Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №160/29530/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/29530/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року (суддя Рищенко А.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення, звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) щодо винесення відносно мене, старшого сержанта ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) наказу від 02.08.2025 року №212 про оголошення таким, що не прибув з відпустки за сімейними обставинами, та вважати таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 з 02.08.2025 року.

- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про оголошення мене, старшого сержанта ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 02.08.2025 року №212 таким, що не прибув з відпустки за сімейними обставинами, та вважати таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 з 02.08.2025 року.

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) щодо нерозгляду мого військовослужбовця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) рапорту, стосовно звільнення з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) прийняти наказ по особовому складу про звільнення мене, військовослужбовця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з необхідності здійснювати постійний догляд за батьком, ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ) який є особою з інвалідністю II групи, та відсутністю інших членів сім`ї першого ступеня споріднення які можуть або здійснюють необхідний догляд.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Зазначено, що висновок суду першої інстанції щодо підстав поданого 04.11.2025 уточненого адміністративного позовну та відмову у його прийнятті, є помилковим.

Також зазначено, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні взято до уваги оманливі твердження представника відповідача, який при зверненні до суду умисно не повідомив суд, що 23.06.2025 позивач звертався до командування військової частини НОМЕР_1 з усним рапортом щодо мого права на відстрочку та права на звільнення, що 30.06.2025 позивач вдруге звертався до командування військової частини НОМЕР_1 з рапортом та додатками про звільнення з військової служби у зв`язку з сімейними обставинами, але в порушення вимог п.233 Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 та п.1 розділу ІІ Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі МО України, затвердженого наказом МОУ від 06.08.2024 року №531, пункту 14.30 наказу Міністерства оборони України від 10.04.2009 року №170 особисто старший лейтенант юстиції ОСОБА_3 відмовив позивачу у прийнятті зазначеного рапорту та не надав його на розгляд командира військової частини НОМЕР_1 .

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 з 23.06.2025 року.

Батько позивача - ОСОБА_2 , є особою з інвалідністю II групи та потребує стороннього догляду, що підтверджується довідкою МСЕК серії МСЕ-08 №039182 від 17.04.2009 року та висновком №81 від 09.07.2025 року про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.

Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 відповідно до якого ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .

03.09.2025 року позивачем підготовано рапорт про звільнення до командира військової частини НОМЕР_1 на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 та пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Проте, оскільки вказаний рапорт не був розглянутий відповідачем та рішення щодо позивача не прийнято, вважаючи таку бездіяльність протиправною позивач, звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність бездіяльності було доведено.

Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно п. 2 розділу І Наказу «Про затвердження Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України» від 06.08.2024 №531 з питань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання, до наступного прямого командира (начальника).

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ Наказу № 531 рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації. Усні рапорти розглядаються негайно, але не пізніше ніж у строки, для розгляду рапортів у паперовій формі, визначені пунктом 9 розділу III цього Порядку.

Відповідно до розділу ІІІ Наказу № 531 у паперовому рапорті військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок «ІНФОРМАЦІЯ_3»; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім`я та прізвище; дату; особистий підпис.

Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.

Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.

Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою. Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті. Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).

Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов`язково реєструються службою діловодства.

Забороняється: встановлювати будь-які інші вимоги щодо форми та змісту паперового рапорту, що не передбачені цим Порядком, у тому числі стосовно: подання рапортів з окремих питань виключно написаними власноруч або друкованим способом; недотримання вимог щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо, які не передбачені цим Порядком; наявності граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту; відмовляти у розгляді рапорту у разі відсутності доданих документів або інформації, які є або повинні бути в наявності у розпорядженні командира (начальника), створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані підрозділом в іншого підрозділу та/або відповідного закладу охорони здоров`я тощо; вимагати від військовослужбовця попереднього усного погодження паперового або електронного рапорту із безпосереднім або прямим командиром (начальником) перед його фактичним поданням відповідно до положень цього Порядку; відмовляти у прийнятті (реєстрації) власноруч написаних рапортів військовослужбовців.

Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства. Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу. У разі направлення рапорту засобами поштового зв`язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.

Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється: невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин; у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Суд першої інстанції вірно взяв до уваги відсутність доказів отримання відповідачем рапорту позивача.

Суд дійшов вірного висновку, що не може вважати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту позивача стосовно звільнення його з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» протиправною.

Також суд першої інстанції вірно врахував вимоги статей 47, 172 КАС України, та зазначив що зміна предмета позову або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 07 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш