Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №640/15515/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/15515/21 Суддя (судді) першої інстанції: Н.М. Басова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Безименна Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.

З огляду на особливості розгляду даної категорії справ та вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що існує необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний строк.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.08.2007 року орендодавцем в особі Усть-Чорнянської селищної ради укладено з орендарем - ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 0,0578 га для будівництва та обслуговування мотельного комплексу, яка знаходяться в АДРЕСА_1 . Кадастровий номер земельної ділянки: - 2124456500:01:001:0041. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки 10 115,00 грн. Орендна плата вноситься орендарем у наступній формі та розмірі в грошовій формі у розмірі 2,0% від нормативної грошової оцінки, що становить 20230 грн на рік. Договір укладено строком на 49 років та зареєстровано, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.09.2007 за №2124456500-0407070900007.

Також 20.08.2007 орендодавцем в особі Усть-Чорнянської селищної ради укладено з орендарем - ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 0,9666 га, для підприємницької діяльності (будівництва та обслуговування готельного комплексу), які знаходяться в смт. Усть-Чорна по вул. Лісна, 20, 21 , 21"а" Тячівського району Закарпатської області. Кадастровий номер земельної ділянки: - 2124456500:01:001:0040 Нормативно грошова оцінка земельної ділянки 169155,00 грн. Орендна плата вноситься орендарем у наступній формі та розмірі в грошовій формі у розмірі 2,0 % від нормативної грошової оцінки, що становить 3383,10 грн на рік. Договір укладено строком на 49 років та зареєстровано, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.09.2007 за №2124456500-0407070900006.

23 березня 2015 року Усть-Чорнянською селищною радою Тячівського району Закарпатської області прийнято рішення №409, яким внесено зміни до рішення № 345 від 20.03.2014 Усть - Чорнянської селищної ради в пункти 8,9,10 в договорі оренди земельної ділянки в смт. Усть-Чорна по вул. Лісній, 20,21,2/a площею 0,9666 га в особі Павлюк Юлії Віталіївни меш м. Київ, вул. Урлівська, 9/168 викласти в наступній редакції: - п.8. Орендна плата за користування вказаною в договорі земельною ділянкою сплачується виключно у грошовій формі і становить 5 (п`ять) % від нормативно грошової оцінки; - п.9. обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції; - п.10. орендар вносить орендну плату не пізніше 20 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Рішенням Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області №410 внесено аналогічні зміни до договору оренди земельної ділянки площею 0,0578 га.

Пунктом 2 рішень №№409, 410 зобов`язано позивача укласти додаткову угоду із Усть-Чорнянською селищною радою Тячівського району Закарпатської області до договорів оренди земельної ділянки.

Крім того, з даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 15.06.2015 у справі №307/1462/15-ц, яке відповідно до інформації ЄДРСР набрало законної сили 10.07.2015, внесено зміни до п.8 Договору оренди земельної ділянки від 20.08.2007, укладеного між Усть-Чорняською селищною радою та позивачкою, площею 0,0578 га, який 27 вересня 2007 року зареєстрований у Тячівському відділі ЗРФ ДП "Центр ДЗК" за №2124456500-0407070900007 та викладено в такій редакції: "орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативного грошової оцінки земельної ділянки, що становить 505,75 грн в рік".

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 06.08.2015 у справ №307/1464/15-ц, яке набрало законної сили 25.09.2015, внесено зміни до п.8 Договору оренди земельної ділянки від 20.08.2007, укладеного між Усть-Чорняською селищною радою та позивачкою, на земельну ділянку площею 0,9665 га, який 27 вересня 2007 року зареєстрований у Тячівському відділі ЗРФ ДП "Центр ДЗК`за №2124456500-0407070 900006 та викладено в такій редакції: "орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативного грошової оцінки земельної ділянки, що становить 8457 гривень 75 копійок в рік".

09.04.2021 Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення №146262-2407-0713, яким визначено суму податкового боргу орендна плата з фізичних осіб (18010900) за 2021 рік в сумі 126634,27 грн.

09.04.2021 Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення №146263-2407-0713, яким визначено суму податкового боргу орендна плата з фізичних осіб (18010900) за 2021 рік в сумі 8026,72 грн.

З розрахунку сум податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб, визначених ОСОБА_1 згідно податкових повідомлень-рішень від 09.04.2021 №146262-2407-0713, №146263-2407-0713 відповідачем нараховано суму податкового зобов`язання за договором з оренди земельної ділянки від 20.08.2007 №2124456500-0407070900006 (земельна ділянка розміром 0,9666 га, що знаходиться у смт. Усть-Чорна по вул. Лісна, 20, 21, 21 "а") із змінами, внесеними рішенням Усть-Чорнянсько селищної ради від 23.03.2015 № 409, витяг з технічної документації управління Держгеокадастру Тячівського району від 16.02.2016 № 128/86-16 - 5% від нормативно-грошової оцінки в сумі 126634,27 грн; договору оренди земельної ділянки від 20.08.2007 №2124456500-0407070900007 (земельна ділянка розміром 0,0578 га, що знаходиться у смт. Усть-Чорна по вул. Лісна, 5) із змінами, внесеними рішенням Усть-Чорнянської селищної ради від 23.03.2015 № 410, витяг з технічної документації управління Держгеокадастру Тячівського району від 16.02.2016 № 129/86-16 - 5% від нормативно-грошової оцінки (з урахуванням індексів інфляції) в сумі 8026,72 грн.

Позивач, не погодившись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Украї Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Особливості нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку як однієї із форм плати за землю врегульовано приписами статті 288 ПК України.

Пунктом 288.1 статті 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

Разом з тим, підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України містить застереження щодо належного розміру орендної плати.

Так, згідно підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Відповідно до пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування земельним податком є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно із пунктом 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт 286.1 статті 286 ПК України).

Пунктом 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Зміст наведених норм свідчить про те, що для визначення розміру орендної плати використовується нормативно грошова оцінка земельних ділянок. При цьому законодавцем визначено нижню (а в деяких випадках і верхню) граничну межу ставки орендної плати за земельні ділянки, незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі. Так, незалежно від того, чи вносилися зміни до змісту договору оренди в частині встановлення ставки або розміру орендної плати, ПК України вимагає, щоб річна сума платежу була не меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (в даному випадку 3%), однак, і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки. При цьому нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючим органом на підставі даних ДЗК та з використанням нормативно грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.

Дані державного земельного кадастру - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону (пп. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України від 11.12.2003 року №1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон №1378-IV) (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з абзацом третім частини першої статті 13 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (частина друга статті 18 Закону №1378-IV).

Відповідно до частини другої статті 20 Закону №1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частина перша статті 23 Закону №1378-IV встановлює, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина третя статті 23 Закону №1378-IV).

Відповідно до пункту 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 (далі Порядок №1051 (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин)) ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Підпунктом 14 пункту 24 вказаного Порядку визначено, що до Державного земельного кадастру вносяться відомості про значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дату проведення нормативної грошової оцінки земель.

Підпункт 1 пункту 4 Порядку взаємодії органів виконавчої влади щодо обміну

інформацією, необхідною для обчислення і справляння плати за землю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року № 1066 передбачає, що для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів коштів від сплати земельного податку та орендної плати за землю подаються щокварталу до 30 числа місяця наступного періоду відомості Держгеокадастром, головними управліннями Держгеокадастру в області, м. Києві - відповідним територіальним органам ДФС щодо, зокрема проведення нормативної грошової оцінки земель у межах населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом на міста обласного і районного значення, селища, села та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом землекористувачів за категоріями земель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 року №1386 затверджений Порядок подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів (далі - Порядок №1386 (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин)), пунктом 4 якого передбачено, що Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:

Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 року №3613-VI (далі - Закон №3613-VI) (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону №3613-VI відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі носить інформаційний характер та є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки і відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто, витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради (постанова Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі №160/2185/20).

У постанові від 12.07.2021 року у справі № 640/9862/20 Верховний Суд, оцінивши правову природу та порядок формування витягів про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки, дійшов висновку, що видача цього документа є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників

Про можливість використання податковим органом лише інформації, відображеної в державному земельному кадастрі, Верховний Суд також вказував у постановах від 13.05.2021 року (справа №826/13362/17), від 18.11.2021 року (справа №160/7381/19).

Зміст наведених норм у сукупності свідчить, що нарахування орендної плати повинно здійснюватися на підставі саме актуальних даних державного земельного кадастру. Для цього законодавець відповідним чином врегулював порядок обміну необхідною для цього інформацією між, зокрема, Держгеокадастром (його територіальними органами) і податковими органами.

Як вже було встановлено судом першої інстанції раніше, 20.08.2007 року орендодавцем в особі Усть-Чорнянської селищної ради укладено з ОСОБА_1 (орендар) договір оренди земельної ділянки площею 0,9666. Договір укладено строком на 49 років та зареєстровано, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.09.2007 року за №2124456500-0407070900006.

Також 20.08.2007 року орендодавцем в особі Усть-Чорнянської селищної ради укладено з орендарем ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 0,0578 га. Договір укладено строком на 49 років та зареєстровано, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.09.2007 року за № 2124456500-0407070900007.

23 березня 2015 року Усть-Чорнянською селищною радою Тячівського району Закарпатської області прийнято рішення № 409, яким до договору оренди земельної ділянки внесено зміни в частині ставки орендної плати - 5%; обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексу інфляції.

Рішенням Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області № 410 внесено аналогічні зміни до договору оренди земельної ділянки площею 0,0578 га.

Пунктом 2 рішень № № 409, 410 зобов`язано позивачку укласти із селищною радою додаткову угоду до договорів оренди земельної ділянки.

Вимоги щодо зобов`язання укласти додаткові угоди до договорів оренди позивачкою не виконано.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 15.06.2015 року у справі №307/1462/15-ц, яке відповідно до інформації ЄДРСР набрало законної сили 10.07.2015 року, внесено зміни до п.8 Договору оренди земельної ділянки від 20.08.2007 року, укладеного між Усть-Чорняською селищною радою та позивачкою, площею 0,0578 га, який 27.09.2007 року зареєстрований у Тячівському відділі ЗРФ ДП «Центр ДЗК» за №2124456500-0407070900007 та викладено в такій редакції: «орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативного грошової оцінки земельної ділянки, що становить 505,75 грн в рік».

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 06.08.2015 року у справі №307/1464/15-ц, яке набрало законної сили 25.09.2015 року, внесено зміни до п.8 Договору оренди земельної ділянки від 20.08.2007 року, укладеного між Усть-Чорняською селищною радою та позивачкою, на земельну ділянку площею 0,9665 га, який 27.09.2007 року зареєстрований у Тячівському відділі ЗРФ ДП «Центр ДЗК» за №2124456500-0407070 900006 та викладено в такій редакції: «орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативного грошової оцінки земельної ділянки, що становить 8457 гривень 75 копійок в рік».

На підставі вказаних рішень та Витягів із технічної документації про нормативно грошову оцінку землі: 2 532 685,92 грн стосовно земельної ділянки 0,9666 га та 151 447,56 грн стосовно земельної ділянки 0,0578 га, відповідачем були обраховані суми податкових зобов`язань та складено оскаржувані ППР.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючий орган у відповідності до вимог законодавства провів нарахування позивачці орендної плати за користування земельними ділянками за 2021 рік на підставі рішень Усть-Чорнянської селищної ради та актуальних даних з Державного земельного кадастру щодо розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданих Управлінням Держгеокадастру у Тячівському районі Закарпатської області станом на 16.02.2016 року.

За наведених обставин, доводи позивача відносно того, що контролюючим органом в порушення приписів п. 288.1 ст. 288 ПК України визначено спірними податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов`язання з орендної плати за землю без урахування розміру орендної плати, встановленої договорами оренди вказаних земельних ділянок, у бік збільшення такої плати, без внесення відповідних змін до цих договорів оренди, є безпідставними.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставин справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Безименна Н.В.