Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №640/13783/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/13783/20 Суддя (судді) першої інстанції: Артуоз О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області, третя особа Усть-Чернянська селищна рада Тячівського району Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - відповідач), у якому просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.04.2020 №3886-5433-0713, №3887-5433-0713 винесені Головним управлінням ДФС у Закарпатській області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем отримано податкові повідомлення-рішення від 16.04.2020 №3886-5433-0713, №3887-5433-0713, якими визначено суми зобов`язань з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 134 660,99 грн. На думку позивача, зазначені у вказаних повідомленнях-рішеннях податкові зобов`язання є сильно завищеними. Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями від 16.04.2020 №3886-5433-0713, №3887-5433-0713 та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На підставі статті 1 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (набрав чинності 15.12.2022 року) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (в редакції Закону України від 16.07.2024 року №3863-ІХ) установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються і вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).

Положеннями пункту 22 Порядку №399 установлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року прийнято до провадження справу №640/13783/20; розгляд справи розпочато спочатку і вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач сплачувала фіксовану суму в грошовій формі у розмірі 2,0% від нормативної грошової оцінки, що становить 3383,10 грн - для земельної ділянки площею 0,9666 га, за кадастровими номерами 2124456500:01:001:0040 та 202,30 грн для земельної ділянки площею 0,0578 га, кадастровий номер 2124456500:01:001:0041. Крім того, Усть-Чернянська селищна рада Тячівського району Закарпатської області не зверталась до позивача з пропозицією внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 20.08.2007 року №2124456500-0407070900006 та №2124456500-0407070900007 в частині приведення суми орендної плати у відповідності до вимог пункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за згодою сторін або у судовому порядку.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року та на підставі частини 2 статті 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідач заперечує проти апеляційної скарги позивача у повному обсязі та зазначає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення.

За змістом частини 1 статті 309 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

За приписами 2 другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Згідно з частиною 4 статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Колегія суддів з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Усть-Чорнянською селищною радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) 20.08.2007 укладено договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування мотельного комплексу, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Загальна площа земельної ділянки 0,0578 га. Кадастровий номер земельної ділянки: 2124456500:01:001:0041. Нормативна грошова оцінка 10 115,00 грн. Договір укладено на 49 років. Орендна плата вноситься орендарем у наступній формі та розмірі в грошовій формі у розмірі 2,0 % від нормативної грошової оцінки, що становить 202,30 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції.

Також, 20.08.2007 між Усть-Чорнянською селищною радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки для підприємницької діяльності (будівництва та обслуговування готельного комплексу), яка знаходиться в АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 . Загальна площа земельної ділянки 0,9666 га. Кадастровий номер земельної ділянки: 2124456500:01:001:0040. Нормативна грошова оцінка 169155,00 грн. Договір укладено на 49 років. Орендна плата вноситься орендарем у наступній формі та розмірі в грошовій формі у розмірі 2,0 % від нормативної грошової оцінки, що становить 3383,10 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції.

На 27 сесії VІ скликання Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області 23.03.2015 прийнято рішення № 409 про внесення змін до рішення № 345 від 20.03.2014 яким внесено зміни до рішення № 345 від 20.03.2014 Усть-Чорнянської селищної ради в п. 8, 9, 10 в договорі оренди земельної ділянки в АДРЕСА_4 , площею 0,9666 га, в особі ОСОБА_1 викласти в редакції: п. 8 Орендна плата за користування вказаною в договорі земельною ділянкою сплачується виключно у грошовій формі і становить 5 % від нормативно грошової оцінки; пункту 9 обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції; пунктом 10 орендар вносить орендну плату на пізніше 20 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця. Пунктом 2 рішення від 23.03.2015 № 409 зобов`язано ОСОБА_1 укласти з Усть-Чорнянською селищною радою додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки площею 0,9666 га для підприємницької діяльності (будівництва та обслуговування готельного комплексу), яка знаходиться в АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 .

Також, рішенням 27 сесії VІ скликання Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 23.03.2015 № 410 про внесення змін до рішення № 346 від 20.03.2014 яким внесено зміни до рішення № 346 від 20.03.2014 Усть-Чорнянської селищної ради в п. 8, 9, 10 в договорі оренди земельної ділянки в АДРЕСА_1 , площею 0,0578 га, в особі ОСОБА_1 викласти в редакції: п. 8 Орендна плата за користування вказаною в договорі земельною ділянкою сплачується виключно у грошовій формі і становить 5 % від нормативно грошової оцінки; п. 9. обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції; п. 10 орендар вносить орендну плату на пізніше 20 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця. Пунктом 2 рішення від 23.03.2015 № 410 зобов`язано ОСОБА_1 укласти з Усть-Чорнянською селищною радою додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки площею 0,0578 га для будівництва та обслуговування мотельного комплексу, яка знаходиться в АДРЕСА_1 .

У відповідності до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.02.2016 нормативна грошова оцінка земельної ділянки в АДРЕСА_1 , становить 151447,56 грн, нормативна грошова оцінка земельної ділянки в АДРЕСА_5, становить 2532685,32 грн.

16 квітня 2020 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області щодо ОСОБА_1 прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.04.2020 №3886-5433-0713, яким визначено позивачу суму орендної плати з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 126634,27 грн., та від 16.04.2020 №3887-5433-0713, яким визначено позивачу суму орендної плати з фізичних осіб за 2020 рік у розмірі 8026,72 грн.

ОСОБА_1 , вважаючи протиправним податкові повідомлення-рішення прийнятих відповідачем, звернулася з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган у відповідності до вимог законодавства провів нарахування позивачці орендної плати за користування земельними ділянками за 2020 рік на підставі рішень Усть-Чорнянської селищної ради та актуальних даних з Державного земельного кадастру щодо розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданих Управлінням Держгеокадастру у Тячівському районі Закарпатської області станом на 16.02.2016.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Особливості нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку як однієї із форм плати за землю врегульовано приписами статті 288 ПК України.

Пунктом 288.1 статті 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

Разом з тим, підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України містить застереження щодо належного розміру орендної плати.

У цій справі спірним є донарахування позивачці орендної плати за земельні ділянки за період з 2017 по 2019 роки.

Впродовж 2016 року підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України визначав, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

З 01.01.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII, яким підпункт 288.5.1 викладено в такій редакції: « 288.5.1. не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території»;

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 № 2245-VIII, який набрав чинності 01.01.2018, підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України викладено в наступній редакції: « 288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області».

Відповідно до пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування земельним податком є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно із пунктом 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт 286.1 статті 286 ПК України).

Пунктом 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Зміст наведених норм свідчить про те, що для визначення розміру орендної плати використовується НГО земельних ділянок. При цьому законодавцем визначено нижню (а в деяких випадках і верхню) граничну межу ставки орендної плати за земельні ділянки, незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі. Так, незалежно від того, чи вносилися зміни до змісту договору оренди в частині встановлення ставки або розміру орендної плати, ПК України вимагає, щоб річна сума платежу була не меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (в даному випадку 3%), однак, і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки. При цьому нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючим органом на підставі даних ДЗК та з використанням НГО земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.

Дані державного земельного кадастру - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону (підпункту 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон №1378-IV) (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з абзацом третім частини першої статті 13 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (частини 2 статті 18 Закону №1378-IV).

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону №1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частина 1 статті 23 Закону №1378-IV встановлює, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 3 ст. 23 Закону №1378-IV).

Відповідно до пункту 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок №1051 (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин)) ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Підпунктом 14 пункту 24 вказаного Порядку визначено, що до Державного земельного кадастру вносяться відомості про значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дату проведення нормативної грошової оцінки земель.

Підпункт 1 пункту 4 Порядку №1066 передбачає, що для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів коштів від сплати земельного податку та орендної плати за землю подаються щокварталу до 30 числа місяця наступного періоду відомості Держгеокадастром, головними управліннями Держгеокадастру в області, м. Києві - відповідним територіальним органам ДФС щодо, зокрема проведення нормативної грошової оцінки земель у межах населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом на міста обласного і районного значення, селища, села та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом землекористувачів за категоріями земель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 №1386 затверджений Порядок подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів (далі - Порядок №1386 (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин)), пунктом 4 якого передбачено, що Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:

Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VI (далі - Закон №3613-VI) (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону №3613-VI відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Верховний Суд у постанові від 12.07.2021 у справі № 640/9862/20 зазначив, що оцінивши правову природу та порядок формування витягів про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки, дійшов висновку, що видача цього документа є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників

Про можливість використання податковим органом лише інформації, відображеної в державному земельному кадастрі, Верховний Суд також вказував у постановах від 13.05.2021 (справа №826/13362/17), від 18.11.2021 (справа №160/7381/19).

Зміст наведених норм у сукупності свідчить, що нарахування орендної плати повинно здійснюватися на підставі саме актуальних даних державного земельного кадастру. Для цього законодавець відповідним чином врегулював порядок обміну необхідною для цього інформацією між, зокрема, Держгеокадастром (його територіальними органами) і податковими органами.

Судом першої інстанції встановлено, і це є правильним, що 20.08.2007 орендодавцем в особі Усть-Чорнянської селищної ради укладено з ОСОБА_1 (орендар) договір оренди земельної ділянки площею 0,9666. Договір укладено строком на 49 років та зареєстровано, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.09.2007 за №2124456500-0407070900006.

Також, 20.08.2007 орендодавцем в особі Усть-Чорнянської селищної ради укладено з орендарем ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 0,0578 га. Договір укладено строком на 49 років та зареєстровано, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.09.2007 за № 2124456500-0407070900007.

23.03.2015 року Усть-Чорнянською селищною радою Тячівського району Закарпатської області прийнято рішення № 409, яким до договору оренди земельної ділянки внесено зміни в частині ставки орендної плати - 5%; обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексу інфляції.

Рішення третьої особи № 410 внесено аналогічні зміни до договору оренди земельної ділянки площею 0,0578 га.

Пунктами 2 рішень № № 409, 410 зобов`язано позивача укласти додаткову угоду із третьою особою до договорів оренди земельної ділянки.

Вимоги щодо зобов`язання укласти додаткові угоди до договорів оренди позивачкою не виконано.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 15.06.2015 у справі №307/1462/15-ц, яке набрало законної сили 10.07.2015, внесено зміни до пункту 8 Договору оренди земельної ділянки від 20.08.2007, укладеного між Усть-Чорняською селищною радою та позивачкою, площею 0,0578 га, який 27.09.2007 зареєстрований у Тячівському відділі ЗРФ ДП «Центр ДЗК» за №2124456500-0407070900007 та викладено в такій редакції: «орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативного грошової оцінки земельної ділянки, що становить 505,75 грн в рік».

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 06.08.2015 у справі №307/1464/15-ц, яке набрало законної сили 25.09.2015, внесено зміни до пункту 8 Договору оренди земельної ділянки від 20.08.2007, укладеного між Усть-Чорняською селищною радою та позивачкою, на земельну ділянку площею 0,9665 га, який 27.09.2007 зареєстрований у Тячівському відділі ЗРФ ДП «Центр ДЗК» за №2124456500-0407070 900006 та викладено в такій редакції: «орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативного грошової оцінки земельної ділянки, що становить 8457 гривень 75 копійок в рік».

На підставі вказаних рішень та Витягів із технічної документації про НГО землі: 2532685,92 грн щодо земельної ділянки 0,9666 га та 151447,56 грн та земельної ділянки 0,0578 га, відповідачем були обраховані суми податкових зобов`язань та складено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що контролюючий орган у відповідності до вимог законодавства провів нарахування позивачу орендної плати за користування земельними ділянками за період з 2020 роки на підставі рішень Усть-Чорнянської селищної ради та актуальних даних з Державного земельного кадастру щодо розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданих Управлінням Держгеокадастру у Тячівському районі Закарпатської області станом на 16.02.2016.

Щодо твердження позивача стосовного того, що контролюючим органом в порушення приписів пункту 288.1 статті 288 ПК України визначено спірними податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов`язання з орендної плати за землю без урахування розміру орендної плати, встановленої договорами оренди вказаних земельних ділянок, у бік збільшення такої плати, без внесення відповідних змін до цих договорів оренди, є безпідставними, оскільки судовими рішеннями по справам № 307/1464/15-ц та №307/1462/15-ц внесено зміни до договору оренди і позивач брав участь під час розгляду даних справ.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 12 жовтня 2023 року у справі №640/19134/19 надав оцінку даним обставинам, оскільки наявний був спір між даними учасниками та з аналогічним доводами, тільки за період орендної плати за 2017-2019 роки.

Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не вказують на порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 07 жовтня 2026р.)