Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №640/12582/19 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/12582/19 Суддя (судді) першої інстанції: Чепенюк О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Кузьмишина О.М.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хрістіан Дерр» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хрістіан Дерр» звернулось з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2019 №0318561212 та зобов`язати відповідача відкоригувати дані інтегрованої картки TOB «Хрістіан Дерр».

Позов обґрунтовано тим, що при прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не враховано, що в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) було відображене безпідставне нарахування пені по податку на прибуток за результатами попередньої перевірки, які оскаржені у судовому порядку. Як наслідок поточне зарахування податку було спрямоване на погашення безпідставно нарахованої пені, внаслідок чого у подальшому виникла несвоєчасна сплата податкового зобов`язання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/12582/19 скеровано за належністю до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року прийнято дану справу до провадження, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головного управління ДПС у м.Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що камеральною перевіркою на підставі даних ІКП встановлено несвоєчасну сплату податку в сумі 98 438,05 грн, а тому правомірно застосовано штраф відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Позивачем відзив на апеляційну скаргу не подано.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, співробітниками ГУ ДФС у м. Києві проведено планову перевірку Товариства, за результатами якої складено акт від 19.08.2017 № 345/26-15-14-01-02/33781351.

На підставі висновків акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.09.2017 №0007041401 на суму 135753,00 грн та від 05.09.2019 №1602140303 на суму 170 грн, які були отримані платником податків 05.09.2017.

Сплата грошового зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 05.09.2017 №0007041401 та №1602140303 здійснена платником податків 06.09.2017, що встановлено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2019 у справі № 826/839/18, що набрало законної сили, між тими самими сторонами (а.с.101-108 том І).

ГУ ДФС у м. Києві 02.11.2017 сформовано податкову вимогу від 02.11.2017 №89971-17 форми "Ю" на суму 98608,04 грн щодо пені з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 98438,04 грн та штрафних санкцій з акцизного податку на транспортні засоби у розмірі 170,00 грн.

У рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2019 у справі №826/839/18, зазначено, що зі змісту листа Головного управлінням ДФС у м. Києві від 27.09.2017 №30691/10/26-15-14-01-02 про надання інформації вбачається, що пеня у розмірі 98438,04 грн була нарахована за заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства (акт від 19.08.2017 № 345/26-15-14-01-02/33781351).

Правомірність нарахування контролюючим органом пені Товариству була предметом розгляду у справі № 826/839/18. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2019, яке набрало законної сили 13.04.2020, у справі № 826/839/18 за позовом ТОВ «Хрістіан Дерр» до Головного управління ДФС у м. Києві позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління ДФС України у м. Києві щодо нарахування ТОВ «Хрістіан Дерр» пені з податку на прибуток у розмірі 98 438,04 грн та штрафних санкцій за подання невірної форми податкової декларації з транспортного податку на 2015 рік в сумі 170,00 грн; зобов`язано Головне управління ДФС України у м. Києві відкоригувати дані інтегрованої картки платника відкритої за ТОВ «Хрістіан Дерр» шляхом виключення пені з податку на прибуток у розмірі 98 438,04 грн, нарахованої на суму зменшення податкового зобов`язання та штрафних санкцій за подання невірної форми податкової декларації з транспортного податку на 2015 рік в сумі 170,00 грн; визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 02.11.2017 №89971-17 форми "Ю" на суму 98 608,04 грн щодо пені з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 98 438,04 грн та штрафних санкцій з акцизного податку на транспортні засоби у розмірі 170,00 грн; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у м. Києві №89971-17 від 02.11.2017 про опис майна ТОВ «Хрістіан Дерр» у податкову заставу.

У період судового оскарження Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Хрістіан Дерр» в частині своєчасності сплати податку на прибуток, про що складено акт перевірки від 27.03.2019 № 1987/26-15-12-12-12. В акті перевірки зазначено, що платник порушує терміни сплати грошового зобов`язання, за що нарахована штрафна санкція. У додатку до акта перевірки зазначено про розмір штрафу (20%) з 12.03.2018 по 04.03.2019, податкова декларація з податку на прибуток №9298679346 від 12.02.2018 (базовий звітний період рік), суму штрафу 19687,61 грн (а.с.14-16).

Судом першої інстанції встановлено, що штрафна санкція нарахована за несвоєчасно сплачене узгоджене податкове зобов`язання з податку на прибуток у загальній сумі 98 438,05 грн, а саме із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання; на момент сплати цієї суми в інтегрованій картці платника податків в автоматичному режимі розрахувався штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі акта перевірки 27.03.2019 № 1987/26-15-12-12-12 Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 12.04.2019 № 0318561212 на суму 19687,61 грн у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (98438,05 грн х 20%) (а.с.11-12).

Не погоджуючись із податковим повідомлення-рішення та діями відповідача, позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Товариству було безпідставно нараховано пеню по податку на прибуток у розмірі 98438,05 грн, що встановлено судовим рішенням у справі № 826/839/18, і відповідачем безпідставно зараховано частину коштів перерахованих Товариством на сплату податкового зобов`язання (251814,00 грн) по декларації (за базовий звітний період 2017рік) №9298679346 від 12.02.2018 на сплату цієї пені і лише решту суми на сплату податкового зобов`язання, внаслідок чого виникла різниця, що набула статусу податкового боргу і, відповідно, несвоєчасно сплаченого зобов`язання, то це, в свою чергу, вказує на протиправність застосування штрафу.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України грошове зобов`язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Статтею 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Для платників податку на прибуток підприємств, які подають декларацію наростаючим підсумком раз на рік, строк її подання установлений відповідно до підпункту 49.18.6 статті 49 ПК України, ця декларація подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом пункту 137.4 статті 137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток (за базовий звітний період рік) №9298679346 від 12.02.2018, в якій визначило до сплати 251814,00 грн (а.с.24-28).

Строк подання податкової декларації за наведеними вище нормами ПК України був визначений до 01.03.2018, а строк сплати податкових зобов`язань по податку на прибуток - до 11.03.2018.

Позивачем сума податку на прибуток вказана у декларації за базовий звітний період 2017 рік перерахована до бюджету згідно з платіжним дорученням №755 від 01.03.2018 на суму 251814,00 грн (а.с.29).

В ІКП по цьому платежу було відображено нарахування пені в сумі 98438,05 грн (а.с.66-70) станом на 2017 рік, правомірність якого оскаржувалася позивачем у судовому порядку. І фактично сплата поточного податкового зобов`язання не відбулася, бо частина перерахованих платником податків коштів була зарахована на погашення пені, нарахованої ще на підставі акта від 19.08.2017 № 345/26-15-14-01-02/33781351.

Нарахування пені за наслідками судового оскарження в адміністративній справі №826/839/18 визнано протиправним.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариству було безпідставно нараховано пеню по податку на прибуток у розмірі 98438,05 грн. Цей факт встановлено судовим рішенням у справі № 826/839/18, і відповідачем безпідставно зараховано частину коштів перерахованих Товариством на сплату податкового зобов`язання (251814,00 грн) по декларації (за базовий звітний період 2017 рік) №9298679346 від 12.02.2018 на сплату цієї пені і лише решту суми на сплату податкового зобов`язання, внаслідок чого виникла різниця, що набула статусу податкового боргу і, відповідно, несвоєчасно сплаченого зобов`язання, то це, в свою чергу, вказує на протиправність застосування штрафу згідно з оскаржуваним ППР.

Колегія суддів звертає увагу, що платник податків не повинен нести відповідальність за те, що відповідач у порядку черговості зарахування надходження коштів від платника, сплату податку спрямував на погашення безпідставно нарахованої та скасованої у судовому порядку пені, чим допустив несвоєчасне зарахування коштів на сплату податкового зобов`язання.

Отже, в даному випадку відсутня вина платника та факт несвоєчасної сплати податкових зобов`язань, що виключає застосування податковим органом штрафних санкцій.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем своєчасно і в повному обсязі сплачено податок на прибуток по декларації з податку на прибуток (за базовий звітний період рік) №9298679346 від 12.02.2018 у сумі 251814,00 грн, а відповідач не довів правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 20 % у сумі 19687,61 грн, отже податкове повідомлення-рішення № 0318561212 від 12.04.2029 є протиправним та підлягало скасуванню.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Інша частина доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегією суддів враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

О.М. Кузьмишина

(повний текст постанови складено 07 жовтня 2026р.)