Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №947/28627/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 947/28627/26

Перша інстанція: суддя Мальований В.О.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.08.2026 у справі № 947/28627/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- скасувати постанову серії ЕНА №7461427 від 29.06.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.06.2026 поліцейським 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у місті Одеської області сержантом поліції Пузирніковим Р.О. винесено постанову серії ЕНА №7461427, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 29.06.2026 о 11 год. 09 хв. 18 сек. у місті Одеса на Київському шосе (1 км) водій, керуючи транспортним засобом Susuki SX-4 , державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 83 км/год у населеному пункті , де дозволяється рухатись зі швидкістю 50 км/год , чим перевищив максимальне обмеження швидкості на 33 км/год, Швидкість вимірювалася приладом TruCAM 000346, ПВР 471833;471008, чим порушив вимоги пункту 12.4 Правил дорожнього руху України. Позивач з указаною постановою не погоджується, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. На обґрунтування позову зазначає, що відповідачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами ані подію адміністративного правопорушення, ані вину позивача у його вчиненні. На думку позивача, сама по собі постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності та добровільна сплата ним штрафу в розмірі 340,00 грн. не може бути беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Також позивач посилається на те, що прилад TruCAM при проведенні фіксації швидкості конкретного транспортного засобу не був стаціонарно встановлений, а перебував у руках працівника поліції, у зв`язку з чим, на його думку, такий технічний засіб не може вважатися технічним засобом, результати якого можуть використовуватися судом як належний та допустимий доказ у справі.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому Департамент патрульної поліції заперечив проти задоволення позову. У відзиві відповідач вказує, що твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві детально викладено принцип роботи лазерного вимірювача швидкості TruCAM. Відповідач зазначає, що прилад здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Відповідач посилається на положення статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 251 КУпАП, зазначаючи, що показання приладу TruCAM є доказами у справі про адміністративне правопорушення.

Щодо використання приладу TruCAM у ручному режимі відповідач зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, тому сам факт його утримання працівником поліції не впливає на точність проведеної фіксації та не може свідчити про недопустимість отриманих результатів. Відповідач також зазначив, що файл відеозапису приладу TruCAM у момент фіксації швидкості додається до відзиву разом із документами на його використання. Узагальнюючи викладене, відповідач зазначив, що сумнівів щодо доведеності вини позивача, які б тлумачилися на його користь, немає.

Позивачем подана відповідь на відзив, в якій останній просив задовольнити позовні вимоги та зазначив, що доводи відповідача не спростовують обставин позовної заяви та не впливають на її обґрунтованість. Посилається на той факт, що відповідачем не надано доказів того , що вимірювання швидкості відбулося в населеному пункті в межах дії знаку 5.49 ПДР «Початок населеного пункту».

Щодо вимірювання швидкості приладом, який не був стаціонарно розміщений, позивач зазначив, що відповідач не спростував доводи позову про відсутність нормативного врегулювання використання технічних засобів фіксації правопорушень шляхом використання приладу TruCAM у ручному режимі. Позивач вказує, що посилання відповідача на посібник користувача не є належним, оскільки такий посібник не є нормативно-правовим актом та не може встановлювати, змінювати або розширювати порядок фіксації адміністративних правопорушень, визначений законом. Наполягає на недопустимості використання приладу TruCAM у ручному режимі. Також вважає , що постанова винесена поліцейським Пузирніковим Р.О. , який є неповноважною особою , оскільки відповідно до роздруківки файлу TruCAM 000346 оператором приладу та особо яка безпосередньо зафіксувала показники приладу є поліцейський Сочалін.

Короткий зміст рішення та мотиви суду першої інстанції.

Київський районний суд м.Одеси рішенням від 20.08.2026 у справі № 947/28627/26 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції оцінивши наявні в матеріалах справи докази відповідно до статті 90 КАС України, дійшов висновку, що вони у своїй сукупності підтверджують факт керування позивачем транспортним засобом Susuki SX-4, державний номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 83 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год у межах населеного пункту, тобто перевищення встановленого обмеження швидкості руху більш як на 20 км/год. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, виконав покладений на нього частиною другою статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності прийнятого рішення. Натомість позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували зафіксовану швидкість руху транспортного засобу, свідчили про технічну несправність приладу TruCAM, недостовірність результатів вимірювання, втручання у файли фіксації або істотне порушення процедури розгляду справи, яке вплинуло чи могло вплинути на правильність прийнятого рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що постанова серії ЕНА №7461427 від 29.06.2026 винесена уповноваженою посадовою особою, у межах наданих їй повноважень, на підставі належних та допустимих доказів, з дотриманням вимог КУпАП та Правил дорожнього руху України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції представник Ткаченко В.В. подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі вказує, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції надав пріоритет підзаконним та інструктивним матеріалам (Посібнику користувача та листку ДП «Укрметртестстандарт») над імперативною нормою ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», що є прямим порушенням принципу верховенства права та ієрархії нормативно-правових актів;

- суд першої інстанції фактично ототожнив наявність у відеофайлі числового значення “83 км/год” із доведеністю факту правильного вимірювання саме транспортного засобу позивача, не дослідивши обставини формування цього результату.

- решта доводів відтворюють зміст позовної заяви.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.06.2026 поліцейським 2 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у місті Одеської області сержантом поліції Пузирніковим Р.О. винесено постанову серії ЕНА №7461427, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Відповідно до оскаржуваної постанови суть правопорушення полягає у тому, що 29.06.2026 о 11 год. 09 хв. 18 сек. у місті Одеса на Київському шосе (1 км) водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Susuki SX-4 , державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 83 км/год у населеному пункті , де дозволяється рухатись зі швидкістю 50 км/год , перевищив максимальне обмеження швидкості на 33 км/год., чим порушив вимоги пункту 12.4 Правил дорожнього руху України.

У постанові зазначено, що швидкість вимірювалася приладом TruCAM 000346 , ПВР 471833;471008.

З копії постанови вбачається, що позивачу роз`яснено права за статтею 268 КУпАП та строки оскарження за статтями 287– 289 КУпАП, копію постанови ним отримано, що підтверджується власноручним підписом ОСОБА_1 в оскаржуваній постанові.

З наданого відповідачем фотоматеріалу та відеозапису з приладу TruCAM вбачається фіксація транспортного засобу засобом Susuki SX-4 , державний номерний знак НОМЕР_1 , із зазначенням швидкості руху 83 км/год, дати, часу та інших технічних параметрів фіксації.

Відповідачем також надано відеозапис із нагрудного реєстратора працівників поліції.

Із дослідженого судом відеозапису вбачається, що працівник поліції повідомив позивачу причину зупинки транспортного засобу, повідомив про зафіксоване перевищення швидкості руху, продемонстрував результат вимірювання та розглянув справу про адміністративне правопорушення на місці. Під час спілкування з працівником поліції позивач не висловлював заперечень щодо факту перевищення швидкості, щодо перевищення швидкості в межах дії знаку 5.49 ПДР «Початок населеного пункту», не ставив під сумнів достовірність результатів вимірювання, не заявляв про несправність технічного засобу TruCAM, не просив здійснити повторне вимірювання, не заявляв клопотань про надання часу для залучення захисника, не просив відкласти розгляд справи та не висловлював заперечень щодо процедури розгляду справи.

На підтвердження правомірності використання технічного засобу TruCAM відповідачем надано документи щодо приладу TruCAM, свідоцтво про повірку вимірювача швидкості LTI 20-20 TruCAM 000346, посібник користувача TruCAM, лист ДП «Укрметртестстандарт» від 01.07.2025, експертний висновок Держспецзв`язку щодо лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів LTI 20-20 TruCAM, а також інші документи, що стосуються технічної можливості використання вказаного засобу вимірювання.

З наданого посібника користувача TruCAM LTI 20/20 вбачається, що вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів у ручному або автоматичному режимах, відноситься до мобільних або ручних дистанційних приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху та використовується під час контролю швидкості транспортних засобів підрозділами Національної поліції. У ручному режимі оператор сам обирає транспортний засіб, швидкість руху якого буде виміряна, при цьому можливий режим фото- та відеофіксації.

Із листа ДП «Укрметртестстандарт» від 01.07.2025 вбачається, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного ручного режиму роботи, вимірювач TruCAM також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі. У листі також зазначено, що алгоритми обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювань швидкості руху транспортних засобів у межах максимально допустимої похибки як у ручному, так і в автоматичному режимах.

Із експертного висновку Держспецзв`язку вбачається, що об`єктом експертизи є лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20-20 TruCAM , розроблений компанією Laser Technology Inc. (США), а в об`єкті експертизи правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП покладає на орган або посадову особу при розгляді справи про адміністративне правопорушення обов`язок з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа у його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Частиною першою статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі передбачені статтею 122 КУпАП.

Згідно з частинами другою та п`ятою статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, у випадках, передбачених законом, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місці вчинення правопорушення. Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, а також оскаржити постанову по справі.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Матеріалами справи встановлено, що 29.06.2026 о 11 год. 09 хв. 18 сек. у місті Одеса на Київському шосе (1 км) водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Susuki SX-4 , державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 83 км/год у населеному пункт, де дозволяється рухатись зі швидкістю 50 км/год, перевищив максимальне обмеження швидкості на 33 км/год., чим порушив вимоги пункту 12.4 Правил дорожнього руху України.

Зокрема про таку обставину свідчить фотодоказ, зафіксований лазерним вимірювачем швидкості TruCam серії ТС 000346, який здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб та його номерний знак.

Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Твердження скаржника про те, що суд першої інстанції фактично ототожнив наявність у відеофайлі числового значення “83 км/год” із доведеністю факту правильного вимірювання саме транспортного засобу позивача, не дослідивши обставини формування цього результату колегія суддів відхиляє з огляду на те, що зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Таким чином, на думку колегії суддів, фотознімок, здійснений сертифікованим приладом TruCam ТС000346, є належним доказом того, що позивач перевищив встановлену швидкість, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП.

Також апеляційний суд враховує те, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів.

Отже, даний прилад фіксує правопорушення в автоматичному режимі, навіть у випадку тримання посадовою особою (інспектором) його в руках.

Відтак за технічними характеристиками лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному режимі, а тому його дані можливо розцінювати як доказ у справі.

Таким чином, доводи апелянта про неможливість здійснення вимірювання швидкості руху за допомогою приладу TruCam, який не облаштований стаціонарно, не приймаються до уваги,

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до листа державного підприємства «Укрметртестстандарт» від 01 липня 2025 року вих. № 22-38/30 лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань, а крім основного (ручного) режиму вимірювач TruCam LTI 20/20 також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.

Таким чином, колегія судів вважає, що докази наявні у матеріалах справи у своїй сукупності підтверджують факт керування позивачем транспортним засобом Susuki SX-4 , державний номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 83 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год у межах населеного пункту, тобто перевищення встановленого обмеження швидкості руху більш як на 20 км/год.

Враховуючи наведене, апеляційний суд підтримує висновки суду першої інстанції, що постанова серії ЕНА №7461427 від 29.06.2026 винесена уповноваженою посадовою особою, у межах наданих їй повноважень, на підставі належних та допустимих доказів, з дотриманням вимог КУпАП.

За наведеного, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно виснував про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги.

Апелянт акцентує увагу на тому, що суд першої інстанції надав пріоритет підзаконним та інструктивним матеріалам (Посібнику користувача та листку ДП «Укрметртестстандарт») над імперативною нормою ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», що є прямим порушенням принципу верховенства права та ієрархії нормативно-правових актів.

Відхиляючи наведене доводи колегія суддів зазначає, що в зазначеному випадку порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCAM в ручному режимі, а не в автоматичному, тому вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» не розповсюджуються на спірні відносини.

При цьому, ч. 2 ст. 40 вказаного Закону щодо розміщення інформації на видному місці стосується лише розміщеної автоматичної фототехніки і відеотехніки.

Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.08.2026 у справі № 947/28627/26 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

СуддіА.Г. Федусик Г.В. Семенюк