Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №420/26678/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реалізації податкового контролю

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №420/26678/25

Суддя: Шляхтицький О.І.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/26678/25

Перша інстанція: суддя Бабенко Д.А.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 у справі № 420/26678/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-ТОРГ-БУД" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2025 ТОВ “ГАЗ-ТОРГ-БУД” звернулось до суду з адміністративним позовом у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 04.07.2025 №173023 та рішення від 22.07.2025 року №186163 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГ-БУД” п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГ-БУД” з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації: №13088560/40407208 від 17.07.2025, №13088561/40407208 від 17.07.2025, №13088563/40407208 від 17.07.2025, №13088562/40407208 від 17.07.2025, №13088549/40407208 від 17.07.2025, №13088550/40407208 від 17.07.2025, №13088551/40407208 від 17.07.2025, №13088552/40407208 від 17.07.2025, №13088553/40407208 від 17.07.2025, №13088555/40407208 від 17.07.2025;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГБУД” від 23.06.2025 року №52, від 27.06.2025 №53, №54, №58, №59, №60, №61, №62, від 28.06.2025 року №63, від 29.06.2025 року №69 - днем надіслання до реєстру.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.07.2025 №173023 та рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.07.2025 №186163 - ТОВ “ГАЗ-ТОРГ-БУД” визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Представник позивача вказує, що підставою його прийняття зазначено в графі податкова інформація “Упередження формування, використання та розповсюдження сум ймовірно ризикового податку на додану вартість”, але, за твердженням представника позивача, відповідач не вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.

Представник позивача зауважує, що включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником.

Як зазначено у позовній заяві, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

За твердженням представника позивача, негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, як зазначає представник позивача, внаслідок прийняття рішення про включення платника до переліку ризикових платників податків позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

Представник позивача вважає, що подальше включення відповідачем позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі таких рішень тягне за собою виникнення негативних правових наслідків для Позивача, а наявність запису в базах даних ДПС України про позивача як “ризикове підприємство” порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних (п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України), що фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.

Представник позивача вказує, що 14 липня 2025 року ТОВ “ГАЗ-ТОРГ-БУД” надіслав на адресу відповідача повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку за №140722 та копії 47 документів.

За твердженням представника позивача, відповідно до квитанції № 2 вказані документи прийнято 15.07.2025.

Як зазначає представник позивача, 22.07.2025 податковим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.07.2025 №186163, яким ТОВ “ГАЗ-ТОРГ-БУД” визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Щодо зупинення реєстрації податкових накладних, представник позивача вказує таке.

В межах Договору від 01.02.2022 №0102-22-ГТБ між ТОВ “ГАЗ-ТОРГ-БУД” та ПП “АЛЬФА-ЮГ”, позивачем складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну від 23.06.2025 №52, реєстрацію якої зупинено.

За наслідками розгляду повідомлення від 05.07.2025 №1, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення №13088560/40407208 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.06.2025 №52.

В межах Договору від 20.07.2022 №250722-ГТБ між ТОВ “ГАЗ-ТОРГ-БУД” та ПП “АЛЬФА-ЮГ”, позивачем складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну від 27.06.2025 №59, реєстрацію якої зупинено.

За наслідками розгляду повідомлення від 10.07.2025 №1, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення №13088561/40407208 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.06.2025 №59.

В межах Договору від 29.07.2022 №290722-ГТБ між ТОВ “ГАЗ-ТОРГ-БУД” та ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ-МУСТАНГ”, позивачем складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну від 27.06.2025 №60, реєстрацію якої зупинено.

За наслідками розгляду повідомлення від 11.07.2025 №1, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення №13088563/40407208 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.06.2025 №60.

За наслідками розгляду повідомлення від 11.07.2025 №3, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення №13088562/40407208 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.06.2025 №61.

В межах Договору від 01.07.2022 №010722-ГТБ між ТОВ “ГАЗ-ТОРГ-БУД” та ТОВ “АКВАЗАР ЛТД”, позивачем складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну від 27.06.2025 №53, реєстрацію якої зупинено.

За наслідками розгляду повідомлення від 11.07.2025 №5, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення №113088549/40407208 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.06.2025 №53.

За наслідками розгляду повідомлення від 11.07.2025 №6, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення №13088550/40407208 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.06.2025 №54.

За наслідками розгляду повідомлення від 11.07.2025 №7, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення №13088551/40407208 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.06.2025 №58.

В межах Договору від 01.07.2022 №010722-ГТБ між ТОВ “ГАЗ-ТОРГ-БУД” та ТОВ “АКВАЗАР ЛТД”, позивачем складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну від 27.06.2025 №62, реєстрацію якої зупинено.

За наслідками розгляду повідомлення від 11.07.2025 №8, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення №13088552/40407208 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.06.2025 №62.

В межах Договору від 01.07.2022 №010722-ГТБ між ТОВ “ГАЗ-ТОРГ-БУД” та ТОВ “АКВАЗАР ЛТД”, позивачем складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну від 28.06.2025 №63, реєстрацію якої зупинено.

За наслідками розгляду повідомлення від 11.07.2025 №9, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення №13088553/40407208 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.06.2025 №63.

В межах Договору від 01.07.2022 №010722-ГТБ між ТОВ “ГАЗ-ТОРГ-БУД” та ТОВ “АКВАЗАР ЛТД”, позивачем складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну від 29.06.2025 №69, реєстрацію якої зупинено.

За наслідками розгляду повідомлення від 11.07.2025 №10, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення №13088555/40407208 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.06.2025 №69.

Вважаючи рішення відповідача про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.07.2025 №186163 та рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Головне управління ДПС в Одеській області проти задоволення позовних вимог заперечує та, з посиланням на фактичні обставини справи, вказує, що позивач засобами електронного зв`язку направив на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №52 від 23.06.2025, №53 від 27.06.2025, №54 від 27.06.2025, №58 від 27.06.2025, №59 від 27.06.2025, №60 від 27.06.2025, №61 від 27.06.2025, №62 від 27.06.2025, №63 від 28.06.2025, №69 від 29.06.2025 на загальну суму 1 026501,25 грн.

Представник відповідача вказує, що згідно з відомостями квитанцій №1 від 01.05.2024 до податкової накладної: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Згідно п. 8 Додатку №1 Постанови №1165 яким закріплені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/ розрахунку коригування.

Представник відповідача зазначає, що за отриманими квитанціями з єдиного вікна приймання звітності ДПС України позивачу було повідомлено, що реєстрація податкових накладних зупинена.

У відзиві на позовну заяву зазначено, що цими квитанціями запропоновано платнику надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Як зазначає представник Головного управління ДПС в Одеській області, платник податку направив засобами електронного зв`язку повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК.

Однак, як зазначає представник відповідача, за рішенням Комісії №13088560/40407208 від 17.07.2025, №13088561/40407208 від 17.07.2025, №13088563/40407208 від 17.07.2025, №13088562/40407208 від 17.07.2025, №13088549/40407208 від 17.07.2025, №13088550/40407208 від 17.07.2025, №13088551/40407208 від 17.07.2025, №13088552/40407208 від 17.07.2025, №13088553/40407208 від 17.07.2025, №13088555/40407208 від 17.07.2025, позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №52 від 23.06.2025, №53 від 27.06.2025, №54 від 27.06.2025, №58 від 27.06.2025, №59 від 27.06.2025, №60 від 27.06.2025, №61 від 27.06.2025, №62 від 27.06.2025, №63 від 28.06.2025, №69 від 29.06.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник Головного управління ДПС в Одеській області вказує, що рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні з приводу ТОВ “ГАЗ-ТОРГ-БУД” були прийняті у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Крім цього, представник відповідача зазначає, що за інформацією з інформаційно-комунікаційних систем ДПС України ТОВ “ГАЗ-ТОРГ-БУД” на разі перебуває у переліку ризикових платників відповідно до рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №173023 від 04.07.2025 прийнятого Комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстава: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Наявна податкова інформація, яка стала відома процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

У відзиві на позовну заяву вказано, що на розгляд комісії регіонального рівня надана недостатня кількість первинних документів, які б в повному обсязі підтверджували господарську операцію, надані документи не відображають весь шлях здійсненої господарської операції від постачальника покупцеві

Представник Головного управління ДПС в Одеській області звертає увагу, що відповідно до пунктів 12-14 Порядку №1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою.

Головне управління ДПС в Одеській області наголошує, що станом на час зупинення реєстрації вищезазначених податкових накладних згідно інформаційної системи контролюючого органу прийнято рішення № 13088966/40407208 від 17.07.2025 про неврахування поданої таблиці даних платника податку на додану вартість з кодами УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг, що відповідає проведеним операціям на які складені вищевказані податкові накладні.

Отже, за твердженням представника відповідача, відомості щодо коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг є непідтвердженими.

Як зазначає представник Головного управління ДПС в Одеській області, СМКОР передбачає перевірку податкових накладних на відповідність критеріям ризику. Таблиця даних є інструментом, який підтверджує, що операції платника відповідають його господарській діяльності, та допомагає уникнути блокування накладних, ця вимога є невід`ємною частиною нормативних актів, які регулюють роботу СМКОР, зокрема Постанови КМУ №1165.

У зв`язку з наведеним, представник Головного управління ДПС в Одеській області стверджує, що на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив у реєстрації податкової накладної.

З урахуванням вищенаведеного, представник Головного управління ДПС в Одеській області просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст рішення та мотиви суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 08.05.2026 у справі № 420/26678/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-ТОРГ-БУД" задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 04.07.2025 №173023 та рішення від 22.07.2025 №186163 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГ-БУД” п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язав Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГ-БУД” з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Визнав протиправними та скасував рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації: №13088560/40407208 від 17.07.2025, №13088561/40407208 від 17.07.2025, №13088563/40407208 від 17.07.2025, №13088562/40407208 від 17.07.2025, №13088549/40407208 від 17.07.2025, №13088550/40407208 від 17.07.2025, №13088551/40407208 від 17.07.2025, №13088552/40407208 від 17.07.2025, №13088553/40407208 від 17.07.2025, №13088555/40407208 від 17.07.2025.

Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГ-БУД” від 23.06.2025 №52, від 27.06.2025 №53, від 27.06.2025 №54, від 27.06.2025 №58, від 27.06.2025 №59, від 27.06.2025 №60, від 27.06.2025 №61, від 27.06.2025 №62, від 28.06.2025 №63, від 29.06.2025 №69 датою їх фактичного подання на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальність “ГАЗ-ТОРГ-БУД” судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 36336,00 грн.

Стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальність “ГАЗ-ТОРГ-БУД” витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції представник Головного управління ДПС в Одеській області подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі вказує, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- судом першої інстанції не враховано, що пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 не встановлено обов`язок податкового органу зазначати в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

- суд першої інстанції не прийняв до уваги, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів;

- судом першої інстанції проігноровано позицію Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 640/4480/Г9, суд акцентував увагу саме на тому, що підставою для формування сум податкового кредиту з ПДВ, підставою для формування податкової накладної та, відповідно, підставою для реєстрації податкової накладної є реальне виконання господарських операцій, які є об`єктом оподаткування;

- стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС в Одеській області витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн є неспівмірною із складністю справи;

- решта доводів відтворюють зміст відзиву на позовну заяву.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГ-БУД” зареєстровано юридичною особою в Єдиному державному реєстрі 07.04.2016.

Основним видом діяльності ТОВ “ГАЗ-ТОРГ-БУД” за КВЕД є 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Головним управлінням ДПС в Одеській області видано товариству з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГ-БУД” ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі від 29.06.2022 №990614202200735 з терміном дії з 29.06.2022 до 29.06.2027.

Рішенням Головного управління ДПС в Одеській області від 04.07.2025 №173023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критерія ризиковості платника податків у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГ-БУД” п.8 Критерії ризиковості платника податку.

У Рішенні від 04.07.2025 №173023 зазначено, що підставою для відповідності платника податку вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку є:

03 – постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо;

11 – накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання.

У зв`язку з прийняттям контролюючим органом вищезазначеного рішення, товариство з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГ-БУД” направлено до Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 14.07.2025 №140722. До повідомлення від 14.07.2025 №140722 надано 47 додатків.

З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів від 14.07.2025 №140722, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.07.2025 №186163, яким прийнято рішення про відповідність платника податку п.8 Критерії ризиковості платника податку.

В примітках до Рішення від 22.07.2025 №186163 зазначено, що подані товариством з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГ-БУД” документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Під час здійснення господарської діяльності, ТОВ “ГАЗ-ТОРГ-БУД” укладено аналогічні за змістом договори про постачання скрапленого газу: договір №0102-22-ГТБ від 01.02.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГ-БУД” та приватним підприємством “АЛЬФА-ЮГ”; договір №250722-ГТБ від 20.07.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГ-БУД” та приватним підприємством “АЛЬФА”; договір №290722-ГТБ від 29.07.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГ-БУД” та товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ-МУСТАНГ”; договір №010722-ГТБ від 01.07.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГ-БУД” та товариством з обмеженою відповідальністю “АКВАЗАР-ЛТД”.

Постачання скрапленого газу на виконання зазначених вище договорів підтверджується, зокрема: видатковою накладною від 23.06.2025 №2306-25-3; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 23.06.2025 №2306-3; видатковою накладною від 27.06.2025 №2706-25-8; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 27.06.2025 №2706-8; видатковою накладною від 27.06.2025 №2706-25-9; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 27.06.2025 №0; видатковою накладною від 27.06.2025 №2706-25-5; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 27.06.2025 №2706-5; видатковою накладною від 28.06.2025 №2806-25-2; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 28.06.2025 №2806-2; видатковою накладною від 29.06.2025 №2906-25-3; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 29.06.2025 №2906-3.

У зв`язку зі здійсненням зазначених вище господарських операцій, за правилом першої події (відвантаження товару), товариством з обмеженою відповідальністю складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні від 23.06.2025 №52, від 27.06.2025 №53, від 27.06.2025 №54, від 27.06.2025 №58, від 27.06.2025 №59, від 27.06.2025 №60, від 27.06.2025 №61, від 27.06.2025 №62, від 28.06.2025 №63, від 29.06.2025 №69.

04 липня 2025 року на товариством з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГ-БУД” на усі зазначені вище податкові накладні отримано аналогічні за змістом квитанції, в яких повідомлено, що реєстрацію податкових накладних зупинено з наступних підстав:

“ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.”

Платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платниках податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

05 липня 2025 року товариством з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГ-БУД” направлено до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 щодо зупинення реєстрації податкових накладних від 23.06.2025 №52, від 27.06.2025 №53, від 27.06.2025 №54, від 27.06.2025 №58, від 27.06.2025 №59, від 27.06.2025 №60, від 27.06.2025 №61, від 27.06.2025 №62, від 28.06.2025 №63, від 29.06.2025 №69 із 16 додатками до кожного.

Рішеннями комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації: №13088560/40407208 від 17.07.2025, №13088561/40407208 від 17.07.2025, №13088563/40407208 від 17.07.2025, №13088562/40407208 від 17.07.2025, №13088549/40407208 від 17.07.2025, №13088550/40407208 від 17.07.2025, №13088551/40407208 від 17.07.2025, №13088552/40407208 від 17.07.2025, №13088553/40407208 від 17.07.2025, №13088555/40407208 від 17.07.2025 відмовлено в реєстрації зазначених вище податкових накладних із зазначенням у кожному рішенні ідентичних підстав, а саме у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В графі “Додаткова інформація” вищезазначених рішень зазначено:

“Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.”.

Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критерія ризиковості платника податків та з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Приписами п.61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно п.71.1 ст.71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

У відповідності до п.74.1, п.74.3 ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (надалі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абз.3 п.74.1 ст.74 ПК України).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абз.4 п.74.1 ст.74 ПК України).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абз.5 п.74.1 ст.74 ПК України).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

За правилами п. 201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Положеннями п.201.16 ст.201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ.

11.12.2019 постановою КМУ «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» за №1165, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі - Порядок №1165, у редакції від 11.12.2019, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За правилами п.4-5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У відповідності до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Абзацом 2 пункту 25 Порядку № 1165 визначено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податку наведені у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема: «8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Враховуючи, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 та в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні даного спору.

Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Колегія суддів звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 по справі №160/93/19, від 04.06.2020 по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, Порядком №1165 передбачений чіткий перелік умов, за яких Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може віднести підприємство до категорії ризикових.

Вирішенню Комісією питання щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення цим платником податкової накладної/розрахунку коригування для їхньої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Лише за наявності цієї умови контролюючим органом проводиться перевірка поданих податкової накладної/ розрахунку коригування та, як наслідок, моніторинг платника податку в цілому.

До того ж, у цьому випадку, відповідач лише надав до суду Протокол засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про розгляд питань щодо включення платників до переліку ризиковості від 04.07.2025 №113/15-32, в якому зазначена лише інформація, щодо відповідності позивача п.8 Критеріїв ризиковості.

Тобто, з оскаржуваного рішення вбачається, що воно прийнято комісією регіонального рівня не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що має передувати його моніторингу контролюючим органом як платника податку, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних Державної податкової служби.

Отже, суд апеляційної інстанції, як суд першої інстанції, вважає, що зазначене вказує на те, що оскаржуване рішення не містить жодних мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Доцільно зауважити, що в оскаржуваному рішенні наведені загальні коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

Проте, податковий орган не зазначив, які саме податкові накладні та господарські операції позивача аналізувались.

Поряд з тим, відповідачем взагалі не надано будь-яких документів на підтвердження наявності інформації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення до суду не надано.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано достатніх доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень, а наданий протокол засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про розгляд питань щодо включення платників до переліку ризикових від 04.07.2025 №113/15-32 не відповідає вимогам Порядку №1165 та також не містить в собі конкретних підстав відповідності ТОВ “ГАЗ-ТОРГ-БУД” п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.

За таких обставин колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 04.07.2025 №173023 та рішення від 22.07.2025 №186163 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГ-БУД” п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГ-БУД” з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

На рахунок позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішень комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації: №13088560/40407208 від 17.07.2025, №13088561/40407208 від 17.07.2025, №13088563/40407208 від 17.07.2025, №13088562/40407208 від 17.07.2025, №13088549/40407208 від 17.07.2025, №13088550/40407208 від 17.07.2025, №13088551/40407208 від 17.07.2025, №13088552/40407208 від 17.07.2025, №13088553/40407208 від 17.07.2025, №13088555/40407208 від 17.07.2025 колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165 у редакції від 28.02.2022, чинній на момент зупинення реєстрації спірного розрахунку коригування).

Згідно п.3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пункт 4 Порядку №1165 визначає, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пп.7-8 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Згідно з п.10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку №1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно з п.25-26 Порядку №1165, Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520.

Згідно з п.2 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 4 Порядку №520 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 6 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Апеляційний суд враховує, що аналізуючи правовий зміст наведених норм Верховний Суд у постанові від 24.03.2025 у справі №140/32696/23 вказав, що з метою вирішення питання про наявність / відсутність підстав для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з 08 березня 2023 було встановлено наступний алгоритм взаємодії платника податків та контролюючого органу. За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН пункт 4 Порядку №520 надає право платнику податків подати на розгляд комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку № 520.

Якщо платник податків скористався правом подання письмових пояснень та копій документів, то за результатами розгляду останніх комісія регіонального рівня приймає одне із трьох наступних рішень:

1) рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН - якщо надані платником податків документи та письмові пояснення підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування;

2) про направлення Повідомлення - якщо наданих платником податків документів та письмових пояснень недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування. При цьому зміст форми указаного Повідомлення (Додаток 2 до Порядку № 520) свідчить, що у ньому мають бути вказані конкретні документи, які пропонується надати платнику податків;

3) рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН - якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520, але вони не відповідають вимогам законодавства, внаслідок чого не можуть вважатися такими, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній / розрахунку коригування.

Із аналізу змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних від 23.06.2025 №52, від 27.06.2025 №53, від 27.06.2025 №54, від 27.06.2025 №58, від 27.06.2025 №59, від 27.06.2025 №60, від 27.06.2025 №61, від 27.06.2025 №62, від 28.06.2025 №63, від 29.06.2025 №69, контролюючим органом сформовано висновки, що платник податку відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Разом з тим, суд визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 04.07.2025 №173023 та рішення від 22.07.2025 року №186163 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЗ-ТОРГ-БУД” п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, наслідки такого рішення, які полягають у зупиненні реєстрації податкових накладних, є протиправними, відповідно.

Ба більше, варто зауважити , що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено чіткий перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Колегія суддів звертає увагу, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідають критерію обґрунтованості.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 р. у справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 р. у справі № 640/10988/20, від 16.04.2019 р. у справі № 826/10649/17, від 28.10.2019 р. у справі № 640/983/19.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Всупереч частині 2 статті 77 КАС України відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимими доказами правомірності віднесення операцій позивача до таких, які відповідають критеріям ризиковості.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо «принципу правової визначеності» (наприклад, справа Hashman and Harrup v. The United Kingdom, Арр. 25594/94, 25 November 1999), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У постанові від 20.08.2019 по справі № 2540/3009/18 Верховний Суд зазначив, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

У рішенні від 13 грудня 2001 у справі “Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови” ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (“Лелас проти Хорватії”, заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 ; “Тошкуце та інші проти Румунії”, заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 ) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

За таких обставин колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваних рішень, відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації: №13088560/40407208 від 17.07.2025, №13088561/40407208 від 17.07.2025, №13088563/40407208 від 17.07.2025, №13088562/40407208 від 17.07.2025, №13088549/40407208 від 17.07.2025, №13088550/40407208 від 17.07.2025, №13088551/40407208 від 17.07.2025, №13088552/40407208 від 17.07.2025, №13088553/40407208 від 17.07.2025, №13088555/40407208 від 17.07.2025.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

За наведеного, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно виснував про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апелянта стосовно того, що стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС в Одеській області витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн є неспівмірною із складністю справи апеляційний суд відхиляє виходячи з таких міркувань.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За правилами частини 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17 та у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18.

Пунктами 4, 6 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно пунктів 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені Законом.

Статтею 30 цього закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розум ним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Так, відповідно до п.1 додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги №550 від 21.07.2025, за надання правової допомоги ТОВ “ГАЗ-ТОРГ-БУД” зобов`язається сплатити гонорар у розмірі 12450,00 грн.

Аналогічна сума зазначена у рахунку-фактурі від 21.07.2025 №1 та сплачена позивачем відповідно до платіжної інструкції від 23.07.2025 №328.

Колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Матеріалами справи підтверджено, що до суду першої інстанції від представника відповідача надано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги із відповідною аргументацією, що продубльовано по змісту апеляційної скарги.

Принагідно колегія суддів акцентує, що питання розподілу судових витрат окрім іншого пов`язане також із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22 грудня 2018 року справа №826/856/18.

Оцінюючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд в постанові від 21.08.2020 по справі № 520/2915/19 зауважує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги колегія суддів також зазначає, що у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Вказана позиція підтримана Верховним Судом в постановах від 01 червня 2022 року по cправі № 910/1929/19, від 18 травня 2022 року по cправі № 911/1825/20, від 23 лютого 2022 року по cправі № 914/653/21, від 15 червня 2021 року по справі № 912/1025/20, від 24 грудня 2024 року по справі № 380/25725/21.

До того ж суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є не співмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України” (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України” (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України” (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічна правова позиція висловлена у додатковій постанові Верховного Суду від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.

Відповідно частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, витрати на правову допомогу повинні бути фактичними, неминучими, а їх розмір обґрунтованим та мати розумну суму.

Проаналізувавши перелік наданих позивачу адвокатом послуг з розміром гонорару який був присуджений судом першої інстанції до відшкодування, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. відповідає критеріям реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у розумінні приписів частини 9 статті 139 КАС України та є співмірною зі складністю справи.

Стосовно посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №640/4480/Г9, апеляційний суд зазначає, що за даними ЄДРСР відсутня інформація щодо справи № 640/4480/Г9 та щодо ухвалення Верховним Судом 21.10.2019 будь-якого рішення в справі за таким номером.

Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного від 08.05.2026 у справі № 420/26678/25 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

СуддіГ.В. Семенюк А.Г. Федусик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua