Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №280/2765/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/2765/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 в адміністративній справі №280/2765/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду 19 серпня 2025 року по справі №280/2765/25, яке набрало законної сили 05 січня 2026 року, позов задоволено:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», без обмеження максимальним розміром пенсії та з урахуванням раніше проведених виплат.

Згідно з відомостями КП «Діловодство спеціалізованого суду» 27.04.2026 року у справі №280/2765/25 сформовано та підписано виконавчий лист в електронній формі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки у виконавчому документі по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та виправити описку у виконавчому листі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема, назва і дата видачі документа. Таким чином, дата видачі є обов`язковим реквізитом виконавчого документа. У даному випадку дата видачі документа судом фактично встановлена — 27.04.2026, однак у самому виконавчому документі вона не зазначена. Тобто йдеться не про зміну змісту судового рішення, не про зміну резолютивної частини та не про створення нового виконавчого документа, а виключно про усунення технічного недоліку шляхом зазначення вже встановленої судом дати його видачі. Відмова у виправленні такої помилки фактично призводить до ситуації, коли судовий документ, який підтверджує право стягувача на виконання судового рішення, не може бути пред`явлений до примусового виконання саме через технічний недолік, допущений під час його оформлення. Посилання суду на те, що дата видачі міститься в автоматизованій системі документообігу суду, не може бути підставою для відмови у виправленні виконавчого документа, оскільки державний виконавець перевіряє відповідність самого виконавчого документа вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Це підтверджено фактом його повернення без прийняття до виконання.

Дана справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/2765/25 адміністративний позов було задоволено.

Після набрання рішенням законної сили судом було видано виконавчий лист, у тексті якого відсутня дата його видачі.

На підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист по справі № 280/2765/25 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повернуто стягувачеві.

Відмовляючи в задоволені заяви позивача про виправлення описки у виконавчому листі суд першої інстанції зазначив, що у комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» наявні відомості електронного виконавчого документа містять дату видачі в електронній формі - 27.04.2026, відтак суд не знайшов достатніх підстав для висновку про допущення судом при оформленні або видачі електронного виконавчого листа у справі №280/2765/25 помилки у вигляді незазначення дати його видачі.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII))

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Приписами ч. 4 ст. 4 передбачено, що виконавчий документ може бути виданий у формі електронного документа, на який накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". У разі видачі виконавчого документа у формі електронного документа, який одночасно є рішенням, інформація про дату набрання ним законної сили може зазначатися в окремому електронному документі, що вважається невід`ємною частиною виконавчого документа.

Особливості пред`явлення до примусового виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначаються Міністерством юстиції України.

Особливості пред`явлення виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, визначено розділом XV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5.

Відповідно до п.п. 1-2 розділу XV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5, електронна інформаційна взаємодія з органами (посадовими особами), уповноваженими видавати виконавчі документи у випадках, передбачених законом, під час пред`явлення ними або стягувачами - виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, та їх виконання здійснюються за допомогою Системи.

Пред`явлення до примусового виконання виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, забезпечується, зокрема, з використанням:

засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) стягувачами - фізичними особами;

підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», стягувачами - фізичними та юридичними особами.

Водночас, приписами ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ є документом, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відтак, виконавчий документ, що виданий у формі електронного документа, повинен відповідати вимогам, визначеним ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» та в обов`язковому порядку містити, зокрема, дату видачі виконавчого листа.

Однак, у вконавчому листі по справі № 280/2765/25, виданому в формі електронного листа, відсутні відомості в графі про дату його видачі, яка залишилась не заповненою судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

У свою чергу, помилки зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті помилки, які мають істотний характер. До таких, зокрема, належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

З огляду на викладене та, зважаючи на те, що у тексті електронної форми виданого судом виконавчого листа по справі № 280/2765/25 відсутня дата його видачі, такий документ оформлено з порушенням ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII, яке має істотний характер, а саме, є підставою для його повернення органом виконавчої служби на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Сукупність наведених обставин свідчить про допущення помилки у виконавчому листі по справі № 280/2765/25, що є підставою для задоволення заяви позивача (стягувача у виконавчому листі) та виправлення описки.

Водночас, колегія суддів критично оцінює аргументи суду першої інстанції стосовно достатності наявності відомостей до зазначеного виконавчого документа, сформованого у комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», міститься реквізит «Дата видачі ВД в електронній формі», у якому зазначено дату - 27.04.2026.

Однак, наявність таких відомостей в КП «Діловодство спеціалізованого суду», не виключає наявність обов`язкового реквізиту у тексті виконавчого листа, який має повністю відповідати вимогам, законодавчо встановленим до такого документу.

Крім того, посилання суду першої інстанції на відсутність відомостей та доказів щодо способу, в який ОСОБА_1 пред`явив виконавчий документ до органу державної виконавчої служби, зокрема доказів того, що до примусового виконання було пред`явлено саме електронний оригінал виконавчого документа, сформованого автоматизованою системою документообігу суду та надісланого до електронного кабінету стягувача, є безпідставним, зважаючи на те, що КП «Діловодство спеціалізованого суду» не зафіксовано видачу паперової форми виконавчого листа, відтак неможливості альтернативного пред`явлення виконавчого листа, крім його електронного оригіналу.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відмови у виправленні описки у виконавчому листі у справі № 280/2765/25.

Зважаючи на те, що, за ч. 1 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України судом, який може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, є суд, що видав виконавчий документ, перебирати цю функцію апеляційний суд, який переглядає в апеляційному порядку ухвалу за наслідками розгляду ухвали про відмову у виправленні помилки, не може. З цих мотивів суд не має законних підстав для задоволення вимог апеляційної скарги в частині виправлення помилки.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, є недоведеними обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 в адміністративній справі №280/2765/25 задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 в адміністративній справі №280/2765/25 скасувати.

Направити справу №280/2765/25 до суду першої інстанції для продовження розгляду питання про виправлення помилки у виконавчому листі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак