Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №520/11261/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 р.Справа № 520/11261/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Пасечнік О.В., повний текст складено 14.07.26 по справі № 520/11261/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - ГУ ДСНС України у Харківській області), в якому просив суд :

визнати протиправними дії ГУ ДСНС України у Харківській області щодо зменшення відсоткового розміру встановленої щомісячної премії при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, за період із 20.05.2023 по 25.09.2025 на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 у справі № 520/30167/25;

зобов`язати ГУ ДСНС України у Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок окремих складових щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, а саме щомісячних премій у належних відсоткових розмірах, установлених наказами: від 09.06.2023 № 271 в розмірі – 280 % посадового окладу, від 07.07.2023 № 321 в розмірі – 280 % посадового окладу, від 09.08.2023 № 386 в розмірі – 280 % посадового окладу, від 09.09.2023 № 443 в розмірі – 280 % посадового окладу, від 09.10.2023 № 505 в розмірі – 280 % посадового окладу, від 08.11.2023 № 550 в розмірі – 280 % посадового окладу, від 08.12.2023 № 598 в розмірі – 280 % посадового окладу, від 09.01.2024 № 25 в розмірі – 280 % посадового окладу, від 09.02.2024 № 75 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 08.03.2024 № 123 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 09.04.2024 № 179 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 10.05.2024 № 227 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 10.06.2024 № 272 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 07.07.2024 № 341 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 08.08.2024 № 399 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 08.09.2024 № 459 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 09.10.2024 513 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 08.11.2024 № 569 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 09.12.2024 № 635 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 10.01.2025 № 25 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 10.02.2025 №81 в розмірі – 375 % посадового окладу, від 11.03.2025 № 146 в розмірі – 375 % посадового окладу, від 10.04.2025 № 203 в розмірі – 375 % посадового окладу, від 09.05.2025 № 267 в розмірі - 375% посадового окладу, від 10.06.2025 № 360 в розмірі – 375 % посадового окладу, від 11.07.2025 № 446 в розмірі – 375 % посадового окладу, від 08.08.2025 № 522 в розмірі – 375 % посадового окладу, від 11.09.2025 № 645 в розмірі – 375 % посадового окладу, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 по справі № 520/30167/25 та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.

В обґрунтування позовної заяви відповідачем, на думку позивача, вчинено протиправні дії щодо зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні за період з 20.05.2023 по 25.09.2025 на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 у справі № 520/30167/25.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії ГУ ДСНС України у Харківській області щодо зменшення відсоткового розміру встановленої щомісячної премії при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, за період із 20.05.2023 по 25.09.2025 на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 у справі № 520/30167/25.

Зобов`язано ГУ ДСНС України у Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок окремих складових щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, а саме щомісячних премій у належних відсоткових розмірах, установлених наказами: від 09.06.2023 № 271 в розмірі – 280 % посадового окладу, від 07.07.2023 № 321 в розмірі – 280 % посадового окладу, від 09.08.2023 № 386 в розмірі – 280 % посадового окладу, від 09.09.2023 № 443 в розмірі – 280 % посадового окладу, від 09.10.2023 № 505 в розмірі – 280 % посадового окладу, від 08.11.2023 № 550 в розмірі – 280 % посадового окладу, від 08.12.2023 № 598 в розмірі – 280 % посадового окладу, від 09.01.2024 № 25 в розмірі – 280 % посадового окладу, від 09.02.2024 № 75 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 08.03.2024 № 123 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 09.04.2024 № 179 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 10.05.2024 № 227 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 10.06.2024 № 272 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 07.07.2024 № 341 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 08.08.2024 № 399 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 08.09.2024 № 459 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 09.10.2024 № 513 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 08.11.2024 № 569 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 09.12.2024 №635 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 10.01.2025 № 25 в розмірі – 374 % посадового окладу, від 10.02.2025 № 81 в розмірі – 375 % посадового окладу, від 11.03.2025 № 146 в розмірі – 375 % посадового окладу, від 10.04.2025 № 203 в розмірі – 375 % посадового окладу, від 09.05.2025 №267 в розмірі – 375 % посадового окладу, від 10.06.2025 № 360 в розмірі – 375 % посадового окладу, від 11.07.2025 № 446 в розмірі – 375 % посадового окладу, від 08.08.2025 № 522 в розмірі – 375 % посадового окладу, від 11.09.2025 № 645 в розмірі – 375 % посадового окладу, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 по справі № 520/30167/25 та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд не врахував, що премія у структурі грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту має стимулюючий та заохочувальний характер і не є фіксованою складовою грошового забезпечення. Встановлення конкретного відсоткового розміру премії не є гарантованим правом особи та залежить від управлінського рішення керівництва органу. Визнаючи протиправними дії відповідача та зобов`язуючи здійснити виплату премій у конкретних відсоткових розмірах, суд фактично підмінив собою суб`єкта владних повноважень та втрутився у його дискреційні повноваження. Водночас преміювання є одним із елементів управлінської діяльності керівника органу, що передбачає оцінку службових результатів та визначення розміру заохочення у межах бюджетного фінансування. Зазначає, що суд не був наділений повноваженнями визначати конкретний відсотковий розмір премії та зобов`язувати відповідача здійснювати її виплату у встановлених судом розмірах. Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність здійснення перерахунку премій із посиланням на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 у справі №520/30167/25. Однак зазначене рішення стосувалося перерахунку окремих складових грошового забезпечення у зв`язку зі зміною розрахункової величини посадових окладів і не містило вимог щодо встановлення конкретних відсоткових розмірів премій. Під час виконання судового рішення відповідач здійснив перерахунок грошового забезпечення позивача у межах встановленого законодавством порядку та відповідно до повноважень керівника органу щодо визначення розміру преміювання. Отже, суд першої інстанції неправильно витлумачив зміст попереднього судового рішення та безпідставно дійшов висновку про наявність порушення прав позивача. Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється у межах фонду грошового забезпечення, який формується відповідно до бюджетних призначень. Органи та підрозділи Державна служба України з надзвичайних ситуацій не мають повноважень здійснювати виплати поза межами визначеного фонду грошового забезпечення або самостійно змінювати порядок преміювання. Суд першої інстанції не врахував зазначені обставини та фактично поклав на відповідача обов`язок здійснити додаткові видатки, не передбачені бюджетним регулюванням. Звертає увагу на те, що рішення суду першої інстанції у частині зобов`язання відповідача здійснити виплату премій у конкретно визначених відсоткових розмірах фактично є таким, що об`єктивно неможливо виконати у спосіб, визначений судом. Зобов`язуючи ГУ ДСНС у Харківській області здійснити перерахунок та виплату премій у фіксованих відсоткових значеннях за кожен окремий період, суд фактично встановив конкретні управлінські рішення щодо преміювання позивача, які відповідно до законодавства належать до компетенції керівника органу та оформлюються відповідними управлінськими актами (наказами про преміювання). Водночас преміювання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту не має гарантованого або фіксованого характеру та здійснюється у межах фонду грошового забезпечення відповідно до положень Постанова Кабінету Міністрів України № 704, а також на підставі відповідних наказів керівника органу, які приймаються з урахуванням результатів службової діяльності, особистого внеску працівника, фінансових можливостей та інших управлінських факторів. Отже, розмір премії визначається виключно на підставі конкретного управлінського рішення керівника органу та не може бути встановлений судом постфактум у фіксованому відсотковому значенні без наявності відповідного наказу про преміювання. Також суд не врахував, що виплата премій здійснюється у межах фонду грошового забезпечення, який формується відповідно до бюджетних призначень. Встановлення судом конкретних розмірів премій за попередні роки без врахування обсягу фонду грошового забезпечення за відповідні періоди може призвести до покладення на відповідача обов`язку здійснювати виплати, які не були передбачені бюджетним фінансуванням. Також зазначає, що висновки постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 у справі №520/30167/25 не встановлюють обов`язку щодо перерахунку раніше виплачених премій у зв`язку зі зміною розміру посадових окладів. Зміст зазначеного судового рішення свідчить про те, що судом вирішено питання щодо перерахунку окремих складових грошового забезпечення у зв`язку із застосуванням іншої розрахункової величини при визначенні посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням. При цьому у мотивувальній та резолютивній частинах рішення відсутні висновки або приписи щодо обов`язкового перерахунку премій у тих самих відсоткових розмірах, які встановлювалися раніше. Водночас премія у структурі грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту має стимулюючий та заохочувальний характер, її розмір визначається керівником органу у межах фонду грошового забезпечення та залежить від результатів службової діяльності, що прямо передбачено положеннями Постанова Кабінету Міністрів України №704. Отже, зміна розміру посадового окладу або проведення перерахунку грошового забезпечення на виконання судового рішення не означає автоматичного збереження або відновлення відсоткового розміру премії, який встановлювався у попередніх періодах. Встановлення конкретного розміру премії є результатом окремого управлінського рішення керівника органу та оформлюється відповідними наказами про преміювання.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту на посаді старшого водія 23 ДПРЧ 11 ДПРЗ з охорони об`єктів, звільнений наказом ГУ ДСНС України в Харківській області № 681 о/с від 25.09.2025.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 у справі № 520/30167/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії ГУ ДСНС України у Харківській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, за період проходження служби цивільного захисту з 20.05.2023 по 25.09.2025 із застосуванням фіксованого показника в розмірі – 1 762.00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704» для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.

Зобов`язано ГУ ДСНС України у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, за період проходження служби цивільного захисту з 20.05.2023 по 25.09.2025 із застосуванням з 20.05.2023 по 31.12.2023 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023, з 01.01.2024 по 31.12.2024 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024, з 01.01.2025 по 25.09.2025 із застосуванням показника прожиткового мінімум та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання вищевказаного рішення суду відповідач провів ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, про що повідомив представника позивача листом № 65040-4822/65190 від 04.05.2026.

До листа № 65040-4822/65190 від 04.05.2026 долучено довідку-розрахунок перерахованого розміру грошового забезпечення виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025. Відповідно до змісту вищевказаної довідки позивачу при проведенні перерахунку розміру грошового забезпечення на виконання рішення суду зменшено відсотковий розмір фактично встановленої та виплаченої щомісячної премії за період проходження служби цивільного захисту.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач вернувся до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, зменшуючи позивачу відсотковий розмір премії при перерахунку грошового забезпечення позивача, не дотримався вказаних вимог законодавства, що призвело до погіршення умов вже оплаченої служби позивача, встановлених законодавством, а саме зменшення розміру грошового забезпечення позивача за виконувану ним роботу при відсутності змін до оцінки його досягнень за виконану роботу для преміювання. Суд дійшов висновку, що ГУ ДСНС у Харківській області вчинено протиправні дії щодо зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, за період з 20.05.2023 по 25.09.2025 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 у справі № 520/30167/25.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Статтею 125 Кодексу цивільного захисту України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків.

Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623 (далі – Інструкція № 623), визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції № 623 посадові оклади особам рядового і начальницького складу виплачуються за займаними посадами відповідно до тарифних розрядів, передбачених у штаті органу управління (підрозділу). Розмір посадових окладів осіб рядового і начальницького складу, які займають посади з подвійним або потрійним найменуваннями (сумісні посади), визначається за найменуванням, що зазначене в штаті органу управління (підрозділу) першим. Посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені схемами тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу, установлюються на 1– 5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника.

Пунктом 3 Інструкції № 623, передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 704) яка набрала чинності 01.03.2018, та якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 2 Постанови № 704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Пунктом 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

1) установлювати:

посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;

посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;

надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;

3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення

Розділом VІ Умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.08.2015 № 975 (далі - Умови № 975) визначені окремі питання заробітної плати.

Так, керівникам установ, закладів, організацій у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, надається право.

установлювати працівникам конкретні розміри посадових окладів, доплат і надбавок до них;

надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, за винятком матеріальної допомоги на поховання, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік;

затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах коштів на оплату праці.

Порядок і умови преміювання (категорії працівників, які підлягають преміюванню, періодичність виплати премій тощо) установлюються положенням про преміювання, затвердженим керівником за погодженням з відповідним профспілковим органом (радою представників трудового колективу).

Конкретні розміри підвищень, надбавок, доплат, установлені працівникам, оголошуються наказом керівника.

Оплата праці працівників здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу відповідно до посадового окладу з урахуванням підвищень, доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних виплат, передбачених чинним законодавством.

Керівник органу управління (підрозділу) має право позбавляти осіб рядового і начальницького складу премії повністю або зменшувати її розмір за грубі дисциплінарні проступки та порушення службової дисципліни, передбачені статтями 58, 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту.

Особи рядового і начальницького складу позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом керівника органу управління (підрозділу) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим особам рядового і начальницького складу. У рапортах із клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково), поданих у кінці кожного місяця, рапортах безпосередніх керівників із клопотанням про виплату премії (позбавлення повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставами для цього.

Премія особам рядового і начальницького складу виплачується з того дня, з якого вони приступили до виконання обов`язків за посадами, і до дня звільнення від виконання обов`язків за посадами, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних керівників органів управління (підрозділів).

Премія особам рядового і начальницького складу також виплачується за час перебування у відпустці зі збереженням грошового забезпечення, на лікуванні, у службовому відрядженні в разі збереження посад за місцем служби.

Премія в місяці звільнення зі служби не виплачується особам рядового і начальницького складу:

які звільняються зі служби за невиконання ними умов контракту та у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (з місяця, у якому надійшов витяг із наказу про звільнення);

у разі допущення в органі управління (підрозділі) подій, пов`язаних із загибеллю людей із вини осіб рядового і начальницького складу під час виконання ними службових обов`язків, чи скоєння злочинів - керівнику та іншим посадовим особам, які не вживали заходів для запобігання подіям і злочинам.

Наказ про преміювання (витяг із наказу) за минулий місяць передається до фінансового підрозділу не пізніше ніж за 10 днів до встановленого строку виплати грошового забезпечення за поточний місяць.

Особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в підрозділах, що утримуються за рахунок об`єктів (за рахунок спеціального фонду), премія виплачується в межах затвердженого в кошторисі фонду грошового забезпечення з урахуванням пункту 1 цього розділу.

Виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць. Розмір премій визначається наказом керівника органу управління (підрозділу), керівникам органу управління (підрозділу) - наказами вищих керівників.

Нагородження грошовою премією осіб рядового і начальницького складу за професіоналізм та відвагу під час ліквідації надзвичайних ситуацій, за спортивні досягнення може здійснюватися понад фонд преміювання, визначений у пункті 1 цього розділу, у межах економії фонду грошового забезпечення і дозволяється за окремими рішеннями ДСНС.

З урахуванням наведено апеляційний суд погоджується із доводами відповідача про те, що встановлення розміру премій є правом керівника відповідача. Встановлення розміру премій не може виходити за межі встановленого бюджетного асигнування.

Згідно із ст. 97 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Рішенням суду у справі № 520/30167/25, що набрало законної сили, підтверджене порушення відповідачем права позивача у періоді з 20.05.2023 по 25.09.2025 на належне обчислення та розмір його грошового забезпечення під час проходження військової служби.

Відповідно до довідки-розрахунку перерахованого грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 25.09.2025 на виконання рішення суду, позивачу фактично виплачувалася протягом 2023 щомісячна премія у відсотках посадового окладу, а саме: травень 2023 –- січень 2024 - в розмірі 280 % від посадового окладу – 3 435.87 грн, 8 876.00 грн; лютий 2024 – січень 2025 – в розмірі 374 % від посадового окладу – 11 855.80 грн; лютий 2025 - вересень 2025 - в розмірі 375 % від посадового окладу – 11 887.50, 21 793.75 грн.

Зі змісту вказаної довідки також вбачається, що при перерахунку грошового забезпечення відповідачем зменшено відсотковий розмір фактично виплачених премій від посадового окладу за період проходження військової служби, а саме: травень 2023 –- грудень 2023 - в розмірі 86 % від посадового окладу – 1 607.92 грн, 4 153.80 грн; січень 2024 – в розмірі 49 % від посадового окладу – 2 366.70 грн; лютий 2024 – січень 2025 – в розмірі 98 % від посадового окладу - 5 341.00 грн; лютий 2025 - серпень 2025 - в розмірі 99 % від посадового окладу – 5 395.50 грн; вересень 2025 – в розмірі 163 % від посадового окладу – 16 286.42 грн.

У відзиві на позов та апеляційній скарзі відповідач зазначає, що на виконання рішення суду у справі № 520/30167/25 щодо перерахунку складових грошового забезпечення позивача, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти, слід ураховувати, що розмір грошового забезпечення пісня перерахунку повинен відповідати розміру грошового забезпечення військовослужбовця за відповідною (аналогічною) посадою на дату проведення перерахунку, що досягається за рахунок коригування розміру щомісячної премії.

Колегія суддів зазначає, що вказані посилання для зменшення розміру належної позивачу премії, не є законодавчо передбаченими підставами. Також, відповідачем не надано доказів існування на час зменшення розміру премії законодавчо передбачених підстав для вчинення таких дій.

Зменшення відсоткового розміру фактично виплачених премій за період проходження служби цивільного захисту, а саме за період з 20.05.2023 по 25.09.2025, відбулося у період, коли правовідносини з проходження служби вже були припинені з відповідачем, та за відсутності його попередження та погодження, тому така зміна фактично погіршує умови оплати вже виконаної ним роботи.

При цьому, зменшення змінної частини винагороди, не повідомлене працівнику заздалегідь, свідчить про штучний характер такого зниження, що порушує принцип призначення преміювання та виплати надбавки за особливості проходження служби саме за ті умови і результати роботи, що були враховані під час їх виплати працівнику (перегляд оцінки виконаної роботи).

Преміювання та виплата інших додаткових складових є правом роботодавця та визначення відсоткового їх значення саме в його дискреційних повноваженнях. Проте, якщо вони вчинені після припинення трудових (службових) правовідносин, перегляд їх розміру в бік зменшення має ознаки порушення принципу справедливості та безпідставного вручання в право особи на володіння своїм майном.

Законодавство України встановлює заборону приймати рішення з оплати праці, що погіршує умови, встановлені законодавством.

Зміна відсоткового значення премії позивача має протиправний характер, оскільки в результаті щомісячна сума коштів до виплати стала меншою фактично отриманої позивачем, що свідчить про необґрунтоване втручання відповідача у його право на мирне володіння своїм майном (коштами).

Встановлені обставини свідчать, що зменшення відсоткового розміру премій позивача за минулий період відповідачем фактично вчинено не з підстав перегляду виконаної позивачем роботи, чи її результатів, а виключно для штучного обчислення розміру оплати через необхідність привести у відповідність до закону (для виконання рішення судів) розрахункової величини його посадового окладу, що, безумовно, впливає на обчислення інших, вже виплачених додаткових складових грошового забезпечення.

З урахуванням наведеного, відповідач, приймаючи рішення щодо зменшення позивачу відсоткових розмірів премії, не дотримався вказаних вимог законодавства, що призвело до погіршення умов вже оплаченої служби позивача, встановлених законодавством, а саме зменшення розміру грошового забезпечення позивача за виконувану ним роботу при відсутності змін до оцінки його досягнень за виконану роботу для преміювання.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/30167/25 не покладено на відповідача обов`язок здійснювати перерахунок премії із застосуванням відсоткових значень, що діяли до проведення перерахунку посадового окладу та окладу за спеціальним званням, спростовуються вищевикладеним.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем протиправно зменшено відсотковий розмір встановленої щомісячної премії при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, за період із 20.05.2023 по 25.09.2025 на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 у справі № 520/30167/25.

У зв`язку з викладеним, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 по справі № 520/11261/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий