Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №522/14813/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 522/14813/26

Перша інстанція: суддя Бондар В.Я.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21.08.2026 у справі № 522/14813/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- скасувати постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕНА №7583270 від 20.07.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості більш як на 50 км/год. Позивач вважає постанову незаконною, оскільки законодавством не передбачено фіксації швидкості приладами, які тримаються працівником в руках. Постанова винесена інспектором Таріною А.С., яка особисто не здійснювала фіксацію швидкості автомобіля та не тримала прилад в руках.

14.08.2026 від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову.

На обґрунтування відзиву зазначено, що прилад TruCAM конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань швидкості руху транспортних засобів. Апеляційні адміністративні суди неодноразово підтверджували законність використання лазерного вимірювача швидкості TruCAM з рук. Жодним нормативним актом не визначено обов`язку здійснення фіксації факту перевищення швидкості руху саме тією особою, яка в подальшому розглядала справу про адміністративне правопорушення.

Короткий зміст рішення та мотиви суду першої інстанції.

Приморський районний суд м.Одеси рішенням від 21.08.2026 у справі № 522/14813/26 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 ІІ є належним засобом для встановлення швидкості руху транспортних засобів, тому підтверджує перевищення швидкості ОСОБА_1 на 61 км/год в межах руху в населеному пункті.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що постанова серії ЕНА №7583270 від 20.07.2026 винесена уповноваженою посадовою особою, у межах наданих їй повноважень, на підставі належних та допустимих доказів, з дотриманням вимог КУпАП та Правил дорожнього руху України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі вказує, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував, що законодавством не передбачено фіксації швидкості приладами, які тримаються працівником в руках.

- решта доводів відтворюють зміст позовної заяви.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 липня 2026 року інспектором І взводу І роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Таркіною Анастасією Сергіївною складено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7583270, згідно якої 20.07.2026 о 16:48 год в м.Одесі, шосе Київське, 133 км., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Ariya, номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 111 км/год в межах населеного пункту. Швидкість руху вимірювалася приладом Трукам. ПВР 471627, чим порушив п.12.4 ПДР – порушення швидкісного режиму в населених пунктах.

Згідно листа ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.07.2025 вбачається, що робота приладів «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM» та «Вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM ІІ» можлива в ручному режимі. Прилади TruCAM конструктивно створені для утримування в руках під час вимірювань швидкості руху транспортних засобів. Їхнє основне призначення – це експлуатація в ручному режимі за утримання приладу в руках за безпосередньої участі оператора.

На пристрої TruCAM ІІ ТС008402 зафіксовано швидкість автомобіля Nissan Ariya, номерний знак НОМЕР_1 , 111 км/год по дозволеній 50 кв.м/год.

Прилад TruCAM ІІ, серійний номер ТС008402, документований чинним до 04.11.2026 свідоцтвом про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювання техніки, максимально допустима похибка приладу +- 2 км/год в діапазоні від 0 до 100 км/год та +-2% в діапазоні понад 10 км/год до 320 км/год.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП покладає на орган або посадову особу при розгляді справи про адміністративне правопорушення обов`язок з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа у його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Частиною першою статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі передбачені статтею 122 КУпАП.

Згідно з частинами другою та п`ятою статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, у випадках, передбачених законом, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місці вчинення правопорушення. Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно частини четвертої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, а також оскаржити постанову по справі.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Матеріалами справи встановлено, що 20.07.2026 о 16:48 год в м.Одесі, шосе Київське, 133 км., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Ariya, номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 111 км/год в межах населеного пункту. Швидкість руху вимірювалася приладом Трукам ТС008402. ПВР 471627, чим порушив п.12.4 ПДР – порушення швидкісного режиму в населених пунктах.

Зокрема про таку обставину свідчить фотодоказ, зафіксований лазерним вимірювачем швидкості TruCam серії ТС008402, який здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб та його номерний знак.

Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Таким чином, на думку колегії суддів, фотознімок, здійснений сертифікованим приладом TruCam ТС008402, є належним доказом того, що позивач перевищив встановлену швидкість, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 122 КУпАП.

Також апеляційний суд враховує те, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів.

Отже, даний прилад фіксує правопорушення в автоматичному режимі, навіть у випадку тримання посадовою особою (інспектором) його в руках.

Відтак за технічними характеристиками лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному режимі, а тому його дані можливо розцінювати як доказ у справі.

Отже, доводи апелянта про неможливість здійснення вимірювання швидкості руху за допомогою приладу TruCam, який не облаштований стаціонарно, не приймаються до уваги.

Таким чином, колегія судів вважає, що докази наявні у матеріалах справи у своїй сукупності підтверджують факт керування позивачем транспортним засобом Nissan Ariya, номерний знак НОМЕР_1 , який рухався зі швидкістю 111 км/год в межах населеного пункту по дозволеній 50 км/год, тобто перевищення встановленого обмеження швидкості на 61 км/год.

Враховуючи наведене, апеляційний суд підтримує висновки суду першої інстанції, що постанова серії ЕНА №7461427 від 29.06.2026 винесена уповноваженою посадовою особою, у межах наданих їй повноважень, на підставі належних та допустимих доказів, з дотриманням вимог КУпАП.

За наведеного, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно виснував про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги.

Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21.08.2026 у справі № 522/14813/26 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

СуддіГ.В. Семенюк А.Г. Федусик