розпорядженні ДПС. Жодного випадку відпуску готової підакцизної продукції (палива) наливом з акцизного складу №1009293 не приведено і в акті перевірки. Визначення поняття «відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом» в податковому законодавстві відсутнє, однак Національний стандарт України «Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання» ДСТУ 4454:2005 чітко визначає, що при транспортуванні (відпуску) «газів вуглеводневих скраплених паливних» трубопроводами технологічний процес «заповнення наливом» не відбувається. Одночасно технологічний процес «заповнення наливом» відбувається при транспортуванні (відпуску) «газів вуглеводневих скраплених паливних» залізничними цистернами, суднами (для газів), різними автомобільними цистернами (розділ 8 «Правила транспортування»). Відтак, позивач вважає, що відсутні підстави для складення висновку про порушення ПАТ «Укрнафта» підпункту 230.1.2, пункту 230.1, статті 230 Податкового кодексу України (далі -ПК України).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На підставі статті 1 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (набрав чинності 15.12.2022 року) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (в редакції Закону України від 16.07.2024 року №3863-ІХ) установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються і вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).

Положеннями пункту 22 Порядку №399 установлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року прийнято до провадження справу №640/1792/22; розгляд справи розпочато спочатку і вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року адміністративний позов ПАТ «Укрнафта» задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області було проведено фактичну перевірку позивача за адресою Полтавська область, с. Погарщина, вул. Газовиків, 1. Цією перевіркою встановлено факт порушення позивачем вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, яке полягало у не обладнанні рівнеміром-лічильником рівня пального стаціонарного резервуару, а саме: з 01.04.2020 до 02.07.2021 встановлена відсутність одного витратоміра - лічильника на місці відпуску пального.

Позивач заперечує проти апеляційних скарг у повному обсязі, з підстав зазначених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року та 23 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року та на підставі частини 2 статті 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Крім того, позивачем подано до суду апеляційної інстанцію заяву про заміну назви позивача. Заява обґрунтована тим, що позивач змінив свою назву з Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» на Акціонерне товариство «Укрнафта» з 23.07.2025 року, що підтверджується Випискою з ЄДР.

Колегією суддів встановлено, що в даному випадку 23.07.2025 року відбулася зміна назви позивача, з Публічного акціонерного товариству «Укрнафта» на Акціонерне товариство «Укрнафта», при цьому код ЄДРПОУ 00135390 залишився не змінним, отже заява позивача підлягає задоволенню.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Укрнафта» зареєстроване як розпорядник акцизних складів: № 1009293 за адресою: Полтавська область, Лохвицький район (на даний час Миргородський район), с. Погарщина, вул. Газовиків, 1; № 1009295 за адресою: Полтавська область, Галицький район(на даний час Миргородський район), с. Качанове, вул. Газовиків, 1в.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області відповідно до наказу № 1481-П від 18.06.2021 проведено фактичну перевірку ПАТ «УКРНАФТА» за місцем фактичного провадження діяльності: Полтавська обл., Лохвицький район, с. Погарщина, вул. Газовиків, 1, за результатами якої складено акт № 5038/16-31-09-01/00135390 від 02.07.2021.

Перевіркою встановлено, що ПАТ «УКРНАФТА» всупереч вимогам підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України за період з 01.04.2020 до 02.07.2021 на акцизному складі № 1009293 не забезпечено обладнання витратоміром-лічильником на місці відпуску готової продукції (пального).

На підставі акту перевірки Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняло податкове повідомлення-рішення від 29.07.2021 № 0004370704, згідно якого застосувало до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 20000,00 грн на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 128-1.1 статті 128 ПК України.

ПАТ «Укрнафта», вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не обґрунтував порушення позивачем підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України та відпуску ПАТ «УКРНАФТА» готової підакцизної продукції (палива) наливом з акцизного складу №1009293.Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (пункт 61.2 статті 61 ПК України).

Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідні функції контролю передбачені підпунктом 19-1.14 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, зокрема, контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Отже, контролюючий орган має право на проведення перевірки господарюючого суб`єкта у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права.

Відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Згідно пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Судом першої інстанції встановлено, що під час перевірки працівників ГУ ДПС у Полтавській області було ознайомлено з технологічним процесом, який відбувається на акцизному складі №1009293, за яким ввесь вироблений напівфабрикат скраплено газу трубопроводом передається (транспортується, відпускається), в межах єдиного технологічного процесу, до акцизного складу №1009295. Будь які резервуари для зберігання та відпуску підакцизної продукції (палива) на акцизному складі №1009293 відсутні, про що свідчать довідки розпорядника акцизного складу (арк. 40 том І).

Згідно додатку № 2 до акту перевірки, на який посилається податковий орган на підтвердження відпуску готової продукції (пального) з акцизного складу, у графах «продавець» та «покупець» значиться позивач - ПАТ «Укрнафта», а у графах «склад покупця» та «склад» продавця відображено номер складу « 1009293» та, відповідно, № складу « 1009295» (арк. 12-23 том І).

Національний стандарт України «Нафта і нафтопродукти. Маркування, пакування, транспортування та зберігання» ДСТУ 4454:2005 визначає, що нафту і нафтопродукти транспортують магістральними нафтопроводами і нафтопродуктоводами, залізничним, автомобільним, повітряним, морським і річковим транспортом (п.8.1)

Види транспортних засобів для транспортування нафти і нафтопродуктів, заповнених наливанням, наведені у додатку А. Транспортування нафти і нафтопродуктів цими транспортними засобами проводять згідно з правилами перевезення вантажів на відповідному виді транспорту.

Згідно підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі.

Суд першої інстанції встановив, що при транспортуванні (відпуску) «газів вуглеводневих скраплених паливних» трубопроводами технологічний процес «заповнення наливом» не відбувається. Одночасно технологічний процес «заповнення наливом» відбувається при транспортуванні (відпуску) «газів вуглеводневих скраплених паливних» залізничними цистернами, суднами (для газів), різними автомобільними цистернами.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач не обґрунтував порушення позивачем підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України та відпуску ПАТ «Укрнафта» готової підакцизної продукції (палива) наливом з акцизного складу №1009293, а отже податкове повідомлення-рішення належить визнати протиправним та скасувати.

Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності і достатніх і необхідних правових підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрнафта».

Відповідно до п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянтів, викладені у скаргах, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 07 жовтня 2026р.)