Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №440/14226/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №440/14226/25

Суддя: Бегунц А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 р.Справа № 440/14226/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: П`янової Я.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2026, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 18.06.26 по справі № 440/14226/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОРЕСУРС"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОРЕСУРС" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України за №12757588/32227053 від 16.04.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №37 від 12.04.2024 поданої ТОВ "Украгроресурс";

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 37 від 12.04.2024, складену постачальником товарів (робіт, послуг) ТОВ "Украгроресурс" на адресу покупця товарів (робіт, послуг) ПП "АГРОПРОГРЕС" за датою фактичного подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 16.04.2025 №12757588/32227053 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.04.2024 №37 прийняте з порушенням вимог податкового законодавства та підлягає скасуванню. Позивач вказував, що між ТОВ "УКРАГРОРЕСУРС" та ПП "АГРОПРОГРЕС" здійснювалися реальні господарські операції з поставки карбаміду. На виконання умов договору поставки № АЗ_4_19-РТ від 11.04.2024 покупцю виставлено рахунок №139 від 11.04.2024 на поставку карбаміду марки Б у кількості 110,0 тонн на суму 2508000,00 грн. У зв`язку з надходженням від покупця часткової оплати в сумі 997600,00 грн на підставі платіжної інструкції №2706 від 12.04.2024 позивачем складено податкову накладну №37 від 12.04.2024 та подано її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Реєстрацію податкової накладної зупинено з посиланням на те, що платник відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Після цього позивач подав до контролюючого органу повідомлення від 11.04.2025 №48 із письмовими поясненнями та копіями документів, які підтверджують реальність господарської операції, походження товару, його оплату, транспортування та постачання покупцю. Незважаючи на надані пояснення та документи, Комісією ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення від 16.04.2025 №12757588/32227053 про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником копій документів щодо постачання, зберігання, транспортування продукції, складських документів та інших первинних документів. Позивач вважав таке рішення необґрунтованим, оскільки разом із повідомленням надано повний пакет первинних документів, зокрема договір поставки, рахунок на оплату, платіжні документи, видаткові та товарно-транспортні накладні, документи щодо придбання товару та його подальшого постачання покупцю. Крім того, позивач наголошував, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом не конкретизовано перелік документів, які необхідно надати для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а в оскаржуваному рішенні не зазначено, яких саме документів не вистачає або які з поданих документів складені з порушенням законодавства.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду ввд 18.06.2026 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, №12757588/32227053 від 16.04.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №37 від 12.04.2024, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОРЕСУРС".

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №37 від 12.04.2024, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОРЕСУРС" на адресу Приватного підприємства "АГРОПРОГРЕС", датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОРЕСУРС" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ ДПС у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скрги зазначено, що реєстрацію податкової накладної від 12.04.2024 №37 зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у зв`язку з відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Після зупинення реєстрації податкової накладної позивачем подано повідомлення від 11.04.2025 №48 з поясненнями та копіями документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. За результатами розгляду поданих документів Комісією ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення від 16.04.2025 №12757588/32227053 про відмову в реєстрації податкової накладної №37 від 12.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Надані позивачем документи не підтверджують у повному обсязі реальність господарської операції та не спростовують наявну у контролюючого органу податкову інформацію. Також відповідач наголошував, що платником податку не надано достатніх документів для підтвердження здійснення господарської операції, а подані первинні документи не дають можливості встановити фактичний рух товару та підтвердити правомірність формування податкової накладної. Зазначає, що дії Комісії узгоджуються з приписами Податкового кодексу України та спрямовані на забезпечення виконання покладених на неї функцій, а тому відповідачем правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України прийнято рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної позивача в ЄРПН. При цьому, вказує, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, відтак задоволення вимоги позивача зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є помилковим.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОРЕСУРС" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник податку на додану вартість. Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля хімічними продуктами (КВЕД 46.75).

11.04.2024 між ТОВ "УКРАГРОРЕСУРС" (Постачальник) та Приватним підприємством "АГРОПРОГРЕС" (Покупець) укладено договір поставки № АЗ_4_19-РТ, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити Покупцю товар, а Покупець - прийняти та оплатити його вартість.

На виконання умов договору позивачем виставлено рахунок на оплату №139 від 11.04.2024 на товар "Карбамід біг-бег" у кількості 110,0 тонн на загальну суму 2508000,00 грн, у тому числі ПДВ 418000,00 грн.

12.04.2024 на поточний рахунок ТОВ "УКРАГРОРЕСУРС" від ПП "АГРОПРОГРЕС" надійшли грошові кошти в сумі 997600,00 грн, у тому числі ПДВ 166266,67 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2706 від 12.04.2024.

У зв`язку з отриманням попередньої оплати за товар позивачем відповідно до вимог пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України складено податкову накладну №37 від 12.04.2024 та подано її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією від 03.05.2024 реєстрацію податкової накладної №37 від 12.04.2024 зупинено з підстав відповідності платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У квитанції контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

З метою підтвердження реальності господарської операції позивачем подано до контролюючого органу повідомлення №48 від 11.04.2025 разом із письмовими поясненнями та копіями документів щодо податкової накладної №37 від 12.04.2024, зокрема договором поставки, рахунком на оплату, платіжною інструкцією, документами щодо придбання товару, товарно-транспортними накладними та іншими первинними документами.

За результатами розгляду поданих документів Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 16.04.2025 №12757588/32227053 про відмову в реєстрації податкової накладної №37 від 12.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для прийняття зазначеного рішення визначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі «Додаткова інформація» рішення зазначено про ненадання платником податку копій первинних документів, що, на думку контролюючого органу, підтверджують відвантаження карбаміду покупцю.

Не погодившись із прийнятим рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної та вважаючи його таким, що прийняте без належного правового та фактичного обґрунтування, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI об`єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 192.1. статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі-Порядок №1165, в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктами 10 та 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

До критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість пунктом 8 віднесено: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, регламентований Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі-Порядок №520).

Пунктами 2-4 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За змістом пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/ розрахунку коригування /пункт 6 Порядку № 520/.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 (в редакції Наказу Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023, який набрав чинності 08.03.2023) письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

- або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

- або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

- або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку /п. 12 Порядку № 520/.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, платник податку з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена лише у порядку та на підставах, визначених Порядком №1165.

Колегія суддів зазначає, що надіслана позивачу квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної №37 від 12.04.2024 містила посилання на те, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Позивач не заперечував, що ТОВ "УКРАГРОРЕСУРС" включено до переліку платників податку, які відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Доказів оскарження рішення про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у встановленому законодавством порядку матеріали справи не містять.

Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Зважаючи на відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, контролюючий орган мав правові підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №37 від 12.04.2024. Водночас зазначена обставина сама по собі не свідчить про наявність підстав для відмови в її реєстрації та не звільняє контролюючий орган від обов`язку належним чином мотивувати прийняте рішення.

Порядок №1165 не містить вимоги про прийняття контролюючим органом окремого рішення з питання зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Виходячи з положень пункту 10 Порядку №1165, зміст такого рішення наводиться контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка надсилається в електронній формі у текстовому форматі в автоматичному режимі і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

При цьому, пунктом 11 Порядку №11 передбачено вимоги до змісту такої квитанції, а саме - у ній обов`язково мають бути зазначені:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №37 від 12.04.2024, судовим розглядом встановлено, що у ній зазначено підставу для зупинення реєстрації податкової накладної із посиланням на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість та запропоновано надати пояснення і копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Разом з тим, незважаючи на зазначення контролюючим органом у подальшому про необхідність подання документів щодо відвантаження товару, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не визначено конкретного переліку документів, які платник податку повинен надати для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а також не наведено обставин, які потребують документального підтвердження.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом не конкретизовано, які саме документи щодо відвантаження товару необхідно надати платнику податку, чи йдеться про видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі, документи складського обліку або інші первинні документи, а також не зазначено, яких саме відомостей, на думку контролюючого органу, бракує для підтвердження господарської операції.

За таких обставин платник податку перебував у стані правової невизначеності щодо обсягу документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, що виключало можливість належного виконання вимог контролюючого органу та створювало передумови для прояву негативної дискреції під час розгляду поданих пояснень та документів.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком №520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, позивач надав документи, які вважав достатніми для підтвердження спірних господарських операцій.

Матеріалами справи підтверджено, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських операцій, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань згідно умов договору. Доказів зворотнього, відповідачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Так, рішенням Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.04.2025 №12757588/32227053 відмовлено у реєстрації податкової накладної №37 від 12.04.2024 у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

При цьому у графі "Додаткова інформація" оскаржуваного рішення зазначено, що платником податку не надано копій первинних документів, які підтверджують відвантаження карбаміду покупцю, а саме видаткових накладних та товарно-транспортних накладних. Будь-яких інших конкретних недоліків поданих документів, посилань на конкретні порушення законодавства при їх оформленні або обґрунтування того, чому надані позивачем документи не можуть підтверджувати здійснення господарської операції, оскаржуване рішення не містить.

Разом з тим, вказана обставина є єдиною підставою, наведеною контролюючим органом для відмови у реєстрації податкової накладної. При цьому ані в оскаржуваному рішенні, ані в матеріалах, на підставі яких його прийнято, не конкретизовано, чому саме надані позивачем документи не підтверджують факт здійснення господарської операції, а також не наведено обґрунтування того, яким чином відсутність окремих документів щодо відвантаження товару свідчить про неможливість реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що на підтвердження реальності господарської операції позивачем до контролюючого органу надано договір поставки АЗ_4_19-РТ від 11.04.2024, рахунок на оплату №139 від 11.04.2024, платіжну інструкцію №2706 від 12.04.2024 про часткову оплату товару, пояснення щодо здійснення господарської операції, а також документи щодо придбання та походження товару. Надані документи містять відомості щодо сторін господарської операції, номенклатури товару, його кількості, вартості та підтверджують виникнення першої події для цілей податкового обліку - отримання позивачем часткової оплати за поставлений товар.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що позивач здійснює господарську діяльність з оптової торгівлі хімічними продуктами, має необхідні умови для провадження такої діяльності, а також надав контролюючому органу документи щодо походження товару та його придбання. Будь-яких доказів нереальності господарської операції або недостовірності відомостей, зазначених у податковій накладній, відповідачем не надано.

Посилання контролюючого органу на ненадання окремих документів щодо відвантаження товару, за відсутності належного обґрунтування необхідності саме таких документів та за наявності інших первинних документів, які підтверджують здійснення господарської операції, не можуть бути достатньою та самостійною підставою для відмови у реєстрації податкової накладної. Наданий позивачем комплект документів у своїй сукупності підтверджує зміст господарської операції та правомірність складання податкової накладної №37 від 12.04.2024.

Водночас положеннями Податкового кодексу України, Порядку №1246 та Порядку №557 не передбачено обов`язку платника податку подавати до контролюючого органу квитанції щодо підписання первинних бухгалтерських документів електронним цифровим підписом як окремий документ на підтвердження реальності господарської операції.

Крім того, надані позивачем видаткові накладні містять всі необхідні реквізити первинного документа, відомості щодо сторін господарської операції, номенклатури товару, його кількості та вартості, а тому самі по собі доводи контролюючого органу про ненадання окремих квитанцій щодо накладення електронного підпису не свідчать про відсутність господарської операції та не можуть бути достатньою підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.

При цьому, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 13.12.2023 у справі №500/4191/22.

Верховний Суд у постановах від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 13.12.2023 у справі №500/4191/22 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Так само у пункті 82 постанови від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.

Таким чином, приймаючи рішення з питань реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій платника податків на предмет їх реальності та не повинен надавати оцінку реальності здійснених господарських операцій.

За висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 27.04.2023 у справі №460/8040/20, саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Так, витяг з протоколу засідання Комісії та оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не містять належного обґрунтування того, яким чином ненадання, на думку контролюючого органу, видаткової накладної, підписаної електронним підписом, та товарно-транспортної накладної перешкоджає ідентифікації господарської операції та є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №37 від 12.04.2024.

При цьому надані позивачем документи, зокрема договір поставки, рахунок на оплату №139 від 11.04.2024, платіжна інструкція №2706 від 12.04.2024, пояснення щодо здійснення господарської операції, а також документи щодо придбання та походження товару, у своїй сукупності містять відомості щодо сторін господарської операції, номенклатури товару, його кількості, вартості та часткової оплати товару, що дає можливість ідентифікувати зміст та характер спірної господарської операції.

Отже, подані платником пояснення з додатками достатньою мірою відображають наявність підстав для реєстрації податкової накладної, оскільки податкова накладна №37 від 12.04.2024 складена за фактом першої події - надходження коштів від покупця.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12757588/32227053 від 16.04.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №37 від 12.04.2024, складеної ТОВ "УКРАГРОРЕСУРС".

Щодо позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН складену позивачем податкову накладну № 37 від 12.04.2024, колегія суддів зазначає наступне.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов`язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов`язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов`язок розв`язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, обов`язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої платником податків податкової накладної покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 37 від 12.04.2024 датою її фактичного направлення на реєстрацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 по справі № 440/14226/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді Я.В. П`янова В.Б. Русанова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua