Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №320/41309/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №320/41309/24

Суддя: Епель Оксана Володимирівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Панченко Н.Д., Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Справа № 320/41309/24

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Чуприни О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання бездіяльності протиправною та

зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві стосовно невключення довідок №0510/05-01 та №0511/05-01 від 12.02.2021 до розрахунку заробітку для обчислення ОСОБА_1 пенсії;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати призначення пенсії, з урахуванням довідок №0510/05-01 та №0511/05-01 від 12.02.2021, виданих КУ "Трудовий архів м. Маріуполя".

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві стосовно не включення довідок №0510/05-01 та №0511/05-01 від 12.02.2021 до розрахунку заробітку для обчислення ОСОБА_1 пенсії;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок №0510/05-01 та №0511/05-01 від 12.02.2021, виданих КУ «Трудовий архів м. Маріуполя».

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у відповідача фактичної можливості здійснити таку перевірку не може покладатися на позивача та не є підставою для обмеження його конституційного права на соціальний захист, гарантованого статтею 46 Конституції України.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порядок розгляду заяв про призначення/перерахунок пенсій.

Також Апелянт покликається на лист № 2600-0202-8/131970 від 03.07.2024 щодо інформування Позивача про порядок звернення із заявою про перерахунок пенсії та форми довідки про заробітну плату.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2026 та від 01.06.2026 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просить у її задоволенні відмовити, а апеляційне провадження у справі - закрити, зазначаючи, що апеляційна скарга не містить нових доказів, не спростовує встановлених судом обставин та зводиться до повторення позиції Відповідача.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії за віком на підставі додаткових довідок.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України Позивачу відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку із неможливістю встановлення належності довідок про заробітну плату.

Не погоджуючись із такими діями Відповідача, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та Законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині першій статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За приписами частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно із пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє судовій колегії дійти висновку про те, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Такий правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 31.08.2022 у справі № 280/8521/20, від 17.05.2023 у справі № 400/2297/19, від 15.05.2025 у справі№ 440/2166/23.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, разом із заявою про перерахунок пенсії, поданою через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, Позивач надав також архівні довідки про заробітну плату №№ 0510/05-01,0511/05-01 від 12.02.2021, видані Комунальною установою «Трудовий архів м. Маріуполя» Маріупольської міської ради за період з 01.10.1989 по 30.09.1994.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, відсутність у Відповідача фактичної можливості здійснити перевірку зазначених довідок не може покладатися на Позивача та не є підставою для обмеження його конституційного права на соціальний захист, гарантованого статтею 46 Конституції України.

Позаяк, з урахуванням правового режиму тимчасово окупованих територій України та встановлених законом гарантій дотримання соціальних прав громадян після їх залишення, відмова у перерахунку пенсії з підстав залишення первинних документів на тимчасово окупованих територіях, тобто з підстав, пов`язаних із неможливістю доступу до архівних документів, порушує принцип пропорційності та не забезпечує справедливого балансу між публічними інтересами і правами особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 175/4336/16-а.

Жодних тверджень щодо помилковості висновків суду першої інстанції в цій частині Апелянт у скарзі не зазначає.

Доводи Апелянта, викладені у його скарзі, щодо роз`яснення Позивачу листом від 03.07.2024 порядку звернення із заявою про перерахунок пенсії є безпідставними, оскільки не зазначені обставини не є спірними у цій справі. Позаяк, з матеріалів справи вбачається, що Позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії від 31.10.2023 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, тобто у належний спосіб, передбачений пунктом 1.1. розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1.

Посилання Апелянта на основні завдання ГУ ПФУ та процедуру розгляду заяв про перерахунок пенсій колегія суддів до уваги не приймає як такі, що не стосуються предмету спору у цій справі.

Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

З огляду на положення частин першої та другої статті 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 07 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

О.В. Чуприна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua