Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №620/8441/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/8441/25 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Безименної Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.

З огляду на особливості розгляду даної категорії справ та вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що існує необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний строк.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року про повернення позовної заяви без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції ухвалою від 01.10.2025 року позовну заяву залишив без руху. На виконання вимог ухвали позивачем подано заяву, до якої долучено копії звернення позивача від 16.12.2024 року та відповіді відповідача від 13.01.2025 року за №30-к-106, копію позовної заяви для відповідача. В частині виконання вимог ухвали про надання доказів сплати судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, позивачем зазначено, що предмет позову в даній справі пов`язаний з відшкодуванням шкоди, заподіяної позивачу незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, а тому за п.11) ч.2 ст.3 Закону України, позивач звільнений від сплати судового збору.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Дослідивши доводи заяви позивача, суд зазначає, що його посилання на п. 11 ч. 2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" (судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду), на увагу не заслуговують, оскільки у відповідності до ч.5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір, водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі №300/6211/21, від 29 травня 2020 року у справі №640/511/19 та ухвалі Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі №320/7490/23.

Враховуючи висновки Верховного Суду, посилання позивача на положення п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" не є підставою для звільнення його від сплати судового збору за вимоги, що стосуються визнання неправомірним рішення відповідача, що викладено в формі відповіді від 13.01.2025 року за №30/к-106.

Такі обставини вказують на усунення позивачем недоліків позовної заяви не в повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

А отже, оскільки недоліки позовної заяви у встановлений судом строк в повному обсязі не усунуто, такі обставини свідчать, що позовну заяву необхідно повернути позивачу в силу п.1 та п.9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно повернув позовну заяву позивачу.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Безименна Н.В.