Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №280/347/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/347/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Тооде Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Максименко Л.Я.) в адміністративній справі №280/347/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

15.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Управління поліції охорони в Запорізькій області, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Управління поліції охорони в Запорізькій області полковника поліції Ігоря Дмитрієнка №3055 від 19.12.2025 про застосування дисциплінарного стягнення в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Управління поліції охорони в Запорізькій області полковника поліції Ігоря Дмитрієнка №452 о/с від 19.12.2025р. про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Управління поліції охорони в Запорізькій області підполковника поліції Миколи Власова №3187 від 31.12.2025р. про внесення змін до наказу №3055 від 19.12.2025р. “Про застосування дисциплінарного стягнення”;

поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки №3 батальйону УПО Запорізької області або на рівнозначній посаді, що буде існувати в Управлінні поліції охорони в Запорізькій області;

стягнути з Управління поліції охорони в Запорізькій області на користь поліцейського взводу №2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки №3 батальйону УПО Запорізької області ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 20.12.2025р. по дату прийняття судом рішення про поновлення на роботі.

В обґрунтування позову посилається на те, що відносно нього було проведено службове розслідування, зроблено висновок про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а саме порушення норм професійної етики у неробочий час, Присяги поліцейського, внаслідок чого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Позивач вважає такий висновок безпідставним та протиправним, оскільки він був зроблений на підставі недоведених обставин без будь-яких документальних доказів, за якими не було наведено, які дії позивача привели до дискредитації останнім високого звання поліцейського. Норми законодавства, які на думку відповідача були порушені позивачем, не мають жодного співвідношення із зазначеними подіями. Також посилається на процедурні порушення проведення службового розслідування, а саме неознайомлення позивача з наказом, яким внесено зміни до наказу про застосування дисциплінарного стягнення, якими було змінено підставу звільнення. Тому, висновок службового розслідування, що позивач здійснив дисциплінарний проступок вважає протиправним. Переконаний, що вищезазначені обставини призвели до незаконного звільнення позивача.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача. Скаржник вважає, що службове розслідування проводилось не з метою встановлення об`єктивної істини, а з метою звинувачення позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, оскільки право на захист, як це зазначено у висновку службового розслідування, надається тільки тій особі, яку звинувачують. Вважає також, що результати службового розслідування не доводять вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а обставини зазначені у висновку склалися у зв`язку із виникненням конфлікту. Подання заяви про вчинення кримінального правопорушення до органів поліції не може свідчити про допущення позивачем дисциплінарного проступку. Також скаржник зазначає, що службове розслідування не є закінченим, а припиненим, як то в ньому зазначено, а отже не може спричинити будь-які майбутні негативні правові наслідки для осіб, що були фігурантами такого службового розслідування. Також позивач стверджує, що жодної норми законодавства, що зазначені в Наказі №3055, не порушував.

Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.

В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник відповідача підтримав доводи відзиву у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача. представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді поліцейського взводу №2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки №3 батальйону Управління поліції охорони в Запорізькій області.

19.12.2025 т.в.о. начальника Управління поліції охорони в Запорізькій області видано наказ №3055 “Про застосування дисциплінарного стягнення”, відповідно до п.6 якого за вчинення дисциплінарного проступку що виразився в порушенні обов`язків поліцейського передбачених п.1 ч.1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, та призвів до порушення норм професійної етики, що є порушенням вимог п. 2,3,4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 року, а саме не дотримання норм професійної етики у неробочий час та порушення вимог пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, Присяги поліцейського, текст якої закріплено статтею 64 Закону України “Про Національну поліцію”, частини 2 статті 24 Закону України “Про Національну поліцію”, а також підпункту 2 пункту 1 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 “Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції”, та на підставі статей 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано до рядового поліції ОСОБА_1 (0022630) поліцейського взводу № 2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки № 3 батальйону УПО Запорізької області, дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

19.12.2025 т.в.о. начальника Управління поліції охорони в Запорізькій області видано наказ №452о/с “По особовому складу” звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) рядового поліції ОСОБА_1 (0022630), з 19.12.2025. На день звільнення: стаж служби в поліції – 00 років 07 місяців 00 днів.

31.12.2025 т.в.о. начальника Управління поліції охорони в Запорізькій області видано наказ №3187 “Про внесення змін до наказу №3055 від 19.12.2025 “Про застосування дисциплінарного стягнення”, яким, у зв`язку з виявленням орфографічної помилки, внесено зміни до останнього наказу Преамбули, перед “НАКАЗУЮ”, викласти в наступній редакції: “Ураховуючи викладене, керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 14, 15, 19, 20, 22, 23, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, за результатами службового розслідування (висновок від 19.12.2025)”.

Позивач не погоджуючись із накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби та його реалізацією, звернувся до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що спірні накази відповідачем прийняті правомірно та в межах компетенції.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання правомірності застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з служби.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Статтею 64 Закону № 580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки». Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до абзаців першого, другого та дванадцятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 №1179 (далі - Правила) під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Пунктами 1, 4, 5 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.

Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статі 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

На виконання вимог Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок).

Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Пункт 2 розділу ІV Порядку №893. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:

надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;

ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «;Про державну таємницю» та іншими законами;

подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;

користуватися правничою допомогою, послугами представника.

При цьому, указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває і до тепер.

Стаття 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає порядок проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.

Стаття 27 Дисциплінарного статуту визначає порядок відібрання пояснень під час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану.

За положенням вказаної норми, зокрема, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Отже, у період воєнного стану службове розслідування призначається та проводиться з дотриманням вимог Дисциплінарного Статуту з урахуванням особливостей, визначених розділом V Дисциплінарного статуту.

Як свідчать встановлені обставини справи, 17.12.2025 до Управління поліції охорони в Запорізькій області надійшла інформація від відділу поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області про те, що до них звернулась гр. ОСОБА_2 , із заявою ЄО № 25190 від 15.12.2025 року про те, що в суботу ввечері 14.12.2025 року в барі “Уют” що в селищі Августинівка, Запорізької області, Запорізького району між її дитиною ОСОБА_3 та поліцейським взводу № 2 роти охорони об`єктів та публічної безпеки № 3 батальйону УПО Запорізької області рядовим поліції ОСОБА_1 виникла сварка, під час якої поліцейський зі слів заявниці спричинив тілесні ушкодження у виді садна та гематоми на голові та обличчі, ШМД не викликалась. Поліцейський рядовий поліції ОСОБА_1 , перебував поза службою зі своєю дівчиною гр. ОСОБА_4 . Первинна кваліфікація – інша подія, ЄО № 25190 від 15.12.2025 року, в подальшому 17.12.2025 року ВП № 6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області по даному факту внесені зміни та прийнято рішення дану подію перекваліфікувати в умисне легке тілесне ушкодження та зареєстровано в ЄРДР № 12025087230000487 від 16.12.2025 за ч. 1 ст. 125 Кримінального Кодексу України. Також, від Запорізького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України до УПО Запорізької області надійшов лист ( №96337-2025 від 16.12.2025) з повідомленням про вказану подію та вказано на доцільність проведення службового розслідування за даним фактом.

Отже, враховуючи те, що відповідачем було отримано інформацію про певну подію, наказом ГУНП в Запорізькій області від 17.12.2025 № 33028 призначено службове розслідування.

В ході службового розслідування встановлено, що позивач перебуваючи у вільний від служби час 14.12.2025 приблизно о 15 год. 00 хв., приїхав зі своєю дівчиною ОСОБА_4 в с. Августинівка, Запорізького району, Запорізької області до своїх родичів (мами, дідуся, бабусі), які там мешкають. Вдома перебував з 15 год. 00 хв. до 22 год. 00 хв., після чого вирішили з дівчиною направитися в бар “Уют”. Зайшовши в бар побачив конфліктну ситуацію в якій приймали участь знайомі дівчата, а саме: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . В подальшому направився з дівчиною до барної стійки де зустрів свого знайомого ОСОБА_7 (17 років), де спілкувалися та пили каву. Під час спілкування знайома ОСОБА_6 виражалася нецензурною лайкою в бік його дівчини, ОСОБА_8 на це не звертала уваги. Через деякий час ОСОБА_6 підійшла до ОСОБА_9 та запропонувала відійти поговорити, нащо вона погодилася. Під час їхнього спілкування ОСОБА_1 , періодично спостерігав за їхньою розмовою, та в якийсь момент побачив, що дівчата вчинили бійку і впали на підлогу. Після чого ОСОБА_1 підбіг до них щоб розборонити. Також в цей час підійшли знайомі ОСОБА_10 та ОСОБА_5 та почали тягнути дівчину ОСОБА_1 за волосся та капюшон куртки, на що ОСОБА_11 зреагував та намагаючись розборонити відштовхнув даних дівчат від своєї дівчини. Після чого ОСОБА_1 намагався підняти і відсторонити свою дівчину ОСОБА_8 від ОСОБА_12 , в цей час відчув удар по голові, які йому наносили ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , яких він відштовхнув, після чого останні впали на підлогу. В подальшому ОСОБА_1 , відсторонив свою дівчину від ОСОБА_12 і вони побігли додому, де і знаходилися до ранку. Дана подія відбулася приблизно о 01 год 00 хв. ночі 15.12.2025 року.

Того ж дня приблизно о 03 год. 00 хв. ночі ОСОБА_1 , зателефонував знайомий ОСОБА_14 та повідомив, що по даному випадку викликали поліцію і на нього дівчата написали заяву, на що він не зреагував.

Зранку 15.12.2025 року ОСОБА_1 , спільно зі своєю дівчиною ОСОБА_4 , поїхали до м. Запоріжжя. Того ж дня про дану подію Микита розповів своєму дядькові ОСОБА_15 , який сказав, що зателефонує знайомим та дізнається як діяти далі в цій ситуації.

Також доповнив, що в понеділок вечері йому зателефонувала бабуся та повідомила, що його розшукує поліція, після чого зателефонував дядько ОСОБА_15 , та повідомив, що він зателефонує знайомим в Управління поліції та скаже, що робити далі.

ОСОБА_1 надаючи вказані пояснення під час проведення службового розслідування також зазначив, що визнає провину у вчиненні дисциплінарного проступку через власну недисциплінованість.

Отже службовим розслідуванням встановлено, що позивач, знаходившись у громадському місці під час воєнного стану в комендантську годину, під час виникнення конфліктної ситуації не вжив жодних заходів для її попередження або негайного припинення, та в подальшому став її безпосереднім учасником. Також позивачем не вчинено жодних дій з негайного повідомлення про вищезазначену подію до органів Національної поліції України, уповноважених на встановлення обставин адміністративних чи кримінальних правопорушень, а також своїх безпосередніх керівників за місцем несення служби.

Про участь позивача у конфліктній ситуації керівництво Управління поліції охорони в Запорізькій області дізналось лише після надходження від Запорізького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України повідомлення про вказану подію та інформації від відділу поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області про надходження заяви від матері потерпілої учасниці конфліктної ситуації про нанесення позивачем тілесних ушкоджень.

З огляду на наведені правові норми та встановлені висновком службового розслідування обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що знайшли своє підтвердження слідує, що відповідач правомірно застосовував до позивача дисциплінарне стягнення у зв`язку із підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні обов`язків поліцейського передбачених п.1 ч.1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, та призвів до порушення норм професійної етики, що є порушенням вимог п. 2,3,4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 року, а саме не дотримання норм професійної етики у неробочий час та порушення вимог пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, Присяги поліцейського, текст якої закріплено статтею 64 Закону України “Про Національну поліцію”, частини 2 статті 24 Закону України “Про Національну поліцію”.

Так законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Тому, виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не вчиняти дій, які підривають авторитет працівника поліції.

Водночас, законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.

Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Реалізація дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. Наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30 серпня 2022 року та від 14 березня 2023 року у справах №120/8381/20-а та №320/1206/21 відповідно.

У спірних правовідносинах позивача звільнено не за порушення кримінального провадження, не за підозру у вчиненні злочину, а за порушення службової дисципліни, яке знайшло своє підтвердження проведеним службовим розслідуванням та матеріалами справи.

Доводи позивача про відсутність достатніх і належних доказів порушення ним службової дисципліни – вчинення дисциплінарного проступку є безпідставними, оскільки це підтверджується висновком службового розслідування, який складений на підставі обставин, що підтверджуються відповідними поясненнями позивача.

Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що в першу чергу увага дисциплінарної комісії була зосереджена на події, яка стала підставою для призначення службового розслідування відносно позивача.

Беручи до уваги встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновками службового розслідування щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Отже, відповідачем доведено, а позивачем не спростовано, що в діях останнього прямо вбачаються ознаки порушення службової дисципліни, неналежного виконання службових обов`язків, що по своїй суті є дисциплінарним проступком, за який поліцейський має нести дисциплінарну відповідальність.

За встановлених судом обставин, в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні відносини, та надаючи правову оцінку аргументам сторін та висновку службового розслідування та оспорюваним наказам, дійшов висновку, що в межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку.

Щодо обрання найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, суд апеляційної інстанції зазначає, що захід дисциплінарного впливу здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Такий правовий висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 21 січня 2021 р. у справі № 826/4681/18.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення.

За наведених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, висновок службового розслідування сформований у межах, а вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами.

З огляду на зазначене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року в адміністративній справі №280/347/26 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак