Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №420/42248/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/42248/25

Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,

повний текст судового рішення

складено 26.02.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Голуб В.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного некомерційного товариства «Інститут оцінювання функціонування» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі № 420/42248/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного некомерційного товариства «Інститут оцінювання функціонування», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № ЦО-4261 від 11.07.2025 щодо скасування рішення про визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю II групи з 29.10.2014;

- зобов`язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центр оцінювання функціонального стану особи, внести дані через електронну систему охорони здоров`я в Централізований банк даних з проблем інвалідності, про встановлення II групу інвалідності безстроково ОСОБА_1 .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року суд задовольнив частково позов ОСОБА_1 . Визнав протиправним та скасував рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 14.07.2025 № 4261, яким ОСОБА_1 скасовано другу групу інвалідності та встановлено відсутність підстав для встановлення жодної з груп інвалідності. В іншій частині позовних вимог – відмовив.

Представником Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» до суду надано апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (надалі - рішення РНБО від 22.10.2024), введеним у дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів.

Отже, відповідач мав обов`язок виконати чинне рішення РНБОУ за запитами та постановами правоохоронних органів, що саме по собі не є порушенням меж владних повноважень. Серед інших медико-експертних справ до відповідача була передана і справа ОСОБА_1 . Так, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами проведеного аналізу медико-експертної справи позивача було прийнято рішення про скасування рішення МСЕК щодо визнання позивача особою з інвалідністю. Апелянт вказав, що ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені в діагнозі, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності позивача не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності згідно з чинним законодавством. З огляду на вищезазначене, рішення про встановлення ІІ групи інвалідності позивачу було законно та обґрунтовано скасовано. Також апелянт зазначив, що огляд позивача не проводився та не передбачався, проводилась перевірка обґрунтованості встановлення інвалідності ІІ групи, без огляду, за наявними медичними документами. Тому спірне рішення є законним та обґрунтованим. Крім того, апелянт наголосив, що суд уповноважений перевіряти законність висновку МСЕК виключно в межах аналізу дотримання процедури його прийняття.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою від 28.09.2026 суд замінив відповідача у справі - Державну установу "Український державний науково- дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (код ЄДРПОУ - 03191673) на його правонаступника - Державне некомерційне товариство "Інститут оцінювання функціонування" (код ЄДРПОУ - 03191673). В свою чергу, для правонаступника всі процесуальні та інші юридичні дії, вчинені попередником до його вступу у справу чи виконавче провадження, є обов`язковими в тій самій мірі, в якій вони були б обов`язковими для попередньої особи.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому ОСОБА_1 зазначив, що його не викликали на засідання МСЕК, а безпосереднє дослідження стану його здоров`я не проводилося. Позивач вважає, що порушення відповідачем вимог Порядку щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про скасування інвалідності ІІ групи, не може вважатись формальним, оскільки слугувало перешкодою для реалізації позивачем права бути присутнім під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про скасування позивачу інвалідності ІІ групи, надання ним додаткових документів, повного об?єктивного медичного обстеження позивача членами комісії.

Крім того, апелянт не надав ані до суду першої інстанції, ані до апеляційного суду лист СБУ, який слугував підставою для проведення оцінки правомірності встановлення позивачу інвалідності. Позивач також наголосив, що вказаний лист у будь-якому разі не міг бути належною підставою для проведення такої перевірки, оскільки він не є процесуальним документом у формі ухвали чи постанови.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ № 886484 від 05.06.2024 та № 741448 від 29.10.2014, є особою з інвалідністю ІІ групи, захворювання пов`язане із захистом Батьківщини, безстроково.

14.07.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії прийнято рішення № 4261.

В обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи встановлено, що розглянувши надану медичну документацію, експертна команда дійшла висновку: що ІІ групи інвалідності безстроково, захворювання пов`язані з проходженням служби в УВД встановлена необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності ОСОБА_1 , мають місце незначні патологічні зміни з боку серцево-судинної, нервової систем та опорно рухового апарату, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності з 29.10.2014.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив процедуру проведення перевірки обґрунтованості рішень та/або переогляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно позивача, що є підставою для скасування спірного рішення від 14.07.2025 № 4261 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», яким ОСОБА_1 скасовано другу групу інвалідності та встановлено відсутність підстав для встановлення будь-якої групи інвалідності.

Зокрема, суд зазначив, що лист Державного бюро розслідувань не є процесуальним рішенням, яке оформлюється постановою, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК від 05.06.2024 № 886484 на підставі цього листа. Крім того, позивача не було належним чином повідомлено про необхідність проведення повторного оцінювання.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 875-ХІІ).

Відповідно статті 2 Закону № 875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Положення частин 1, 2 статті 6 Закону № 875-ХІІ встановлюють, що захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.

Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Закон України від 06.10.2005 № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» в статті 1, яка визначає терміни, що застосовуються у цьому законі, унормовує, що інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який у подальшому продовжений та триває станом на цей час.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023, доручено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні. У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень, ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

На виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанови № 1207 від 25.10.2024 та № 1276 від 08.11.2024, якими були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009 «Питання медико-соціальної експертизи».

Далі, 19.12.2024 прийнятий Закон України № 4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Закон № 4170-ІХ), яким внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2025 (окрім деяких пунктів).

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-IX особам, яким встановлена інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності; документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є: видані до 31.12.2024 органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування; особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності);

На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.

Пункт 3 розділу ІІ Закону № 4170-ІХ передбачає, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31.12.2024.

З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова № 1338).

Пунктом 1 Постанови № 1338 затверджені Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Приписи абзацу 7 пункту 3 Постанови № 1338 визначають, що документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Відповідно до пункту 1 Порядку, затвердженого Постановою № 1338, цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).

Пункт 10 Порядку, затвердженого Постановою № 1338, визначає, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності Постановою № 1338, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Згідно з підпунктом 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою № 1338, Центр оцінювання функціонального стану особи, крім іншого, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийняте рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Підпунктом 5 Положення визначено перевірку під час оскарження рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання (медико-соціальної експертизи) та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

З аналізу даних правових норм слідує, що під час проведення перевірки рішення медико-соціальної експертизи на виконання ухвали слідчого судді або рішення, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи має право діяти відповідно до Порядку.

При цьому, зазначений Порядок не передбачає право Центру оцінювання функціонального стану особи скасовувати рішення медико-соціальної експертизи іншим шляхом, ніж як проведення повторного оцінювання функціонального стану особи, з її викликом та повідомленням. Таке оцінювання проводиться на підставі дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень.

Колегія судді зауважує, що у випадку, коли під час перевірки обґрунтованості рішення про встановлення інвалідності, у комісії виникає сумнів, відповідач повинен здійснити призначення повторного оцінювання, як це встановлено Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою № 1338, про що має бути повідомлена особа, повторне оцінювання якої має бути проведене.

Відповідно до приписів Положення, затвердженого Постановою № 1338, на адресу такої особи засобами електронної пошти, або засобами поштового зв`язку має бути направлене повідомлення щодо проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі закладу охорони здоров`я.

Варто зазначити, що у контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності винесеного рішення, за умови протилежного нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.

Повертаючись до матеріалів справи, колегія суддів враховує, що за змістом спірного рішення позивач фактично позбавлений ІІ групи інвалідності. При цьому повторне оцінювання повсякденного функціонування стосовно нього та стану його здоров`я проведені за відсутності позивача, без проведення будь-яких досліджень та повного медичного обстеження, що є порушенням його прав та інтересів.

Водночас, як встановлено судом, позивач взагалі не був повідомлений про необхідність проведення повторного оцінювання..

Так, за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Слід зазначити, що ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції відповідач не надав жодних доказів того, що спірне рішення приймалось на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, із проведенням необхідних досліджень або доказів того, що позивач від проходження повного медичного обстеження відмовився.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що недотримання відповідачем зазначеного порядку свідчить про його порушення при проведенні переогляду та повторного оцінювання осіб з інвалідністю, а тому рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № 4261 від 14.07.2025, яким ОСОБА_1 скасовано ІІ групу інвалідності та вказано про відсутність підстав для встановлення жодної з груп інвалідності з 29.10.2014, є протиправним та підлягає скасуванню.

Верховний Суд у постановах від 29.01.2021 у справі № 638/2723/16-а та від 12.10.2021 у справі № 280/4820/19, у яких спір виник у зв`язку з незгодою позивачів із висновками медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення їм групи інвалідності, дійшов висновку, що рішення такими комісіями приймаються виключно після проведення повного медичного обстеження особи.

Такі рішення мають ґрунтуватися на результатах досліджень, проведених закладами охорони здоров`я, медичних документах, а також на безпосередньому об`єктивному обстеженні особи членами комісії.

Отже, із наведених правових позицій убачається, що обов`язковою складовою процедури прийняття рішення є особиста участь особи або, щонайменше, забезпечення можливості її безпосереднього обстеження членами комісії.

Проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК без повідомлення позивача та без його участі свідчить про порушення встановленої процедури, що ставить під сумнів законність прийнятого за результатами такої перевірки рішення.

Поряд з цим, в якості підстави для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення вказано: «постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді лист СБУ за вх. 18/65616/0/1/24 від 06.12.2024». При цьому, колегія суддів погоджується, що лист не є процесуальним рішенням, яке оформлюється постановою, а тому у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК.

Також колегія суддів звертає увагу на недотримання відповідачем Закону України «Про адміністративну процедуру».

Так, відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IХ) адміністративний орган застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом.

Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи (частина друга статті 12 Закону № 2073-IХ).

Стаття 17 Закону № 2073-IХ гарантує право особи на участь в адміністративному провадженні та передбачає, що особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.

Таким чином, проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення МСЕК, яким позивачу встановлено інвалідність, без наявності належних підстав та з порушенням встановленого порядку, здійснено з порушенням таких принципів адміністративної процедури, як законність, відкритість, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.

Частини друга та третя статті 87 Закону № 2073-IХ визначають, що протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема, не відповідає принципам адміністративної процедури. Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта.

Отже, колегія суддів вважає, що перевірка обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності, за результатами якої прийнято спірне рішення, була здійснена відповідачем із порушенням процедури, визначеної Постановою № 1338.

Допущені відповідачем порушення процедури є істотними, оскільки вплинули на правильність вирішення справи по суті.

Таким чином, доводи скаржника про правомірність оскаржуваного рішення та відсутність порушення процедури, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідач здійснивши перевірку обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії та вважаючи, що даних для встановлення жодної групи інвалідності немає, мав прийняти рішення про необхідність проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи та направити позивача на повне медичне обстеження на базі закладу охорони здоров`я, як вимагає Порядок № 1338, із повідомленням особи про таке обстеження.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач не дотримався законодавчих вимог щодо повідомлення позивача про проведення щодо нього оцінювання повсякденного функціонування особи та призначення повного медичного обстеження, з проведенням досліджень, що за встановлених у справі обставин має суттєве значення для можливості прийняття відповідачем законного та обґрунтованого рішення.

При цьому колегія суддів погоджується з тим, що суд уповноважений перевіряти законність висновку МСЕК (експертної команди) виключно в межах аналізу дотримання процедури його прийняття. Водночас у цьому випадку відповідач порушив саме процедуру прийняття спірного рішення.

За таких умов, слід констатувати, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються встановленими судом обставинами та наведеними вище нормами права, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять аргументів, яким би не була надана правова оцінка судом першої інстанції.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного некомерційного товариства «Інститут оцінювання функціонування» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі № 420/42248/25, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі № 420/42248/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного некомерційного товариства «Інститут оцінювання функціонування», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

СуддіЮ.В. Осіпов В.О. Скрипченко