Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №440/570/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 р.Справа № 440/570/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2026, (головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова) по справі № 440/570/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Автотранс Плюс"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер Автотранс Плюс" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області:

№ 13366716/44794834 від 15.10.2025,

№ 13366717/44794834 від 15.10.2025,

№ 13381350/44794834 від 22.10.2025;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № l від 09.09.2025, № 2 від 12.09.2025 та № 6 від 25.09.2025, виписані ТОВ "Лідер Автотранс Плюс" на адресу ТОВ "Краснопавлівський Комбінат хлібопродуктів" датою їх складання.

В обґрунтування позову зазначило, що надало контролюючому органу відповідні пояснення і підтверджуючі документи, достатні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, однак, оскаржуваними рішеннями позивачу безпідставно відмовлено в їх реєстрації.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 позов задоволено.

Головне управління ДПС у Харківській області (далі – відповідач 1), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги не надання підприємством достатніх документів, запитуваних податковим органом, що підтверджують реальність господарської операції, а саме: по податковим накладним № 1 від 09.09.2025, № 2 від 12.09.2025 - акти виконаних робіт та банківські виписки на підтвердження розрахунків з надавачами послуг; по податковій накладній № 6 від 25.09.2025 - первинні документи на підтвердження наявності у користуванні місць стоянки транспортних засобів, актів списання паливно мастильних матеріалів, банківські виписки.

Вказані обставини, на думку апелянта, свідчать про правомірність рішень комісії ГУ ДПС про відмову в реєстрації податкових накладних.

Зауважує, що спірні рішення містять посилання на конкретні документи, відсутність яких слугувала підставами для відмови у реєстрації вищевказаних податкових накладних.

Посилається на постанови Верховного Суду від 24.07.2025 по справі № 420/14450/24, від 30.01.2026 у справі № 260/224/24.

Також, вважає безпідставним покладення судом обов`язку на податковий орган зареєструвати ПН в ЄРПН, оскільки такі дії є дискреційними повноваженнями відповідача.

Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

ДПС України (далі – відповідач 2) правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та апеляційним судом підтверджено, що 16.06.2025 між ТОВ "Лідер Автотранс Плюс" (виконавець) та ТОВ "Краснопавлівський Комбінат хлібопродуктів" (замовник) укладено договір № ЛАП 16/06/2025 про надання послуг по перевезенню вантажів, за умовами якого виконавець бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж з місця відправлення до пункту призначення по маршруту, вказаному замовником, видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник бере на себе зобов`язання сплатити плату за перевезення вантажу.

У вересні 2025 р. ТОВ "Лідер Автотранс Плюс" надало замовнику послуги з перевезення соняшнику, про що складено акти прийому передачі виконаних робіт від 09.09.2025 № КР000000271, від 12.09.2025 № КР000000279, від 25.09.2025 № КР000000308 з реєстрами ТТН до них.

На підставі першої події: надання послуг, ТОВ "Лідер Автотранс Плюс" складено податкові накладні:

№ l від 09.09.2025 на загальну суму 229 645,42 грн, в тому числі сума ПДВ 38 274,24 грн;

№ 2 від 12.09.2025 на загальну суму 877 796,92 грн, в тому числі сума ПДВ 146 299,49 грн;

№ 6 від 25.09.2025 на загальну суму 1 595 508,48 грн, в тому числі сума ПДВ 265 918,08 грн.

ГУ ДПС у Харківській області складено квитанції про зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

01.10.2025 та 07.10.2025 ТОВ "Лідер Автотранс Плюс" на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних направило контролюючому органу пояснення та документи в підтвердження вчинення господарських операцій, зокрема: договір про надання послуг перевезення вантажів № ЛАП 16/06/2025 від 16.06.2025, акти прийому передачі виконаних робіт від 09.09.2025 № КР000000271, від 12.09.2025 № КР000000279, від 25.09.2025 № КР000000308 з реєстрами ТТН до них; банківські виписки; платіжні інструкції, договори оренди з екіпажем від 16.06.2025 з ФОП ОСОБА_1 , від 10.06.2025 з ФОП ОСОБА_2 , від 10.06.2025 з ФОП ОСОБА_3 , від 24.06.2025 з ФОП ОСОБА_4 , свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, посвідчення водіїв, повідомлення про об`єкти оподаткування форми 20-ОПП, договір постачання від 14.08.2024 з ТОВ "Укрнафта-Постач", видаткові накладні на поставку пального, договір оренди від 17.02.2025, наказ від 07.07.2025, штатний розпис.

07.10.2025 та 13.10.2025 відповідач 1, за наслідками розгляду поданих позивачем документів, направив йому повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, в яких запропонував надати додаткові документи.

Так, у повідомленнях від 07.10.2025 податковий орган запропонував надати копії актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Графа «Додаткова інформація» повідомлень не заповнена.

У повідомленні від 13.10.2025 податковий орган запропонував надати копії первинних документів щодо постачання послуг, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

У графі «Додаткова інформація» зазначено про необхідність надання документів щодо надання послуг та банківських виписок.

08.10.2025 та 15.10.2025 позивач надав додаткові пояснення щодо господарських операцій, до яких долучені документи, витребувані податковим органом, а саме: договір про надання послуг перевезення вантажів № ЛАП 16/06/2025 від 16.06.2025, акти прийому передачі виконаних робіт від 09.09.2025 № КР000000271, від 12.09.2025 № КР000000279, від 25.09.2025 № КР000000308 з реєстрами ТТН до них; банківські виписки; платіжні інструкції, договори оренди ТЗ з екіпажем від 16.06.2025 з ФОП ОСОБА_1 , від 10.06.2025 з ФОП ОСОБА_2 , від 10.06.2025 з ФОП ОСОБА_3 , від 24.06.2025 з ФОП ОСОБА_4 , свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, посвідчення водіїв, повідомлення про об`єкти оподаткування форми 20-ОПП, договір постачання від 14.08.2024 з ТОВ "Укрнафта-Постач", видаткові накладні на поставку пального, договір оренди від 17.02.2025, наказ від 07.07.2025, штатний розпис.

15.10.2025 позивач окрім вищевказаних документів додатково надав: договори оренди ТЗ з екіпажем від 06.01.2025 з ФОП ОСОБА_5 , від 16.06.2025 з ФОП ОСОБА_6 , від 27.06.2025 з ФОП ОСОБА_7 , від 03.07.2025 з ФОП ОСОБА_8 , від 01.09.2025 з ФОП ОСОБА_9 , акти прийому-передачі, платіжні доручення на оплату оренди ТЗ № 96,97,98,99,100,101,102,103,104,105 від 08.10.2025; видаткові накладні від ТОВ «АтлантШина», ТОВ «КПП Центр», платіжні інструкції.

За наслідками розгляду документів, Комісія ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення:

- від 15.10.2025:

№ 13366716/44794834 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 09.09.2025,

№ 13366717/44794834 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 12.09.2025,

- від 22.10.2025 № 13381350/44794834 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 25.09.2025.

Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних слугувало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.

В графі «Додаткова інформація» рішень від 15.10.2025 зазначено: відсутні акти виконаних робіт та банківські виписки щодо розрахунків з надавачами послуг.

В графі «Додаткова інформація» рішення від 22.10.2025 зазначено: відсутні документи щодо надання послуг (первинні документи щодо наявності місця стоянки транспортних засобів, акти списання паливно-мастильних матеріалів, банківські виписки).

За наслідками адміністративного оскарження вищевказаних рішень, ДПС України прийняла рішення від 05.11.2025, якими скарги залишила без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних – без змін.

Не погодившись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час реєстрації ПН подані необхідні документи в підтвердження здійснення господарських операцій, по яких вони складені, тоді як спірні рішення прийняті відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

В силу приписів пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).

Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Судом встановлено, що реєстрація спірних ПН зупинена на підставі підпункту 201.16 статті 201 ПК України з підстав того, що обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що підтверджується квитанціями від 10.09.2025, від 18.09.2025 та від 03.10.2025.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку № 1165.

Так, згідно пункту 1 додатку 3 до Порядку № 1165 до ознак ризиковості здійснення операцій відносяться: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що зупинення реєстрації ПН/РК за цим пунктом відбувається у разі дотримання такої умови: обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги та обсягу його постачання.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Подібні висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 27.04.2024 у справі № 460/8040/20, від 14.08.2024 у справі № 120/5503/23.

Натомість, як встановлено судом, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та узагальнений перелік документів на підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції.

Таким чином, вказані обставини, призводять до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, від 18.05.2022 у справі № 500/3703/20, від 29.01.2026 у справі № 160/29956/24.

Відповідно до п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно з п. 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Так, на підтвердження інформації, зазначеної у спірних податкових накладних, позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем 1 в квитанціях про зупинення їх реєстрації не зазначено, які саме конкретно документи та в підтвердження яких обставин необхідно подати.

Зокрема, позивач надав договір про надання послуг перевезення вантажів № ЛАП 16/06/2025 від 16.06.2025, акти прийому передачі виконаних робіт від 09.09.2025 № КР000000271, від 12.09.2025 № КР000000279, від 25.09.2025 № КР000000308 з реєстрами ТТН до них; банківські виписки; платіжні інструкції, договори оренди ТЗ з екіпажем від 16.06.2025 з ФОП ОСОБА_1 , від 10.06.2025 з ФОП ОСОБА_2 , від 10.06.2025 з ФОП ОСОБА_3 , від 24.06.2025 з ФОП ОСОБА_4 , свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, посвідчення водіїв, повідомлення про об`єкти оподаткування форми 20-ОПП, договір постачання від 14.08.2024 з ТОВ "Укрнафта-Постач", видаткові накладні на поставку пального, договір оренди від 17.02.2025.

За наслідками розгляду поданих позивачем документів, відповідач направив йому повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, в яких запропонував надати додаткові документи.

Так, у повідомленнях від 07.10.2025 податковий орган запропонував надати копії актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

У графах "додаткова інформація" не зазначено, які саме документи мав надати позивач.

У повідомленні від 13.10.2025 податковий орган запропонував надати копії первинних документів щодо постачання послуг, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

У графі «Додаткова інформація» зазначено про необхідність надання документів щодо надання послуг та банківських виписок.

У відповідь на повідомлення позивачем надано додаткові пояснення та запитувані документи, а саме: договір про надання послуг перевезення вантажів № ЛАП 16/06/2025 від 16.06.2025, акти прийому передачі виконаних робіт від 09.09.2025 № КР000000271, від 12.09.2025 № КР000000279, від 25.09.2025 № КР000000308 з реєстрами ТТН до них; банківські виписки; платіжні інструкції, договори оренди ТЗ з екіпажем від 16.06.2025 з ФОП ОСОБА_1 , від 10.06.2025 з ФОП ОСОБА_2 , від 10.06.2025 з ФОП ОСОБА_3 , від 24.06.2025 з ФОП ОСОБА_4 , свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, посвідчення водіїв, повідомлення про об`єкти оподаткування форми 20-ОПП, договір постачання від 14.08.2024 з ТОВ "Укрнафта-Постач", видаткові накладні на поставку пального, договір оренди від 17.02.2025, наказ від 07.07.2025, штатний розпис.

Щодо податкової накладної від 25.09.2025 № 6 позивач окрім вищевказаних документів додатково надав: договори оренди ТЗ з екіпажем від 06.01.2025 з ФОП ОСОБА_5 , від 16.06.2025 з ФОП ОСОБА_6 , від 27.06.2025 з ФОП ОСОБА_7 , від 03.07.2025 з ФОП ОСОБА_8 , від 01.09.2025 з ФОП ОСОБА_9 , акти прийому-передачі, платіжні доручення на оплату оренди ТЗ № 96,97,98,99,100,101,102,103,104,105 від 08.10.2025; видаткові накладні від ТОВ «АтлантШина», ТОВ «КПП Центр», платіжні інструкції.

Наведені документи надано позивачем і суду.

Згідно з п.10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Реєстрі в разі ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення,

Як убачається з оскаржуваних рішень, підставою для відмови у реєстрації спірних податкових накладних слугувало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В графі «Додаткова інформація» рішень від 15.10.2025 зазначено: відсутні акти виконаних робіт та банківські виписки щодо розрахунків з надавачами послуг.

В графі «Додаткова інформація» рішення від 22.10.2025 зазначено: відсутні документи щодо надання послуг (первинні документи щодо наявності місця стоянки транспортних засобів, акти списання паливно-мастильних матеріалів, банківські виписки).

Дослідивши рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, колегія суддів зазначає, що останні не містять обґрунтувань причин недостатності наданих позивачем копій документів, враховуючи, що витребувані податковим органом документи надавались позивачем (акти прийому передачі виконаних робіт від 09.09.2025 № КР000000271, від 12.09.2025 № КР000000279, від 25.09.2025 № КР000000308 з реєстрами ТТН до них; банківські виписки; платіжні інструкції).

Тобто, в даному випадку, відповідачами обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішенні про відмову у реєстрації ПН.

Доводи апелянта про не надання ТОВ "Лідер Автотранс Плюс" актів виконаних робіт та банківських виписок на підтвердження розрахунків з надавачами послуг на підтвердження правомірності складання податкових накладних № 1 від 09.09.2025, № 2 від 12.09.2025 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки про необхідність надання саме цих документів податковий орган не зазначав у повідомленнях.

Натомість, зазначення відповідачем 1 у повідомленнях від 07.10.2025 узагальнено – копії актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків не дають змоги ідентифікувати які саме документи має надати такий платник з метою реєстрації ПН.

Доводи скаржника про не надання підприємством первинних документів на підтвердження наявності у користуванні місць стоянки транспортних засобів, актів списання паливно-мастильних матеріалів колегія суддів відхиляє, оскільки повідомлення від 13.10.2025 не містило обов`язку платника надати такі документи.

У графі «Додаткова інформація» повідомлення зазначив про необхідність надання документів щодо надання послуг та банківських виписок.

Скориставшись правом на подання додаткових документів, ТОВ "Лідер Автотранс Плюс" надав відповідачу 1 запитувані документи, зокрема, договори оренди ТЗ з екіпажем від 06.01.2025 з ФОП ОСОБА_5 , від 16.06.2025 з ФОП ОСОБА_6 , від 27.06.2025 з ФОП ОСОБА_7 , від 03.07.2025 з ФОП ОСОБА_8 , від 01.09.2025 з ФОП ОСОБА_9 , акти прийому-передачі, платіжні доручення на оплату оренди ТЗ № 96,97,98,99,100,101,102,103,104,105 від 08.10.2025; видаткові накладні від ТОВ «АтлантШина», ТОВ «КПП Центр», платіжні інструкції

Колегія суддів зауважує, що фактично, посилаючись на відсутність документів, апелянт вказує на нереальність господарської операції позивача з його контрагентом – замовником послуг. Проте, слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію ПН, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.06.2023 у справі № 500/2655/22.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду, при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі № 2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинні бути вказані об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

У справі, що розглядається, з настанням першої події, із визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України (надання послуг, про що свідчать акти прийому передачі виконаних робіт від 09.09.2025 № КР000000271, від 12.09.2025 № КР000000279, від 25.09.2025 № КР000000308) і було пов`язано складання спірних ПН та подача їх на реєстрацію.

Враховуючи встановлені обставини цієї справи колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що подані позивачем документи для реєстрації податкових накладних підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію в ЄРПН.

Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у постановах від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а, від 06 липня 2023 року у справі №140/1986/22, від 23 липня 2025 року у справі № 160/32067/23, відповідно до яких здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Тобто податковий орган під час виконання повноважень щодо моніторингу податкових накладних має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями, але не має права здійснювати аналіз господарських операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності). Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом і в постанові від 29 липня 2025 року 380/3396/24, в якій Суд зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності, оскільки предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення і відмови в реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24 колегія суддів відхиляє, оскільки висновки суду першої інстанції не суперечать висновкам Верховного Суду у цій справі, зокрема, судом не досліджувались документи, які не надавались платником податку на розгляд комісії ГУ ДПС.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 30.01.2026 у справі № 260/224/24 колегія суддів вважає помилковими, оскільки правовідносини у цій справі не є подібними справі, що розглядається.

У справі № 260/224/24 податковий орган прийняв рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у зв`язку з ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів, необхідних для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. При цьому, у повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та документів податковий орган зазначив про необхідність надання підприємством обґрунтування щодо участі Товариства з обмеженою відповідальністю «М.В.Л. Груп» в операції з продажу обладнання покупцю - Товариству з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс Пром», а також документів, що підтверджують відповідні договірні відносини, які не надавались позивачем раніше.

Натомість, у справі, що розглядається податковий орган у повідомленнях не конкретизував, які саме документи має надати платник податків з метою реєстрації податкових накладних та лише після дослідження додатково наданих документів, зазначив у спірних рішеннях, які саме документи не надані позивачем.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, а тому оскаржувані рішення відповідача підлягають скасуванню.

Щодо доводів апелянта про наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, а саме: зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 по справі № 440/570/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова