Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №520/8131/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 р.Справа № 520/8131/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 (головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В.) у справі №520/8131/24

за позовом ОСОБА_1

до Господарського суду Луганської області , Державної судової адміністрації України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії Господарського суду Луганської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди, починаючи з 01.12.2023, і по день ухвалення судового рішення у справі за цим позовом (включно) та допомоги на оздоровлення за 2024 рік, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102,00грн.;

зобов`язати Господарський суд Луганської області здійснити перерахунок та виплату, в тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), належних ОСОБА_1 суддівської винагороди, починаючи з 01.12.2023 по день ухвалення судового рішення у справі за цим позовом (включно) та допомоги на оздоровлення за 2024 рік, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2023 році – 2684,00грн., у 2024 році – 3028,00 грн.;

визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України (далі по тексту - ДСА України) щодо незабезпечення фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.12.2023 по день ухвалення судового рішення у справі за цим позовом (включно) та допомоги на оздоровлення за 2024 рік, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2023 році – 2684,00грн., у 2024 році – 3028,00грн.;

зобов`язати ДСА України здійснити фінансування, в тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.12.2023 по день ухвалення судового рішення у справі за цим позовом (включно) та допомоги на оздоровлення за 2024 рік, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2023 році - 2684,00грн., у 2024 році - 3028,00 грн.;

рішення суду допустити до негайного виконання в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ДСА України щодо незабезпечення фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.12.2023 по 30.03.2024 та допомоги на оздоровлення за 2024 рік зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року та 01 січня 2024 року.

Зобов`язано ДСА України здійснити фінансування виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.12.2023 по 30.03.2024 та допомоги на оздоровлення за 2024 рік зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року та 01 січня 2024 року, з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправними дії Господарського суду Луганської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди з 01.12.2023 по 30.03.2024 та допомоги на оздоровлення за 2024 рік, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102,00 грн.

Зобов`язано Господарський суд Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2024 рік та суддівської винагороди з 01.12.2023 по 30.03.2024 зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року та 01 січня 2024 року, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

17.10.2024 рішення суду набрало законної сили.

01.07.2026 Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України звернулося до суду з заявою, в якій просило вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі області №520/8131/2 шляхом стягнення з Господарського суду Луганської на користь ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2024 рік та суддівської винагороди з 01.12.2023 по 30.03.2024 зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року та 01 січня 2024 року, з урахуванням виплачених сум, у розмірі 223614,64 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення - повернуто без розгляду.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а такою порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати останню, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що не надання доказів направлення заяви про зміну способу виконання судового рішення ДСА України не є підставою повернення позову, оскільки ДСА України не є стороною виконавчого провадження №80462532, оскільки стягувачем є позивач, а боржником - Господарський суд Луганської області , отже відповідно до ч. 1 ст. 167 КАС України, заявник не мав обов`язку надсилати заяву ДСА України.

Крім того, зазначає, що відповідно до наявної в ЕСІТС картки руху документа щодо реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду заяви державного виконавця, вказаний документ доставлений до електронного кабінету ДСА України.

Посилається, що незважаючи на те, що державним виконавцем не була сформована окрема квитанція про надсилання цієї заяви ДСА України, остання була обізнана про надходження до суду вказаної заяви та мала можливість ознайомитися з нею та з усіма додатками до неї.

Учасники справи не подали відзив на апеляційну скаргу.

Згідно ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Повертаючи без розгляду заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції, керуючись приписами ст.167 КАС України, виходив з того, що заявником не надано доказів надіслання (надання) цієї заяви ДСА України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України, зокрема за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), суд може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Колегія суддів зауважує, що положення ст.378 КАС України не визначає загальних вимог до форми та змісту заяви про заміну способу та порядку виконання судового рішення.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначає ст.167 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (ч.2 ст.167 КАС України).

Вимога процесуального закону щодо надіслання особою, яка звертається з відповідним клопотанням, копій такого клопотання (заяви) іншим учасникам справи та надання суду доказів такого надіслання, кореспондується з обов`язком суду, щодо дотриманням прав всіх учасників справи подати свої міркування та заперечення щодо таких клопотань (заяв).

Неподання доказів надіслання іншим учасникам справи позбавляє суд можливості дотримати прав всіх учасників справи подати свої міркування та заперечення щодо таких клопотань (заяв), а отже, без дотримання умов щодо подання такого доказу, заяву розглянути неможливо, що є підставою застосування ч.2 ст.167 КАС України.

Наведене вище також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 31.05.2021 року у справі №815/5165/15.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.05.2008 "Надточій проти України" висловив правову позицію про те, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №520/8131/24 за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Луганської області, ДСА України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, зокрема, зобов`язано Господарський суд Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2024 рік та суддівської винагороди з 01.12.2023 по 30.03.2024 зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року та 01 січня 2024 року, з урахуванням виплачених сум.

Учасниками справи №520/8131/24 є ОСОБА_1 (позивач) та відповідачі - ДСА України, Господарського суду Луганської області.

Так, на виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №80462532 з примусового виконання виконавчого листа №520/8131/24, виданого 30.10.2024 Харківським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Господарського суду Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2024 рік та суддівської винагороди із 01.12.2023 по 30.03.2024 зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року, з урахуванням виплачених сум.

Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України звернулося до суду з заявою, в якій просило вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення, проте в порушення вимог абз.10 ч.1 ст.267 КАС України заявником не надано до суду першої інстанції докази надіслання (надання) такої заяви ДСА України.

Відтак, колегія суддів правильними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що така заява, на підставі ч.2 ст.267 КАС України, підлягає поверненню без розгляду.

Доводи апелянта щодо відсутності обов`язку надання доказів направлення заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення ДСА України оскільки така не є учасником виконавчого провадження №80462532, а також твердження щодо обізнаності ДСА України про наявність такої заяви через її доставку до електронного кабінету ДСА України, колегія суддів вважає помилковими, оскільки з урахуванням вимог абзацу 10 ч.1 ст.267 КАС України зазначені обставини не звільняли заявника від обов`язку надати суду належні докази надсилання (надання) копії цієї заяви ДСА України, як учаснику справи.

З урахуванням наведеного вище, доводи скаржника про безпідставність повернення без розгляду такої заяви, є помилковими.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 312, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 у справі №520/8131/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова