Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №340/533/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 340/533/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 в адміністративній справі №340/533/26 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить (з урахуванням уточнення позовних вимог) визнати протиправною та скасувати постанову від 21.01.2026 про накладення штрафу №ПС/КР/37543/РН/025379-ПС/КР/41921/РН/П/025379/ПТ/3/ПС/3.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною, оскільки позивачка як розповсюджувач продукції виконала обов`язки, передбачені Технічним регламентом засобів індивідуального захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 771. Вказував, що після виявлення невідповідностей продукцію було вилучено з обігу та знищено, про що орган ринкового нагляду був повідомлений у встановлений строк. На думку позивача, знищення продукції є належним способом усунення порушень та унеможливлює подальше виконання вимог щодо нанесення маркування, надання інструкцій та інших документів на продукцію, яка фактично припинила існування. Також представник позивача посилався на те, що відповідач не врахував подані пояснення та заперечення, чим порушив принципи належної процедури та обґрунтованості адміністративного рішення.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення про усунення формальної невідповідності є обов`язковим до виконання індивідуальним актом публічного права. Закон № 2735-VI не надає суб`єкту господарювання права самовільно змінювати суть та спосіб виконання державного розпорядження (замість визначеного маркування товару - провести його внутрішньовідомче паперове списання).

Внутрішній акт списання є виключно первинним документом бухгалтерського та податкового обліку, що регулюється Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Він фіксує лише зміну балансової вартості активів всередині підприємства Позивача. Такий акт жодним чином не змінює фізичного чи юридичного статусу нехарчової продукції як об`єкта ринкового нагляду. Продукція фізично не припинила свого існування, не була утилізована ліцензованим підприємством, а отже, ризик її повторного, тіньового або неконтрольованого введення в обіг без належного маркування повністю зберігся.

Зазначає, що посадові особи Міжрегіонального управління під час контрольної перевірки діях чітко у межах частини 5 статті 23-1 Закону № 2735-VI: вони перевірили стан виконання рішення та об`єктивно зафіксували, що документи, які підтверджують маркування продукції чи наявність декларації, відсутні. Оскільки склад правопорушення за пунктом 3 частини 4 статті 44 Закону № 2735-VI є формальним, для притягнення до відповідальності достатньо самого факту ненадання документів про усунення невідповідностей у встановлений строк. Вимагати від інспектора Держпраці здійснювати обшуки приміщень чи шукати прихований товар поза межами торгового залу суперечит закону та межам повноважень органу нагляду.

Під час первинної перевірки у листопаді 2025 року посадовими особами Скаржника було чітко зафіксовано, що продукція «Рукавички захисні ТМ LATEX L598» перебувала безпосередньо в торговельному залі магазину з наявними цінниками. Відповідно до статті 1 Закону № 2735-VI, цей факт є беззаперечним підтвердженням того, що продукція вже була надана на ринку та введена в обіг у ході комерційної діяльності.

Законодавство України у сфері ринкового нагляду має імперативний характер і не містить правового механізму «реверсивного анулювання» статусу товару, який уже був легально зафіксований в обігу з порушеннями технічних регламентів.

Товар, який потрапив на ринок незаконно (без знака відповідності та декларації), не може стати законним або звільненим від контролю суто через те, що суб`єкт господарювання тимчасово сховав його з прилавків чи перемістив до підсобного приміщення під час контрольної перевірки.

Якщо суб`єкт господарювання стверджує, що невідповідний товар назавжди усунуто з ринку без приведення його у відповідність до встановлених вимог, законність такого усунення має бути підтверджена виключно офіційними документами, які виключають будь-яку можливість повторного потрапляння цього товару до споживача.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

На підставі наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 19 листопада 2025 року № 894/ПС-ЗК та направлення на проведення перевірки від 20 листопада 2025 року № ПС/3.1/22032-25 у період з 20 по 25 листопада проведено планову перевірку характеристик продукції, яка розповсюджувалась ФОП ОСОБА_1 у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " № 60 за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, ринок "Європейський", вул. Академіка Тамма (а.с.124-125).

За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 25 листопада 2025 року № ПС/КР/37543/РН/025379, у якому зафіксовано розповсюдження продукції "Рукавички універсальні ТМ "TOTUS", арт. 3210", "Рукавички захисні ТМ LATEX L-598" і "Рукавички захисні ТМ VITLUX NITRIL B5", що не відповідала вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 771 (а.с.127зв.-128).

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.11.2025 № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/1 – № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/9, якими застосовано заходи у вигляді усунення формальної невідповідності, тимчасової заборони надання продукції на ринку та приведення продукції у відповідність до встановлених вимог. Строк виконання зазначених рішень визначено до 22 грудня 2025 року. Доказів їх оскарження матеріали справи не містять (а.с.130-138).

11 грудня 2025 року позивач подала до відповідача письмові пояснення щодо незгоди з актом перевірки характеристик продукції від 25.11.2025 № ПС/КР/37543/РН/025379, у яких вказала, що виявлена продукція використовувалася як демонстраційні зразки для вивчення попиту та не призначалася для реалізації (а.с.139-140).

Листом від 19 грудня 2025 року № ПС/3.1/23822-25 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для зміни/припинення обмежувальних (корегувальних) заходів (а.с.140зв.-141).

23 грудня 2025 року до відповідача надійшло повідомлення позивача про виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (вх.№37619/ПС/1-25), до якого було додано акт списання рекламної продукції №1 від 19 грудня 2025 року (а.с.144-147).

На підставі наказу від 30 грудня 2025 року № 983/ПС-ЗК та направлення від 31 грудня 2025 року №ПС/3.1/24572 у період з 02 по 07 січня 2026 року проведено перевірку стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (а.с.148-149).

За результатами перевірки складено акт від 07.01.2026 № ПС/КР/37543/РН/025379-ПС/КР/41921/РН/П/025379, яким зафіксовано невиконання позивачкою рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.11.2025 № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/1, № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/3, №ПС/КР/37543/РН/025379/РО/5, №ПС/КР/37543/РН/025379/ РО/7, №ПС/КР/37543/РН/025379/РО/8 та №ПС/КР/37543/РН/025379/РО/9 (а.с.149зв.-150).

Того ж дня було складено протокол про виявлене порушення вимог законодавства №ПС/КР/37543/РН/025379-ПС/КР/41921/РН/П/025379/ПТ/3 та прийнято рішення № ПС/КР/ 37543/РН/025379/РО/РЗ про внесення змін до окремих рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (а.с.150зв.-151).

21 січня 2026 року відповідачем прийнято постанову №ПС/КР/37543/РН/025379-ПС/КР/41921/РН/П/025379/ПТ/3/ПС/3, якою на позивачку накладено штраф у розмірі 51 000,00 грн за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності продукції (а.с.155зв.-156).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Так, Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначає правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності.

Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз;

імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни;

розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку.

Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» установлює правові та організаційні засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності.

Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про загальну безпечність нехарчової продукції», у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

ланцюг постачання продукції - послідовність суб`єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача);

постачання продукції - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

В свою чергу, Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Згідно ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію; 2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.

Згідно ч. 7 ст. 8 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час проведення планової перевірки характеристик продукції відповідачем виявлено порушення вимог Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 771, щодо продукції "Рукавички універсальні ТМ "TOTUS", арт. 3210", "Рукавички захисні ТМ LATEX L-598" та "Рукавички захисні ТМ VITLUX NITRIL B5".

На підставі акта перевірки характеристик продукції від 25 листопада 2025 року № ПС/КР/37543/РН/025379 відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25 листопада 2025 року № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/1 № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/9. Зазначені рішення позивачем не оскаржувалися та на момент виникнення спірних правовідносин були чинними.

Обставини виявлення під час перевірки формальних невідповідностей зазначеної продукції вимогам Технічного регламенту сторонами не оспорюються. Спірним у цій справі є питання щодо наявності підстав для висновку про невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.11.2025 № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/3, що стало підставою для прийняття оскаржуваної постанови про накладення на позивача штрафу.

Так, 21 січня 2026 року відповідачем прийнято постанову № ПС/КР/37543/РН/025379-ПС/КР/41921/РН/П/025379/ПТ/3/ПС/3, якою на позивачку, на підставі пункту 3 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", накладено штраф у розмірі 51 000,00 грн за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності продукції.

Суд звертає увагу, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови визначено невиконання саме рішення від 25.11.2025 № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/3. Відтак предметом оцінки у цій справі є виключно обставини виконання зазначеного рішення.

Так, рішенням про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.11.2025 № ПС/КР/37543/РН/025379/РО/3 щодо продукції "Рукавички захисні ТМ LATEX L-598" було застосовано обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді усунення позивачем формальної невідповідності вимогам Технічного регламенту № 771. Цим рішенням позивача зобов`язано до 22.12.2025: забезпечити нанесення на засіб індивідуального захисту знака відповідності технічним регламентам встановленої форми відповідно до загальних принципів маркування та правил його нанесення; забезпечити наявність декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту та/або зазначення в інструкції інтернет-адреси, за якою можна отримати доступ до такої декларації; забезпечити нанесення на засіб індивідуального захисту, його пакування або супровідний документ найменування, зареєстрованого комерційного найменування чи зареєстрованої торговельної марки, а також контактної поштової адреси виробника або імпортера державною мовою; забезпечити наявність інструкції щодо зберігання, використання, очищення, догляду, обслуговування та дезінфекції засобу індивідуального захисту, викладеної українською мовою (а.с.132).

Отже, вказаним рішення передбачало усунення формальної невідповідності продукції шляхом її приведення у відповідність до вимог Технічного регламенту засобів індивідуального захисту щодо маркування та супровідної документації.

Колегія суддів зазначає, що обставини виявлення формальних невідповідностей продукції під час первинної перевірки сторонами не оспорюються, а предметом судового розгляду є виключно питання про те, чи мало місце невиконання позивачем саме рішення станом на дату перевірки стану його виконання (07.01.2026).

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не заперечується, що ще до проведення 07.01.2026 перевірки стану виконання рішень позивач повідомила Управління про припинення надання спірної продукції на ринку, її вилучення з торговельного залу та списання, надавши акт списання рекламної продукції № 1 від 19.12.2025 та відповідне повідомлення від 23.12.2025 - тобто до спливу встановленого рішенням строку (22.12.2025).

Рішення передбачало усунення формальної невідповідності шляхом: нанесення знака відповідності технічним регламентам; забезпечення наявності декларації про відповідність (або відомостей про доступ до неї); нанесення відомостей про виробника/імпортера; забезпечення інструкції українською мовою. Усі перелічені заходи за своєю правовою природою стосуються продукції, яка перебуває в обігу та призначена для подальшої реалізації споживачам.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що з моменту вилучення товару з реалізації та оформлення його списання зазначені вимоги щодо маркування та документального супроводу товару об`єктивно втрачають практичне значення, оскільки товар, який не перебуває в обігу, не може вводитися в оману споживача і не потребує подальшого доведення до відповідності вимогам, що висуваються саме до продукції, яка пропонується на ринку.

Акт перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 07.01.2026 не містить жодних встановлених під час перевірки фактичних обставин, які б свідчили про подальше перебування продукції «Рукавички захисні ТМ LATEX L-598» в обігу після її списання (виявлення в торговельному залі, на складських залишках, пропонування до продажу тощо).

У акті зафіксовано лише формальну відсутність документів, зокрема знака відповідності, декларації, відомостей про виробника, однак не доведено, що ці документи взагалі могли та повинні були надаватися щодо товару, який на момент перевірки вже не перебував у обігу.

Відповідно до абзацу дев`ятого частини п`ятої статті 23-1 Закону № 2735-VI посадова особа органу ринкового нагляду зобов`язана зазначати в акті детальний опис порушень із посиланням на конкретну вимогу законодавства.

Акт від 07.01.2026 цій вимозі не відповідає, оскільки не встановлює фактичного складу порушення, а обмежується констатацією відсутності документів, релевантність вимоги яких за умов уже припиненого обігу товару відповідачем не обґрунтована.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 в адміністративній справі №340/533/26 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 в адміністративній справі №340/533/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко