Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №520/488/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 р.Справа № 520/488/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.04.25 по справі № 520/488/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області, апелянт), в якій просила:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області щодо не проведення перерахунку основного розміру її пенсії з 01.04.2019 на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області ( далі- ГУ ДСНС України в Харківській області);

- зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області провести з 01.04.2019 перерахунок основного розміру її пенсії на підставі довідки № 161 від 11.12.2024 наданої ГУ ДСНС у Харківській області про розмір її грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019 за формою згідно з додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі-Порядок №45) , у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі-Постанова №103), з урахуванням змін у грошовому забезпеченні , передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі-Постанова №704), із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області щодо не проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення, наданої ГУ ДСНС України у Харківській області.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області провести з 01.04.2019 перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 161 від 11.12.2024, наданої ГУ ДСНС України у Харківській області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 (далі- ОСОБА_3 ) для перерахунку пенсії з 01.04.2019 за формою згідно з додатком 2 до Порядку №45, у редакції до внесення змін Постановою № 103, з урахуванням змін у грошовому забезпеченні передбачених Постановою №704, із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області на ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд рішення скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивачка отримує пенсію в разі втрати годувальника, призначену з 17.06.2024. Однак суд першої інстанції зобов`язав відповідача провести перерахунок пенсії з 01.04.2019, тобто раніше, ніж ця пенсія була призначена.

Вказав, що сім`ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі-Закон №2262-ХІІ), пенсія в разі втрати годувальника обчислюється з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальнику.

Апелянт зазначив, що специфіка призначення та перерахунку пенсій військовим пенсіонерам полягає у тому, що розмір пенсій , які призначаються за Законом №2262-ХІІ, знаходиться у пропорційному відношенні до розміру грошового забезпечення за посадою, які пенсіонер займав на момент звільнення зі служби (при призначення пенсії) або за відповідною посадою (при перерахунку пенсії). До 01.01.2017 на законодавчому рівні закріплено правило, згідно з яким підставою для проведення перерахунку пенсії була фактична зміна видів грошового забезпечення (введення додаткових видів грошового забезпечення або підвищення рівня грошового забезпечення).

Водночас після прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, яким внесено зміни до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, підставою для перерахунку пенсії зазначено рішення Кабінету Міністрів України, до повноважень якого належить визначення, на яких умовах та в якому розмірі слід здійсниш перерахунок пенсії. Отже, саме Кабінет Міністрів України за наявності фінансових можливостей держави визначає підстави коли може бути проведено перерахунок пенсії особам, яким пенсія призначена за нормами Закону № 2262-ХІІ, але в будь-якому випадку з урахуванням закріплених в преамбулі Закону № 2262-XII вимог щодо гідного пенсійного забезпечення у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення.

Апелянт вказав, що відповідно до пункту 1 Порядку №45, пенсії, призначені відповідно до закону №2262-ХІІ у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 , що набрало законної сили 05.03.2019, визнано протиправними та скасовано п.п.1,2 Постанови №103. Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсій, призначених згідно з Законом №2262-ХІІ після дати набрання зазначеним рішенням суду законної сили Урядом України не приймалося. У зв`язку з цим та, враховуючи, що нова довідка про розмір грошового забезпечення позивача видана після набрання законної сили зазначеним судовим рішенням, на думку апелянта, підстави для проведення перерахунку пенсії позивачки відсутні.

Апелянт зазначив, що відповідно до пункту 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм Головним управлінням про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію силовим відомствам. Головні управління ПФУ у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки осіб за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішенням керівників державних органів (далі-уповноважені органи) видавати нові довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Відповідно до п.3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх Головним управлінням ПФУ. Згідно з п.4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону.

Апелянт вказав, що у випадку, коли спеціальним Законом №2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розмір та види складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для перерахунку пенсії до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для органу ПФУ обов`язку вчинити дії, спрямовані на проведення перерахунку пенсії.

Позивачка правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та з 17.06.2024 отримує пенсію в разі втрати годувальника її чоловіка ОСОБА_3 , призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ, що підтверджується протоколом ГУ ПФУ в Харківській області (а.с.9).

У відповідь на запит представника позивачки адвоката Семенових О.С. ГУ ПФУ в Харківській області надано довідку№161 від 11.12.2024 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 на ім`я ОСОБА_3 .

Згідно з копією довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №161 від 11.12.2024 розмір грошового забезпечення за посадою начальника Орджонікідзевського районного відділу м. Харкова ГУ МНС України в Харківській області станом на 05.03.2019 становить 18558,00 грн (а.с.12).

11.12.2024 ГУ ДСНС України у Харківській області на адресу ГУ ПФУ в Харківській області було надіслано довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії ОСОБА_3 (а.с.11).

Згідно з протоколом перерахунку пенсії ОСОБА_3 , наданого ГУ ПФУ в Харківській області, сума грошового забезпечення для обчислення його пенсії складає 11940,00 грн (а.с.28).

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.04.2019 на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення, наданої ГУ ДСНС України у Харківській області, позивачка звернулась із цим позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 , оскільки пункти 1, 2 Постанови № 103 визнано протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили з 05.03.2019.

Належним способом захисту прав позивачки суд першої інстанції визначив зобов`язання відповідача провести з 01.04.2019 перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №161 від 11.12.2024 , наданої ГУ ДСНС України у Харківській області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 для перерахунку пенсії з 01.04.2019 за формою згідно з додатком 2 до Порядку №45, у редакції до внесення змін Постановою № 103, з урахуванням змін у грошовому забезпеченні передбачених Постановою №704, із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, є Закон № 2262-ХІІ.

За змістом ст. 29 Закону №2262-ХІІ, пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Положенням ч.ч.1, 2 ст. 30 Закону №2262-ХІІ встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах, зокрема, сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї (п. "б" ч.1 ст.36 Закону №2262-ХІІ).

Згідно зі ст. 37 Закону №2262-ХІІ, пенсія в разі втрати годувальника (або частина спільної пенсії кожного непрацездатного члена сім`ї), що призначається членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім`ї не може бути меншою ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Із аналізу вищевикладеного слідує, що Законом №2262-ХІІ врегульований розмір пенсії в разі втрати годувальника, а саме: 30 відсотків заробітку загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї. При цьому закріплено, що такий розмір не може бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В даному випадку процентне співвідношення визначається відповідно до грошового забезпечення військовослужбовця за відповідною посадою, з якої був звільнений годувальник, для чого враховуються довідки про розмір грошового забезпечення, наявні в матеріалах справи, які застосовувалися (або мали б застосовуватися) для визначення розміру пенсії безпосередньо самого померлого військовослужбовця - годувальника.

Колегією суддів встановлено, що ГУ ДСНС у Харківській області на ім`я ОСОБА_3 складено довідку № 161 від 11.12.2024, в якій зазначено основні та додаткові види грошового забезпечення за посадою начальника Орджонікідзевського районного відділу м. Харкова ГУ МНС України в Харківській області за нормами, чинними на 05.03.2019.

ГУ ДСНС України у Харківській області направлено зазначену довідку №161 від 11.12.2024 до ГУ ПФУ в Харківській області для перерахунку пенсії ОСОБА_3 (а.с.11).

Колегія суддів наголошує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють відповідний орган Пенсійного фонду України.

При цьому, перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій військовослужбовців.

Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у відповідача на підставі оновленої довідки ГУ ДСНС у Харківській області від 11.12.2024 №161 виник обов`язок проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 , але зазначений обов`язок не було виконано відповідачем.

Проте позивачці ОСОБА_1 , як дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 годувальника ОСОБА_3 , не було перераховано пенсію в разі втрати годувальника, виходячи із його грошового забезпечення, визначеного в у довідці від 11.12.2024 № 161.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що така бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки з 05.03.2019, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення. Відтак, з цієї дати померлий чоловік позивачки набув право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ.

ГУ ДСНС у Харківській області було складено та направлено до ГУ ПФУ в Харківській області довідку від 11.12.2024 № 161 на ім`я ОСОБА_3 , в якій вказані як основні, так і додаткові види грошового забезпечення, а тому саме з урахування розміру грошового забезпечення, зазначеного в цій довідці, позивачці повинен був обраховуватися розмір пенсії в разі втрати годувальника.

Отже, позивачці виплачується пенсія в разі втрати годувальника, виходячи з грошового забезпечення в розмірі, що не відповідає грошовому забезпеченню померлого годувальника, тобто всупереч вимогам ст. 30 Закону №2262-ХІІ.

Водночас, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 має проводитися з 01.04.2019, оскільки лише з 17.06.2024 позивачці призначено пенсію в разі втрати годувальника, що підтверджується протоколом про призначення пенсії від 17.06.2024 (а.с.9).

За таких обставин, доводи апелянта про те, що суд зобов`язав відповідача провести перерахунок пенсії позивачки раніше, ніж ця пенсія була призначена, є доречними та враховуються колегією суддів.

Інші доводи апелянта спростовуються вище викладеним.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені всі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції необхідно змінити в частині дати, з якої відповідач зобов`язаний провести перерахунок пенсії позивачки , а саме: з 17.06.2024 (тобто з дати призначення пенсії по втраті годувальника) шляхом викладення абзаців першого, другого та третього його резолютивної частини в зміненій редакції. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.242,308,311,315,317,321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі № 520/488/25 - змінити в частині дати, з якої Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зобов`язується провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, зазначивши дату: з 17.06.2024 , виклавши абзаци перший, другий та третій його резолютивної частини наступним чином:

«Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 17.06.2024 на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 17.06.2024 перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_4 на підставі довідки № 161 від 11.12.2024, наданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 за формою згідно з Додатком №2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", з урахуванням змін в грошовому забезпеченні передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення.”

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року по справі № 520/488/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич

Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк