Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №340/4409/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 340/4409/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду 05 червня 2026 року у справі №340/4409/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року, зокрема вирішено: “Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році”, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.”

Постановою Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у справі № 340/4409/24 (адміністративне провадження № К/990/46496/24) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі №340/4409/24 скасовано повністю; позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за період з 01.03.2021 по 01.01.2024 залишено без розгляду; у решті рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі № 340/4409/24 залишено без змін.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року по справі № 340/4409/24.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу повністю та ухвалити нову, якою відмовити у прийнятті звіту; накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, відповідального за виконання рішення, штраф; встановити новий строк для подання відповідачем звіту про повне виконання рішення суду, який би підтверджував погашення залишку боргу в сумі 110 871,95 грн та виплату поточної пенсії у розмірах, встановлених рішенням суду..

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що звіт відповідача підтверджує, що він виплачує позивачу поточний розмір пенсії, проте погашення накопиченого боргу в розмірі 110 871,95 грн здійснюється відповідно до Порядку №821 у нікчемних сумах. Тобто, позивач не отримував належної йому пенсії за минулий час у повному обсязі. У цій справі реальна перевірка демонструє: рішення суду виконано менш ніж на 1% в частині виплати боргу (966,05 грн із 111 838,00 грн). Прийняття звіту за таких обставин фактично легітимізує невиконання судового рішення і позбавляє позивача ефективного судового захисту, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст.311 КАС України.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовим доказами, наявними в матеріалах справи, приймаючи звіт відповідача про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 340/4409/24, з урахуванням постанови Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у справі № 340/4409/24, суд першої інстанції виходив з того, що суб`єктом владних повноважень наведено у звіті обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, та заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є достатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року по справі № 340/4409/24, з урахуванням постанови Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у справі № 340/4409/24 (адміністративне провадження № К/990/46496/24). Також, суд першої існтції зазначив, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року по справі № 340/4409/24, з урахуванням постанови Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у справі № 340/4409/24 не містили висновку про необхідність виплати пенсії ОСОБА_1 без застосування положень Порядку № 821.

Колегія суддів, вивчивши обставини справи, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини 3 статті 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.

Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до частин 2 та 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Аналіз наведеного вище вказує, що рішення суду в адміністративних справах може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. При цьому, виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід`ємною складовою права на судовий захист.

Відповідно до частини 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Вимоги до змісту та форми такого звіту визначені у нормах частин 2 та 3 статті 382-2 КАС України.

Згідно частин 1 - 4 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частин п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

У відповідності до частини 11 статті 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Тобто, виходячи з положень статті 382-3 КАС України судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду, або ж вирішення питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

При цьому, суд може прийняти звіт суб`єкта владних повноважень у випадках: - якщо встановлено повне виконання відповідним суб`єктом судового рішення, - якщо суб`єкт владних повноважень навів обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, - якщо заходи, які вживаються суб`єктом владних повноважень для виконання судового рішення, на переконання суду, є достатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Якщо судом прийнято звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, то судом одночасно встановлюється новий строк для подання звіту.

Як встановлено матеріалами справи, зі змісту звіту убачається, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області, на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року по справі № 340/4409/24, з урахуванням постанови Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у справі № 340/4409/24, здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2024, розмір якої склав з 01.01.2024 - 16771,79 грн, з 01.03.2024 - 18094,90 грн.

Обчислення розміру пенсії за віком проведено виходячи зі страхового стажу 48 років 0 місяців 18 днів, в тому числі робота по Списку № 1, 2 роки 5 місяців 23 дні та по Списку № 1 (шахтарі) 17 років 10 місяців 5 днів.

Коефіцієнт страхового стажу, обчислений відповідно до статті 25 Закону № 1058-IV становить 0,48000.

Станом на 01.01.2024 заробітна плата взята за період з 01.07.2000 по 31.12.2019 і обчислена згідно із статтею 40 Закону № 1058-IV, склала 20777,24 грн (11758,75 грн х 1,76696), де 11758,75 грн - проіндексована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески, обчислена як середній показник за 2017, 2018 та 2019 роки (7763, 17 грн х 1, 11 х 1, 14 х 1,197) згідно рішення суду; 1,76696 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати.

Розмір пенсійної виплати за віком з 01.01.2024 склав 16771,79 грн, де: 9973,08 грн - основний розмір пенсії (20777,24 грн х 0,48000); 272,09 грн - доплата за 13 років понаднормового стажу (2093,00 грн х 13 %); 6376,62 грн - доплата до пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці"; 150,00 грн - надбавка на непрацездатного члена сім`ї.

Станом на 01.03.2024 заробітна плата взята за період з 01.07.2000 по 31.12.2019 і обчислена згідно із статтею 40 Закону № 1058-IV, склала 22431,12 грн (12694,75 грн х 1, 76696), де 12694, 75 грн - проіндексована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески, обчислена як середній показник за 2017, 2018 та 2019 роки (7763,17 грн х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796) згідно рішення суду; 1,76696 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати.

Розмір пенсійної виплати за віком з 01.03.2024 склав 18094,90 грн, де: 10766,94 грн - основний розмір пенсії (22431,12 грн х 0,48000); 306,93 грн - доплата за 13 років понаднормового стажу (2361,00 грн х 13 %); 6871,03 грн - доплата до пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці"; 150,00 грн - надбавка на непрацездатного члена сім`ї.

Доплата за період з 01.01.2024 по 30.06.2025 склала 111838,00 грн, згідно розрахунку суми доплати на виконання рішення суду.

Згідно з Порядком № 821 із загальної суми доплати з пенсійних виплат за рішенням суду ОСОБА_1 виплачено доплату, розмір якої визначений пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням: у жовтні 2025 року 187,35 грн, у листопаді 2025 року 187,35 грн, у грудні 2025 року 187,35 грн, у лютому 2026 року 103,00 грн, у березні 2026 року 101,00 грн, у квітні 2026 року 100,00 грн, у травні 2026 року 1 00,00 грн, що підтверджується копіями витягів зі Списку № 1 на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки в АТ «ОЩАДБАНК».

Також, відповідач зазначив, що залишок невиплачених коштів в сумі 110871,95 грн буде виплачуватись на умовах вищезазначеного Порядку № 821.

Проаналізувавши поданий ГУ ПФУ в Кіровоградській області звіт, суд дійшов висновку, що звіт не свідчить про повне виконання рішення суду, оскільки на час подання відповідного звіту повного відновлення порушеного права позивача не відбулося, а саме відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, однак не проведено повну виплату нарахованих сум пенсійних виплат.

Відповідач щодо невиплати суми заборгованості не заперечує та, з посиланням на приписи Постанови № 821, зазначає, що виплата можлива лише за наявності відповідного фінансування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" (далі - Постанова № 821), яка набрала чинності 17.07.2025, установлено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили після набрання чинності цією постановою, здійснюються після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.

При цьому, суд враховує, що рішення суду у справі № 340/4409/24 набрало законної сили 30 квітня 2025 року, в той час, як Постанова № 821 набрала чинності 17 липня 2025 року, що свідчить про безпідставність застосування виключно приписів цієї постанови під час виконання судового рішення у справі № 340/4409/24.

Зі звіту та доданих до нього документів вбачається, що на виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, визначено розмір належної до виплати заборгованості та здійснено її нарахування, що підтверджується належними доказами та не заперечуються сторонами.

За додатковими відомостями станом на дату подання звіту фактично виплачено:

1. жовтень 2025 року — 187,35 грн;

2. листопад 2025 року — 187,35 грн;

3. грудень 2025 року — 187,35 грн;

4. лютий 2026 року — 103,00 грн;

5. березень 2026 року — 101,00 грн;

6. квітень 2026 року — 100,00 грн;

7. травень 2026 року — 100,00 грн.

Разом: 966,05 грн.

Отже, станом на 05.06.2026 невиплаченою залишилась частина заборгованості в сумі 110871,95 грн.

Водночас, до звіту відповідачем не додано жодних доказів вчинення суб`єктом владних повноважень будь-яких дій з метою повного виконання судового рішення на користь позивача, а саме звернення до Пенсійного фонду з запитом щодо видалення коштів та можливості фінансування виплати нарахованої доплати для виконання судового рішення у повному обсязі.

Таким чином, суд доходить до висновку, що заходи, які вживаються відповідачем для виконання судового рішення, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі №560/16807/21 вказав, що оскільки відповідач (ГУ ПФУ у Хмельницькій обл.) є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він повинен враховувати приписи статті 116 Бюджетного кодексу України, які забороняють взяття бюджетних зобов`язань за відсутності відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків за відсутності бюджетних призначень, та Порядку, яким узгоджено механізм забезпечення виконання взятих на себе державою зобов`язань з приписами бюджетного законодавства.

З огляду на те, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є реальне та повне поновлення порушених прав особи шляхом фактичного отримання нею присудженого блага, сам факт проведення перерахунку пенсії та нарахування заборгованості не може свідчити про повне виконання рішення суду за відсутності виплати відповідних сум.

Враховуючи наведені обставини та приписи абзацу першого частини другої статті 382-3 КАС України, суд визнає помилковим висновок суду першої інстанції про повне виконання судового рішення та прийняття звіту.

Зважаючи на те, що, за частиною першою статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, перебирати цю функцію апеляційний суд, який переглядає в апеляційному порядку ухвалу за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення, не може. З цих мотивів суд не має законних підстав для задоволення вимог апеляційної скарги в частині прийняття звіту.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, є недоведеними обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 243, 254, 311, 312, 315, 317, 320, 321, 325, 328, 382 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду 05 червня 2026 року у справі №340/4409/24 задовольнити частково.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду 05 червня 2026 року у справі №340/4409/24 скасувати.

Направити справу №340/4409/24 до суду першої інстанції для продовження розгляду питання прийняття звіту про виконання судового рішення.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак