Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №520/31177/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 р.Справа № 520/31177/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Ширант А.А.) від 20.07.2026 по справі № 520/31177/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особі з інвалідністю ІІІ групи;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нарахування та виплату пенсії по інвалідності як особі з інвалідністю ІІІ групи з моменту фактичного припинення виплати пенсії, а саме з 08.08.2025.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 як інваліду ІІІ групи з 08.08.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності як інваліду ІІІ групи з моменту фактичного припинення виплати пенсії, а саме з 08.08.2025 по 01.11.2025.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що згідно з випискою із акту огляду медико-соціальної експертної комісії серія 12ААБ № 571169 черговий огляд був призначений на квітень 2024 року, тобто припав на період дії воєнного стану, виплату пенсії подовжено по 08.08.2025. З 09.08.2025 виплату пенсії припинено. На підставі підпункту 14-6.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV у редакції, чинній до 01.01.2025, виплату пенсії позивачу було продовжено по 08.08.2025. Посилаючись на зміни, внесені Законом № 4170-IX, та пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, яким передбачено проходження чоловіками віком від 25 до 60 років із другою або третьою групою інвалідності та зазначеним строком повторного огляду оцінювання повсякденного функціонування у період з 1 квітня до 1 листопада 2025 року, стверджує, що оскільки документи щодо проходження позивачем такого оцінювання на адресу відповідача не надходили, а позивач не належить до осіб, яких неможливо направити на його проведення з причин, визначених постановою № 1338, підстави для продовження виплати пенсії по інвалідності відсутні.

Позивач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності (2 група, загальне захворювання), призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV», що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК Серії 12ААВ № 571169 позивачу з 01.05.2022 встановлена ІІІ група інвалідності (загальне захворювання) строком до 01.05.2024 (дата чергового переогляду 15.04.2024).

Відповідач листом від 19.09.2025 повідомив позивача, що оскільки згідно з випискою із акта огляду медико-соціальної експертної комісії серія 12ААБ № 571169 черговий огляд був призначений на квітень 2024 року, тобто припав на період дії воєнного стану, виплату пенсії Вам подовжено по 08.08.2025 року.

В серпні поточного року нарахована пенсія за період з 01.08.2025 по 08.08.2025. 3 09.08.2025 виплату пенсії припинено. Запропоновано пройти оцінювання повсякденного функціонування.

Не погодившись з припиненням нарахування та виплати пенсії по інвалідності з 08.08.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що строк юридичної дії довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ № 571169 припадав не на 08.08.2025, а на 01.11.2025. Отже, суд вважає, що до 01 листопада 2025 року інвалідність позивача у межах спірних правовідносин вважалася продовженою. За встановлених обставин, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності ІІІ групи з 08.08.2025 є протиправними.

Позивачем не надано до суду відомостей та відповідних доказів щодо проходження ним у встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 строк, тобто з 01 квітня 2025 року по 01 листопада 2025 року, оцінювання повсякденного функціонування, або неможливості проходження позивачем такого оцінювання. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 як інваліду ІІІ групи з 08.08.2025 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності як інваліду ІІІ групи з моменту фактичного припинення виплати пенсії, а саме з 08.08.2025 по 01.11.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволених вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній відповідачем частині, з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі за текстом - Закон № 1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За приписами частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За змістом частини 1 статті 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Матеріалами справи підтверджено, що пенсія по інвалідності виплачувалася позивачу по 08.08.2025 на підставі Довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ № 571169, якою ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності з 01.05.2022 до 01.05.2024 (дата чергового переогляду 15.04.2024)./а.с. 47/

В обґрунтування наявності підстав для припинення нарахування та виплати позивачу пенсії з серпня 2025 року відповідач посилається на положення пункту 3 постанови КМУ № 1338, відповідно до якого позивачу необхідно пройти оцінювання повсякденного функціонування особи щодо визнання позивача особою з інвалідністю.

Оцінюючи дії відповідача в спірних правовідносинах колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14-6.1 пункту 14-6 розділу XV Закону № 1058-IV для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв`язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи з причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до дати проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи або протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану, - не менш як на весь строк їхньої військової служби). Якщо при повторному огляді, оцінюванні повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, виплату якої продовжено відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження повідомлення про встановлення інвалідності до територіального органу Пенсійного фонду України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" установлено, що в разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 “Питання медико-соціальної експертизи” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 95, ст. 3265), і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. № 225 “Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1310) не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях:

чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.

До числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать:

особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства.

Аналізуючи наведене правове регулювання, колегія суддів зазначає, що згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 571169 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 01.05.2022 по 01.05.2024, із датою чергового переогляду 15.04.2024. Отже, інвалідність встановлено до набрання чинності постановою № 1338, а строк повторного огляду припав на період дії воєнного стану. Оскільки позивач не пройшов повторного огляду, виплату пенсії йому було продовжено по 08.08.2025 включно, а відповідно до пункту 3 постанови № 1338 оцінювання повсякденного функціонування він мав пройти у період з 01.04.2025 до 01.11.2025.

Таким чином, до 01.11.2025 інвалідність позивача у межах спірних правовідносин вважалася продовженою, а зазначена виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією залишалася підставою для продовження виплати пенсії. Ненадходження до відповідача документів про результати оцінювання до спливу встановленого строку його проходження не давало підстав для припинення виплати пенсії у серпні 2025 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність припинення виплати позивачу пенсії до 01.11.2025.

Доводи апеляційної скарги відповідача про відсутність підстав для продовження її виплати після 08.08.2025 цього висновку не спростовують, оскільки на зазначену дату строк проходження позивачем оцінювання повсякденного функціонування ще не закінчився.

Як наслідок, відповідачем безпідставно припинено позивачу виплату пенсію та страхових виплат з 08.08.2025, тобто у період, коли інвалідність позивача ще вважалася продовженою.

Інших підстав для припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності з серпня 2025 року матеріли справи не містять. Відповідних підстав відповідач суду не повідомив.

За встановлених обставин, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності ІІІ групи з 08.08.2025 є протиправними.

При цьому, у відповідності до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338, позивачу необхідно було пройти оцінювання повсякденного функціонування, за результатами якого буде розглянуто питання подовження виплати пенсії по інвалідності після 01.11.2025, або надати інформацію з лікувального закладу щодо неможливості направлення позивача на проведення оцінювання.

Позивачем не надано до суду відомостей та відповідних доказів щодо проходження ним у встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 строк, тобто з 01 квітня 2025 року по 01 листопада 2025 року, оцінювання повсякденного функціонування, або неможливості проходження позивачем такого оцінювання.

Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

В аспекті оцінки інших аргументів учасників справи колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, пункт 29; рішення від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, пункт 23; рішення від 28.01.2011 (остаточне) у справі «Трофимчук проти України», заява № 4241/03, пункт 54; рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, пункт 26). Хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, але орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 по справі № 520/31177/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко З.Г. Подобайло