Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №520/1117/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 р.Справа № 520/1117/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Фоміної Л.О. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 (головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022) по справі № 520/1117/26

за позовом Приватного підприємства «Компані Ериду Білдінг»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Приватне підприємство «Компані Ериду Білдінг» (далі – позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі – відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0203090415 від 30.04.2025, загальна сума нарахувань – 135161,00 грн, винесене стосовно ПП "КОМПАНІ ЕРИДУ БІЛДІНГ».

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що за результатами проведення камеральної перевірки з податку на додану вартість відповідачем складно акт, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач зауважував, що граничний термін подання податкової декларації припадає на 20.09.2023, тому камеральна перевірка мала бути проведена у строк, не пізніше 20.10.2023, проте така була проведена через 23 місяці з моменту подання податкової декларації. Проведення вказаного виду перевірки допускається протягом 1095 днів за умови подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, проте така платником не подавалась. Також позивач звертав увагу, що предмет перевірки охоплював лише дані, задекларовані у податковій звітності за серпень 2023 року, а не інші порушення (своєчасність подання декларації, реєстрації податкових накладних тощо), тому перевірка могла бути проведена лише протягом 30 календарних днів з дня граничного строку її подання. Висновки контролюючого органу без вивчення документів є лише припущеннями щодо підстав відображення в декларації відповідних показників.

ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 задоволено адміністративний позов Приватного підприємства «Компані Ериду Білдінг»:

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0203090415 від 30.04.2025 Головного управління ДПС у Харківській області, загальна сума нарахувань - 135161,00 грн, винесене стосовно Приватного підприємства «КОМПАНІ ЕРИДУ БІЛДІНГ».

ухвалено стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «КОМПАНІ ЕРИДУ БІЛДІНГ» сплачений судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у контролюючого органу відсутні правові підстави для проведення камеральної перевірки через 23 місяці від моменту подання декларації.

Щодо суті встановленого порушення суд першої інстанції зазначив, що відповідно до приписів Порядку №21 у разі, коли уточнюючі розрахунки подаються платником податків до закінчення граничного терміну подання податкової декларації за останній звітний (податковий) період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2, то уточнені показники враховуються в показниках такої декларації. При цьому після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками. З урахуванням вказаного суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено вчинення товариством порушення вимог податкового законодавства й, як наслідок, підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Стосовно питання строку звернення до суду з позовом суд першої інстанції виснував, що позивач не був обізнаний про проведення камеральної перевірки та результатами такої перевірки. Фактично позивач міг дізнатися про існування спірного податкового повідомлення-рішення лише після відповідного звернення до податкового органу. Враховуючи висновки Верховного Суду, приписи норм чинного законодавства, а також обставини, викладені представником позивача у позовній заяві про поновлення строків, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, суд першої інстанції вважав за необхідне визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення та поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, у зв`язку з чим задовольнив клопотання представника позивача про поновлення строків звернення до суду у справі.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 у справі № 520/1117/26, прийнявши у справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивач має право зарахувати суму від`ємного значення в рахунок погашення податкового боргу, абсолютне значення якої визначено у р. 21 р. «РОЗРАХУНКИ ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД», а саме на суму 544780,00 грн., але, оскільки у позивача у карточці ІКП станом на перше число місяця, в якому подавалася декларація, всього сума боргу становила 409619,00 грн., то у відповідності до абз. 5 п. 200.4 ст.200 ПКУ позивач має право зменшити податковий борг всього на суму 891082,00 грн. Внаслідок чого, позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2023 року (дата подання декларації - 20.09.2023 року), порушено п. 200.1, п. 200.4 ст.200 ПКУ, п. 5 підр. III р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення). Отже, спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та винесено відповідно до вимог чинного законодавства.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

12.08.2026 судом отримано заперечення позивача проти апеляційної скарги, в яких позивач констатував, що суд першої інстанції підтримав доводи позивача поза межами встановлених 30 календарних дні. Апеляційна скарга містить лише аргументи щодо результатів проведеної перевірки, щодо підстав її проведення не зазначено. Позивач звертає увагу, що перевірялася звітність за період серпня 2023 року, а предмет перевірки не охоплював інші порушення (своєчасність подання декларації, своєчасність реєстрації податкових накладних, тощо). Отже, у відповідача були відсутні повноваження за результатами проведення перевірки робити висновки без вивчення документів. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

17.09.2026 на адресу суду надійшли додаткові пояснення позивача, в яких звернуто увагу, що в акті перевірки зазначено предмет перевірки – податкову звітність з податку на додану вартість за серпень 2023 року, тому така відповідно до чинного законодавства може бути проведена протягом 30 днів. З акта перевірки не встановлено жодного посилання на ст. 102 ПК України або обставин, які б дозволяли провести камеральну перевірку протягом 1095 днів.

Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 судом апеляційної інстанції належним чином шляхом вручення їм копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в електронній формі.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядає справу без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розгляд апеляційної скарги здійснюється з урахуванням перебування головуючого судді Мінаєвої К.В. у період з 27.07.2026 по 21.08.2026 у щорічній відпустці відповідно до наказу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 №2.2-06/268.

V. Обставини, встановлені судом.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Приватне підприємство «Компані Ериду Білдінг» зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 43466109; як платник податків перебуває на обліку в ГУ ДПС у Харківській області (Київський район м. Харкова).

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ ПК України, у порядку, визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ ПК України, Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за період серпень 2023 року, дата подання звіту – 20.09.2023, за результатами проведення якої складено акт від 09.04.2025 №15573/20-40-04-15-02/43466109.

Перевіркою встановлено, що ПП «Компані Ериду Білдінг» засобами електронного зв`язку подано податкову декларацію з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, за період – серпень 2023 року, дата подання звіту – 20.09.2023 з усіма додатками. До рядку 20.1 «зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість» розділу ІІІ «РОЗРАХУНКИ ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2023 року від 20.09.2023 року №9242973313 включено значення 544780,00 грн. Згідно з даними ІКП платника у підсистемі «Облік платежів» ІС «Податковий блок» на перше число звітного місяця, за який було подано податкову декларацію, обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 409619,00 грн. Сума реєстраційного ліміту, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації – 891082,00 грн. В податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2023 року (дата подання декларації – 20.09.2023, реєстраційний номер – 9242973313), порушено п. 200.1, п.200.4 ст.200 розділу V ПК України, п. 5 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що не вплинула на розрахунки з бюджетом.

За результатами перевірки встановлено порушення платником п. 200.1, п.200.4 ст.200 розділу V ПК України, п. 5 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, по податковій декларації з ПДВ за серпень 2023 року (дата подання декларації – 20.09.2023 року, реєстраційний номер – 9242973313), що призвело до:

- завищення суми від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (р. 20.1) на 135161,00 грн.

- заниження від`ємного значення за серпень 2023 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду декларації (р.21) на 135161,00 грн.

30.04.2025 ГУ ДПС у Харківській області сформовано та надіслано платнику податкове повідомлення-рішення №0203090415 про застосування штрафних санкцій на суму від`ємного значення, яка заявлена в рахунок зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість та перевищує суму такого боргу, 135161,00 грн.

Не погодившись з правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 30.04.2025 №0203090415, позивач звернувся до суду.

VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За змістом підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 вказаної статті камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»; своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти; своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу, а також своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до підпункту 177.5.1-1 пункту 177.5 статті 177 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 102.1. статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Колегією суддів встановлено, що контролюючий орган провів камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період – серпень 2023 року.

Отже, предмет перевірки не охоплював інші порушення (своєчасність подання декларації, своєчасність реєстрації ПН, тощо), а тому перевірка могла бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку її подання.

Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом в постанові від 15.03.2024 у справі № 320/4840/22 (адміністративне провадження №К/990/26234/23).

Нормами пункту 202.1 статті 202 ПК України визначено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

За змістом підпункту 49.18.1. пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Враховуючи наведене вище правове регулювання, останнім днем для подання податкової декларації з ПДВ за серпень 2023 року було 20 вересня 2023 року, а для проведення перевірки у силу вимог пункту 76.3 статті 76 ПК України – 20 жовтня 2023 року.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, провівши у квітні 2025 року перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Компанія Ериду Білдінг» за серпень 2023 року, порушив встановлений пунктом 76.3 статті 76 ПК України строк.

У свою чергу, протиправність проведення камеральної перевірки обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафу.

Верховний Суд неодноразово (зокрема, у постановах від 22.08.2018 у справі № 812/1283/17, від 11.07.2019 у справі № 804/8855/14, від 20.09.2019 у справі № 0340/1931/18, від 29.12.2020 у справі № 813/2885/18, від 04.11.2021 у справі № 640/11902/19, від 11.09.2024 у справі № 520/6885/19) висловлював правову позицію, відповідно до якої здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення. Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку. У випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Таким чином, оскільки допущені контролюючим органом порушення вимог закону призводять до відсутності правових наслідків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорюване податкове повідомлення-рішення від 30.04.2025 № 0203090415 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, суд не повинен надавати оцінку правомірності оспорюваного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 04.02.2019 у справі № 807/242/14, від 19.11.2019 у справі № 160/8859/18 та від 30.06.2019 у справі № 825/1747/17.

Також, у постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18 палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду обґрунтувала відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: «перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом" та "встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання».

Отже, установивши порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, суд не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.06.2024 у справі № 440/1993/23 та від 15.01.2026 у справі № 340/283/25.

Порушення порядку проведення та призначення перевірки є самостійною підставою для задоволення позовних вимог, на що також звернув увагу Верховний Суд у постанові від 06.05.2025 по справі №580/2628/24 та у постанові від 30.10.2025 по справі № 380/11701/24.

Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги зводяться виключно до аналізу суті встановленого контролюючим органом порушення та правомірності визначення податкових зобов`язань, водночас такі не містять позиції податкового органу щодо висновку суду першої інстанції про порушення порядку проведення перевірки.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про допущення контролюючим органом порушень установленої законом процедури проведення перевірки, колегія суддів виходить із того, що такі порушення є самостійною та достатньою підставою для визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним і його скасування, у зв`язку з чим, з урахуванням наведених вище висновків Верховного Суду, відсутня необхідність у дослідженні правомірності податкових зобов`язань по суті.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 по справі №520/1117/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді Л.О. Фоміна І.М. Ральченко