Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №440/17297/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 р.Справа № 440/17297/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Мінаєвої К.В. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами представника позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - Петренка Олега Борисовича, Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2026, суддя С.С. Сич, по справі № 440/17297/25

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, у якому позивач, уточнивши позовні вимоги 07.01.2026, 03.03.2026 та 28.04.2026, просив суд:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00168412405 від 04.11.2025, згідно якого ОСОБА_1 за перевіряємий період збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування» на загальну суму 317854,31 грн., з них: 254283,45 грн. – сума не сплаченого податку на доходи фізичних осіб і 63570,86 грн. – сума нарахованих штрафних (фінансових) санкцій;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00168322405 від 04.11.2025, згідно якого ОСОБА_1 за перевіряємий період збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на загальну суму 26487, 85 грн., з них: 21190,28 грн. – сума не сплаченого військового збору і 5297,57 грн. – сума нарахованих штрафних (фінансових) санкцій;

3) визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-00168332405 від 04.11.2025 про сплату позивачем ФОП ОСОБА_1 заборгованості (недоїмки) з єдиного внеску про донарахування в сумі 371826,73 грн.;

4) визнати протиправним та скасувати рішення №00168352405 від 04.11.2025 про донарахування штрафних санкцій зі сплати єдиного внеску в сумі 105124,68 грн.;

5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00168392405 від 04.11.2025 в частині збільшення позивачу фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 353548, 80 грн., в тому числі, сума донарахованого податку на додану вартість - 282839, 04 грн. та штрафні санкції - 70709, 76 грн.;

6) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00168402405 від 04.11.2025, згідно якого застосовані до позивача ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН на загальну суму 13941,14 грн.;

7) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00168282405 від 04.11.2025, згідно якого застосовано до позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 24000,00 грн. за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються у електронних сигаретах, та пального» №3817-ІХ від 18.06.2024;

8) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00168312405 від 04.11.2025, згідно якого застосовано до позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 24000,00 грн. за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються у електронних сигаретах, та пального» №3817-ІХ від 18.06.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2019 року по 26 листопада 2019 року, з 28 серпня 2021 року по 31 грудня 2024 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівникам, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з 01 січня 2019 року по 26 листопада 2019 року, з 28 серпня 2021 року по 31 грудня 2024 року, оформленої актом від 03.10.2024 №14333/16-31-24-05-01/ НОМЕР_1 , є помилковими та безпідставними, перевіряючими допущено помилки при встановленні залишку ковбасних виробів станом на 31.12.2024, по яких закінчився термін зберігання, на суму 1414195,19 грн., зокрема: перевіряючими враховано при розрахунку залишку виключно податкові накладні на придбання та реалізацію ковбасних виробів, які оформляються не тільки при відвантаження товару, але й при зарахуванні на рахунок передплати за товар, що може не збігатися з термінами відвантаження цього товару; перевіряючими не враховано, що сума реалізації ковбасних виробів згідно податкових накладних за 2022, 2023, 2024 рік перевищує суму придбання ковбасних виробів (код УКТ ЗЕД 1601), а отже, залишку ковбасних виробів не існувало; перевіряючими не враховано, що позивач розпочав підприємницьку діяльність в 2021 році, але платником податку на додану вартість був зареєстрований 13.09.2022, а отже, до цієї дати отримував ковбасні вироби на підставі видаткових накладних без оформлення податкових накладних; перевіряючими не враховано факти повернення позивачем неякісних ковбасних виробів постачальникам та відповідно вартість повернутих товарів, зокрема, не враховано розрахунків коригування до податкових накладних, складених у зв`язку з таким поверненням; методику, якою контролюючий орган керувався при здійсненні розрахунку залишків ковбасних виробів, відповідачем в акті не зазначено; твердження перевіряючих про наявність залишків ковбасних виробів, по яких закінчився термін зберігання, не підтверджено жодними доказами та є їх припущеннями, які не відповідають фактичним обставинам справи. Також позивач заперечує факти реалізації у перевіряємову періоді алкогольних напоїв, що вважаються не маркованими, вважає висновки перевірки про такі порушення недоведеними, а штрафні санкції застосованими з порушенням вимог статті 58 Конституції України.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області форми «Р» від 04 листопада 2025 року №00168412405.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області форми «Р» від 04 листопада 2025 року №00168322405.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області форми «Р» від 04 листопада 2025 року №00168392405 в частині збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 353548 грн. 80 коп. (триста п`ятдесят три тисячі п`ятсот сорок вісім гривень вісімдесят копійок), у тому числі: за податковими та/або іншими зобов`язаннями – 282839 грн. 04 коп. (двісті вісімдесят дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень чотири копійки) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 70709 грн. 76 коп. (сімдесят тисяч сімсот дев`ять гривень сімдесят шість копійок).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми «ПС» від 04 листопада 2025 року №00168402405 в частині застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» в розмірі 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень).

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 04 листопада 2025 року №Ф-00168332405.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00168352405 про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04 листопада 2025 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми «С» від 04 листопада 2025 року №00168282405 в частині застосування до ОСОБА_1 штрафу за платежем "штрафні санкції, що застосовуються відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" у розмірі 7000 грн. (сім тисяч гривень).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми «С» від 04 листопада 2025 року №00168312405 в частині застосування до ОСОБА_1 штрафу за платежем "штрафні санкції, що застосовуються відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" у розмірі 7000 грн. (сім тисяч гривень).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти в цій частині нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник відповідача зазначає, що на його думку, оскаржуване рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 у справі № 440/17297/25 в частині задоволення позову є таким, що підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції вірна правова оцінка надана не була, судом порушено матеріальні норми та не надано оцінки вісім обставинам, поясненням та доказам у справі – спір розглянуто не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, що в своїй сукупності і обумовило частково неправильне вирішення справи.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, подав власну апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти в цій частині нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що погоджується з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 року про залишення в силі ППР №00168402405 від 04.11.2025 р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 10 541, 14 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, які не пов`язані з придбанням ковбасних виробів та не оскаржую його в апеляційному порядку.

Проте, на переконання позивача інші два податкових повідомлення-рішення № 00168282405 та № 00168312405 від 04.11.2025 року в частині застосування штрафних санкцій в сумі 17 000,00 грн. по кожному окремому податковому повідомленню-рішенню, за нібито реалізацію позивачем не маркованих алкогольних напоїв, які згідно оскаржуваного рішення суду першої інстанції залишені в цій частині в силі, є протиправним та підлягають скасуванню.

Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що на його думку, шість податкових повідомлень-рішень, одна вимога та рішення від 04.11.2025 року про оскарження позовних вимог прийняті всупереч вимог чинного податкового законодавства і підлягають скасуванню.

Вважає, що в апеляційній скарзі відповідач ГУ ДПС у Полтавській області не навів достатніх аргументів, які б підтверджували законність прийняття оскаржуваних рішень.

На переконання позивача, апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Полтавській області слід залишити без задоволення, а судове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 року по справі №440/17297/25 в частині визнання протиправними та скасування оскаржуваних ППР, вимоги та рішення – без змін.

Також, позивач надавав до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення в яких зазначив, що на його думку, достовірність визначення зобов`язань із акцизного податку виключає встановлення фактів реалізації алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку.

На переконання позивача, в межах спірних відносин контролюючому органу під час проведення перевірки необхідно встановити факт наявності у суб`єкта господарювання у продажу алкогольних напоїв, факт відсутності марок акцизного податку встановленого зразка на даному алкогольному напої (алкогольні напої марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції).

Представник відповідача, у свою чергу, надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що на його думку, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 у справі № 440/17297/25 в частині відмовлених позовних вимог - залишити без змін.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представники позивача та відповідача підтримали подані ними апеляційні скарги та доводи, викладені на їх обґрунтування.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 28.08.2021, основним видом економічної діяльності позивача є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /том 1 а.с. 34-35/.

Із 01.09.2021 позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, 2 група, що підтверджується витягом №2116033401832 з реєстру платників єдиного податку /том 1 а.с. 39/.

Із 13.09.2022 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість 32216034500097 /том 1 а.с. 40/.

У період з 08.09.2025 по 19.09.2025 та з 22.09.2025 по 26.09.2025 посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2019 року по 26 листопада 2019 року, з 28 серпня 2021 року по 31 грудня 2024 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівникам, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з 01 січня 2019 року по 26 листопада 2019 року, з 28 серпня 2021 року по 31 грудня 2024 року, за результатами якої складено акт від 03.10.2024 №14333/16-31-24-05-01/2758408291 /том 1 а.с. 128-250, том 2 а.с. 1-37/.

За висновками акту перевірки від 03.10.2025 №14333/16-31-24-05-01/2758408291 контролюючим органом встановлені наступні порушення:

1) пп.16.1.2 п.16.1 ст.16 п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, наказу Міндоходів від 16.09.2013 року № 481, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за №1686/24218, «Про затвердження форми Книги обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність та Порядку її ведення» та ст.128 п.6 Господарського кодексу України, а саме неналежне ведення книги обліку доходів та витрат, що призвело до включення до декларацій про майновий стан і доходи за 2022, 2023 та 2024 роки перекручених даних в зв`язку із завищенням вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю, що призвело до заниження суми чистого оподатковуваного доходу у сумі 1412685,85 грн., а саме: за 2022 рік у сумі 21411,13 грн., за 2023 рік у сумі 827534,79 грн та за 2024 рік у сумі 563739,93 грн.;

2) пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.177.2 пп.177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 254283,45 грн., у тому числі: за 2022 рік у сумі 3854,00 грн., за 2023 рік у сумі 113339,60 грн., за 2024 рік в сумі 101473,19 грн.;

3) п.2 частини першої ст.7 та частини 5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у результаті чого занижено єдиний внесок у сумі 81801,93 грн. у тому числі: за 2022 рік у сумі 4710,45 грн., за 2023 рік у сумі 77091,48 грн.;

4) пп. 14.1.36, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 199.1 ст. 199, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на додану вартість на суму 339977 грн., у точу числі: за січень 2019 на суму 7406 грн., за вересень 2019 на суму 153 грн., за жовтень 2019 на суму 195 грн., за листопад 2019 на суму 12547 грн., за жовтень 2022 на суму 41 грн., за лютий 2023 на суму 101 грн., за березень 2023 на суму 30 грн., за квітень 2023 на суму 928 грн., за травень 2023 на суму 1441 грн., за червень 2023 на суму 487 грн., за липень 2023 на суму 505 грн., за серпень 2023 на суму 655 грн., за вересень 2023 на суму 453 грн., за жовтень 2023 на суму 9691 грн., за листопад 2023 на суму 16673 грн., за грудень 2023 на суму 2921 грн., за січень 2024 на суму 184 грн., за лютий 2024 на суму 137 грн., за травень 2024 на суму 631 грн., за червень 2024 на суму 558 грн., за липень 2024 на суму 1234 грн., за вересень 2024 на суму 167 грн., за грудень 2024 на суму 282839 грн. та зменшення від`ємного значення ПДВ на суму 12742 грн., у т.ч. за листопад 2019 на суму 12742 грн.;

5) пп. «г» п. 198.5 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме відсутня реєстрація податкових накладних в ЄРПН на загальну суму обсягу постачання (без податку на додану вартість) 1715667,74 грн.;

6) п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН;

7) п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.4, п.п1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по військовому збору у сумі 21190,28 грн., в тому числі: 321,17 грн. за 2022 рік, 12413,02 грн. за 2023 рік та 8456,09 грн. за 2024 рік;

8) п.п. 226.3, п.п. 226.7, п.п. 226.9 ст.226 Податкового кодексу України, абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями), а саме реалізація у двох місцях алкогольних напоїв, що вважаються не маркованими (без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку) на суму 2056,10 грн;

9) п. 12 статті Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами та доповненнями), ФОП ОСОБА_1 не було дотримано встановлений порядок ведення товарних запасів та не забезпечено зберігання форм ведення обліку товарних запасів на протязі трьох років після закінчення звітного періоду, у якому здійснено останній запис.

Позивач подав заперечення на акт перевірки /том 6 ка.с. 81-92/, на які надано відповідь листом ГУ ДПС у Полтавській області №34270/6/16-31-24-05-07 від 30.10.2025, яким висновки акту перевірки від 03.10.2025 №14333/16-31-24-05-01/ НОМЕР_1 залишено без змін, а заперечення позивача – без задоволення /том 6 а.с. 71-74/.

04 листопада 2025 року ГУ ДПС у Полтавській області на підставі акту перевірки від 03.10.2025 №14333/16-31-24-05-01/ НОМЕР_1 прийнято:

1) податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00168412405, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування» на загальну суму 317854,31 грн., у тому числі: за податковими та/або іншими зобов`язаннями – 254283,45 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 63570,86 грн. /том 1 а.с. 63-64/. В обґрунтування вказаного податкового повідомлення-рішення форми "Р" №00168412405 від 04.11.2025 зазначено, що перевіркою встановлено завищення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю, що призвело до заниження суми чистого оподаткованого доходу в сумі 1412685,85 грн., а саме за 2022 рік у сумі 21411,13 грн., за 2023 рік у сумі 827534,79 грн. та за 2024 рік у сумі 563739,93 грн. Перевіркою правильності остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, встановлено його заниження в загальній сумі 254283,45 грн., у т.ч. за 2022 рік у сумі 3854,00 грн., за 2023 рік у сумі 113339,60 грн., за 2024 рік у сумі 101473,19 грн.

2) податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00168322405 яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на загальну суму 26487,85 грн., у тому числі, за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 21190,28 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5297,57 грн. /том 1 а.с. 65-67/. В обґрунтування вказаного податкового повідомлення-рішення форми "Р" №00168322405 від 04.11.2025 зазначено, що перевіркою встановлено завищення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю, що призвело до заниження суми чистого оподаткованого доходу в сумі 85 грн., а саме, за 2022 рік у сумі 21411,13 грн., за 2023 рік у сумі 827534,79 грн. та за 2024 рік у сумі 563739,93 грн. Таким чином, перевіркою правильності визначення військового збору з доходів від здійснення підприємницької діяльності встановлено його заниження в сумі 21190,28 грн., в т.ч. 321,17 грн. за 2022 рік, 12413,02 грн. за 2023 рік та 8456,09 грн. за 2024 рік, а саме, заниження військового збору з чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1

3) вимогу про сплату ФОП ОСОБА_1 боргу (недоїмки) №Ф-00168332405 в сумі 371826,73 грн. /том 1 а.с. 78/.

4) рішення №00168352405 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 105124,68 грн. /том 1 а.с. 76-77/.

5) податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00168392405, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 415176,25 грн., у тому числі, за податковими та/або іншими зобов`язаннями - 332141 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 83035,25 грн. /том 1 а.с. 68-69/. В обґрунтування вказаного податкового повідомлення-рішення форми "Р" №00168392405 від 04.11.2025 зазначено про заниження податку на додану вартість на суму 339977 грн., у тому числі: за квітень 2019 на суму 7406 грн., за червень 2019 на суму 4906 грн., за вересень 2019 на суму 153 грн., за жовтень 2022 на суму 41 грн., за лютий 2023 на суму 101 грн., за березень 2023 на суму 30 грн., за квітень 2023 на суму 928 грн., за травень 2023 на суму 1441 грн., за червень 2023 на суму 487 грн., за липень 2023 на суму 505 грн., за серпень 2023 на суму 655 грн., за вересень 2023 на суму 453 грн., за жовтень 2023 на суму 9691 грн., за листопад 2023 на суму 16673 грн., за грудень 2023 на суму 2921 грн., за січень 2024 на суму 184 грн., за лютий 2024 на суму 137 грн., за травень 2024 на суму 631 грн., за червень 2024 на суму 558 грн., за липень 2024 на суму 1234 грн., за вересень 2024 на суму 167 грн., за грудень 2024 на суму 282839 грн.

6) податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №00168402405, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 17341,14 грн. /том 1 а.с. 74-75/. В обґрунтування вказаного податкового повідомлення-рішення №00168402405 зазначено про відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН на загальну суму обсягу постачання (без податку на додану вартість) 1715667,74 грн.

7) податкове повідомлення-рішення форми "С" №00168282405, яким до ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та /або пені, у тому числі, за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем «штрафні санкції, що застосовуються відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються у електронних сигаретах, та пального» у розмірі 24000,00 грн. /том 1 а.с. 70-71/. В обґрунтування вказаного податкового повідомлення-рішення зазначено про встановлення фактів реалізації алкогольних напоїв, що вважаються не маркованими в періоді перевірки з 01.01.2019 по 31.12.2024 на загальну суму 1799,20 грн. за адресою торгової точки: АДРЕСА_1 .

8) податкове повідомлення-рішення форми "С" №00168312405, яким до ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та /або пені, у тому числі, за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем «штрафні санкції, що застосовуються відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються у електронних сигаретах, та пального» у розмірі 24000,00 грн. /том 1 а.с. 72-73/. В обґрунтування вказаного податкового повідомлення-рішення зазначено про встановлення фактів реалізації алкогольних напоїв, що вважаються не маркованими в періоді перевірки з 01.01.2019 по 31.12.2024 на загальну суму 256,90 грн. за адресою торгової точки: Полтавська область, Полтавський район, селище Опішня, вул. Панаса Мирного, буд. 79.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС у Полтавській області №00168412405 від 04.11.2025, №00168322405 від 04.11.2025, з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області №00168392405 від 04.11.2025 в частині збільшення позивачу грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 353548,80 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями на суму 282839,04 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 70709,76 грн., з вимогою Головного управління ДПС у Полтавській області №Ф-00168332405 від 04.11.2025, з рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області №00168352405 від 04.11.2025, а також з податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС у Полтавській області №00168282405 від 04.11.2025, №00168312405 від 04.11.2025 та з податковим повідомленням-рішенням №00168402405 від 04.11.2025 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 13941,14 грн., у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області форми «Р» від 04 листопада 2025 року №00168412405, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області форми «Р» від 04 листопада 2025 року №00168322405, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області форми «Р» від 04 листопада 2025 року №00168392405 в частині збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 353548 грн. 80 коп., у тому числі: за податковими та/або іншими зобов`язаннями – 282839 грн. 04 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 70709 грн. 76 коп., податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми «ПС» від 04 листопада 2025 року №00168402405 в частині застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» в розмірі 3400 грн., а також вимога Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 04 листопада 2025 року №Ф-00168332405 та рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00168352405 про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04 листопада 2025 року, - прийняті відповідачем не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми «ПС» від 04 листопада 2025 року №00168402405 в частині застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 10541,14 грн. прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та обґрунтовано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 14 ПК України надано визначення наступних понять:

- господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36);

- податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181);

- розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому (підпункт 14.1.231).

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 ПК України.

Згідно з підпунктом “а” пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно приписами п. 163.1 ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1); доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (п.п. 163.1.2); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3).

Пунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Згідно п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

За приписами п.п. 164.1.3 сп. 164.1 статті 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Відповідно до положень пунктів 177.1-177.3 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3. суми податків, зборів, пов`язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об`єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов`язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

За приписами підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим - десятим підпункту 177.4.6 цього пункту; документально не підтверджені витрати.

Отже, у пункті 177.2 статті 177 Податкового кодексу України наведене основне правило податкового обліку приватного підприємця, який застосовує загальну систему оподаткування, зокрема: об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Це означає, що по-перше, доходи та витрати відображаються за касовим методом. Тобто, доходи визнаються не в момент їх нарахування, а в момент отримання. Витрати визнаються лише в тому випадку, якщо вони фактично понесені (оплачені), а не тільки нараховані. По-друге, витрати відображаются у момент отримання доходу, якого вони стосуються, а не в момент їх оплати.

Згідно положеннями пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпунктів 1.1. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Частиною 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

За приписами пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Згідно з пунктом 9-21 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" тимчасово за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до 1 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються.

Щодо доводів апеляційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області, колегія суддів зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи колегією суддів встановлено, що з акту перевірки від 03.10.2025 №14333/16-31-24-05-01/2758408291, слідує що проведеною перевіркою відображених показників у рядку «усього» колонок 5.6.7.8 додатку Ф2 до податкових декларацій про майновий стан та доходи встановлено завищення «вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю» в сумі 1412685,85 грн., у тому числі: за 2022 рік – у сумі 21411,13 грн., за 2023 рік – в сумі 827534,79 грн., за 2024 рік – в сумі 563739,93 грн. У ході перевірки встановлено придбання в значних обсягах та продаж ФОП ОСОБА_1 ковбасних виробів. Суми, сплачені під час придбання зазначених товарів (без ПДВ) включалися ФОП ОСОБА_1 до складу витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей в декларації про доходи та майновий стан за 2022, 2023, 2024 роки /том 1 а.с. 143/. Суми ПДВ були включені ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту за відповідні звітні (податкові) періоди /том 1 а.с. 180/. Відповідно до проведеного аналізу даних про обсяги придбання ковбасних виробів та їх реалізації встановлено залишки ковбасних виробів станом на 31.12.2024 загальною вартістю за цінами їх придбання на суму 1764792,87 грн. (в.ч. без ПДВ – 1470660,73 грн., ПДВ – 294132,15 грн.), в тому числі, по яких закінчився термін зберігання на суму 1697034,22 грн., в тому числі без ПДВ – 1414195,19 грн., сума ПДВ – 282839,04 грн. /том 1 а.с. 181-184/.

За наслідками перевірки контролюючий орган дійшов висновку про заниження позивачем суми податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за 2022, 2023, 2024 роки на суму 254283,45 грн. (1412685,85 грн.*18%), про заниження військового збору за 2022, 2023, 2024 роки на суму 21190,28 грн. (1412685,85 грн.*1,5%), про заниження позивачем суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2024 року на суму 282839,04 грн., по заниження до сплати єдиного внеску на суму 371826,73 грн. та дійшов висновку про необхідність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Вказані висновки контролюючого органу ґрунтуються на аналізі та розрахунку залишків товарів (ковбасних виробів), які перевіряючі здійснили, керуючись виключно інформацією з Єдиного реєстру податкових накладних, зокрема, відомостями щодо зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, складених постачальниками позивача та податкових накладних, складених самим позивачем, що відображено у додатку №3 до акту перевірки /том 6 а.с. 211-243/.

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України 03.09.2021 №496 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 р. за №1411/37033 (далі по тексту – Порядок № 496), що набрав чинності 26.11.2021.

Відповідно до пункту 1 Порядку №496 цей Порядок визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі - ФОП), які відповідно до Закону зобов`язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такого ФОП.

Пунктом 2 Порядку №496 передбачено, що у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях: документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи; первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб`єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб`єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.

Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов`язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.

У первинних документах, що засвідчують знищення, втрату або використання товарів на власні потреби, зазначається вартість товару за ціною придбання, підтвердженою обліком товарів, визначеним цим Порядком, та не зазначаються реквізити постачальника і отримувача товару;

місце продажу (господарський об`єкт) - стаціонарний або будь-який пересувний об`єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об`єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг);

місце зберігання - стаціонарний або будь-який пересувний об`єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об`єкта, у тому числі транспортного засобу, земельна ділянка, де зберігаються товарні запаси, що належать ФОП;

товарні запаси - сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №496 облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку.

ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об`єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об`єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об`єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об`єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід`ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов`язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Отже, облік товарних запасів з 26.11.2021 здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів саме на підставі первинних документів.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частиною 1 статті 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Частиною 2 статті 9 цього Закону встановлено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинний документ - це документ, який має такі обов`язкові реквізити як: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, містить відомості про господарську операцію та підтверджує факт здійснення такої господарської операції.

У свою чергу, податкова накладна не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону, а тому не може підтвердити факт отримання товару, так як не містить реквізитів, які в силу статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є обов`язковими для первинного документу та можуть підтвердити дату проведення господарської операції, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Разом з тим, податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, якою вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню (в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку) або дата відвантаження товарів (для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку).

Відповідно до пунктів 201.1, 201.2 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Дата виникнення податкових зобов`язань визначена статтею 187 ПК України, відповідно до пункту 187.1. якої датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає, що податкова накладна не є первинним документом, на підставі якого ФОП ОСОБА_1 мав здійснювати облік товарних запасів, а складення податкової накладної в силу закону пов`язується не тільки з подією відвантаження товару, але й з подією зарахування коштів за ще не відвантажений товар, тому обрахунок залишків товару виключно на підставі відомостей податкових накладних є помилковим. Контролюючим органом під час перевірки наявності чи відсутності у позивача товарних запасів не досліджувалися та не відображені в акті перевірки первинні документи, а висновки про залишки товарів сформовані виключно за результатом опрацювання перевіряючими податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН.

Слід зазначити, що навіть здійснюючи обрахунок товарних запасів на підставі податкових накладних контролюючий орган не врахував при здійснення такого обрахунку відомостей розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, складних за перевіряємий період, копії яких наявні у матеріалах справи /том 4 а.с.178-250, том 5 а.с. 1-116/.

Також, незважаючи на те, що перевіряємим періодом є період, зокрема, з 28 серпня 2021 року по 31 грудня 2024 року, контролюючий орган не дослідив наявність чи відсутність залишків товарів, які контролюючий орган називає ковбасними виробами, за період з 28 серпня 2021 року по 13 вересня 2022 року, що охоплювався перевіряємим періодом.

Дійсно, контролюючий орган залишив поза увагою і той факт, що позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість з 13.09.2022 /том 1 а.с. 40/, тоді як розпочав здійснювати господарську діяльність з дати реєстрації фізичною особою -підприємцем 28.08.2021,а отже в ЄРПН не містилися та не могли міститися відомості про реалізацію чи продаж товарів за період з 28.08.2021 по 12.09.2022.

Отже, перевіряючі помилково розпочали свій обрахунок залишку товарів (ковбасної продукції) починаючи з вересня 2022 року, прийнявши залишки товару на дату початку обрахунку за нуль, тоді як позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 28.08.2021 /том 1 а.с. 34/ та здійснював господарську діяльність упродовж період з 28.08.2021 по 01.09.2022, що охоплювався перевіряємим періодом.

Також, в акті перевірки на сторінках 17 та 54-57 відповідач зазначає однакову суму вартості залишків ковбасних виробів, станом на 31.12.2024, по яких закінчився термін зберігання в розмірі 1414195,19 грн. Цю суму вартості залишків ковбасних виробів відповідач бере за основу при підрахунку витрат позивача та при донарахуванні суми податку на додану вартість. Але при підрахунку витрат позивача відповідач вказує, що термін придатності ковбасних виробів у відповідних роках перевіряємого періоду минув, а саме: в 2022 році на суму 21411,13 грн., в 2023 році на суму 827534,79 грн., в 2024 році на суму 563739,93 грн., і робить висновок, що вищезазначені суми витрат позивач не мав права враховувати при підрахунку оподаткованого доходу у відповідні роки. Однак, у який спосіб (алгоритм підрахунку) відповідачем встановлено вартість залишків ковбасних виробів, у яких закінчився термін придатності станом на 31.12.2022, 31.12.2023 та 31.12.2024, перевіряючі не зазначають та не наводять ці дані в таблиці на стор. 54-57 акту перевірки.

Про помилковість застосованої перевіряючими методології обрахунку товарних запасів (перевіряючими зазначено як залишки продукції) свідчить і неврахуванням контролюючим органом наступного:

1) товар ««ФУРШЕТНА» ковбаса напівкопчена, перший сорт, ТУ» згідно податкових накладних від 22.12.2022 №112825 /том 7 а.с. 74/, від 30.01.2023 №10343 /том 7 а.с. 75/, виписаних ТОВ «МІДАС-АВТО», придбаний позивачем рахується перевіряючими в кількості 20 кг як залишок, по якому закінчився строк придатності, тоді як за змістом інших податкових накладних, виписаних ОСОБА_1 у період 23.12.2022 по 06.03.2023, реалізовувався товар «Ковбаса ГЛОБИНО Салямі Фуршетна в/к в/г вак» та Ковбаса ГЛОБИНО Салямі Фуршетна в/к в/г порц.вак.» /том 7 а.с. 76-115/, що не враховано відповідачем;

2) товар «Ковбаса варена першого сорту «Олів`є» Ранчо поліамід (великий батон)» згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «МІДАС-АВТО» у період з 21.09.2022 по 17.10.2022 /том 7 а.с. 117-121/ придбаний позивачем рахується перевіряючими в кількості 21,453 кг як залишок, по якому закінчився строк придатності, тоді як за змістом інших податкових накладних, виписаних ОСОБА_1 у період 22.09.2022 по 28.10.2022, позивачем реалізовувалася товар «Ковбаса РАНЧО Олів`є вар. 1 г п/о» /том 7 а.с. 122-171/, що не враховано відповідачем;

3) товар «Ковбаса Gremio Портофіно с/к в/г нар. Серв. 75 г» згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «МІДАС-АВТО» /том 7 а.с. 173- 179/ придбана позивачем рахується перевіряючими в кількості 21 шт. як залишок, по якому закінчився строк придатності, тоді як за змістом інших податкових накладних, виписаних ОСОБА_1 у період 10.01.2023 по 15.10.2023, реалізовувався товар «Ковбаса Gremio Портофіно с/к в/г нар. Серв. 75 г» /том 7 а.с. 180-247/, що не враховано відповідачем;

4) товар «Ковбаса ліверна Ніжна 1с п/а БЕЗ ГМО» згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» у період з 28.02.2023 по 15.10.2023 /том 8 а.с. 2-26/ придбана позивачем рахується перевіряючими в кількості 74,647 кг як залишок, по якому закінчився строк придатності, тоді як за змістом інших податкових накладних, виписаних ОСОБА_1 у період 01.03.2023 по 05.11.2023, реалізовувався товар «Ковбаса ГЛОБИНО Ліверна ніжна 1г п/о» /том 8 а.с. 27-247, том 9 а.с. 1-28/, що не враховано відповідачем;

5) товар «Ковбаса н/к Просто Добра в/с порц.вир в/п» згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» у період 28.02.2023 по 30.06.2023 /том 9 а.с. 30-45/ придбана позивачем рахується перевіряючими в кількості 21,944 кг як залишок, по якому закінчився строк придатності, тоді як за змістом інших податкових накладних, виписаних ОСОБА_1 у період 01.03.2023 по 10.07.2023, реалізовувався товар «Ковбаса ГЛОБИНО Просто Добра н/к в/г вак» /том 9 а.с. 46-250, том 10 а.с. 1-108/, що не враховано відповідачем;

6) товар «Сосиски "Хот-дог" 1с в/п 550гр. БЕЗ ГМО» згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» у період 28.02.2023 по 30.09.2023 /том 10 а.с. 110-136/ придбаний позивачем рахується перевіряючими в кількості 122 кг як залишок, по якому закінчився строк придатності, тоді як за змістом інших податкових накладних, виписаних ОСОБА_1 у період 03.03.2023 по 11.10.2023, реалізовувалася товар «Сосиски ГЛОБИНО Хот-дог 1 г в/п 550 г» /том 10 а.с. 137-248, том 11 а.с. 1-152/, що не враховано відповідачем;

7) товар «Молочна п/а 0,4 кг (шт) ТМ АЛАН» згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «МІДАС-АВТО» у період 01.03.2023 по 07.10.2023 /том 11 а.с. 154-170/ придбаний позивачем рахується перевіряючими в кількості 50 шт. як залишок, по якому закінчився строк придатності, тоді як за змістом інших податкових накладних, виписаних ОСОБА_1 у період 01.03.2023 по 06.10.2023, реалізовувалася товар «Ковбаса АЛАН Молочна вар. в/г п/о 400 г» /том 11 а.с. 171-248, том 12 а.с. 1-104/, що не враховано відповідачем;

8) товар «Ковбаса кров`яна "Копчена оригінальна" 1с н/о газ.пак БЕЗ ГМО» згідно податкових накладних, виписаних «Глобинський м`ясокомбінат» у період 28.02.2023 по 31.12.2023 /том 12 а.с. 106-150/ придбаний позивачем рахується перевіряючими в кількості 45,182 кг як залишок, по якому закінчився строк придатності, тоді як за змістом інших податкових накладних, виписаних ОСОБА_1 у період 02.03.2023 по 24.12.2023, реалізовувалася товар «Ковбаса ГЛОБИНО Кров`яна копчена оригінальна 1г газ.пак.» /том 12 а.с. 151-246, том 13, том 14, том 15, том 16/, що не враховано відповідачем.

Детальні розрахунки наведені позивачем у письмових поясненнях від 28.04.2026 /том 7 а.с. 47-63/.

Отже, дослідивши наведені матеріали справи, колегія суддів вважає, що здійснення обрахунку залишку товарів на підставі податкових накладних здійснено з численними помилками.

Слід зазначити, що під час перевірки контролюючим органом перевірялися податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт за 2019-2024 роки саме вибірковим методом, а не суцільним методом, про що зафіксовано у пункті 1.13 акту перевірки /том 1 а.с. 135/, внаслідок чого було взагалі неможливо обрахувати чистий оподатковуваний дохід, тобто різницю між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

На виконання умов укладених договорів, укладених з ТОВ «МІДАС-АВТО», ТОВ «Глобинський м`ясокомбінат» /том 1 а.с. 110-114/, протягом 2022-2024 років складено податкові накладні (отримувач (покупець) ОСОБА_1 ), копії яких наявні у матеріалах справи, та відображені у додатку №3 до акту перевірки /том 6 а.с. 211-243/.

Всі ці податкові накладні були зареєстровані контрагентами позивача - постачальниками (продавцями) в Єдиному реєстрі податкових накладних, обставин включення до складу податкового кредиту позивача сум ПДВ по незареєстрованих податкових накладних в ЄРПН стосовно ковбасних виробів під час перевірки не встановлено.

Позивачем на підставі вказаних податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, включено суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Відповідач ГУ ДПС у Полтавській області не заперечує правомірність включення позивачем сум податку на додану вартість на підставі описаних вище податкових накладних до податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 відповідних податкових періодів, відповідачем не встановлено порушення в частині завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ по описаним вище податковим накладним, контролюючий орган не ставить під сумнів і товарний характер господарських операцій з придбання позивачем ковбасних виробів.

Жодних зауважень щодо оформлення наданих до перевірки позивачем договорів, первинних документів бухгалтерського обліку чи розрахункових документів у контролюючого органу немає.

Проте, висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що перевіркою не встановлено подальшої реалізації та/або їх використання у господарській діяльності платника, наявності товару на залишках, у зв`язку з чим податковий орган вважає, що позивач повинен був скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду грудня 2024 року і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПК України для такої реєстрації зведену податкову накладну за товарами, придбаними з податком на додану вартість, оскільки такі товари призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 282839,04 грн.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 28.08.2021, основним видом економічної діяльності позивача є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /том 1 а.с. 34-35/.

Цей клас включає роздрібну торгівлю широким асортиментом товарів, в якому переважають продукти харчування, напої або тютюнові вироби: діяльність неспеціалізованих магазинів, які, крім основної торгівлі продуктами харчування, напоями або тютюновими виробами, також здійснюють торгівлю рядом інших товарів, таких як одяг, меблі, побутові прилади, залізні вироби, косметичні засоби тощо.

У періоді, який перевірявся позивач фактично здійснював такий вид економічної діяльності як 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що зафіксовано самим контролюючим органом в акті перевірки /том 1 а.с. 131/.

Так, контролюючим органом Головним управлінням ДПС у Полтавській області під час проведення перевірки не досліджувалося, за якою саме подією були виписані податкові накладні, перелік яких зазначено в додатку №3 до акту перевірки, відповідач не здійснював запитів виробникам та не надав до суду належних документів, що підтверджують строк придатності кожного з товарів, який (строк) встановлюється виробником продукції та зазначається на етикетці, упаковці або в інших документах, доводи відповідача про закінчення строку придатності товару виходячи з наведених в акті формулюваннями («зазвичай до 3-7 днів», «приблизно до 15 днів», «в деяких випадках і до 25 днів», «можуть зберігатися до 120 днів») є припущеннями перевіряючих, які не доведені належними, допустимими та достовірними доказами, перевіряючими не було встановлено дат фактичного отримання позивачем товарів, зазначених у податкових накладних, зважаючи на те, що податкові накладні можуть складатися за першою подією виникнення податкового зобов`язання, що виникає, не тільки в дату відвантаження товару, але й у дату зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню (п.п. "а" п. 187.1 ст. 187 ПК України), а суми ПДВ на підставі таких податкових накладних відносяться покупцем до податкового кредиту за датою списання коштів з рахунку платника податку в банку після реєстрації податкової накладної, а не за датою отримання товарів платником податку.

Отже, доводи відповідача про закінчення строків придатності колбасних виробів, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідачем також не надано до суду належних та допустимих доказів того, що ФОП ОСОБА_1 включено до складу витрат за перевіряємий період витрати, що не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою – підприємцем, витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації, витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим - десятим підпункту 177.4.6 цього пункту, або документально не підтверджені витрати.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

При цьому, колегія суддів дослідивши матеріали справи, вважає, що зазначені вище господарські операції вчинені позивачем з метою здійснення господарської діяльності платника податку та мають розумну економічну причину.

Відповідачем не надано до суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження існування будь-якої з обставин, з якою пункт 198.5 статті 198 ПК України, у тому числі п.п. "г", пов`язує виникнення у платника податку обов`язку скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами.

Отже, відповідачем ГУ ДПС у Полтавській області, який є суб`єктом владних повноважень, не доведено фактів порушень позивачем п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 177.2, п.п. 177.4.5 п. 177.3 ст. 177 ПК України, п.п. 1.1, 1.2, 1.4, 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» ПК України, п.п. 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п.п. «г» п. 198.5, 198.6 ст. 198, п. 199.1 ст. 199, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», за які: податковим повідомленням-рішенням від 04.11.2025 №00168412405 збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на загальну суму 317854,31 грн., у тому числі: за податковими та/або іншими зобов`язаннями – 254283,45 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 63570,86 грн.; податковим повідомленням-рішенням від 04.11.2025 №00168322405 збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 26487, 85 грн., з них: 21190,28 грн. – сума не сплаченого військового збору і 5297,57 грн., податковим повідомленням-рішенням від 04.11.2025 №00168392405 збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 353548,80 грн., у тому числі: за податковими та/або іншими зобов`язаннями – 282839,04 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 70709,76 грн.; податковим повідомленням-рішенням від 04.11.2025 №00168402405 застосовано до ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції (штраф) за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» в розмірі 3400 грн., а також вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2025 №Ф-00168332405 нараховано позивачу заборгованість з недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 371826,73 грн. та рішенням №001683лектронних сигаретах, та пального" у розмірі 7000 грн. (сім тисяч гривень).

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області форми «Р» від 04 листопада 2025 року №00168412405, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області форми «Р» від 04 листопада 2025 року №00168322405, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області форми «Р» від 04 листопада 2025 року №00168392405 в частині збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 353548 грн. 80 коп., у тому числі: за податковими та/або іншими зобов`язаннями – 282839 грн. 04 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 70709 грн. 76 коп., податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми «ПС» від 04 листопада 2025 року №00168402405 в частині застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» в розмірі 3400 грн., а також вимога Головного управління ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 04 листопада 2025 року №Ф-00168332405 та рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00168352405 про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04 листопада 2025 року, - прийняті відповідачем не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо доводів апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , стосовно податкових повідомлень-рішень № 00168282405 та № 00168312405 від 04.11.2025 року в частині застосування штрафних санкцій в сумі 17 000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи колегією суддів встановлено, що при здійсненні роздрібної торгівлі за адресою вул. Травнева, 44-А, село Бабичівка, Кременчуцький район, Полтавська область, факти:

- дубліката марки акцизного податку з однією і тією ж маркою акцизного податку, що дублюється - АDFS708046 - у фіскальних чеках, що надходять по дротових та/або бездротових каналах зв`язку до органів ДПС при реалізації алкогольних напоїв "2208601100#Горілка Хлібний дар Класична 0,1 л." у такі дати: 21.10.2022 на суму 27,10 грн., 14.09.2022 на суму 26,30 грн. /том 1 а.с. 196, том 6 а.с. 198-199/;

- факти, коли у фіскальних чеках зазначено марки акцизного податку, що не містять серії із чотирьох літер та шестизначного номеру, натомість, містять десятизначні номери:

1) 0229031885 (№6924 від 10.09.2022) /том 1 а.с. 196, том 6 а.с. 197/;

2) 0080724063 (№7150 від 23.09.2022) /том 1 а.с. 196, том 6 а.с. 198/;

3) 3003208978 (№6482 від 13.08.2022) /том 1 а.с. 196, том 6 а.с. 197/, а також містять позначку Р(Р (№7236 від 27.09.2022 /том 1 а.с. 196, том 6 а.с. 199/.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки при здійсненні роздрібної торгівлі за адресою вул. Панаса Мирного, буд. 79, селище Опішня, Полтавський район, Полтавська область, факти: дубліката марки акцизного податку з однією і тією ж маркою акцизного податку, що дублюється - АFYХ126332 - у фіскальних чеках, що надходять по дротових та/або бездротових каналах зв`язку до органів ДПС при реалізації алкогольних напоїв "1808-2208601100#Горілка GREEN DAY Органік лайф 0,5 л." у такі дати: 09.12.2023 на суму 130,70 грн., 26.02.2024 на суму 126,20 грн. /том 1 а.с. 196-197, том 6 а.с. 200-201/.

За приписами статті 1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", що діяв до 01.01.2025 (надалі - Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР) алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; слабоалкогольні напої - алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об`ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 куб. см, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю.

Абзацом 3 частини 4 статті 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 статті 226 ПК України).

Аналіз податкового законодавства України свідчить про те, що маркування продукції маркою акцизного податку підтверджує сплату акцизу та легальність ввезення та реалізації на території України відповідних виробів.

Згідно з п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Відповідно до пункту 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251, передбачено, що марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі - QR-код) та лінійний штрих-код (далі - штрих_код).

На кожну марку наносяться такі реквізити:

слова “УКРАЇНА”, “МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ”, “ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ” (для тютюнових виробів);

позначення виду марки, що складається із слів та літер “алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)” - “АВ ЛГП”, “алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)” - “АВ ВП”, “алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)” - “АІ ЛГП”, “алкоголь імпортний (виноробна продукція)” - “АІ ВП”, “тютюн вітчизняний (сигарети з фільтром)” - “ТВ ЗФ”, “тютюн вітчизняний (сигарети без фільтра, цигарки)” - “ТВ БФ”, “тютюн вітчизняний (сигарили)” - “ТВ СГ”, “тютюн імпортний (сигарети з фільтром)” - “ТІ ЗФ”, “тютюн імпортний (сигарети без фільтра, цигарки)” - “ТІ БФ”, “тютюн імпортний (сигарили)” - “ТІ СГ”, “тютюн вітчизняний (інші вироби)” - “ТВ ІНШІ”, “тютюн імпортний (інші вироби)” - “ТІ ІНШІ”, “тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняні” - “ТВЕН В”, “тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортні” - “ТВЕН І”, “рідина імпортна” - “РІ”, “рідина вітчизняна” - “РВ”;

індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарил);

реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв).

Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.

QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.

QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.

Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.

Отже, кожна марка акцизного податку містить індивідуальні унікальні: серію із чотирьох літер і шестизначний номер.

Перелічені вище норми унеможливлюють факт законного повторного використання марки акцизного податку.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі по тексту - Положення №13, у редакції чинній на час виникнення спірних правовдіносин).

Відповідно до пункту 1 розділу I Положення № 13 визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 62.1- 62.3 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 ПК України).

Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: 72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків; 72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Згідно визначення термінів наведеного у Законі № 265/95-ВР, фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі;

електронний фіскальний звіт - це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані фіскального звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків;

електронна копія фіскального звітного чека - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

електронна копія фіскального звіту - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

Згідно пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Положеннями статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

У справі № 440/17297/25, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства, про які зазначено в акті перевірки, саме на підставі даних СОД РРО.

Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).

Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Отже, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Аналізуючи наведене правове регулювання, колегія суддів вважає, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Наведене узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №280/6823/23.

Отже, колегія суддів вважає, що відповідач під час проведення документальної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 (далі по тексту - Порядок №1057), цим Порядком встановлюється механізм передачі електронних копій розрахункових документів, фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) / програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО), фіскальних звітів ПРРО і повідомлень, що передбачені Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, що необхідні для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів ДПС для суб`єктів господарювання, що використовують РРО/ПРРО.

Система зберігання і збору даних РРО (далі - СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України; система обліку даних РРО (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій і програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів (п. 1.2 розділу І Порядку №1057).

Пунктом 1.7 розділу І Порядку №1057 передбачено, що суб`єкти господарювання, які використовують ПРРО, повинні передавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв`язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.

Згідно з п. 2.2 розділу І Порядку №1057 СЗЗД РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних СОД РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами НСМЕП.

Отже, система зберігання і збору даних РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних системи обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами національної системи масових електронних платежів.

Аналізом наведених вище норм Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, встановлено, що система зберігання і збору даних РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних системи обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами національної системи масових електронних платежів.

Отже, дані РРО, на які посилається контролюючий орган у фіскальних чеках /том 6 а.с. 197-201/, внесені у бази даних системи обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, є цілісними та незмінними, а тому є належними та допустимими доказами у цій справі.

Відповідно до приписів частини 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Так, Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР, що діяв на час вчинення порушення та втратив чинність 01.01.2025, була передбачена відповідальність до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі, зокрема, реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Верховний Суд у постанові від 08.08.2019 у справі №808/4653/14 виклав висновок щодо застосування норм права, зазначивши, що хоча маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку і здійснюється виробниками цієї продукції, втім порушенням норм Закону №481 щодо правил торгівлі такими напоями є саме виробництво, зберігання, транспортування, реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку; немаркованими ж вважаються алкогольні напої, марковані марками акцизного податку, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Із 01.01.2025 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі по тексту – Закон № 3817-IX).

Відповідно до частини 1 статті 73 Закону № 3817-IX за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб`єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.

Для обрахунку штрафних санкцій, передбачених цією статтею, використовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому виявлено порушення.

Пунктом 11 частини 2 статті 73 Закону № 3817-IX, чинного з 01.01.2025, передбачено, що до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: виробництво та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку (крім випадків, передбачених законодавством, та випадків, якщо маркування марками акцизного податку таких алкогольних напоїв не передбачено зовнішньоекономічним договором (контрактом) - 200 відсотків вартості таких товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Отже, відповідальність до суб`єктів господарювання у вигляді штрафу у разі реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка передбачена як Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР, що діяв до 01.01.2025, так і Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX, що набрав чинності з 01.01.2025.

Зважаючи на викладене вище, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність встановлених Законом підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу за описані вище факти реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка та/або немаркованих МАП окремо кожною адресою здійснення такої реалізації.

Разом з тим, нижня межа (мінімальна сума) штрафу Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР передбачена як не менше 17000 гривень, а мінімальна сума штрафу Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX передбачена як не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому виявлено порушення, що у спірному випадку становить 24000 грн. (8000 грн. *3).

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Можливість установлення зворотної дії нормативно-правового акту шляхом прямого застереження в ньому про таке підтверджена Конституційним Судом України. Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп зазначено, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

У Законі України від 18 червня 2024 року № 3817-IX, що набрав чинності з 01.01.2025, немає прямої вказівки про надання зворотної дії в часі нормі статті 73 Закону №3817-IX.

Збільшення розміру відповідальності новим нормативно-правовим актом порівняно з попереднім, що регулював ті самі відносини, є фактично зворотною дією нормативно-правового акта, тому що передбачає зміну правила поведінки в разі вчинення певного діяння. Таке за відсутності відповідного застереження у самому нормативно-правовому акті суперечить статті 58 Конституції України.

Отже, застосування до позивача збільшеного розміру відповідальності, встановленого новим нормативно-правовим актом (24000 грн.), порівняно з попереднім, що регулював ті самі відносини (17000 грн.), є фактично наданням зворотної дії нормативно-правового акта, а тому суперечить статті 58 Конституції України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми «С» від 04 листопада 2025 року № 00168282405 в частині застосування до ОСОБА_1 штрафу за платежем "штрафні санкції, що застосовуються відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" у розмірі 7000 грн. (24000 грн. - 17000 грн.) та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми «С» від 04 листопада 2025 року №00168312405 в частині застосування до ОСОБА_1 штрафу за платежем "штрафні санкції, що застосовуються відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" у розмірі 7000 грн. (24000 грн. - 17000 грн.), - прийняті відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо необґрунтованості податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області від 04.11.2025 № 00168282405 та № 00168312405 у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 17 000,00 грн за кожним податковим повідомленням-рішенням є безпідставними та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Відтак висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування зазначених податкових повідомлень-рішень у цій частині є обґрунтованим та відповідає встановленим у справі обставинам.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 по справі № 440/17297/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача чи відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги представника позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - Петренка Олега Борисовича та Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 по справі № 440/17297/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді В.В. Катунов К.В. Мінаєва

Повний текст постанови складено 07.10.2026 року