Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №400/10255/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/10255/26

Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 у справі № 400/10255/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у визначенні за період з 20.05.2023 року по 30.06.2024 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розрахункової величини 1762 грн, тобто без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, що призвело до заниження розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок визначених за період з 20.05.2023 року по 30.06.2024 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, із застосуванням відповідних тарифних коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року.

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , які полягають в обчисленні, нарахуванні та виплаті грошового забезпечення у період з 20.05.2023 року по 30.06.2024 року включно без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, що призвело до заниження розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 20.05.2023 року по 30.06.2024 року включно, а саме посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі допомоги на оздоровлення), виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, із застосуванням відповідних тарифних коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у визначенні за період з 01.07.2024 року по 17.06.2025 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розрахункової величини 1762 грн, тобто без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, що призвело до заниження розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок визначених за період з 01.07.2024 року по 17.06.2025 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, із застосуванням відповідних тарифних коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року.

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 , які полягають в обчисленні, нарахуванні та виплаті грошового забезпечення у період з 01.07.2024 року по 17.06.2025 року включно без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, що призвело до заниження розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.07.2024 року по 17.06.2025 року включно, а саме посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі допомоги на оздоровлення), виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, із застосуванням відповідних тарифних коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у визначенні за період з 16.07.2026 року по 31.07.2026 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розрахункової величини 1762 грн, тобто без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, що призвело до заниження розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок визначених за період з 16.07.2026 року по 31.07.2026 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, із застосуванням відповідних тарифних коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року.

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 , які полягають в обчисленні, нарахуванні та виплаті грошового забезпечення у період з 16.07.2026 року по 31.07.2026 року включно без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, що призвело до заниження розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 16.07.2026 року по 31.07.2026 року включно, а саме посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі допомоги на оздоровлення), виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідного періоду проходження служби, із застосуванням відповідних тарифних коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.

Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 24.08.2026 у справі № 400/10255/26 зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.

Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 09.09.2026 поновив провадження у справі для розгляду клопотання відповідача про об`єднання справ в одне провадження.

Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 09.09.2026 клопотання відповідача про об`єднання справ № 400/10255/26 та № 400/10317/26 в одне провадження залишив без задоволення.

Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 09.09.2026 зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.

Постановляючи вищевказану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що вирішивши питання про об`єднання справ № 400/10255/26 та № 400/10317/26 в одне провадження, вважає за необхідне зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі вказує, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального, у зв`язку з чим просить її скасувати, направити справу до суду першої інстанції на продовження розгляду.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію зазначає, що мотивувальна частина оскаржуваної ухвали складається лише з переліку трьох попередніх ухвал того самого суду. Апелянт зауважує, в оскаржуваній ухвалі немає ані згадки про предмет справи № 240/401/26, ані жодного зі спірних періодів цієї справи, ані вказівки на те, у чому полягає подібність правовідносин, ані оцінки того, як майбутній висновок об`єднаної палати вплине на вирішення цього спору. Слово «тому» пов`язує зупинення провадження з відмовою в об`єднанні справ, тобто з обставиною, яка до підстав зупинення жодного стосунку не має.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Положення цієї норми наділяє суд дискреційним правом, а не покладає на нього обов`язок зупиняти провадження у справі. Використання законодавцем формулювання «суд має право» свідчить, що питання про зупинення провадження вирішується судом з урахуванням конкретних обставин справи та необхідності такого процесуального заходу.

Метою цієї підстави для зупинення провадження є забезпечення єдності судової практики та уникнення ухвалення рішень, які можуть суперечити майбутньому правовому висновку палати, об`єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду у справі, що розглядається у подібних правовідносинах.

Колегією суддів встановлено, що Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 24.08.2026 у справі № 400/10255/26 зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.

При цьому, поновлення провадження ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 було зумовлено виключно необхідністю вирішення клопотання відповідача про об`єднання справ № 400/10255/26 та № 400/10317/26 в одне провадження.

В свою чергу, фактично вирішивши це питання та залишивши клопотання без задоволення, суд першої інстанції ухвалою від 09.09.2026 повторно зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.

Поряд з тим, колегія суддів зазначає, що об`єктивні матеріально-правові передумови для зупинення провадження у цій справі, які первинно слугували підставою для постановлення ухвали суду від 24.08.2026, залишалися незмінними станом на момент винесення ухвали від 09.09.2026.

Натомість, на думку апеляційного суду, судом першої інстанції допущено дефект правового обґрунтування судового рішення, що виразився в обмеженні мотивувальної частини хронологічним описом руху справи та незазначені критеріїв подібності правовідносин.

З огляду на зазначене, на переконання колегії суддів, необхідно доповнити мотивувальну частину ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 у справі № 400/10255/26 таким змістом.

На розгляді Верховного Суду перебуває адміністративна справа №240/401/26 за позовом військовослужбовця до прикордонного загону Державної прикордонної служби України з питань перерахунку та виплати за період з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року. В свою чергу, 22.05.2026 згідно ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду справу №240/401/26 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з підстав неоднакового застосування положення статей 7 та 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині кваліфікації чинності постанов Уряду.

Так, необхідність передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду мотивована тим, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови №481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводить обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, внаслідок чого очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.

Окрім цього, колегія суддів зазначила, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка входить до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, що спеціалізується на розгляді справ, зокрема, пов`язаних з проходженням публічної служби, сформував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у постанові від 24 червня 2025 року у справі №420/5584/24, у силу яких подальше скасування судом пункту 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 Постанови №704 не впливає на оцінку дій відповідача щодо обрахунку виплат грошового забезпечення із застосуванням чинної на той час (у період з 20 травня 2023 року по 18 червня 2025 року ) редакції Постанови №704.

Тим часом, постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24 сформульовано правовий висновок про те, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови №704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн.

З урахуванням наведеного, мають місце різні підходи палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування пункту 4 Постанови №704 зі змінами, внесеними Постановою №481, у період чинності згаданої постанови з 20 травня 2023 року по 18 червня 2025 року.

У справі, що розглядається, позивач оскаржує правомірність обчислення розміру грошового забезпечення, в тому числі, з 20.05.2023 з урахуванням приписів пункту 4 постанови №704, тобто у період дії постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481.

Враховуючи наведене, суд вважає, що правовідносини в межах справи №400/10255/26 є подібними до тих, які є предметом касаційного перегляду в справі №240/401/26, зокрема в частині застосування п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 в редакції з 29.01.2020 при здійснення перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 20.05.2023.

Разом з тим, відсутність наразі єдиного підходу зі спірного питання перешкоджає виконанню вимоги юридичної визначеності як важливого елемента верховенства права при вирішенні адміністративними судами спорів щодо перерахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців у період чинності Постанови КМУ №481.

Підсумовуючи викладене, суд висновує про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом 4 статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів, вважає за необхідне у відповідності до п. 4 ст. 317 КАС України доповнити мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції висновками суду апеляційної інстанції, викладеними вище.

Відтак, твердження апелянта частково знайшли підтвердження в ході апеляційного перегляду.

На підставі наведеного, згідно ст. 317 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 у справі № 400/10255/26 шляхом доповнення висновками, наведеними у постанові апеляційного суду.

В іншій частині ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 у справі № 400/10255/26 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

СуддіА.Г. Федусик Г.В. Семенюк