Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №280/1298/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/1298/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.05.2026р. у справі № 280/1298/26

за позовом:ОСОБА_1

до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

16.02.2026р. Запорізьким окружним адміністративним судом зареєстровано позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, за яким 23.02.2026р. судом першої інстанції відкрито провадження у справі №280/1298/26 та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу, а тому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 262240035423 від 26.01.2026р. про відмову у призначенні пенсії; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області врахувати в стаж період навчання з 01.09.1984р. по 11.06.1990р. згідно диплому НОМЕР_1 від 22.06.1990р., період роботи з 01.04.1993р. по 31.07.1994р. згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 16.11.1990р., період догляду за дитиною до трьох років з 05.08.1986р. по 05.08.1989р. та призначити пенсію починаючи з 05.02.2026р.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.05.2026р. у справі №280/1298/26 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 262240035423 від 26.01.2026р. про відмову у призначенні пенсії; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди: навчання з 01.09.1984р. по 11.06.1990р. та період роботи з 01.04.1993р. по 31.07.1994р. на підставі диплому НОМЕР_1 від 22.06.1990 та трудової книжки НОМЕР_2 від 16.11.1990, період догляду за дитиною до трьох років з 05.08.1986р. по 05.08.1989р. та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком починаючи з 06.02.2026р.; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач – ГУ ПФУ в Запорізькій області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подало до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, за якою судом апеляційної інстанції 31.07.2026р. відкрито апеляційне провадження і справу №280/1298/26 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 18.08.2026р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.

Відповідач – ГУ ПФУ в Запорізькій області, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 06.05.2026р. та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ГУ ПФУ в Запорізькій області підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 , 19.01.2026р. звернулася до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.01.2026р. № 262240035423 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявниця не набула необхідного страхового стажу.

Вищезазначеним рішенням відповідача встановлено, що на момент звернення позивачка досягла 59 років 11 місяців 14 днів (при необхідних 60 років), її страховий стаж складає 26 років 7 місяців 19 днів (при необхідних 33 роках).

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, ГУ ПФУ в Запорізькій області не зараховано до страхового стажу позивача:

- період навчання з 01.09.1984р. по 11.06.1990р. згідно диплому НОМЕР_1 від 22.06.1990р., оскільки назва навчального закладу «Казанский ордена Трудового Красного Знамени и ордена Дружбы Народов авиационный институт им. А.Н.Тупалева» на початку навчання у вищезазначеному дипломі не відповідає назві навчального закладу «Пермского ордена Трудового Красного Знамени государственного университета им. А.М.Горького» при закінченні навчання. Для зарахування необхідно долучити уточнюючу довідку про період навчання, форму навчання та присвоєну кваліфікацію, видану на підставі первинних документів;

- період роботи з 01.04.1993р. по 31.07.1994р. згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 16.11.1990р., оскільки відсутня печатка підприємства при звільненні з роботи. Вказаний період роботи потребує уточнення;

- період догляду за дитиною до трьох років ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 07.09.1992р., оскільки в свідоцтві про народження дитини відсутня відмітка про видачу паспорту. Для зарахування періоду здійснення догляду за дитиною до трьох років необхідно надати паспорт дитини або документ з підтвердженням факту, що заявниця народила та виховала дитину до трьохрічного віку. В анкеті-опитування до заяви про призначення пенсії від 19.01.2026р. відсутня інформація про здійснення заявницею догляду за дитиною до трьох років.

Вважаючи протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування певних періодів до страхового стажу, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідні положення містить і постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993р., якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993р. «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 7 Порядку № 637 визначено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

На момент заповнення трудової книжки позивача – 16.11.1990р., та внесення до трудової книжки позивача періоду роботи з 15.10.1990р. діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974р. №162 (в редакції постанови Держкомпраці СССР від 02.08.1985р. №252 зі змінами, внесеними постановою Державним комітетом СССР з праці та соціальних питань від 19.10.1990р. №412, далі – Інструкція).

Відповідно до п. 1.2 Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.

Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973р. №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» та даною Інструкцією.

Відповідно до п. 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973р. №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 13 вищезазначеної постанови визначено, що при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою, а відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації ( п. 18 постанови).

В подальшому, порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58 (надалі - Інструкція №58).

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення – удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993р. №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018р. у справі № 687/975/17 зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду у той чи інший період роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.09.2019р. у справі № 638/18467/15-а зазначено, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

У постанові від 24.05.2018р. у справі № 490/12392/16-а Верховний Суд підтвердив раніше висловлену ним позицію стосовно того, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Верховний Суд, у постанові від 17.09.2024р. у справі № 440/4164/23, також повторно акцентував на тому, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Неналежне оформлення трудової книжки не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу позивачки, які дають їй право на призначення пенсії, оскільки відповідальність за порядок ведення трудової книжки покладено безпосередньо на посадових осіб установи-роботодавця.

Згідно з даними диплому серії НОМЕР_1 від 22.06.1960р. ОСОБА_2 в 1984 році вступила до навчального закладу «Казанский ордена Трудового Красного Знамени и ордена Дружбы Народов авиационный институт им. А.Н.Тупалева» та в 1990 році закінчила повний курс «Пермского ордена Трудового Красного Знамени государственного университета им. А.М.Горького» за спеціальністю прикладна математика.

Однак, як вбачається з академічної довідки серія М № 380020 від 23.09.1987р. позивач була відрахована за власним бажанням з інституту на підставі наказу № 724 від 11.09.1987р. /а.с.17/.

Отже, беззаперечним є факт навчання позивача лише з 01.09.1984р. по 11.09.1987р. включно, інших доказів, з яких би вбачалось, що з 12.09.1987р. позивач поновлена в інституті та продовжила навчання, суду не надано.

А тому, колегія суддів вважає, що лише період навчання з 01.09.1984р. по 11.09.1987р. включно підлягає зарахуванню до страхового стажу, а інший період з 12.09.1987р. по 11.06.1990р. не підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, як період навчання.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції фактично зараховано до страхового стажу як у період навчання, так і у період догляду за дитиною до досягнення нею трьох років один й той самий період, а саме з 05.08.1986р. по 05.08.1989р., що не передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, до страхового стажу зараховується весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004 року, тобто періоди трудової діяльності до 1 січня 2004 року, як це передбачено нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Далі – Закон № 1788-ХІІ).

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Згідно з частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

У пункті 11 Порядку № 637 зазначено про те, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.

Пункт 11 вказаного Порядку № 637 до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 року №233 «Про внесення змін до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачав, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або виписки із паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть), а також документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала (виписка із трудової книжки, довідка органів управління житловим фондом чи довідка сільської, селищної Ради народних депутатів).

Таким чином, до страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до трудового стажу для призначення пенсії до 01.01.2004 року (дата набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Так, до 01.01.2004 року до трудового стажу включалися всі періоди перебування у трудових відносинах, в тому числі у періоди відпусток: для догляду за дитиною до 3-х років, у зв`язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною відповідно до медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. Також до трудового стажу до 01.01.2004 року включався час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Починаючи з 01.01.2004 року, час догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, зараховується до страхового стажу матері при умові, якщо особа доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку та при умові отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 07.09.1992 ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_3 від 16.11.1990р. у вказаний період ОСОБА_1 не працювала.

Колегія суддів вважає, що лише період з 12.09.1987р. по 05.08.1989р. підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, як період догляду за дитиною до досягнення трирічного віку.

Інший період з 05.08.1986р. по 11.09.1987р. зарахований позивачу до страхового стажу як період навчання в навчальному закладі.

Відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_3 від 16.11.1990р. у спірний період з 01.04.1993р. по 31.07.1994р. позивач працювала директором Українсько-російського спільного підприємства «Уніпром» /записи № 6 – 7/.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що формальні неточності у трудовій книжці ( відсутність печатки підприємства на записі № 7 про звільнення з роботи), за загальним правилом, не можуть бути підставою для ГУ ПФУ в Запорізькій області для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. До того ж, трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про роботу у спірний період і на переконання колегії судів є достатнім підтвердженням права на пенсійне забезпечення.

Окрім того, відповідачем не спростовано відповідно до положень ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» належними, допустими та достатніми доказами, що позивач працювала в період з 01.04.1993р. по 31.07.1994р. директором Українсько-російського спільного підприємства «Уніпром», а тому вказаний період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відмовляючи зараховувати позивачу до загального трудового стажу періоду навчання, догляду за дитиною до трьох років, та періоду роботи згідно запису 6-7 трудової книжки відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.01.2026р. № 262240035423 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо визначення способу захисту порушеного права позивача колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями проводити розрахунок страхового (пільгового) стажу позивача і це відноситься до дискреційних повноважень органів ПФУ, лише після встановлення наявності у позивача пільгового стажу, необхідного для призначення пенсії, орган ПФУ має вирішити питання щодо призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Приймаючи до уваги, що оскаржуване рішення приймалося ГУ ПФУ в Запорізькій області, саме цей орган після розрахунку страхового стажу, який став предметом спору в даній справі, з урахуванням висновків суду щодо зарахування, в тому числі періоду навчання, догляду за дитиною до досягнення трьох років та періоду роботи, має повторно розглянути заяву позивача від 19.01.2026р. про призначення пенсії за віком.

Отже, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.01.2026р. про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, в межах розгляду апеляційної скарги ГУ ПФУ в Запорізькій області колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 317 КАС України рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.05.2026р. слід змінити з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, що викладені в цій постанові, а саме абзац 3 резолютивної частини рішення суду першої інстанції від 06.05.2026р. викласти в наступній редакції «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди: навчання з 01.09.1984р. по 11.09.1987р., догляду за дитиною до трьох років з 12.09.1987р. по 05.08.1989р., та період роботи з 01.04.1993р. по 31.07.1994р. та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на підставі заяви від 19.01.2026», в решті рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області – задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.05.2026р. у справі №280/1298/26 змінити, виклавши абзац 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди: навчання з 01.09.1984р. по 11.09.1987р., догляд за дитиною до трьох років з 12.09.1987р. по 05.08.1989р., період роботи з 01.04.1993р. по 31.07.1994р. та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на підставі заяви від 19.01.2026».

В решті рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.05.2026р. у справі №280/1298/26 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано – 06.10.2026р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова