Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №520/2274/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 р.Справа № 520/2274/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Ральченка І.М.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації Безлюдівської селищної ради» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 , головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., повний текст складено 28.05.26 року по справі № 520/2274/26

за позовом ОСОБА_1

до Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації Безлюдівської селищної ради»

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації Безлюдівської селищної ради», в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» Безлюдівської селищної ради щодо не реєстрації та не розгляду запиту запит № 7 від 02.02.2026 ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації»;

- зобов`язати Комунальне підприємство «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» Безлюдівської селищної ради Харківської області зареєструвати та розглянути запит № 7 від 02.02.2026 ОСОБА_1 , надавши запитувану в ньому інформацію відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації»;

- визнати протиправними дії Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» Безлюдівської селищної ради щодо не реєстрації та не розгляду запиту запит № 8 від 02.02.2026 ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації»;

- зобов`язати Комунальне підприємство «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» Безлюдівської селищної ради Безлюдівської селищної ради Харківської області зареєструвати та розглянути запит №8 від 02.02.2026 ОСОБА_1 ,надавши запитувану в ньому інформацію відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації».

В обґрунтуванні адміністративного позову вказано, що відповідач протиправно не зареєстрував та не розглянув запити позивача №7 та №8 від 02.02.2026р. відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації». Зазначене, на думку позивача, порушує його права та законні інтереси.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" Безлюдівської селищної ради визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправними дії Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» Безлюдівської селищної ради щодо не реєстрації та не розгляду запиту запит № 7 від 02.02.2026 ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації».

Зобов`язано Комунальне підприємство «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» Безлюдівської селищної ради Харківської області зареєструвати та розглянути запит № 7 від 02.02.2026 ОСОБА_1 , надавши запитувану в ньому інформацію відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації».

Визнано протиправними дії Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» Безлюдівської селищної ради щодо не реєстрації та не розгляду запиту запит № 8 від 02.02.2026 ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації».

Зобов`язано Комунальне підприємство «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» Безлюдівської селищної ради Безлюдівської селищної ради Харківської області зареєструвати та розглянути запит №8 від 02.02.2026 ОСОБА_1 , надавши запитувану в ньому інформацію відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації».

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2026 апеляційну скаргу Комунального підприємство «Харківське районне бюро технічної інвентаризації Безлюдівської селищної ради» - залишено без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 по справі № 520/2274/26 залишено без змін.

05.10.2026 до Другого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд стягнути з Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації Безлюдівської селищної ради» судові витрати понесені під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 132 цього Кодексу, до витрат, пов`язаних із розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року 5076-VI (далі - Закон 5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС).

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( частина четверта статті 134 КАС).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що з метою отримання правової допомоги щодо ведення справи в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , було укладено договір про надання правничої допомоги від 14.07.2026 з адвокатом Івахненко М.А.

Згідно умов договору про надання правової допомоги від 14.07.2026 року адвокат Івахненко М.А прийняв на себе зобов`язання надати позивачу професійну правничу допомогу, зокрема щодо представництва і захисту його (Клієнта) прав і законних інтересів в системі загальних судів України, щодо складання позовів та інших процесуальних документів, представництва у Другому апеляційному адміністративному суді при розгляді апеляційної скарги Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації Безлюдівської селищної ради» від 26.06.2026 по справі № 520/2274/26 та оскарження додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 по справі № 520/2274/26 в частині судових витрат.

У пункті 5.2 договору про надання професійної правничої допомоги від 14.07.2026 року передбачено, що складання актів прийому-передачі правової допомоги (виконаних робіт) сторонами не здійснюється, а оплата правової допомоги здійснюється на підставі виставлених адвокатом рахунків у визначені в таких рахунках строки.

За умовами пункту 5.1 вказаного договору позивач сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі, що становить 3000 (три тисячі) грн.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн позивачем надано копію договору про надання професійної правничої допомоги від 14.07.2026 року, копію ордеру, копію рахунку від 17.07.2026 року, копію детального опису робіт від 17.07.2026 року та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, наданими до суду доказами підтверджується фактичне понесення позивачем витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 3000 грн.

Відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України в контексті ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що відповідно до частини шостої статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 30 червня 2022 року у справі №640/1175/20, від 11серпня 2022 року у справі №300/2050/19.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження понесених позивачем витрат, колегія суддів, дійшла висновку, що визначена вартість витрат у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3000 грн. не є співмірною зі: складністю справи та з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка цієї справи до розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій не потребувала настільки значного часу для надання адвокатом послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги позивачу у співвідношенні до гонорару адвоката, а сума, заявлена до відшкодування позивачу за надану послугу, не є належним чином обґрунтованою на предмет її розміру, який визначений в поданій заяві.

Крім того, колегія суддів зауважує, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому або такому ж розмірі, як надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, отриманий за аналогічні послуги у суді першої інстанції, колегія суддів вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги за складання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій, свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Колегія суддів також критично оцінює співмірність розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом послуги з вивчення документів та їх правового аналізу, оскільки доводи й позиція сторін протягом усього часу розгляду справи не змінювалися.

Враховуючи, що правова позиція представника позивача у суді першої та апеляційної інстанцій не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в суді першої інстанції, вдруге вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводи, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, - з огляду на що розмір таких витрат також підлягає зменшенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню, з прийняттям додаткової постанови про стягнення на користь позивача за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 1000 (одна тисяча) грн., що є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача з огляду на складність даної справи та обсяг виконаної адвокатом роботи.

Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути з Комунального підприємства "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" Безлюдівської селищної ради (ЄДРПОУ:03355040) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу (правову) допомогу, що понесені у суді апеляційної інстанції в сумі 1 000 (одна тисяча гривень) 00 коп.

У задоволенні решти вимог заяви - від мовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Ральченко І.М.

Судді Мінаєва К.В. Катунов В.В.