Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №340/2996/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 340/2996/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу: ОСОБА_1

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.05.2026р. у справі №340/2996/26

за позовом:ОСОБА_1

до: про:Військової частини НОМЕР_1 визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

08.05.2026р. ОСОБА_1 звернувся за допомогою засобів системи «Електронний суд» до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.05.2026р. у справі №340/2996/26 адміністративний позов ОСОБА_1 стосовно вимог, право на які виникло після 19.07.2022р. залишено без руху та позивачу надано строк для подачі заяви про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.05.2025р. у справі №340/2996/26 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду та адміністративний позов в частині позовних вимог з 19.07.2022р. повернуто позивачу.

Представник позивач – адвокат Покора І.Є., не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, 31.05.2026р. подала за допомогою засобів системи «Електронний суд», безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, зареєстровану судом апеляційної інстанції 01.06.2026р.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026р. апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.05.2026р. у даній справі залишена без руху та заявнику надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду від 03.06.2026р. заявником апеляційної скарги у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги було усунуто.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати ухвалу від 25.05.2026 в частині повернення позову з підстав порушення норм процесуального права.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2026р. відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.05.2026р. у справі №340/2996/26 і справу №340/2996/26 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 04.08.2026р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, відокремлені матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.05.2026р. адміністративний позов залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022р., вказавши інші підстави для його поновлення.

Представником позивача на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду було надано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка зареєстрована судом першої інстанції 12.05.2026р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2026р. у справі у справі №340/2996/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 стосовно розгляду позовних вимог, право на які виникло після 19.07.2022р. повернуто позивачу, у зв`язку з тим, що підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду відсутні, і саме ця ухвала суду першої інстанції є предметом апеляційного перегляду.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абз.1 ч.2 ст.122 КАС).

Згідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положення ст.122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час недопуску до продовження виконання повноважень) у разі порушення законодавства про оплату праці.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.07.2024р. в справі №990/156/23 зроблено висновок, що за своїм змістом стаття 233 КЗпП України визначає строки, в межах яких є можливим судовий захист трудових прав, ці строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Наслідком пропуску таких строків є відмова у задоволенні позову, тобто відмова у наданні судового захисту.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що чіткою та передбачуваною є позиція щодо необхідності застосування приписів статті 233 КЗпП України під час визначення строків звернення до адміністративних судів для вирішення спорів, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, в тому числі і за позовами осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду установлені статтею 123 КАС України, відповідно до частини першої якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).

Отже, в даному випадку, отримавши позовну заяву та установивши, що позивачем пропущено строк звернення до суду в частині нарахування та виплати грошового забезпечення з 19.07.2022р., суд першої інстанції залишив позовну заяву без руху та запропонував позивачу на виконання ч.1 ст.123 КАС України навести поважні причини пропуску строку звернення до суду.

Відтак, судом першої інстанції дотримано процесуальній обов`язок, установлений ч.1 ст.123 КАС України.

Стосовно доводів апеляційної скарги про поважність причин пропуску строку звернення до суду колегія суддів зазначає наступне.

Фактично доводи зводяться до того, що позивач не був обізнаний про порушення свого права до моменту отримання відповідей на адвокатські запити та лише 25.02.2026 отримав інформацію про розмір та складові нарахованого та виплаченого йому у період з 19.07.2022р. по 19.05.2023р. грошового забезпечення, так само як і не було відомо про механізм нарахування коштів та розмір прожиткового мінімуму, який було застосовано при розрахунку грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020р. по 19.05.2023р.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати можливість звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні висновки містить постанова Верхового Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021р. у справі №240/12017/19.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у постанові від 25.04.2023р. у справі №380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголосив, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.

З огляду на вищезазначене колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 до 18.06.2024р., а з цим позовом звернувся до суду 08.05.2026р. пропустивши тримісячний строк звернення до суду, установлений статтею 233 КЗпП.

Позивачем не приведено будь-яких об`єктивних обставин, які свідчать про поважність причин пропуску такого строку саме після 18.06.2024р. (день виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення).

Грошове забезпечення є платежем, який здійснювався щомісячно, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка його отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення грошового забезпечення, з яких складових воно складається, як обраховане та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових, а тому строк звернення до адміністративного суду щодо виплати грошового забезпечення починається з моменту отримання грошового забезпечення, а не з моменту отримання відповіді.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо неможливості застосування до даних правовідносин рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025р., оскільки воно стосується строку звернення до суду працівника під час виконання трудових обов`язків, а не після звільнення особи з роботи.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, про те, що позивачем не доведено право на дотримання строків звернення до суду в частині заявлених позовних вимог у період з 19.07.2022р. по 19.05.2023р. та прийняв обґрунтоване рішення про повернення позивачу позовної заяви в цій частині позовних вимог .

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив у цій справі обґрунтовану ухвалу від 25.05.2026р. про повернення позивачу позовної заяви в частині позовних вимог на підставі ч.1,2 ст.123 КАС України, тому враховуючи, що ця ухвала постановлена без порушень норм чинного процесуального законодавства, підстави для її скасування відсутні, а тому ухвалу необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги суперечать фактичним обставинам справи та зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм чинного процесуального законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.05.2026р. у справі №340/2996/26 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано – 06.10.2026р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов