Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №420/2677/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/2677/26

Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.,

повний текст судового рішення

складено 13.03.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Голуб В.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі № 420/2677/26 за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська шоколадно-горіхова компанія" про стягнення суми податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Головного управління ДПС в Одеській області (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська шоколадно-горіхова компанія» (далі - відповідач) з усіх відкритих рахунків у банках суму заборгованості:

- по податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності у розмірі - 1 019, 92 грн. на бюджетний рахунок - UA598999980333169318000015704, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ:37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Овідіопольська селищна ТГ/ 11021000;

- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі - 340, 00 грн. на бюджетний рахунок - UA358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ:37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області Одеська область/ 14060100;

- по податку орендна плата з юридичних осіб у розмірі — 42 412, 91 грн. на бюджетний рахунок - UA888999980334169812000015704, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код ЄДРПОУ:37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області Овідіопольська селищна ТГ/ 11021000.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року суд позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська шоколадно-горіхова компанія» - задовольнив частково. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська шоколадно-горіхова компанія» з усіх відкритих рахунків у банках суму заборгованості по податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі - 1 019,92 грн. на бюджетний рахунок - UA598999980333169318000015704, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ:37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Овідіопольська селищна ТГ/ 11021000; по податку орендна плата з юридичних осіб у розмірі — 42 412,91 грн. на бюджетний рахунок - UA888999980334169812000015704, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код ЄДРПОУ:37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області Овідіопольська селищна ТГ/ 11021000. В іншій частині позовних вимог - відмовив

Не погодившись із рішенням суду, представник Головного управління ДПС в Одеській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що контролюючий орган не наділений повноваженнями на власний розсуд змінювати дані Державного реєстру та облікової картки платника податків та/або встановлювати місцезнаходження платника. У зв`язку з цим апелянт зауважує, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, має право розраховувати на актуальність (відповідність) даних його облікової картки. Відповідно, у разі недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку щодо інформування податкового органу про зміну своїх персональних даних, саме на нього покладається ризик настання несприятливих наслідків такої поведінки. Також скаржник звертає увагу суду на те, що отримання контролюючим органом відомостей від Головного управління ДМС в Одеській області не передбачено нормами Податкового кодексу України, у зв`язку з чим податкові вимоги були правомірно направлені боржнику за наявною в податковому органі адресою.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просив суд скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 року по справі № 420/2677/26 в частині відмови у задоволенні позову з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) по штрафній санкції у сумі 340, 00 гривень та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ШОКОЛАДНО-ГОРІХОВА КОМПАНІЯ» про стягнення суми податкового боргу.

Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався.

В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, судами першої та апеляційної інстанцій установлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська шоколадно-горіхова компанія» перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області.

Відповідно до облікових карток платника податку та довідки про суму податкового боргу платника податків за Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська шоколадно-горіхова компанія» станом на 07.10.2025 рахується податкова заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб на суму 42 412, 91 грн, по податку на прибуток - 1 019, 92 грн., по податку на додану вартість, які виникли на підставі податкових зобов`язань, визначених відповідачу податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС в Одеській області, а саме:

- податковим повідомленням-рішенням № 18320/04-04 від 22.04.2025 у сумі - 1 020,00 грн. (штрафна санкція).

- податковим повідомленням-рішенням № 5166/15-32-04-04 від 04.02.2025 у сумі - 340, 00 грн. (штрафна санкція).

- податковим повідомленням-рішенням № 54740/15-32-04-07-20 від 16.12.2024 у сумі – 42 412, 91 грн. (штрафна санкція).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області направлялись відповідачу засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням на адресу: Одеська обл., м. Овідіополь, вул. Залізнична, 56 та були повернуті за закінченням терміну зберігання.

Відомостей щодо оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку до суду не надано, отже вказані грошові зобов`язання є узгодженими.

Відповідачем у встановлені законодавством строки суму зазначеної заборгованості сплачено не було, з огляду на що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про її стягнення.

Відмовляючи частково у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів узгодженості вказаного податкового повідомлення-рішення, оскільки його було направлено на неналежну адресу відповідача. Так, згідно з ідентифікаційними даними ДПС відповідач з 04.02.2025 має місцезнаходження за адресою: м. Одеса, вул. Святослава Караванського, 15, тоді як ППР направлено 05.02.2025 за адресою: смт Овідіополь, яке повернулося з довідкою про причини невручення з відміткою «через відсутність адресата за вказаною адресою».

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.3 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

За правилами пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18 статті 56 ПК України).

Усталеною є практика Верховного Суду (зокрема, але не виключно, постанови від 13.02.2018 у справі №826/18379/14, від 19.02.2019 у справі №807/495/17, від 03.02.2022 у справі №560/4343/19, від 14.02.2022 у справі №826/9711/17 при їх системному аналізі) про те, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати податкового боргу в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

При цьому колегія суддів наголошує, що під час вирішення позову про стягнення податкового боргу перевіряється дотримання контролюючим органом вимог Податкового кодексу України, які надають йому право на звернення до суду з відповідним позовом.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач не надав суду доказів узгодженості податкового повідомлення-рішення № 5166/15-32-04-04 від 04.02.2025 у сумі - 340,00 грн, оскільки його було направлено на неналежну адресу відповідача.

Так, згідно з обліковими даними ДПС, а також відомостями, що містяться в у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач з 04.02.2025 має місцезнаходження за адресою: м. Одеса, вул. Святослава Караванського, 15, тоді як податкове повідомлення-рішення направлено 05.02.2025 за адресою: смт Овідіополь, яке повернулося з довідкою про причини невручення з відміткою «через відсутність адресата за вказаною адресою».

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку в межах предмета доказування у цій справі про те, що визначене цим податковим повідомленням-рішенням грошове зобов`язання не набуло статусу узгодженого та, як наслідок, у контролюючого органу відсутні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська шоколадно-горіхова компанія» податкового боргу.

Колегія суддів зауважує, що посилання апелянта на те, що отримання контролюючим органом відомостей від Головного управління ДМС в Одеській області не передбачено нормами Податкового кодексу України, є безпідставними, оскільки відповідачем у цій справі є юридична особа. Крім того, після внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні відомості автоматично передаються до контролюючого органу.

За таких умов, слід констатувати, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються встановленими судом обставинами та наведеними вище нормами права, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять аргументів, яким би не була надана правова оцінка судом першої інстанції.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі № 420/2677/26 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі № 420/2677/26 за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська шоколадно-горіхова компанія" про стягнення суми податкового боргу - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

СуддіЮ.В. Осіпов В.О. Скрипченко