Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №160/12526/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/12526/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року (суддя Юрков Е.О., повне судове рішення складено 14 липня 2026 року) в справі № 160/12526/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про:

визнання протиправними дій щодо невиплати йому одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах пропорційно часу проходження військової служби (92 днів) із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі на підставі пункту 4 постанови КМУ від 11 лютого 2025 року №153;

зобов`язання нарахувати і виплатити одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах, пропорційно часу проходження військової служби (92 днів) із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі на підставі пункту 4 постанови КМУ від 11 лютого 2025 року №153.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, пропорційно часу проходження військової служби (92 днів) із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі на підставі пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року №153.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах, пропорційно часу проходження військової служби (92 днів) із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі на підставі пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року №153.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вважає, що в діях відповідача відсутні ознаки протиправної бездіяльності, оскільки відповідач не порушив жодної норми чинного законодавства України.

Зазначає, що військовослужбовцям з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу «молодший лейтенант», одноразова грошова винагорода, передбачена пунктом 4 ПКМУ №153, виплачуються за умови їх відповідності вимогам, зазначеним в абзаці другому пункту 4 ПКМУ №153, а саме: призвані/прийняті на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; проходять військову службу; брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців (180 днів) станом на дату набрання чинності ПКМУ №153.

Судом першої інстанції проігноровано роз`яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 08.12.2025 №220/13/28126, за яким додатково визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 № 942 категорії військовослужбовців мають право на винагороду лише за умови наявності повних шести місяців участі у бойових діях станом на 13.02.2025, і винятки, що дозволяють пропорційну або особливу виплату (поранення, інвалідність, полон), до них не застосовуються.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.02.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 20 років, був призваний на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що підтверджується витягом з наказу командира частини (по стройовій частині) від 28.02.2022 року №6, та продовжує проходити військову службу по теперішній час за контрактом про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України, що підтверджується витягом із послужного списку.

Наказом командувача Національної гвардії України від 07.02.2025 р. №35 о/с позивачу присвоєно первинне військове звання офіцерського складу - молодший лейтенант.

Згідно довідки “Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України” від 19.02.2026 р. №490, позивач брав участь в цих заходах у період з 25.01.2024 по 26.04.2024, що складає 92 (дев`яносто два) календарні дні.

23.02.2026 позивач звернувся по команді до командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з проханням про виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 000 000 грн. за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого №153.

Листом військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 05.05.2026 №6/36/13-2860-2026 надана відповідь у якій зазначено, що – “…Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. №153” від 30.07.2025 р. №942 пункт 4 ПКМУ №153 доповнено абзацом, шо виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому пункту 4 ПКМУ №153, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому пункту 4 ПКМУ №153 (зокрема, але не виключно - брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців), та:

- були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

- проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант”;

- проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Водночас встановлено, що Вас признано на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 25.02.2022 р. відповідно до Указу Президента України “Про загальну мобілізацію” від 24.02.2022 р. №69/2022 та зараховано в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у військовому звані старшого солдату.

Наказом Командувача Національної гвардії України від 07.02.2025 р. №35о/с Вам присвоєно первинне військове звання офіцерського складу - молодший лейтенант.

Згідно наданої Вами довідки “Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України” від 19.02.2026 р. №490, Ви брали участь в цих заходах у період з 25.01.2024 р. по 26.04.2024 р., що сумарно обчислено складає 93 (дев`яносто три) календарні дні.

З огляду на вищевикладене, військовослужбовцям з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант” одноразова грошова винагорода передбачена пунктом 4 ПКМУ №153 виплачуються за умови їх відповідності вимогам, зазначеним в абзаці другому пункту 4 ПКМУ №153, а саме:

- призвані/прийняті на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років;

- проходять військову службу;

- містилась фактична відмова у виплаті.

- брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців (180 днів) станом на дату набрання чинності ПКМУ №153.

Враховуючи вищезазначене повідомляємо Вам, що у військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України правові підстави для нарахування та виплати Вам одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 ПКМУ №153, відсутні”.

Встановивши, що позивачу на час укладення контракту про проходження військової служби з військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України було 20 років; позивач брав безпосередню участь в бойових діях під час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України менше 6 місяців сумарно, а саме 92 календарних днів, що не заперечується відповідачем; позивач до кримінальної, адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення, дисциплінарних відповідальності не притягався, суд першої інстанції вважав, що позивачем дотримані визначені абзацом 3 пункт 4 ПКМУ №153 умови для отримання одноразової грошової винагороди пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), оскільки: 1) прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; 2) проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України; 3) брав безпосередню участь у бойових діях сукупно більше шести місяців; 4) не притягнутий до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення.

Тому суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність відмову відповідача у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, пропорційно часу проходження військової служби (92 днів) із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі на підставі пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року №153.

Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_1 25 лютого 2022 року у віці 20 років призваний на військову службу за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

ОСОБА_1 продовжує проходити військову службу за контрактом про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України.

Наказом командувача Національної гвардії України від 07 лютого 2025 року №35о/с ОСОБА_1 присвоєно первинне військове звання офіцерського складу - молодший лейтенант.

ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у період дії воєнного стану в період з 25 січня 2024 року по 26 квітня 2024 року (92 календарних дні), що підтверджено довідкою від 19 лютого 2026 року №490.

На звернення позивача з питання нарахування та виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбаченої постановою №153, пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 000 000 грн за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях листом від 05 травня 2026 року відповідач відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті цієї грошової допомоги.

Спірним в цій справі є питання права позивача на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі – Закон № 2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною першою статті 2 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, застосовується в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до статті 1-2 якого військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

За положеннями частини другої статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова №704) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України (пункт 8 постанова №704).

З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану, який діє й на час апеляційного перегляду справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» (далі - постанова №153) погоджено реалізацію протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану (далі - експериментальний проект).

Пунктом 3 постанови №153 установлено, що:

1) учасниками експериментального проекту є:

громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу;

Збройні Сили;

Міністерство оборони;

військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил;

2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;

3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Пунктом 4 постанови №153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Отже, на одержання одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн. гривень за тривалість проходження служби в бойових умовах мають право військовослужбовці за наявності одночасно таких умов:

- які до набрання чинності цією постановою (11 лютого 2025 року) у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX;

- проходять військову службу;

- брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою (11 лютого 2025 року).

При цьому пунктом 4 постановою №153 у первинній редакції чітко установлено, що військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

Постановами Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2025 року №387 та від 30 липня 2025 року №942 до постанови №153 внесено зміни та доповнення.

Так, пунктом 4 постанови №153 у редакції зазначених постанов установлено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

(...)

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

(...)

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант”;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Судом установлено, що позивачем як особою під час дії воєнного стану укладено контракт про проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України у віці до 25 років, позивач брав безпосередню участь в бойових діях під час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, менше 6 місяців сумарно, а саме 92 календарних днів, позивач до кримінальної, адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення, дисциплінарних відповідальності не притягався.

При цьому на час укладання контракту позивач не мав офіцерського звання, адже первинне військове звання офіцерського складу (молодший лейтенант) присвоєно ОСОБА_1 наказом командувача Національної гвардії України від 07 лютого 2025 року №35о/с, тобто після виконання умови щодо участі позивача у бойових діях (з 25 січня 2024 року по 26 квітня 2024 року).

Отже, позивач, з огляду на приписи постанови №153, має право на отримання одноразової грошової винагороди пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

Тому суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність відмови відповідача у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, пропорційно часу проходження військової служби (92 днів) із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі на підставі пункту 4 постанови №153.

Доводи апелянта зводяться до невиконання умов, передбачених постановою №153, для виплату позивачу одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах та спростовані наведеними вище висновками суду.

Аргумент апелянта про те, що судом першої інстанції проігноровано роз`яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 08.12.2025 №220/13/28126, за яким додатково визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 № 942 категорії військовослужбовців мають право на винагороду лише за умови наявності повних шести місяців участі у бойових діях станом на 13.02.2025, і винятки, що дозволяють пропорційну або особливу виплату (поранення, інвалідність, полон), до них не застосовуються, є безпідставним, позаяк це роз`яснення не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить рекомендаційний характер, тобто не відноситься до джерел права, які застосовуються судом.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року в справі №160/12526/26 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року в справі № 160/12526/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 07 жовтня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко