Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №440/14511/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 р.Справа № 440/14511/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, м. Полтава, повний текст складено 25.12.25 у справі № 440/14511/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Полтавській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі за текстом також – відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу відповідача від 15.11.2024 № 2598 "Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарного стягнення" в частині застосування до старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Миргородського районного відділу поліції ГУНП, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у формі звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 20.11.2024 № 579 о/с;

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Миргородського районного відділу поліції ГУНП з 21.11.2024;

- стягнути з ГУНП на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року позов залишено без задоволення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, із посиланням на обставини справи та практику Верховного Суду у зазначеній категорії справ, зауважує, що фактично висновки щодо можливого вчинення позивачем дій, що мають ознаки дисциплінарного проступку, зводяться до інформації (відеозаписів) з камер спостереження. Однак, такий відеозапис за своїм змістом не надає беззаперечних та однозначних підстав уважати, що позивач є активним учасником описаних подій, більше того, зі змісту останнього неможливо встановити осіб, які на ньому зафільмовані та, головне, характер дій кожного із присутніх, що не дає можливості у достатній мірі підтвердити обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, на який міститься посилання у матеріалах службового розслідування. Відповідальність же особи наступає виключно за вчинення протиправного діяння, для чого необхідно встановити, в чому полягали саме незаконні дії особи, до яких негативних наслідків це призвело, встановити причинний зв`язок між такими негативними наслідками та протиправними діями особи. У свою чергу, в порушення статті 4 розділу V Порядку № 893 матеріалами службового розслідування не встановлено, які шкідливі наслідки (вид та розмір заподіяної шкоди) настали внаслідок дій, зазначених відповідачем як дисциплінарний проступок. На думку позивача, суд першої інстанції, погодившись із висновками службового розслідування про недотримання позивачем принципів діяльності поліції та вчиненні дій, несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, не встановив, чи містить висновок службового розслідування обґрунтовані відомості щодо наявності причинного зв`язку між неправомірними діяннями позивача та їх наслідками, зокрема, чи наявний в діях позивача склад дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; наявність вини позивача та ступінь її тяжкості, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності. Також позивач звертає увагу, що у аналогічній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, який є учасником подій 25.10.2024, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі № 440/522/25 задоволено адміністративний позов останнього. Окрім того, із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20, позивач зауважує, що будь-які фактори, у тому числі суспільний резонанс навколо відповідних подій, не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку під час прийняття рішення діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та не виключає необхідність з`ясувати та встановлювати саме наявність складу дисциплінарного проступку в діяннях поліцейського. При обранні виду дисциплінарного стягнення, який підлягає застосуванню до позивача, дисциплінарна комісія у висновку службового розслідування, на основі якого відповідач видав спірні накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та про звільнення позивача зі служби в поліції, зазначила, що позивач характеризується позитивно, діючих дисциплінарних стягнень не має, тобто є лише одне твердження дисциплінарної комісії про позитивну характеристику позивача, відповідно до якої старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивного боку як дисциплінований та відповідальний працівник, націлений на добросовісне виконання своїх службових обов`язків, ініціативний та врівноважений, непримиримий до порушень службової дисципліни, здатний контролювати власні емоції, користується авторитетом та повагою колег, поза службою та за постійним місцем проживання характеризується позитивно тощо. Отже, на думку позивача, зважаючи на недоведеність усіх без винятку фактів, що слугували підставою для висновку про порушення позивачем службової дисципліни, а також беручи до уваги позитивну характеристику на останнього, слід дійти висновку, що застосування до ОСОБА_1 найбільш суворого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції не є співмірним вчиненому позивачем дисциплінарному проступку. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського (ч. 5 ст. 19 Дисциплінарного статуту). Проте, такі обставини при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховані не були, а судом першої інстанції даний факт залишено поза увагою.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Велика Багачка Великобачанського р-ну Полтавської області, на службі в органах Національної поліції з 15.08.2019. З 20.03.2024 і до моменту звільнення з органів поліції проходив службу на посаді старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Миргородського РВП ГУНП у званні старший лейтенант поліції.

28.10.2024 на "гарячу лінію" Національної поліції України від мешканки смт. Велика Багачка гр. ОСОБА_3 надійшла скарга на дії працівників ВП №3 Миргородського РВП ГУНП, що мали місце 25.10.2024 у селищі Велика Багачка Миргородського району Полтавської області. Скаржниця повідомляла про те, що поліцейські відділення поліції №3 Миргородського РВП ГУНП ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ) 25.10.2024 у селищі Велика Багачка по вул. Каштанова біля кафе "Неаполь" наносили тілесні ушкодження чоловіку Балаклійцю Максиму - керівнику СРПП того ж ВП, а саме - пан Сахно бив Балаклійця, а інші вказані поліцейські тримали потерпілого. Це все сталося під час святкувань у кафе (т. 1 а.с. 174).

З метою з`ясування обставин зазначеного, відповідно до вимог п. 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, 29.10.2024 начальником ГУНП був виданий наказ № 1049 "Про призначення та проведення службового розслідування", яким за вказаним фактом призначено службове розслідування у формі письмового провадження. Проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії у складі співробітників ГУНП (т. 1 а.с. 174 зворот).

На підставі рапорту голови дисциплінарної комісії від 12.11.2024 (т. 1 а.с. 175) наказом ГУНП від 12.11.2024 №1106 "Про продовження строку проведення службового розслідування" продовжено строк проведення службового розслідування до 26.11.2024 (т. 1 а.с. 175 зворот).

За висновком службового розслідування, який 15.11.2024 був затверджений начальником ГУНП, за порушення службової дисципліни, а саме - недотримання вимог п. п. 1, 3, 6, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. п. 6, 7 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, абз. 1 п. 3, п. 4 р. IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Присяги поліцейського, текст якої закріплено ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", п. 4 рішення Ради оборони Полтавської області від 04.04.2023 №40, до старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Миргородського РВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарна комісія вважала слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

15.11.2024 начальником ГУНП був виданий наказ № 2598 "Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності", пунктом 2 якого за порушення службової дисципліни, а саме - недотримання вимог п. п. 1, 3, 6, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. п. 6, 7 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, абз. 1 п. 3, п. 4 р. IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Присяги поліцейського, текст якої закріплено ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", п. 4 рішення Ради оборони Полтавської області від 04.04.2023 №40, старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Миргородського РВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (т. 2 а.с. 90-95).

20.11.2024 начальником ГУНП, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, був виданий наказ № 579о/с, яким, крім інших, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Миргородського РВП ГУНП звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (т. 2 а.с. 96 зворот).

Позивач, уважаючи висновки службового розслідування протиправними та необґрунтованими, а накази про звільнення зі служби в органах поліції незаконними, звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням усіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування. Водночас суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування оскаржуваних наказів, підстави для їх задоволення також відсутні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам учасників справи, колегія суддів зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України “Про Національну поліцію” № 580-VІІІ від 02.07.2015, Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 за № 2337-VIII.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 за № 580-VІІІ (далі також – Закон № 580-VIII) встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до статті 2 Закону № 580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Статтею 6 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 580-VІІІ поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За приписами частини третьої статті 11 Закону № 580-VIII рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VІІІ поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частиною 1 статті 64 Закону № 580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Відповідно до частини 1 та 2 статті 19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Отже, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII).

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України ” від 15.03.2018 за № 2337-VIIІ (далі – Дисциплінарний статут).

Положеннями ст.1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння (ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту).

Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (частина 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частинами 3, 4, 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

За приписами частини першої статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Частиною другою цієї статті передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", Законом України “Про державну таємницю" та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

Згідно зі статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

Аналогічні правові норми викладені у Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України", затвердженому Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі за текстом - Порядок № 893), відповідно до п.1 розділу ІІ якого службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1-3 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань).

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

З аналізу наведених норм Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службових розслідувань слідує, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Окрім того, з метою урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (надалі – Правила № 1179).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.

У силу абз. 1 п. 3 розділу ІV Правил № 1179, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним (п. 4 р. ІV Правил № 1179).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено на території України воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і триває до теперішнього часу.

У зв`язку з цим пунктом 4 рішення Ради оборони Полтавської області від 04.04.2023 № 40, введеного в дію розпорядженням начальника Полтавської ОВА від 04.04.2023 № 196, запроваджено комендантську годину на території Полтавської області з 00:00 год. до 04:00 год. з 05.04.2023 (https://poda.gov.ua/documents/146140).

Як слідує з матеріалів справи, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за те, що його дії є такими, що підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади. З пояснень свідків, поліцейських та переглянутого відео за обставинами подій 25.10.2024 встановлено факт введення в оману старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 в частині категоричного ствердження відсутності поряд з ним під час відпочинку біля будинку культури селища Велика Багачка інших відомих йому поліцейських, не здійснення бійки та наявності будь-якої конфліктної ситуації за участі поліцейських.

Окрім того, ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу будинку культури, що по вул. Каштановій, 28 у селищі Велика Багачка, 25.10.2024 після 00:00 год. порушив вимоги п. 4 рішення Ради оборони Полтавської області від 04.04.2023 № 40, оскільки в цей проміжок часу перебував поза службою, у побуті, не виконував жодних службових завдань чи розпоряджень керівництва відділення поліції №3 Миргородського РВП ГУНП, Миргородського РВП ГУНП чи ГУНП. Поліцейські 25.10.2024, у тому числі і старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , не доповіли офіційно рапортом керівникові поліції та не повідомили за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" про факт бійки 25.10.2024 поблизу будинку культури селища Велика Багачка, чим порушили вимоги п. п. 6, 7 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100. Присутні на місці події поліцейські, у тому числі і старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , не вжили достатніх заходів задля припинення бійки 25.10.2024 поблизу будинку культури селища Велика Багачка, як правопорушення.

За висновком службового розслідування вищевказані порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог чинного законодавства старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , зокрема, вимог п. п. 1, 3, 6, 11 ч. 3 ст. 1, п. 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. п. 6, 7 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, абз. 1 п. 3, п. 4 р. IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Присяги поліцейського, текст якої закріплено ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", п. 4 рішення Ради оборони Полтавської області від 04.04.2023 № 40.

Висновок службового розслідування містить похвилинну хронологію подій, що трапилися 25.10.2024 з описом осіб, які зафіксовані на відеозаписах з камер спостереження з приміщення кафе-бару "Імперія" поблизу кафе-бару "Неаполь" та навпроти будинку культури Великобагачанської територіальної громади, які відображають події конфлікту 25.10.2024 поблизу будинку культури в селищі Велика Багачка, у тому числі між ОСОБА_11 та ОСОБА_1 , який перейшов у бійку.

Так, у ході перегляду відеозапису "D07_20241025221917.mp4", який міститься у папці "д7", дисциплінарною комісією встановлено, що на ньому зафіксовано, як о 22:27:40 в кадрі з`являється ОСОБА_12 , який рухається вздовж фасаду будинку культури в напрямку протилежному від кафе-бару "Неаполь".

О 22:29:15 він повертається в напрямку кафе-бару "Неаполь".

О 22:31:11 в кадрі з`являються інспектор САП Миргородського РВП ГУНП - старший лейтенант поліції ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які зупиняються на розі будинку поряд з автомобільною стоянкою.

О 22:31:50 до ОСОБА_13 намагається наблизитись ОСОБА_7 , але ОСОБА_15 стає перед ним та заважає це зробити.

О 22:32:19 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_7 проходять на майданчик навпроти центрального входу в будинок культури. ОСОБА_13 та ОСОБА_14 сідають на лавку, а ОСОБА_7 разом з ОСОБА_15 стоять неподалік. ОСОБА_7 щось емоційно розповідає ОСОБА_13 з відповідною жестикуляцією.

О 22:34:15 до компанії ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 з боку кафе-бару підходять ОСОБА_12 та ОСОБА_1 . Останній разом з ОСОБА_11 відходять на середину майданчику навпроти будинку культури, до них підходить ОСОБА_12 . Розмахуючи руками, ОСОБА_1 щось емоційно пояснює ОСОБА_11 . У свою чергу ОСОБА_12 рухом руки вказує ОСОБА_1 відійти та про щось спілкується з ОСОБА_11 . Останній, проходячи повз ОСОБА_12 , підходить до дівчат та емоційно звертається до ОСОБА_13 . Через кілька секунд ОСОБА_15 відводить його в бік та до них підходять ОСОБА_12 і ОСОБА_1 . ОСОБА_7 знову підходить до ОСОБА_13 та, сказавши щось, розвертається і прямує в напрямку протилежному від лавки, де сидять ОСОБА_13 та ОСОБА_16 цей час до лавки підходить ОСОБА_17 .

О 22:37:56 ОСОБА_12 йде в напрямку кафе-бару. На майданчику поблизу центрального входу в будинок культури залишаються ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та ОСОБА_14 , які спілкуються між собою. Через кілька хвилин в напрямку кафе-бару "Неаполь" відходить ОСОБА_17 .

О 22:40:05 на місце повертається ОСОБА_7 , який підходить до ОСОБА_13 та нахиляється до неї. До ОСОБА_11 ззаду підходить ОСОБА_1 та, охопивши руками за тулуб, відтягує його від лавки. Після цього ОСОБА_1 відпускає ОСОБА_11 , обходить з переду та, тримаючи за одяг, не дає наблизитись до лавки. На місце повертається ОСОБА_17 .

О 22:41:15 ОСОБА_7 намагається пройти повз ОСОБА_1 , але той заважає йому та, схопивши під руки, відтягує від лавки. Останніх розбороняє ОСОБА_14 , яка стає перед ОСОБА_11 та намагається втримати його, але той знову йде до ОСОБА_13 , яка сидить на лавці, при цьому тягне за собою і ОСОБА_18 обіймає ОСОБА_11 з переду да тримає на деякій відстані від лавки. Останнього також намагається заспокоїти ОСОБА_15 .

У ході перегляду відеозапису "D07_20241025231529.mp4", який міститься у папці "д7", дисциплінарною комісією встановлено, що о 23:42:23 ОСОБА_7 відскакує від ОСОБА_2 , ОСОБА_19 , ОСОБА_1 та ОСОБА_17 , які його обступили. ОСОБА_2 зближається з ним та намагається схопити за одяг, але ОСОБА_7 не дається та відходить назад. До останнього наближається ОСОБА_19 , але ОСОБА_7 також відштовхує того. Після цього ОСОБА_1 хапає його за тулуб та утримує. ОСОБА_19 , у свою чергу, підходить до ОСОБА_2 та, тримаючи за плечі, не дає змоги наблизитись до ОСОБА_11 . Незважаючи на це, ОСОБА_7 виривається, підходить до ОСОБА_13 , яка сидить на лавці, та навалюється на неї зверху. Остання намагається відштовхнути його, а ззаду його відтягує ОСОБА_1 , тримаючи за тулуб. Нарешті ОСОБА_1 вдається відтягнути ОСОБА_11 , в результаті чого вони падають не землю, при цьому ОСОБА_7 падає обличчям вперед, а зверху на нього падає ОСОБА_1 , який продовжує його утримувати. Вказані поліцейські опиняються на землі о 23:43:20, а о 23:43:32 ОСОБА_19 , схопивши за одяг, відтягує ОСОБА_1 від ОСОБА_11 , який лишається лежати на землі.

У ході перегляду відеозапису "D07_20241025234335.mp4", який міститься у папці "д7", дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_19 та ОСОБА_1 схиляються над ОСОБА_11 , який лишається лежати на землі.

О 23:43:40 на місце повертається ОСОБА_20 .

О 23:44:15 ОСОБА_7 підіймається та відразу намагається зблизитися з ОСОБА_13 , яка сидить на лавці. Його хапає ОСОБА_19 та ОСОБА_2 та утримують на місці. Також до них підходить ОСОБА_1 та утримує ОСОБА_11 з іншої сторони. Утрьох вони кружляють на місці з елементами шарпанини. Інші поліцейські та цивільні особи спостерігають за даними діями. ОСОБА_7 намагається вирватися. В цей час о 23:45:23 на місце підходить цивільний чоловік, одягнутий в куртку з номером "23", та за ним ще один в білій кепці на голові. Пізніше підходять ще двоє цивільних.

О 23:46:35 ОСОБА_7 з метою звільнитись робить крок вперед, внаслідок чого завалюється в бік ОСОБА_2 ОСОБА_19 та ОСОБА_1 відтягують ОСОБА_11 до себе і в цей час о 23:46:37 ОСОБА_2 наносить два удари коліном по тілу останнього. Чоловіки падають на землю, при цьому ОСОБА_19 утримується на ногах та відтягує ОСОБА_2 , який, будучи зверху ОСОБА_11 , хапає того руками за обличчя. На землі залишаються лежати ОСОБА_7 та ОСОБА_1 . При цьому останній, будучи за спиною ОСОБА_11 , охопивши його шию зігнутою в лікті рукою, а ногами - тіло, проводив утримання з 23:46:49 по 23:47:55, поки їх не розняли цивільні чоловіки та ОСОБА_12 . Весь цей час ОСОБА_19 , ОСОБА_14 та ОСОБА_21 утримували ОСОБА_2 , який намагався підійти до ОСОБА_11 , а ОСОБА_20 , ОСОБА_13 та інші цивільні особи спостерігали за подіями.

О 23:48:25 цивільний чоловік посадив ОСОБА_11 на лавку, в цей час інший цивільний чоловік утримує ОСОБА_1 , який агресивно виривається та намагається підійти до ОСОБА_11 .

О 23:49:30 на відео з`являються двоє працівників ГРПП, які підходять до лавки, де сидить ОСОБА_7 . В цей час ОСОБА_1 підходить до останнього та хапає того за одяг. Співробітники ГРПП та ОСОБА_12 відтягують його, після чого о 23:51:27 відводять ОСОБА_11 до проїжджої частини, де зникають із сектору фіксації камери. В цей час ОСОБА_1 заспокоює ОСОБА_19 . Весь цей час невстановлені цивільні чоловіки спостерігають за вказаними подіями, щось обговорюють та сміються.

О 00:08:20 в кадрі на розі будинку культури поблизу стоянки автомобілів з`являються ОСОБА_7 , якого хапає ОСОБА_22 за тулуб та тримає. Пізніше підходить ОСОБА_19 , ОСОБА_13 залишається на місці. В цей час автомобіль ГРПП розвертається та під`їжджає на місце, де знаходяться ОСОБА_7 , ОСОБА_22 та ОСОБА_19 . Через сутінки встановити на відеозаписі та описати дії ОСОБА_11 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 та поліцейських ГРПП не виявляється можливим.

У ході перегляду відеозапису "D07_20241026001141.mp4", який міститься у папці "д7", дисциплінарною комісією встановлено, що о 00:16:00 ОСОБА_13 покидає місце та зникає з сектору фіксації камери.

О 00:20:50 камера фіксує, як працівники ГРПП на службовому автомобілі покидають місце.

О 00:23:50 камера фіксує ОСОБА_11 , який проходить повз кафе-бар "Неаполь" та, дійшовши до проїжджої частини, зникає з сектору фіксації камери.

Цими ж відеозаписами зафіксовано факт перебування поліцейських - учасників подій 25.10.2024 поза службою у громадському місці після 00:00 год., тобто у комендантську годину.

Вищезазначене спростовує доводи позивача про те, що відеозапис за своїм змістом не надає беззаперечних та однозначних підстав уважати, що позивач є активним учасником описаних подій.

Також у ході службового розслідування відібрано письмові пояснення гр. ОСОБА_3 , поліцейських ВП №3 Миргородського РВП ГУНП: Сахна Олександра Миколайовича ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , начальник ВП №3, майор поліції), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , старший інспектор сектору ювенальної превенції відділу превенції, старший лейтенант поліції), ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , інспектор сектору адміністративної практики, старший лейтенант поліції), ОСОБА_23 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , поліцейський сектору реагування патрульної поліції, старший сержант поліції), ОСОБА_24 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , поліцейський сектору реагування патрульної поліції, старший сержант поліції), ОСОБА_25 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції, капітан поліції), ОСОБА_26 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , старший інспектор-черговий чергової частини, майор поліції), ОСОБА_20 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , начальник сектору дізнання, капітан поліції), ОСОБА_21 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , дізнавач сектору дізнання, старший лейтенант поліції), ОСОБА_19 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , слідчий слідчого відділення, лейтенант поліції), ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , заступник начальника, капітан поліції), ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , поліцейський сектору реагування патрульної поліції, старший сержант поліції), ОСОБА_27 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 , старший інспектор-черговий чергової частини, капітан поліції), ОСОБА_28 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , інспектор сектору реагування патрульної поліції, старший лейтенант поліції).

Так, інспектор сектору адміністративної практики Миргородського РВП ГУНП - старший лейтенанта поліції Геревіч Анжеліка Анатоліївна пояснила, що 25.10.2024 її запросили на захід, присвячений події отримання чергового звання поліцейськими ОСОБА_21 , ОСОБА_27 та ОСОБА_1 . Приблизно о 23:40 до опитаної підходив ОСОБА_7 , який хотів щось сказати, але нічого не сказав, так як його від неї відвели, оскільки він був емоційно збуджений. Після цього між хлопцями поліцейськими відбулась якась сутичка. Через поведінку ОСОБА_11 опитана підходила до нього, щоб відштовхнути, але не дістала його. Після цього ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_11 , потягнув і вони впали на землю. Весь цей час вона сиділа на лавці та до них не підходила. Коли між хлопцями відбулася сутичка, вона підійшла до них, то на землі лежав ОСОБА_7 і його тримав за шию ОСОБА_1 . Коли вони встали, вона підійшла до ОСОБА_11 та намагалась дати ляпас, щоб той заспокоївся. Через якийсь час приїхав наряд СРПП, і ОСОБА_7 в цей час сидів на лавці. Чи забрав його наряд СРПП опитаній не відомо. Чи наносив будь-хто удари один одному під час сутички, опитана не бачила. Після цих всіх подій остання пішки вирушила додому.

Опитаний начальник ВП №3 - майор поліції ОСОБА_29 повідомив, що між ним та ОСОБА_11 відбулося спілкування, можливо це було емоційно, але опитаний цього не пам`ятає. Також на відео видно, що опитаний упав, але це сталося внаслідок того, що він спіткнувся. ОСОБА_2 у своєму поясненні зазначив, що жодного конфлікту між ним та ОСОБА_11 не було. Чому саме опитаного відтягували від ОСОБА_30 , він не пам`ятає. Повідомив, що до 00.00 в його діях та діях його підлеглих ознак будь-якого правопорушення не вбачається. У свою чергу, після опівночі всі присутні порушили комендантську годину.

Опитаний ОСОБА_19 , слідчий СВ, у своїх поясненнях зазначив, зокрема, про те, що: "... близько 23.30 між ОСОБА_31 та ОСОБА_11 виник словесний конфлікт. Після чого опитаний стояв із ОСОБА_31 спиною до інших осіб. Після чого ОСОБА_4 пішов до всіх інших людей, а опитаний приєднався пізніше. Підійшовши, ОСОБА_19 помітив, що ОСОБА_7 та ОСОБА_32 вже перебували на землі, однак причини цього опитаний пояснити може. Він пішов до них, щоб допомогти їм піднятися, після чого в них знову виник словесний конфлікт. У свою чергу, щоб врегулювати конфлікт між ними опитаний тримав ОСОБА_33 та відвів його в бік".

Дізнавач сектору дізнання ВП №3 ОСОБА_21 повідомила, що "... знаходилася на лавці та почула, що хтось із колег почав розмовляти на підвищених тонах, а саме схожим на конфлікт. Коли опитана підійшла до всіх, то побачила, що внаслідок штовханини хтось із колег впав на асфальт чи навмисно, чи ненавмисно цього вказати опитана не може. Підійшовши ближче, опитана побачила, що на асфальті знаходився ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , після чого хтось із колег намагався допомогти їм піднятися та сісти на лавку. У подальшому продовжувався словесний конфлікт, тілесних ушкоджень опитана не бачила ні в кого, що саме стало причиною конфлікту їй невідомо. Опитана пояснила, що причиною вищевказаного конфлікту могли послугувати неприязні відносини, а також те, що учасники конфлікту перебували у стані алкогольного сп`яніння. Після 00:00 год. до них під`їхав наряд ГРПП у складі ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , які знаходилися біля службового автомобіля, та хтось з колег, не пам`ятає хто, відвів ОСОБА_11 до автомобіля".

ОСОБА_7 , поліцейський СРПП, повідомив, що на місці перебування йому тілесних ушкоджень ніхто не завдавав, неправомірних дій відносно нього не вчиняв, він нікого не чіпав та неправомірних дій не вчиняв. Працівники СРПП ОСОБА_36 та ОСОБА_37 під час патрулювання зупинилися біля них. Від опитаного та інших працівників, цивільних осіб повідомлень на лінію "102" не надходило з приводу "конфлікту", "бійки", "неправомірних дій". У подальшому працівники СРПП підвезли його до перехрестя вул. Каштанової та вул. Європейська (близько 100 метрів), після чого опитаний пішов ночувати до свого кума та більше нікуди не ходив. Близько 23:40 год. опитаний перебував у свого кума, після чого ліг спати.

Тож, усі допитані в ході службового розслідування співробітники Миргородського РВП переважно схилялись до замовчування обставин, про які їм достеменно відомо, щирості у своїх показах не проявили.

Також у ході службового розслідування відібрано пояснення у старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Миргородського РВП ГУНП - старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який пояснив, що 25.10.2024 близько 17:00 год. він поїхав до себе додому. Через деякий час пішов до санаторію "Псел", який розташований в селищі Велика Багачка, щоб повечеряти, де зустрів своїх колег, з якими вечеряв. Після вечері вони почали роз`їжджатися. Зазначив, що з території санаторію "Псел" він вирішив поїхати до магазину " ІНФОРМАЦІЯ_14 ", який розташований в селищі Велика Багачка, куди його підвіз ОСОБА_38 . У подальшому опитаний вийшов з автомобіля та спілкувався зі своїми знайомими, друзями. Пояснив, що не знає, куди саме поїхали його колеги. У подальшому ОСОБА_1 придбав каву та спілкувався зі своїми знайомими. Із колег опитаний бачив лише ОСОБА_39 , який пішов у невідомому напрямку. Перебуваючи поблизу магазину "Монарх", опитаний побачив своїх знайомих дівчат на ім`я ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , які знаходилися на лавці поблизу будинку культури. Поспілкувавшись з останніми, опитаний зайшов до магазину "Монарх" з метою придбання продуктів харчування. ОСОБА_1 пояснив, що він не пам`ятає, коли саме пішов додому відпочивати, оскільки в нього сів телефон та годинник.

12.11.2024 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 погодився пройти опитування з використанням комп`ютерного поліграфа. Однак згодом членом дисциплінарної комісії інспектором ВСР УГІ ГУНП майором поліції ОСОБА_42 за результатами опитування з використанням поліграфа поліцейських складено довідку №40407-2024 від 15.11.2024, відповідно до якої опитування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 не проводилось з причин відмови у наданні добровільної згоди на проходження процедури опитування з використанням поліграфа.

13.11.2024 дисциплінарною комісією отримано відповідь № 38650-2024, згідно з якою за даними інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції" 25.10.2024 поліцейські, які вказані у запиті, зокрема, ОСОБА_1 , на спецлінію "102" не звертались.

Окрім того, дисциплінарною комісією проведено моніторинг інтернет-ресурсів, за наслідками якого встановлено наявність публікацій у телеграм-каналах, що містять посилання на відеозапис події, що трапилась 25.10.2024, та дописів негативного характеру, які дискредитують службу в органах Національної поліції.

Тож, за висновком службового розслідування, усі відомості (пояснення очевидців, записи з камер відеоспостереження), які здобуті в ході проведення службового розслідування, підтверджують первинну інформацію, яка була викладена у зверненні громадянки ОСОБА_3 (№П-3915/гл від 28.10.2024), що підтверджує факт порушення службової дисципліни поліцейськими відділення поліції №3 Миргородського РВП ГУНП та Миргородського РВП ГУНП, а в подальшому призвело до суспільного резонансу. Дії старшого лейтенанта ОСОБА_1 зафіксовані та опубліковані в мережі Інтернет, де набули широкого розголосу та суспільного резонансу, є проявом негідної поведінки, адже вчинені дії є такими, що дискредитують звання поліцейського і негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

У межах службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 є такими, що підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, підтримувати громадський порядок, що є неприпустимим, враховуючи і той недопустимий факт, що сам поліцейський вчиняв протиправні дії та порушував громадський порядок.

Дисциплінарною комісією, враховуючи матеріали службового розслідування, які безпосередньо стосуються об`єкту дослідження даного службового розслідування, а саме - пояснення свідків, поліцейських та переглянуте відео (акти від 13.11.2024 №38700-2024, №38676-2024) за обставинами подій 25.10.2024 встановлено введення в оману старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 в частині категоричного ствердження відсутності поряд з ним під час відпочинку біля будинку культури селища Велика Багачка інших, відомих йому поліцейських; не здійснення бійки та наявності будь-якої конфліктної ситуації за участі поліцейських.

Вищевказані відомості, зазначені поліцейськими, у повній мірі спростовуються зібраними матеріалами. Тому дисциплінарною комісією зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 надав завідомо неправдиві пояснення, чим здійснював перешкоджання дисциплінарній комісії.

Таким чином у ході службового розслідування встановлено вчинення дисциплінарного проступку позивачем, який 25.10.2024 скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, та є таким, що підірвав довіру до нього як до носія влади, що призвело до приниження державного органу.

Згідно з частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту).

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу (ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту).

Підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, інших нормативно - правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" від 15.03.2022 № 2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут доповнено новим розділом V такого змісту:

Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.

Частиною 1 статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч.1 ст.29 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції.

Обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного (зауваження) до найсуворішого (звільнення зі служби), керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплінарного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним.

Водночас застосування частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту виключно у поєднанні зі статтею 13, якою визначено перелік видів дисциплінарних стягнень та послідовність їх застосування, виключало б з процедури визначення виду стягнення такого визначального елементу, як оцінка характеру самого проступку, внаслідок однакового підходу до оцінки різних за ступенем тяжкості проступків та, відповідно, результату обрання виду відповідальності виключно в порядку послідовності.

Суд звертає увагу, що законодавець висуває підвищенні вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Варто зауважити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд зазначає, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

З огляду на встановлені службовим розслідуванням обставини, які доводяться доказами, ретельно дослідженими членами дисциплінарної комісії та наданими суду, факт розголосу у мережі Інтернет та суспільний резонанс, що призвело до підриву авторитету Національної поліції України, суд першої інстанції дійшов висновку про цілковите підтвердження факту вчинення позивачем, як працівником поліції, дій, які підривають авторитет Національної поліції України, що виявилися у невжитті жодних заходів із запобігання вчиненню правопорушення у вигляді бійки поблизу будинку культури в селищі Велика Багачка 25.10.2024, не стримуванні поліцейських у вчиненні правопорушення, неповідомленні за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" про факт бійки поблизу будинку культури в селищі Велика Багачка 25.10.2024, неповідомлення рапортом керівнику про подію, яка свідчила про кримінальне правопорушення, недотримання норм професійної етики в неробочий час, застосуванні насильства до працівників поліції, перебуванні у громадському місці у комендантську годину без службової необхідності.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на аналогічну справу № 440/522/25 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, який є учасником подій 25.10.2024, де рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 задоволено адміністративний позов останнього, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025, яка набрала законної сили, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі № 440/522/25 скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено.

У зазначеній постанові від 05.11.2025 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані позивачем та свідками пояснення спростовуються матеріалами службового розслідування.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивач характеризується позитивно, діючих дисциплінарних стягнень не має, колегія суддія суддів звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява № 34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява № 63235/00).

Вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У даному випадку позивач, як працівник поліції, знехтував положеннями Присяги працівника поліції, вчинивши дії, які підривають авторитет Національної поліції України, не виконав покладених на нього зобов`язань за будь-яких обставин і стосовно будь-якої людини в робочий і неробочий час.

З огляду на викладене, проаналізувавши сукупність установлених обставин в ході службового розслідування, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що службовим розслідуванням доведено факт наявності у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні службової дисципліни.

Щодо обраного виду дисциплінарного стягнення, який, на думку позивача, є неспівмірним вчиненому ним дисциплінарному проступку, то колегія суддів зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені в постановах від 07.02.2020 у справі № 260/1118/18, від 08.08.2019 у справі № 804/3447/17, від 29.05.2018 у справі №800/508/17, від 02.10.2019 у справі № 804/4096/17, від 29 лютого 2024 року у справі № 260/5566/22, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Так, дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Враховуючи характер вчинених порушень, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи рішення щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано.

Колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про те, що висновки відповідача, якими він мотивував наявність підстав для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, є довільними, нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів.

Колегія суддів зауважує, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Отже, питання ефективності державного управління, доцільності управлінських рішень перебувають поза межами критеріїв правомірності дій суб`єкта владних повноважень, які перевіряє суд.

Відповідно до приписів ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов`язки учасників спірних правовідносин.

Отже, обов`язковою ознакою рішень, дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

З огляду на наведене не дії відповідача, а його рішення у формі наказу породжує для позивача певні правові наслідки, має обов`язковий характер і може бути оскаржене у судовому порядку.

Наявність або відсутність дисциплінарного проступку в діях чи бездіяльності поліцейського встановлюється за результатами службового розслідування.

У цій справі судом установлено, що службове розслідування проведено відповідачем у спосіб, передбачений законом; висновок службового розслідування сформований у межах компетенції; вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами.

Службовим розслідуванням установлено підстави для застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу.

Отже, висновки Наказу про застосування дисциплінарного стягнення від 15.11.2024 за № 2598 щодо того, що за своєю тяжкістю дисциплінарний проступок, скоєний позивачем, є таким, що унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, є належними та обґрунтованим.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, пропорційно, неупереджено, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішень, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, підстави для їх задоволення також відсутні.

В цій частині висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 жовтня 2019 року у справі №815/2443/16, від 04 грудня 2019 року у справі № 824/355/17-а, від 26 січня 2021 року у справі № 2140/1342/18, від 13 серпня 2020 року у справі № 817/3305/15, від 24 листопада 2020 року у справі №2140/1341/18, від 19 квітня 2021 року у справі №240/2677/20.

Суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, доводи сторін спору, врахувавши вищезазначені норми матеріального права та процесуального права, зокрема, щодо оцінки доказів, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують.

З правовими позиціями Верховного Суду, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, вказані висновки узгоджуються та їм не протирічать.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 у справі № 440/14511/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц