Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №554/4377/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №554/4377/26

Суддя: Семененко М.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 р.Справа № 554/4377/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 06.08.2026, головуючий суддя І інстанції: Материнко М.О., м. Полтава, у справі № 554/4377/26

за позовом ОСОБА_1

до Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста

про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Шевченківського районного суду міста Полтави з позовом до Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста (далі - відповідач), в якій просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ПТ № 00016085 від 18.03.26;

- справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП - закрити.

Позовні вимоги мотивує тим, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення частини 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки винесена у зв`язку з невірним тлумаченням положень Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР), а також з порушенням вимог КУпАП. Зазначив, що під час винесення постанови відповідач взагалі не розібрався із ситуацією, яка сталася, та належним чином не дослідив всіх обставин справи. Зауважив, що автомобіль марки SKODA SUPERB, державний номерний знак НОМЕР_1 належить КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" та використовується в якості службового автомобіля. Зазначеним автомобілем, крім позивача, користуються інші посадові та службові особи підприємства. Згідно викопіювання з наказу по підприємству від 02.02.2026 №13-АГ за даним автомобілем закріплений ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Проте Інспектором вказані обставини не були досліджені та з`ясовані при винесенні оскаржуваної постанови.

Звернув увагу, що порушення вчинено 19.02.2026, а оскаржувана постанова винесена 18.03.2026, що є порушенням норми статті 277 КУпАП. На фотознімках місця події не видно, що службовий автомобіль робить перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що в свою чергу, унеможливлює встановлення відповідного порушення ПДР. Навпаки на вказаних знімках чітко видно, що розташування автомобіля позивача не порушує оглядовість, не спотворює оглядовість та дорожню обстановку для інших учасників руху.

З огляду на викладене, позивач не погоджується із оскаржуваною постановою, вважає себе невинуватим, а оскаржувану постанову необґрунтованою та такою, що є наслідком хибного тлумачення ПДР, а тому такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 06.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста про скасування постанов про адміністративне стягнення задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправною та скасовано постанову серія ПТ № 00016085 від 18.03.2026 року за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 680 грн. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) за ч.3 ст.122 КУпАП - закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста (Код ЄДРПОУ 21044556) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 968,32 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 06.08.2026 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що фіксація обставин порушення здійснювалася за допомогою сертифікованого програмно-апаратного комплексу ПАК «Інспектор» (серійний номер 24334524702707). Документ "Доказова база ПАК Інспектор" містить фотографії з вбудованими метаданими, які автоматично визначають точні координати (49.58567500, 34.55714200), дату та час правопорушення (19.02.2026 12:24:23). Кожне фото, отримане ПАК «Інспектор», містить накладений на зображення штамп службової інформації із зазначенням дати, часу з точністю до секунди, GPS координат та адреси місця фіксації «19.02.2026 12:24:22, м. Полтава вулиця Небесної Сотні 11/21, НОМЕР_1 , 49.585675, 34.557142», що унеможливлює фальсифікацію чи довільну зміну цих даних заднім числом та підтверджує безперервність і достовірність фіксації правопорушення від моменту виявлення транспортного засобу (12:24:22) до завершення виміру відстані (12:25:19) та огляду прилеглої території (12:25:31-12:26:35). Вимірювання ж відстані від автомобіля до виїзду з прилеглої території здійснювалося інспектором за допомогою лазерного далекоміра "Bosch" GLM 40. Оскільки такий прилад працює в ручному, а не в автоматичному режимі, інспектор правомірно зафіксував його показники шляхом фотографування екрану лазерного далекоміра за допомогою ПАК «Інспектор» на фоні транспортного засобу порушника. На долучених до справи фотоматеріалах чітко відображено екран далекоміра з показником 2881 мм (2,88 м) та візуалізовано нерухомий об`єкт - арку, що однозначно ідентифікує місце виїзду з прилеглої території. Належність та достовірність застосованого технічного засобу вимірювання підтверджується пакетом метрологічної документації, поданої до суду першої інстанції:

Зауважив, що висновок суду першої інстанції про відсутність дорожніх знаків 5.34 та 5.35 («Початок житлової зони» та «Кінець житлової зони»), що нібито позбавило водія можливості ідентифікувати виїзд з прилеглої території, свідчить про неправильне тлумачення судом норм ПДР України. Згідно з пунктом 1.10 ПДР, «прилегла територія» та «житлова зона» - це два абсолютно різні правові та інфраструктурні об`єкти. Виїзд з двору, прилеглої території не потребує позначається знаками житлової зони. Відсутність знаків 5.34/5.35 жодним чином не скасовує факту наявності прилеглої території та обов`язку водія дотримуватися заборони зупинки ближче 10 метрів від неї.

Щодо висновку суду про невстановлення факту створення автомобілем позивача перешкод дорожньому руху чи загрози безпеці руху, а також відсутність доказів того, що його розташування створює перешкоди або порушує оглядовість, то такий висновок, на думку скаржника, є наслідком незастосування судом спеціальної норми матеріального права, що чітко визначає, які дії становлять перешкоду. Статтю 265-4 КУпАП було прийнято у 2017 році спеціально для того, щоб усунути суб`єктивне трактування поняття "створення перешкод" або "загрози безпеці руху". Частина 3 статті 265-4 КУпАП встановлює: "Для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: 3) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: п.п. з) ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду". Враховуючи, що факт зупинки автомобіля позивача на відстані 2,88 м від виїзду встановлений належними доказами, закон автоматично кваліфікує це діяння як створення загрози безпеці руху. Інспектор не зобов`язаний збирати додаткові докази того, кому саме автомобіль завадив проїхати чи наскільки він обмежив оглядовість. Склад правопорушення за частиною 3 статті 122 КУпАП наявний в силу самого факту паркування у вказаній 10-метровій зоні.

Скаржник також зауважив, що суд першої інстанції проігнорував спеціальний порядок притягнення до відповідальності у справах, зафіксованих у режимі фотозйомки. Згідно з частиною 1 статті 14-2 КУпАП: "Адміністративну відповідальність за правопорушення зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача - належний користувач". Згідно з наданим суду документом "Викопіювання із Зазначення власника ТЗ", власником автомобіля SKODA НОМЕР_1 є КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ". Даними офіційного реєстру визначено, що керівником цієї юридичної особи є саме Заставський Юрій Григорович. Відомості про інших "належних користувачів" транспортного засобу до реєстру МВС внесені не були. Інспектор з паркування не має ані повноважень, ані обов`язку з`ясовувати, хто фактично перебував за кермом службового автомобіля на підставі внутрішніх наказів підприємства, на які посилався позивач. Визначивши суб`єктом правопорушення позивача на підставі виключно даних офіційних державних реєстрів, інспектор діяв правомірно та в точній відповідності до вимог закону.

З огляду на викладене, на переконання скаржника, процедура притягнення до адміністративної відповідальності була здійснена з дотриманням вимог спеціальної норми статті 279-1 КУпАП, яка регламентує порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, зафіксовані в режимі фотозйомки. Жодних порушень процедури розгляду справи чи строків направлення документів відповідачем допущено не було. Відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Тож, висновок суду першої інстанції про невідповідність дій інспектора нормам чинного законодавства та відсутність складу правопорушення є наслідком помилкового застосування норм матеріального права та невідповідності висновків суду обставинам справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зауважив, що надані позивачем докази спростовують наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП, тому винесена відповідачем постанова є протиправною.

Відповідачем подано додаткові пояснення у справі, в яких останній зазначив, що усі доводи, наведені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, є безпідставними та спростовуються сукупністю наданих Відповідачем належних, допустимих та достовірних доказів (фотоматеріалами ПАК "Інспектор", фіксацію показників повіреного далекоміра Bosch GLM 40, свідоцтвами про повірку та оцінку відповідності, копіюванням з реєстру МВС). Наполягав, що дії Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста Полтави були вчинені чітко на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 268 КАС України у справах, визначених, зокрема статтею 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Учасники по справі отримали копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду, судову повістку та апеляційну скаргу, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів.

Судом оприлюднено на веб-порталі судової влади України повідомлення про виклик по справі на 07.10.2026 о 12:15.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідачем подано заяву про розгляд справи без участі представника апелянта за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України, частини 2 статті 313 КАС України, справа розглядається за відсутності представника відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 18.03.2026 головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу по контролю за паркуванням Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста Кулішом О.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ПТ №00016085, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.

Суть правопорушення: зупинка в місцях виїзду з прилеглих територій, а саме зупинка ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій (п.15.9 (и) ПДР).

У постанові зафіксовано, що фотозйомка та/або відеозапис здійснювався за допомогою технічного засобу: ПАК «Інспектор», серійний номер: 24334524702707.

Не погодившись з постановою про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ПТ №00016085, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні і докази того, яким прибором здійснювався замір від так званого виїзду з прилеглої території до автомобіля. Так само в матеріалах справи не вказано від якої точки обліковувалась відстань до автомобіля, а у самій постанові не зазначено точну відстань від виїзду з прилеглої території до автомобіля. З фотографій, які додані в якості доказів в даній справі та розміщені на офіційному вебсайті https://inspekcia-blag.rada-poltava.gov.ua/fines/details не можливо зробити висновки що автомобіль припарковано з порушенням ПДР. На вказаних фотографіях взагалі не можливо визначити відстань від виїзду з прилеглої території до автомобіля. На них не чітко видно яким прибором здійснювався вимір відстані та на якій саме відстані від виїзду розташований автомобіль. Відтак їх не можна вважати належними, достовірними, допустимими та достатніми доказами у даній справі.

Крім того, на даній ділянці дороги станом на 19.02.2024 були відсутні як дорожня розмітка так і дорожні знаки, які забороняють зупинку чи стоянку транспортних засобів та позначають початок та кінець житлової зони (5.34 та 5.35), що позбавило учасників дорожнього руху об`єктивної можливості ідентифікувати виїзд з прилеглої території, а оскаржувана постанова не містить доказів того яким чином та за допомогою яких приладів інспектором було визначено відстань від так званого виїзду з прилеглої території до мого автомобіля та на якій відстані знаходився автомобіль від виїзду з прилеглої території.

Тобто, згідно фотознімків місця події, судом не встановлено, що автомобіль позивача робить перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Відсутні також докази встановлення та наявності дорожніх знаків заборони зупинки у місці зупинки автомобіля позивача.

З огляду на вказане, представлені суду копії фотознімків місця розташування автомобіля позивача, як доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП не можуть судом визнаватися як належні докази вчинення такого правопорушення, оскільки жодним чином не відображають події, які сталися згідно з оскаржуваної постанови 19.02.2026 о 12:24.

Таким чином, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови жодного доказу, який би свідчив про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані позивачем обставини в умовах не доведеності з боку суб`єкта владних повноважень дотримання останнім порядку притягнення до адміністративної відповідальності та відсутності доказів, які могли б спростувати такі доводи, безумовно свідчить про порушення відповідачем норм чинного законодавства, та ставить під сумнів правомірність винесеної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Надані позивачем докази спростовують наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП, тому винесена відповідачем постанова є протиправною.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" №3353-XII від 30.06.1993 (далі - Закон №3353-XII), учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР).

Відповідно до підпункту 15.9 и) зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Частиною 3 статті 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 106-1, 106-2, 162, 172-10 - 172-20, 173, 173-1, частинами другою і третьою статті 173-8, статтями 178, 185, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 - 206-1, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 173-2, 185-1, 212-7 - 212-20 - у триденний строк, статтями 46-1, 166-9, 176 і 188-34 - у п`ятиденний строк, статтями 101-103 цього Кодексу - у семиденний строк. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб`єкта цього правопорушення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервiстами, якi перебувають у запасi Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України) у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 280 КУпАП особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

Так, положеннями статті 279-1 КУпАП визначено, що у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою кваліфікованого електронного підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до статті 14-2 КУпАП).

Рішенням 17 сесії Полтавської міської ради від 27.08.2025 затверджено Положення про відділ по контролю за паркуванням Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста (у новій редакції). Інспекторів з паркування Відділу по контролю за паркуванням Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста уповноважено від імені виконавчого органу Полтавської міської ради розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою, шостою та сьомою статті 122, частинами першою, другою та шостої статті 152-1 КУпАП, а також проводити тимчасове затримання транспортних засобів шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку у разі вчинення водієм порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122, частиною першою статті 152-1 КУпАП, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушень передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 цього кодексу.

Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 27.10.2025 №384 надано посадовій особі відділу по контролю за паркуванням Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста повноваження на здійснення функцій інспектора з паркування з моменту прийняття цього рішення: головний спеціаліст - інспектор з паркування відділу по контролю за паркуванням Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста - Куліш Олексій Миколайович та уповноважено останнього здійснювати розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою, шостою і сьомою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів к межах відповідного населеного пункту, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), частинами першою, другою, шостою і восьмою статті 152-1 КУпАП, накладати адміністративні стягнення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів (а.с. 110-111).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.03.2026 головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу по контролю за паркуванням Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста Кулішом О.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ПТ №00016085, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.

Суть правопорушення: зупинка в місцях виїзду з прилеглих територій, а саме зупинка ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій (п.15.9 (и) ПДР).

У постанові зафіксовано, що фотозйомка та/або відеозапис здійснювався за допомогою технічного засобу: ПАК "Інспектор", серійний номер: 24334524702707 (а.с. 36).

У відповідності до положень статті 14-2 КУпАП, інспектором з паркування здійснено фотофіксацію обставин порушення правил стоянки в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення.

Колегія суддів звертає увагу, що спірна постанова містить адресу вебсайту https://inspekcia-blag.rada-poltava.gov.ua, де розміщено фотофіксацію адміністративного правопорушення (кількість фото 10 шт.).

Фотознімки транспортного засобу "SKODA SUPERB" з номерним знаком " НОМЕР_1 ", які були зроблені інспектором з паркування, повністю відповідають вимогам примітки до статті 14-2 КУпАП. На фотознімках відображено дату (19.02.2026) та час правопорушення (період часу 12:24:22 - 12:25:57 - від моменту виявлення транспортного засобу до завершення виміру відстані та огляду прилеглої території ), координати розташування транспортного засобу, які автоматично визначають адресу розташування, саме: м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 11/12, що підтверджує факт самої зупинки вказаним транспортним засобом за вказаною адресою.

З матеріалів фотофіксації чітко вбачається, що відстань між виїздів з прилеглої території і транспортним засобом "SKODA SUPERB" з номерним знаком " НОМЕР_1 " менше 10 м та становить 2881 мм (2,88 м).

Матеріалами справи підтверджено, що фіксація правопорушення проводилася за допомогою технічного приладу контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, програмно-апаратним комплексом "Інспектор" серійний номер 24334524702707 та за допомогою рулетки далекоміра (лазерного) Bosch GLM-40.

Оскільки лазерний далекомір Bosch GLM-40 працює у ручному, а не в автоматичному режимі, інспектор зафіксував його показники шляхом фотографування екрану лазерного далекоміра за допомогою ПАК "Інспектор" на фоні транспортного засобу порушника.

На долучених до справи фотоматеріалах чітко відображено екран далекоміра з показником 2881 мм (2,88 м) та візуалізовано нерухомий об`єкт - арку, що ідентифікує місце виїзду з прилеглої території.

Належність та достовірність застосованого технічного засобу вимірювання підтверджується метрологічною документацією, наявною в матеріалах справи: Свідоцтвом про перевірку метрологічних характеристик №12-Г/3561 від 06.10.2025, виданим ДП «Полтавастандартметрологія», яким засвідчено відповідність рулетки далекоміра (лазерної) BOSCH GLM 40 (зав. №425207980) вимогам нормативної та експлуатаційної документації з рекомендованою датою наступної повірки 06.10.2026, тобто на момент фіксації правопорушення (19.02.2026) відповідність зазначеного технічного засобу встановленим метрологічним вимогам була чинною (а.с. 122). ПАК «Інспектор» (зав. №24334524702707) є засобом вимірювальної техніки, що пройшов передбачену законом процедуру оцінки відповідності, що підтверджується Сертифікатом перевірки типу №UA.TR.001 34-20 Rev. 3 від 08.05.2025 (чинний до 25.03.2030) та Сертифікатом відповідності № UA.TR.001 11 46-25 від 07.10.2025, виданими ДП «Укрметртестстандарт» відповідно до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 №94, та ДСТУ 8809:2018 (а.с. 112-121).

Отже, обидва прилади і той, що здійснював фотофіксацію, і той, що здійснював вимірювання відстані, на дату вчинення правопорушення були законодавчо повіреними та сертифікованими засобами вимірювальної техніки, чиї показники не можуть відхилятися судом без спростування іншими належними доказами.

З огляду на викладене, надані фотознімки є належними та допустимими доказами, які об`єктивно відображають обставини вчинення правопорушення, зокрема місце розташування транспортного засобу, його положення відносно проїзної частини та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказане спростовує доводи позивача про відсутність доказів періодичної повірки технічного засобу ПАК "Інспектор" серійних номер 24334524702707, яким здійснювалась фотофіксація правопорушення та відсутність доказів того, яким прибором здійснювався замір та чи відповідає такий вимогам Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 5 червня 2014 року №1314-VII (далі - Закон №1314-VII).

Щодо доводів позивача про неналежність доказів через невідображення інформації про далекомір у спірній постанові, суд апеляційної інстанції зазначає, що вичерпні вимоги до змісту постанови встановлені частиною 3 статті 283 КУпАП. Згідно з цією нормою постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався). Отже, закон вимагає зазначати у постанові лише той технічний засіб, яким безпосередньо здійснюється фото або відеозапис. У даному випадку це ПАК "Інспектор", інформацію про який і було зазначено інспектором в постанові: "ПАК "Інспектор" серійним номер: 24334524702707".

Колегія суддів зауважує, що чинне законодавство України не передбачає обов`язку інспектора вписувати до постанови допоміжні засоби вимірювальної техніки ручної дії лазерні далекоміри, рулетки, так само як і сертифікати чи свідоцтва про їх повірку. Відсутність цих відомостей безпосередньо в тексті постанови не може бути підставою для її скасування.

Згідно з метаданими фотоматеріалів, автомобіль знаходився у точці з координатами: 49.585675, 34.557142, що спростовує доводи позивача про те, що фіксація не містить належного підтвердження способу та методу здійснення заміру відстані.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача про відсутність як дорожньої розмітки так і дорожніх знаків, які забороняють зупинку чи стоянку транспортних засобів та позначають початок та кінець житлової зони (5.34 та 5.35), через що він був позбавлений об`єктивної можливості ідентифікувати виїзд із прилеглої території, оскільки згідно з пунктом 1.10 ПДР України поняття «прилегла територія» та «житлова зона» мають різний правовий зміст і не є тотожними. При цьому виїзд із двору або іншої прилеглої території не потребує позначення дорожніми знаками 5.34 та 5.35 початку чи кінця житлової зони. Відтак відсутність зазначених знаків не може свідчити про відсутність прилеглої території або звільняти водія від обов`язку дотримуватися встановлених пунктом 15.9 ПДР України обмежень щодо зупинки транспортних засобів, зокрема заборони зупинки ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій. Отже, для застосування відповідної заборони визначальним є фактичне розташування виїзду з прилеглої території, а не наявність чи відсутність дорожніх знаків, що позначають межі житлової зони.

За цим, відповідачем під час розгляду справи були дотримані всі норми спеціального права, які регулюють правовідносини при порушенні правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Фотознімки транспортного засобу транспортного засобу "SKODA SUPERB" з номерним знаком " НОМЕР_1 " повністю відповідають вимогам статті 14-2 КУпАП та є належними та допустимими доказами у даній справі.

Щодо доводів позивача про те, що "автомобіль є службовим, яким крім нього користуються інші особи" і що "не було достеменно з`ясовано, що саме він користувався автомобілем", то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Водночас частина 1 статті 279-1 КУпАП встановлює, яким чином інспектор визначає цю особу: "У разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою кваліфікованого електронного підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".

Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником автомобіля SKODA SUPERB реєстраційний номер НОМЕР_1 є КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" (а.с.33) .

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" є саме ОСОБА_1 .

Відповідно до наявного в матеріалах справи "Викопіювання із Зазначення власника ТЗ", власником автомобіля SKODA НОМЕР_1 є КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ". Даними офіційного реєстру визначено, що керівником цієї юридичної особи є Заставський Юрій Григорович. Відомості про інших "належних користувачів" транспортного засобу до реєстру МВС внесені не були.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлення фактичного водія транспортного засобу не є необхідною складовою процедури визначення відповідальної особи, передбаченої статтею 14-2 КУпАП, оскільки відповідно до встановленого цією нормою спеціального порядку така особа визначається, насамперед, на підставі відомостей про транспортний засіб та його належного користувача, внесених до відповідних державних реєстрів. Внутрішні накази підприємства, розпорядження про закріплення автомобіля за працівниками, подорожні листи чи інші документи, що визначають порядок використання службового автомобіля, самі по собі не змінюють визначеного законом статусу відповідальної особи та не покладають на інспектора з паркування обов`язку встановлювати шляхом окремого з`ясування чи службового розслідування, хто фактично перебував за кермом транспортного засобу на момент вчинення правопорушення.

Отже, визначивши суб`єктом правопорушення позивача на підставі виключно даних офіційних державних реєстрів, інспектор діяв правомірно та у відповідності до вимог закону.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що чинне законодавство прямо передбачає вичерпний правовий механізм, за допомогою якого відповідальна особа, визначена частиною 1 статті 14-2 КУпАП, може бути звільнена від адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до статті 279-3 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:

ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;

особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що позивач та інші особи, які могли бути відповідальними за вчинене правопорушення, скористалися передбаченим статтею 279-3 КУпАП спеціальним порядком звільнення відповідальної особи від адміністративної відповідальності, вчинили у встановлений законом двадцятиденний строк передбачені цією нормою дії та надали уповноваженому органу документи, необхідні для такого звільнення.

За таких обставин посилання позивача на те, що в момент вчинення правопорушення транспортним засобом фактично керувала інша особа, без реалізації встановленого законом механізму її притягнення до відповідальності, не може бути підставою для звільнення позивача від адміністративної відповідальності.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем п`ятнадцятиденного строку, визначеного статтею 277 КУпАП, оскільки зазначене правопорушення вчинено 19.02.2026, а оскаржувана постанова винесена 18.03.2026, колегія суддів зауважує, що для правопорушень, передбачених частиною 3 статті 122 КУпАП у частині порушення правил зупинки та стоянки, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), закон встановлює спеціальний строк розгляду - невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб`єкта, а не загальний п`ятнадцятиденний строк. При цьому перебіг строку розгляду такої справи пов`язується не безпосередньо з датою вчинення правопорушення, а з моментом його виявлення та отримання уповноваженою особою відомостей про суб`єкта правопорушення. Відтак саме по собі співвідношення дат 19.02.2026 та 18.03.2026 не свідчить про порушення відповідачем вимог статті 277 КУпАП. З огляду на спеціальний характер правового регулювання, визначальним є встановлення моменту отримання відповідачем необхідних відомостей про суб`єкта правопорушення та дотримання вимоги щодо невідкладного розгляду справи після їх отримання. Отже, доводи позивача про пропуск п`ятнадцятиденного строку ґрунтуються на неправильному застосуванні положень статті 277 КУпАП та не свідчать про протиправність оскаржуваної постанови.

Як убачається з матеріалів справи, порушення правил зупинки транспортного засобу зафіксовано в режимі фотозйомки. З огляду на відсутність на місці вчинення правопорушення технічної можливості встановити особу, визначену частиною другою статті 14-2 КУпАП як суб`єкта відповідного правопорушення, інспектор, діючи відповідно до вимог статті 279-1 КУпАП, розмістив на лобовому склі транспортного засобу "SKODA SUPERB", державний номерний знак " НОМЕР_1 ", повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серія ПТ №00016085 (а.с. 38-41).

Колегія суддів звертає увагу, що постанова серії ПТ №00016085 від 18.03.2026 щодо події від 19.02.2026 була винесена у межах загального двомісячного строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП, після отримання офіційних даних з реєстру МВС про керівника юридичної особи.

Оскаржувана постанова була прийнята 18.03.2026 та надіслана відповідальній особі - позивачу 20.03.2026 вих. №01-07/031-20/1462 (отримана КП "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" 24.03.2026 вх. №1319) рекомендованим листом з повідомленням на адресу місцезнаходження юридичної особи КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" у відповідності до частини 7 статті 279-1 КУпАП (а.с. 37).

У зв`язку з вчиненням позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП, розгляд справи згідно з частиною 5 статті 279-1, статей 283, 284 КУпАП проведено без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Щодо доводів позивача про те, що створення перешкоди дорожньому руху або загрози безпеці руху є обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті122 КУпАП, а доказів створення такої перешкоди автомобілем позивача відповідачем не надано, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: 2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: з) ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

З викладеного убачається, що саме розміщення транспортного засобу у визначених законом місцях, зокрема ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території або безпосередньо в місці такого виїзду, презюмується законодавцем таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. Відповідно до пункту 1.10 ПДР прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них. Наявна на фотоматеріалах арка будівлі по вул. Небесної Сотні 11/21 є класичним архітектурним елементом виїзду з внутрішньодворової, прилеглої території на проїзну частину.

Тож, водій, діючи з необхідною обачністю і дотримуючись вимог ПДР, зобов`язаний ідентифікувати таку арку саме як виїзд з прилеглої території без необхідності додаткового встановлення роз`яснювальних знаків. Наявність опадів у виді снігу сама по собі не змінює правового статусу такого виїзду та не звільняє водія від обов`язку дотримуватися встановленої законом відстані.

Отже, зупинка транспортного засобу "SKODA SUPERB" з номерним знаком " НОМЕР_1 " ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території вважається такою, що створює загрозу безпеці руху чи суттєво перешкоджає дорожньому руху в силу Закону.

Позивача притягнуто до відповідальності за частиною 3 статті 122 КУпАП за порушення підпункту "и" пункту 15.9 ПДР України.

Підпункт "и" пункту 15.9 ПДР проголошує, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Оскільки у 10 - метровій зоні від виїзду з прилеглої території Закон забороняє зупинку (тобто припинення руху навіть на 1 секунду чи на час до 5 хвилин), склад адміністративного правопорушення є закінченим з моменту самого факту припинення руху транспортного засобу у цій зоні.

Вказане у сукупності з урахуванням всіх зібраних матеріалів, в достатній мірі підтверджує наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП. Разом з тим, дії інспектора з паркування вчинені згідно з вимогами чинного законодавства, постанова про накладення адміністративного стягнення серія ПТ №00016085 від 18.03.2026 є правомірною та такою, що відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України, а отже вимоги про визнання її протиправною та скасування є такими, що не підлягають задоволенню.

Інші аргументи, наведені сторонами, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає доводи та вимоги апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а наведені позивачем доводи не знайшли свого підтвердження та спростовуються встановленими обставинами справи й наведеними вище положеннями законодавства.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 06.08.2026 у справі №554/4377/26 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 06.08.2026 у справі № 554/4377/26 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий

Повний текст постанови складено 07.10.2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua