Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №280/4449/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/4449/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу: ОСОБА_1

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2026р. у справі №280/4449/25

за позовом:ОСОБА_1

до: про:Військової частини НОМЕР_1 визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2025р. у справі №280/4449/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 110 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025р. у справі №280/4449/25 апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 залишена без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2025р. залишено без змін.

03.08.2026р. представник позивача – адвокат Отрох А.В., звернулася до суду першої інстанції із заявою в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/4449/25.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2026р. у справі №280/4449/25 відмовлено у задоволенні заяви адвоката Отрох А.В. про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/4449/25 /а.с.122-123/.

Представник позивача, не погодившись із вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, яка зареєстрована Третім апеляційним адміністративним судом 10.08.2026.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.08.2026р. у справі №280/4449/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2026р. у справі №280/4449/25, витребувано з суду першої інстанції матеріали справи №280/4449/25, про що судом повідомлено учасників справи.

Матеріали адміністративної справи №280/4449/25 надійшли до суду апеляційної інстанції 31.08.2026р. та ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.09.2026р. справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 29.09.2026, про що судом повідомлено учасників справи .

Представник позивача посилаючись у апеляційній скарзі на те, що відповідачем рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2025р. у справі №280/4449/25 у повному обсязі не виконано з огляду на те, що у наданих відповідачем відповідях на адвокатські запити міститься посилання на те, що військовою частиною надіслано направлення до забезпечувального фінансового органу щодо виділення коштів для виконання рішення суду та після надходження фінансування рішення суду від 06.08.2025р. буде виконане. Представник позивача вважає, що судом першої інстанції зроблені помилкові висновки та безпідставно, з порушенням норм чинного законодавства, відмовлено у задоволенні його заяви про встановлення судового контролю, тому просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції від 06.08.2026р. у цій справі та задовольнити заяву про встановлення судового контролю.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог у заяві позивача, враховуючи зміст прийнятого судом першої інстанції рішення у цій справі, яке набрало законної сили, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями визначено, що ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 382 КАС України передбачено підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Так, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до положень ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд, та визначив, що правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Верховний Суд у постанові від 23.04.2020р. у справі № №560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними зокрема у постанові від 01.02.2022р. у справі №420/177/20, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, зокрема, у публічно-правових спорах, адміністративні суди повинні зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, щоб це не призводило до порушення основоположних засад адміністративного судочинства та щоб такі засоби не були надмірними за визначених умов та не призводили до порушення прав, гарантованих Конституцією та законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Це означає, що негативні наслідки недобровільного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими, а санкції, накладені судом у зв`язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними; при цьому мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника, спрямованих на таке виконання, міру його вини тощо.

Судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2025р. у справі №280/4449/25, серед іншого, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 110 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Також судом встановлено, що на виконання вищезазначеного рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 було здійснено перерахунок грошової компенсації, донараховано суму компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій у кількості 110 днів, яка підлягає нарахуванню та сплаті за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2025р. у справі № 280/4449/25 та яка становить 246980, 34грн. Також Військовою частиною НОМЕР_1 надіслано направлення до забезпечувального фінансового органу щодо виділення коштів для виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2025р. у справі № 280/4449/25. Станом на 10.03.2026 та 20.07.2026 фінансування не надходило та рішення суду буде виконано в разі надходження відповідного фінансування.

Враховуючи зміст рішення суду першої інстанції у справі №280/4449/25 , обсяг та зміст заявлених позивачем позовних вимог, встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, та зроблені ним висновки за результатами розгляду позовних вимог ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що судовий контроль підлягає застосуванню у разі не виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду без наявності на те поважних причин.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав стверджувати, що примусове виконання рішення суду не дало очікуваних результатів, оскільки як вбачається з листів Військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2026р. № 1559/7268 та від 16.07.2026р. № 1383/ВхЗП, адресованих адвокату позивача – Отрох А.В., військовою частиною вживаються належні заходи спрямовані на виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Колегія суддів звертає увагу, на те що представник позивача у заяві не навів належних та достатніх обґрунтувань того, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2025р. у справі №280/4449/25 не буде виконане, оскільки відсутність фінансування державною не свідчить про свідоме ухилення відповідачем від виконання рішення суду.

Окрім того, позивач не скористався процедурою примусового виконання рішення суду відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та доказів наявності відкритого виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду у справі № 280/4449/25 не було надано ні суду першої інстанції ні апеляційному суду.

Отже, відповідачем виконано рішення суду від 06.08.2025р. у справі № 280/4449/25 в частині розрахунку суми донарахованої компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій у кількості 110 днів, що належить до повноважень військової частини, однак, фінансування виплат не залежить від Військової частини НОМЕР_1 .

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду першої інстанції від 06.08.2026р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2026р. у справі №280/4449/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано – 06.10.2026р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов