Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №280/5099/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/5099/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.07.2026р. у справі №280/5099/26

за позовом:ОСОБА_1

до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026р. Запорізьким окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – ГУ ПФУ в Запорізькій області) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії і судом першої інстанції 01.06.2026р. за цим позовом відкрито провадження у справі № 280/5099/26 та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін .

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що вона перебуває на пенсійному обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідачем протиправно не зараховано період її роботи з 09.04.2009р. по 03.02.2021р. на посаді медичної сестри в КУ «Запорізький обласний протитуберкульозний клінічний диспансер» (після перейменування КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» ЗОР) до її страхового стажу в подвійному розмірі з урахуванням ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», просила суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування періоду з 09.04.2009р. по 03.02.2021р. до загального страхового стажу позивача у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов`язати відповідача зарахувати період з 09.04.2009р. по 03.02.2021р. до загального страхового стажу позивача у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та здійснити перерахунок і виплату позивачу перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум з дня звернення за перерахунком.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.07.2026р. у справі №280/5099/26 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу та судом апеляційної інстанції 14.08.2026р. відкрито апеляційне провадження у справі № 280/5099/26 і призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 06.10.2026р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.

Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 24.07.2026р. у цій справі та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі.

Позивач правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Відповідно до ч.5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії трудової книжки позивача НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 09.04.2009р. по 03.02.2021р. на посаді медичної сестри в КУ «Запорізький обласний протитуберкульозний клінічний диспансер» (після перейменування КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» ЗОР).

Позивачем було отримано довідку щодо характеру роботи у період з 09.04.2009р. по 03.02.2021р. та перейменування установи, яку подано відповідачу з метою зарахування періоду роботи з 09.04.2009р. по 03.02.2021р. до її страхового стажу в подвійному розмірі, але відповідачем цей період роботи було зараховано до її страхового стажу в одинарному розмірі.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернулась до суду з цим позовом за захистом порушеного права.

Надаючи оцінку спірним відносинам, які виникли між сторонами у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові підстави зарахування у подвійному розмірі періодів роботи, при призначенні пенсії, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» (період до 01.01.2004р.), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (період з 01.01.2004р.).

01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та щодо пільг по обчисленню стажу, станом на час звернення позивача за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788-XII), згідно до якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Редакція статті 60 Закону №1788-ХІІ є чинною на теперішній час та положення стаття 24 Закону № 1058-IV не скасовує статтю 60 Закону №1788-ХІІ та не зупиняє її дію.

Аналогічна правова позиція щодо застосування положень статті 24 Закону № 1058-IV та статті 60 Закону № 1788-ХІІ викладена у постановах Верхового Суду від 04.12.2019 у справі № 689/872/17 та від 27.02.2020 у справі № 462/1713/17, які, у силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковими для врахування.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Під час розгляду цієї справи, які судом першої інстанції так і апеляційним судом, встановлено, що позивач з 09.04.2009р. по 03.02.2021р. на посаді медичної сестри в КУ «Запорізький обласний протитуберкульозний клінічний диспансер» (після перейменування КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» ЗОР), зазначені обставини підтверджуються наданою суду ксерокопією трудової книжки позивача НОМЕР_1 , яка містить записи щодо періоду роботи, займаної посади та довідкою від 11.12.2025р. №06/08/258 / а.с. 5-8/.

Отже за правилами ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вищезазначений період роботи позивача підлягає зарахуванню до стажу роботи у подвійному розмірі.

Приймаючи до уваги вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо вчинення відповідачем у справі протиправної бездіяльності щодо не зарахування позивачу стажу роботи у період позивач з 09.04.2009р. по 03.02.2021р. на посаді медичної сестри в КУ «Запорізький обласний протитуберкульозний клінічний диспансер» (після перейменування КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» ЗОР) до загального страхового стажу у подвійному розмірі, та обґрунтовано з метою здійснення повного захисту та відновлення порушеного права позивача зобов`язав відповідача зарахувати цей стаж роботи позивач до її загального страхового стажу в подвійному розмірі та у зв`язку з чим здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії позивачу з урахуванням раніше виплачених сум з дня звернення за перерахунком.

За таких обставин колегія суддів вважає що підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.07.2026 у справі № 280/5099/26 відсутні.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 24.07.2026р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.07.2026 у справі №280/5099/26 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Повний текст виготовлено та підписано – 06.10.2026р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова