Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №520/15057/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 р.Справа № 520/15057/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 10.12.25 у справі № 520/15057/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі за текстом також – відповідачі), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення структурного підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) - Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 26.05.2025 № 204750007690 в частині: обмеження розміру пенсії за вислугу років граничною сумою; не здійснення доплати пенсії за 12 місяців, що передували перерахунку; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років позивачу без обмеження максимальним розміром пенсії за вислугою років, відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-УП; виплатити різницю в сумі пенсії за попередні 12 місяців до дати перерахунку - тобто з 01.06.2024 до 31.05.2025.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року прийнято заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 26.05.2025 № 204750007690 в частині: обмеження розміру пенсії за вислугу років граничною сумою; не здійснення доплати пенсії за 12 місяців, що передували перерахунку;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 14.07.2025 № 204750007690, ухвалене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за вимогою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у зв`язку з:

- неврахуванням актуальної інформації про заробітну плату, визначену у довідці Офісу Генерального прокурора № 21-97зп від 09.05.2025;

- безпідставною відмовою в належному перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру»;

- ненарахуванням доплати до пенсії за 12 місяців, що передували перерахунку;

- втручанням у предмет судового розгляду шляхом ухвалення нового рішення після відкриття провадження у справі.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області:

- провести новий перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням висновків рішень Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №520/15716/2020 та від 31.08.2021 у справі №520/9601/21, без обмеження граничним розміром пенсії за вислугою років;

- при перерахунку врахувати актуальну інформацію про заробітну плату, визначену у довідці Офісу Генерального прокурора № 21-97зп від 09.05.2025, з розміром середньої зарплати – 83 416,66 грн;

- визначити суму доплати за період з 01.06.2024 до 31.05.2025, що відповідає 12-місячному періоду, передбаченому ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням підвищення заробітної плати прокурорських працівників.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) здійснити виплату пенсії за вислугою років позивача та відповідної доплати за період з 01.06.2024 до 31.05.2025, нарахованих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відповідно до пункту 4 цих вимог.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року прийнято заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд прийняти уточнення позовних вимог та доповнити прохальну частину адміністративної позовної заяви пунктами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 09.07.2025 № 204750007690 про відмову в перерахунку пенсії за вислугою років із застосуванням обмеження, передбаченого ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії за вислугою років позивачу з урахуванням довідки Офісу Генерального прокурора № 21-97зп від 09.05.2025, без застосування обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII»;

- решта позовних вимог залишається без змін.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 23.05.2025 № 204750007690.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 09.07.2025 № 204750007690.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 18.05.2025 щодо перерахунку пенсії за вислугу років з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 здійснюється на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/9601/21 від 31.08.2021 без обмеження граничного розміру пенсії за вислугою років та становить – 27164,37 грн. Ураховуючи вимоги ч. 15 ст. 86 Закону №1697, розмір пенсії за вислугу років після проведення перерахунку на підставі заяви від 18.05.2025 з 01.06.2024 становитиме десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (на даний час 23610,00 грн), що є недоцільним. Виходячи з вищевикладеного, відділом перерахунків пенсій прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років згідно з Законом України від 14.10.2014 р. №1697-VІІ «Про прокуратуру» (далі – Закон №1697) у зв`язку із збільшенням заробітної плати та із недоцільністю. Таким чином відповідач уважає, що в діях органу Пенсійного фонду не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача. Судом першої інстанції не враховано та не взято до уваги вищенаведені обставини та факти даної адміністративної справи, а також вимоги чинного законодавства України, що регулюють дане спірне питання, що призвело до неправильного вирішення справи та безпідставного задоволення вимог позивача.

За результатами апеляційного розгляду просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 06.10.2020 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 у справі № 520/9601/21, з урахуванням ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 про виправлення описки в судовому рішенні, здійснено обчислення та нарахування розміру пенсії за вислугою років на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-УІІ відповідно до середньомісячного заробітку, виходячи з розміру 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, обчислені для пенсії відповідно до положень частин 2, 3 та 4 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-УІІ, без обмеження граничного розміру пенсії за вислугу років.

Розмір пенсії обчислено відповідно до довідки про складові заробітної плати від 25.02.2021 № 21-152зп, виданої Офісом Генерального Прокурора.

18.05.2025 ОСОБА_1 через вебпортал подав звернення щодо перерахунку пенсії за вислугу років згідно з Законом України від 14.10.2014 №1697-УІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697) у зв`язку із збільшенням заробітної плати.

Звернення ОСОБА_1 опрацьовано за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Рішенням від 23.05.2025 за № 204750007690 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за вислугу років за нормами Закону №1697 з 01.06.2025.

За результатами проведеного перерахунку пенсію ОСОБА_1 обчислено на підставі доданої до заяви про перерахунок пенсії від 18.05.2025 довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №21-97зп від 09.05.2025, виданої Офісом Генерального Прокурора, відповідно до положень частини 2 статті 86 Закону № 1697 у розмірі 60 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами, чинними на 01.01.2022 за відповідною (прирівняною) посадою заступника начальника відділу.

До проведення перерахунку пенсії згідно з заявою від 18.05.2025 розмір пенсії ОСОБА_1 було визначено на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 у справі № 520/9601/21, виходячи з розміру 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, обчислені для пенсії відповідно до положень частин 2, 3 та 4 статті 86 Закону № 1697 без обмеження граничного розміру пенсії за вислугою років.

Після проведення перерахунку пенсії на підставі заяви від 18.05.2025 розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 залишився незмінним та визначений без урахування обмеження, встановленого статтею 86 Закону № 1697.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 23.06.2025 направлено лист № 2000-0307-9/95770 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про перегляд рішення про перерахунок пенсії за вислугу років згідно з Законом №1697 на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №21-97зп від 09.05.2025, виданої Офісом Генерального Прокурора.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за вимогою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (лист від 23.06.2025 № 2000-0307-9/95770) було ухвалено нове рішення від 09.07.2025 № 204750007690, яким відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії за вислугою років.

Не погоджуючись із рішеннями пенсійного органу про відмову в перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення відповідача від 23.05.2025 за № 204750007690 та від 09.07.2025 за №204750007690 є протиправними та підлягають скасуванню.

З метою належного захисту прав позивача в спірних правовідносинах суд вийшов за межі позовних вимог, зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 18.05.2025 щодо перерахунку пенсії за вислугу років з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи у цій частині, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

На момент призначення позивача на роботу в органи прокуратури України діяв Закон України “Про прокуратуру” в редакції від 05.11.1991 за № 1789-ХІІ.

Статтею 50-1 Закону України “Про прокуратуру” в редакції від 05.11.1991 за № 1789-ХІІ були врегульовані питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих.

14.10.2014 прийнято Закону України “Про прокуратуру” за № 1697-УІІ .

Питання пенсійного забезпечення почали регулюватись статтею 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 за № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ).

Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частини сімнадцятої (з 01.10.2011 – ч. 18) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності неодноразово змінювався. Переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон № 1789-XII (крім п.8 ч.1 ст.15, ч.4 ст.16, абз.1 ч.2 ст.46-2, ст.47, ч.1 ст.49, ч.5 ст.50, ч.ч.4, 6, 11 ст.50-1, ч.3 ст.51-2, ст.53 щодо класних чинів).

01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 76-VIII), яким, серед іншого, внесено такі зміни:

- частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;

- частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отже, починаючи з 01.01.2015 в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру», а законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.

Реалізація права позивача на перерахунок пенсії забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019.

Таким чином позивач, у зв`язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі № 7-р(ІІ)2019, має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII до 13.12.2019 (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015 змінено на речення «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», тобто ці зміни були внесені в текст статті 86 Закону № 1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015).

Отже, частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню, починаючи з цієї дати. Тому, після тривалої перерви (01.01.2015 - 13.12.2019) в Україні з`явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури з 13.12.2019 є підвищення заробітної плати відповідної категорії працівників.

26.03.2020 Конституційний суд України ухвалив Рішення №6-р/2020 у справі №1-223/2018(2840/18) щодо відповідності Конституції окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України».

Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначив, що відповідно до підпункту 5 пункту 63 розділу І Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 № 79-VIII розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу доповнено, зокрема, пунктом 26, яким встановлене відмінне від спеціального нормативного регулювання заробітної плати прокурора, закріпленого частиною першою статті 81 Закону, за якою заробітна плата прокурора регулюється Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Наділивши Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати порядок та розміри заробітної плати прокурора, законодавець запровадив відмінне від передбаченого положеннями статті 81 Закону нормативне регулювання заробітної плати прокурора.

Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу, згідно з яким норми і положення статті 81 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону, а отже, є таким, що суперечить принципу верховенства права, передбаченого частиною першою статті 8 Конституції України.

Отже, рішенням від 26.03.2020 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З огляду на наведені положення законодавства, реалізація позивачем наявного у нього права на перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років має бути здійснена відповідачем за дотриманням таких вимог, як звернення до управління пенсійного фонду з відповідною заявою встановленого зразка та подання документів, які підтверджують розмір заробітної плати за відповідною посадою.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії від 18.05.2025, до якої долучено довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, видану Офісом Генерального прокурора від 09.05.2025 №21-97зп, тобто після прийняття рішення Конституційним Судом України.

В матеріалах справи міститься копія вказаної довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 09.05.2025 №21-97зп, в якій зазначено, що відповідно до Рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020 розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01.01.2022 за відповідною (прирівняною) посадою заступника начальника відділу, становить 83 416,66 грн (а.с. 27).

З огляду на викладене, позивач має право на перерахунок його пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 09.05.2025 №21-97зп.

Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні від 09.07.2025 за № 204750007690 та в апеляційній скарзі на те, що враховуючи вимоги ч. 15 ст. 86 Закону № 1697, розмір пенсії за вислугу років після проведення перерахунку на підставі заяви від 18.05.2025 з 01.06.2024 становитиме десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність визначеного законом (на даний час 23610,00 грн), що є недоцільним, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки право позивача на перерахунок його пенсії не може бути порушеним на підставі наведених вище посилань, а за загальним правилом, якщо унаслідок перерахунку пенсії її розмір зменшується, розмір до виплати має бути той самий, який був до перерахунку.

Жодна норма Закону № 1697-VІІ або пенсійного законодавства загалом не передбачає "недоцільність" як підставу для відмови в перерахунку пенсії.

Водночас колегія суддів уважає за необхідне зауважити, що за змістом статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI (який набрав чинності 01.10.2011) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Названим нормативно-правовим актом внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, положення частини п`ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.

При цьому, абзацом першим пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.

Колегії суддів зазначає, що положення пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв`язку із застосуванням досліджуваного нормативно-правового акту стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас, з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.

Закон України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ втратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Ураховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема, статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувала правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас, з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII.

Згідно з п. 3 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, передбачені цим Законом, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах у Міністерстві оборони України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Міністерстві внутрішніх справ України, Національній поліції України, Апараті Ради національної безпеки і оборони України, Державній спеціальній службі транспорту, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній пенітенціарній службі України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, органах військової прокуратури або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені відповідно до Законів України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» на період виконання особами, яким вони призначені, повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції. Після завершення особливого періоду виплата пенсій таким особам здійснюється згідно із законодавством.

Вказаним пунктом визначено вичерпний перелік осіб, до яких не застосовуються обмеження щодо виплати пенсії протягом особливого періоду, а саме: що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах у відповідних органах, або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

З урахуванням наведеного, Верховним Судом у постанові від 01.05.2023 у справі №200/4964/21 сформовано правовий висновок, за яким обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не застосовується саме у період проходження цією особою військової служби або перебування на посадах, перелічених у п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII, а не за фактичної наявності відповідного статусу.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації в Службі безпеки України з 30.09.2022 по теперішній час, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки СБУ від 06.03.2025 за № 11/6-1132 та витягом з наказу УСБУ в Харківській області від 30.09.2022 за № 124-ОС/дск.

Відтак, у період проходження ОСОБА_1 військової служби обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не застосовується.

За встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 09.07.2025 за № 204750007690 про відмову позивачу у перерахунку пенсії не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Також підлягає скасуванню і рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 23.05.2025 за № 204750007690, відповідно до якого після перерахунку пенсії позивача на підставі поданої ним заяви від 18.05.2025, розмір пенсійної виплати залишився незмінним.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Прийняття рішення про призначення (перерахунок) пенсії належить до повноважень відповідача.

Відповідно до Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Pedersen and Baadsgaard проти Данії” від 17.12.2004, № 49017/99 зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, що їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Під дискреційним повноваженням варто розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення у межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Водночас Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що належним захистом прав позивача в спірних правовідносинах буде визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 23.05.2025 за № 204750007690 та від 09.07.2025 за № 204750007690; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії визначено саме ГУ ПФУ в Чернівецькій області, то саме цей орган і має завершити процедуру перерахунку позивачу пенсії) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 18.05.2025 щодо перерахунку пенсії за вислугу років з урахуванням висновків суду.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками про наявність підстав для задоволення вищезазначених позовних вимог, проте суд першої інстанції не визначив та взагалі не зазначив норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, ухваливши по суті правильне рішення.

Враховуючи те, що суд першої інстанції не мотивував належним чином свій висновок, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни судового рішення із викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції відповідно до приписів статті 308 КАС України переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують вищенаведених висновків.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції необхідно змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі № 520/15057/25 - змінити з підстав та мотивів задоволення позову, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі № 520/15057/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова